Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття
Стаття 6. Право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги 

Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття
Стаття 6. Право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги 

1. Право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи.

2. Право на забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону має також молодь, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і яка потребує сприяння у працевлаштуванні на перше робоче місце у разі реєстрації в установленому порядку відповідних осіб як безробітних. { Частина друга статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законами N 662-IV від 05.07.2012 }

3. Члени особистого селянського господарства, якщо вони не є найманими працівниками, громадяни України, які працюють за межами України та не застраховані в системі соціального страхування на випадок безробіття країни, в якій вони перебувають, мають право на забезпечення за цим Законом за умови сплати страхових внесків, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

  { Частину четверту статті 6 виключено на підставі Закону N 2464-VI від 08.07.2010 }

  5. Працюючі пенсіонери у разі звернення до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні мають право на соціальні послуги щодо пошуку підходящої роботи, перенавчання та підвищення кваліфікації, а також на інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням профілактичні заходи відповідно до статті 7-1 цього Закону. { Статтю 6 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом N 799-VI від 08.07.20