Наказ ДІЯРУ № 51 від 02.03.2012 Про затвердження Вимог до системи управління діяльністю експлуатуючої організації (оператора)

Наказ ДІЯРУ № 51 від 02.03.2012 Про затвердження Вимог до системи управління діяльністю експлуатуючої організації (оператора)

ДЕРЖАВНА ІНСПЕКЦІЯ ЯДЕРНОГО РЕГУЛЮВАННЯ УКРАЇНИ

НАКАЗ

02.03.2012  № 51





Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
21 березня 2012 р.
за № 431/20744


Про затвердження Вимог до системи управління діяльністю експлуатуючої організації (оператора)

Відповідно до підпункту 11 пункту 4 Положення про Державну інспекцію ядерного регулювання України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 403, та пункту 3 Плану заходів щодо забезпечення відкритості і доступності інформації, пов'язаної з використанням ядерної енергії, а також підвищення рівня культури ядерної безпеки в атомній енергетиці, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 736-р, та з метою забезпечення державного регулювання у сфері використання ядерної енергії НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Вимоги до системи управління діяльністю експлуатуючої організації (оператора), що додаються.

2. Департаменту з питань безпеки ядерних установок (Шевченко І.А.) забезпечити подання цього наказу в п’ятиденний строк на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Пункти 2.1 - 2.5 глави 2 Вимог до проведення модифікацій ядерних установок та порядку оцінки їх безпеки, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 10 січня 2005 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24 січня 2005 року за № 78/10358, виключити.

У зв'язку з цим пункти 2.6, 2.7 вважати відповідно пунктами 2.1, 2.2.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Суб’єктам діяльності у сфері використання ядерної енергії привести свою діяльність у відповідність до вимог цього наказу до 01.03.2013.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови - Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України Гашева М.Х.

Голова

О.А. Миколайчук


ПОГОДЖЕНО:

Голова Антимонопольного комітету України

Міністр енергетики
та вугільної промисловості України

Міністр надзвичайних ситуацій України



В.П. Цушко


Ю. Бойко

В. Балога










ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державної інспекції
ядерного регулювання
України
02.03.2012  № 51





Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
21 березня 2012 р.
за № 431/20744


ВИМОГИ
до системи управління діяльністю експлуатуючої організації (оператора)

І. Загальні положення

1.1. Ці Вимоги, розроблені відповідно до Загальних вимог до системи управління діяльністю у сфері використання ядерної енергії, затверджених наказом Держатомрегулювання України від 19 грудня 2011 року № 190, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 січня 2012 року за № 17/20330, встановлюють вимоги до розробки, впровадження, оцінки та поліпшення системи управління діяльністю експлуатуючої організації (оператора) ядерної установки на всіх етапах життєвого циклу.

1.2. Ці Вимоги є обов’язковими для виконання експлуатуючими організаціями (операторами) ядерної установки, які є суб'єктами діяльності у сфері використання ядерної енергії (далі - суб'єкт діяльності), та юридичними особами, що є постачальниками товарів, робіт та послуг для систем, важливих для безпеки атомних станцій, згідно зі статтею 34 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку».

1.3. Ці Вимоги рекомендовані для виконання експлуатуючими організаціями (операторам) ядерної установки, які не є суб'єктами діяльності у сфері використання ядерної енергії, та експлуатуючими організаціями (операторами) сховищ для захоронення радіоактивних відходів на всіх етапах життєвого циклу.

1.4. У цих Вимогах терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії», «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», «Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання», а також у Загальних вимогах до системи управління діяльністю у сфері використання ядерної енергії, затверджених наказом Держатомрегулювання України від 19 грудня 2011 року №190, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 січня 2012 року за № 17/20330, та ДСТУ ISO 9000:2007 «Системи управління якістю. Основні положення та словник термінів».

ІІ. Вимоги до системи управління

2.1. Суб’єкт діяльності здійснює свою діяльність на плановій основі відповідно до визначених ним політики та цілей. Плани діяльності містять критерії, за якими можна оцінити їх виконання.

2.2. Суб’єкт діяльності здійснює періодичну оцінку стану виконання планів, досягнення поставлених цілей та дотримання політики суб’єкта діяльності. Оцінка спрямована на виявлення відхилень та розробку коригувальних заходів.

Не менше ніж один раз на 5 років суб’єктом діяльності проводиться перевірка відповідності та стану реалізації затвердженої ним політики.

2.3. З метою підвищення безпеки суб’єкт діяльності здійснює аналіз та впровадження кращої світової практики у свою діяльність.

Як критерії відповідності суб’єкта діяльності кращій світовій практиці рекомендується використовувати документи Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) та інших міжнародних організацій у сфері ядерної та радіаційної безпеки та забезпечення якості.

2.4. Політика суб’єкта діяльності містить вимоги щодо постійного підвищення безпеки та поліпшення діяльності, зокрема шляхом:

своєчасного виявлення та аналізу інформації, важливої для забезпечення безпеки;

регулярної оцінки стану безпеки з урахуванням світового та вітчизняного досвіду експлуатації, досягнутого рівня науки і техніки;

своєчасного впровадження заходів з підвищення безпеки.

2.5. Застосування вимог системи управління здійснюється диференційовано та базується на класифікаційному підході щодо виділення належних ресурсів з урахуванням:

дотримання вимог законодавства;

значимості для безпеки і складності діяльності та її результатів;

небезпеки і величини потенційного впливу, що пов’язані зі здійсненням діяльності та її результатами;

можливих наслідків при неналежному здійсненні діяльності або негативних результатів діяльності.

{Розділ II доповнено новим пунктом згідно з Наказом Державної інспекції ядерного регулювання № 90 від 14.05.2015}

2.6. Суб’єкт діяльності забезпечує вчасне прийняття всіх важливих для безпеки рішень з урахуванням результатів розгляду усіх факторів, що впливають на безпеку. Розгляд цих факторів здійснюється за процедурою, що забезпечує незалежну оцінку, прийняття кваліфікованих та об’єктивних рішень.

{Розділ II доповнено новим пунктом згідно з Наказом Державної інспекції ядерного регулювання № 90 від 14.05.2015}

ІІІ. Формування та підтримка культури безпеки та культури захищеності

3.1. Суб’єкт діяльності розробляє програму заходів для досягнення визначених ним цілей з формування та підтримки культури безпеки та культури захищеності.

Програма заходів повинна містити опис запланованих та систематичних дій суб’єкта діяльності щодо:

забезпечення розуміння кожним працівником впливу його діяльності на безпеку, а також розуміння наслідків, до яких може призвести недотримання або неякісне виконання вимог з безпеки, виробничих і посадових інструкцій;

заохочення конструктивної та критичної позиції персоналу до здійснюваної ним діяльності;

забезпечення розуміння кожним працівником персональної відповідальності за виявлення проблем безпеки;

проведення оцінок стану культури безпеки та культури захищеності;

встановлення системи мотивації за результатами виробничої діяльності, яка стимулює відкритість у обговоренні персоналом питань безпеки та не спонукає до приховування помилок у своїй роботі;

підвищення якості документації суб’єкта діяльності та якості ведення записів;

покращення умов праці, забезпечення контролю трудового навантаження;

підтримки чистоти та порядку на робочих місцях персоналу, у приміщеннях та на майданчику суб’єкта діяльності;

дотримання трудової дисципліни.

3.2. Суб’єкт діяльності вживає заходів щодо формування та підтримки культури безпеки та культури захищеності у своїй діяльності, у тому числі в рамках:

здійснення робіт на системах, важливих для безпеки ядерної установки;

самостійного контролю за дотриманням вимог безпеки;

підбору, навчання і підвищення кваліфікації свого персоналу;

розробки та перегляду документації системи управління;

розподілу повноважень і відповідальності серед свого персоналу;

виділення ресурсів та засобів, необхідних для виконання робіт.

3.3. Суб’єкт діяльності здійснює оцінку стану культури безпеки та культури захищеності за встановленою ним процедурою.

3.4. Суб’єкт діяльності визначає перелік індикаторів (атрибутів) культури безпеки та культури захищеності, здійснює їх періодичний контроль та вживає запобіжних та коригувальних заходів у разі їх негативних змін.

3.5. Суб’єкт діяльності запроваджує заходи зворотного зв’язку керівництва з персоналом та процедури постійно діючої внутрішньої комунікації, які підтримують відкритість у обговоренні питань безпеки, поінформованість персоналу про стан розгляду його звернень з питань безпеки, стан виконання заходів з підвищення безпеки.

IV. Впровадження та функціонування системи управління

4.1. Суб’єкт діяльності затверджує настанову щодо системи управління (настанову з якості), у якій, зокрема, визначає:

розподіл повноважень та відповідальності найвищого керівництва;

ієрархічну піраміду документації системи управління та перелік документів, які затверджуються керівником суб’єкта діяльності;

організаційну структуру суб’єкта діяльності, включаючи схему підпорядкування та описи сфер відповідальності підрозділів;

відповідність системи управління цим Вимогам (із зазначенням відступів, якщо такі є).

4.2. Відомості, зазначені в пункті 4.1 цього розділу, можуть бути викладені в одному документі чи в пакеті документів. У разі викладення відомостей в декількох документах суб’єкт діяльності надає до Держатомрегулювання України всі документи, що містять зазначені відомості.

4.3. Для всіх процесів та робіт, що впливають на безпеку, мають бути розроблені керівництва щодо їх виконання (інструкції, процедури, програми, технологічні карти, методики вимірювань, інші документи з питань експлуатації, технічного обслуговування, випробувань), у яких визначено:

функції, відповідальність, повноваження і підзвітність персоналу, що виконує процес чи роботу, а також порядок їх взаємодії;

порядок взаємодії та розподіл відповідальності з постачальниками та споживачами процесу;

послідовність виконання процесу чи роботи;

точки контролю технологічних процесів; параметри, що мають перевірятись на відповідність запланованим значенням;

порядок контролю та оцінки безпеки діяльності;

перелік та важливі характеристики інструментів, матеріалів, обладнання, спеціального та випробувального оснащення, засобів захисту, необхідних для виконання цієї роботи.

4.4. Суб’єкт діяльності, який є експлуатуючою організацією ядерних установок на відокремлених майданчиках, розробляє згідно з вимогами пунктів 4.1 та 4.2 цього розділу загальну настанову щодо системи управління (настанову з якості), а також настанови щодо системи управління (настанови з якості) для відокремлених майданчиків ядерних установок.

4.5. Суб’єкт діяльності визначає процедури інформування громадськості про поточний стан забезпечення ядерної та радіаційної безпеки ядерної установки, заходи підвищення безпеки, яких він вживає, а також про події на майданчику, що мали вплив на стан забезпечення ядерної та радіаційної безпеки.

V. Обов’язки керівництва

5.1. Керівник процесу в межах контрольованого ним процесу забезпечує:

розробку, впровадження та перегляд документації процесу;

ведення передбачених документацією процесу записів та протоколів;

вирішення будь-яких невідповідностей між вимогами системи управління;

аналізування процесу та розробку заходів з його поліпшення;

вивчення задоволеності замовників (споживачів) процесу.

5.2. Суб’єкт діяльності, який є експлуатуючою організацією ядерних установок на відокремлених майданчиках, документально визначає розподіл обов’язків, повноважень та відповідальності між керівником суб’єкта діяльності та керівником на майданчику ядерної установки, зокрема в частині здійснення оперативного управління в перехідних режимах та аварійних умовах.

VI. Керування персоналом

6.1. Суб’єкт діяльності визначає вимоги до кваліфікації персоналу відповідно до законодавства та з урахуванням впливу діяльності цього персоналу на безпеку.

Суб’єкт діяльності запроваджує політику щодо керування персоналом, довгострокові стратегії та плани забезпечення персоналом, навчання персоналу тощо.

6.2. Суб’єкт діяльності забезпечує професійну підготовку та перепідготовку персоналу, підтримку та підвищення його кваліфікації, проведення його атестації та ліцензування у передбачених законодавством випадках.

6.3. У рамках керування персоналом суб’єкт діяльності здійснює:

періодичний аналіз та визначення необхідної та достатньої кількості персоналу з урахуванням його кваліфікації;

професійний відбір та комплектування персоналом визначеної кваліфікації;

визначення переліку посад, що потребують резервування та присутності персоналу на відстані, достатній для прибуття на робоче місце за визначений час;

підготовку кадрового резерву;

оцінку стану підготовки персоналу в учбових та тренувальних закладах;

визначення переліку посад, робота на яких потребує допуску до виконання особливих робіт.

6.4. Суб’єкт діяльності відповідно до вимог законодавства визначає процедури: призначення на посади керівників структурних підрозділів, іншого персоналу; підготовки, атестації та періодичного підвищення кваліфікації персоналу суб’єкта діяльності.

6.5. Суб’єкт діяльності визначає форми роботи з персоналом та вживає заходів з метою дотримання постійної готовності кожного працівника до виконання своїх обов’язків в нормальних, аварійних та перехідних умовах.

6.6. Суб’єкт діяльності на всіх етапах життєвого циклу ядерної установки має ресурси та власний персонал належної кваліфікації, необхідні для аналізу документів з обґрунтування безпеки цієї ядерної установки, її проектної, конструкторської, технологічної та експлуатаційної документації, а також для розуміння питань безпеки в усіх поточних станах ядерної установки.

6.7. Суб’єкт діяльності має достатню кількість власного персоналу та ресурсів для постановки завдань, поточного управління діяльністю підрядних організацій на майданчику ядерної установки та незалежного контролю виконання робіт підрядними організаціями.

6.8. Персонал суб’єкта діяльності та підрядних організацій, який здійснює ремонт чи обслуговування систем, важливих для безпеки, має підтвердження проходження практичного навчання щодо здійснення робіт, критичних для безпеки.

VIІ. Здійснення діяльності

7.1. Суб’єкт діяльності визначає процедури щодо:

керування документацією та записами;

керування закупівлями;

постачання продукції для систем, важливих для безпеки ядерної установки;

проектування;

контролю процесів та продукції;

керування організаційними змінами;

керування невідповідностями.

7.2. Керування документацією та записами здійснюється таким чином:

7.2.1. Суб’єкт діяльності визначає процедури підготовки, перевірки, розгляду, погодження, затвердження, випуску, розповсюдження, аналізу, внесення змін і перегляду документів.

7.2.2. Суб’єкт діяльності забезпечує запобігання несанкціонованому використанню персоналом нечинних документів.

7.2.3. Суб’єкт діяльності визначає процедури створення, реєстрації, затвердження, збереження, відновлення, виправлення записів про результати перевірки процесів і продукції (зокрема параметри процесів, показання реєструючих приладів, результати випробувань, результати ремонту). Записи повинні бути чіткими, завершеними і зручними для ідентифікації та використання.

7.2.4. Для записів, які зберігаються в електронному вигляді, суб’єкт діяльності вживає заходів, які забезпечують достовірне відновлення записів та запобігання пошкодженню.

7.3. Керування закупівлями здійснюється таким чином:

7.3.1. Суб’єкт діяльності визначає з урахуванням класу безпеки продукції, що закуповується, процедуру приймання продукції, яка передбачає аналіз даних виробничого контролю, проведення перевірок у попередньо встановлених контрольних точках під час виробництва, аудиторські перевірки, аналіз результатів випробувань, отримання сертифікатів відповідності.

7.3.2. Суб’єкт діяльності визначає процедуру використання продукції до завершення її приймання в ситуаціях, коли це необхідно для забезпечення ядерної чи радіаційної безпеки. Суб’єкт діяльності затверджує перелік осіб, уповноважених на прийняття відповідного рішення.

7.3.3. Суб’єкт діяльності затверджує перелік робіт та процесів, до виконання яких можливе залучення сторонніх організацій та які виконуються суб’єктом діяльності виключно самостійно.

7.3.4. Суб’єкт діяльності забезпечує, що роботи, які виконуються персоналом підрядних організацій та впливають на безпеку ядерної установки,  виконуються  з дотриманням вимог з культури безпеки в належному обсязі.

7.4. Постачання продукції для систем, важливих для безпеки ядерної установки, здійснюється таким чином:

7.4.1. Суб’єкт діяльності з метою підтвердження здатності постачальника/виробника забезпечувати відповідність продукції встановленим до неї вимогам (зокрема з ядерної та радіаційної безпеки) здійснює аудиторські перевірки системи управління якістю постачальників продукції для систем, важливих для безпеки ядерної установки.

7.4.2. Суб’єкт діяльності самостійно здійснює контроль за дотриманням вимог з безпеки та якості постачальниками робіт чи послуг для систем, важливих для безпеки ядерної установки.

7.4.3. Суб’єкт діяльності щороку надає до Держатомрегулювання України звіт про роботу підрядних організацій, які постачали продукцію чи послуги для систем, важливих для безпеки ядерної установки.

Звіт про роботу підрядних організацій повинен містити інформацію про: продукцію чи послуги, отримані від підрядника; наявність у нього атестованого персоналу; аудити системи управління якістю, проведені суб’єктом діяльності; претензії до підрядника (якщо такі є).

{Підпункт 7.4.4 пункту 7.4 розділу VII виключено на підставі Наказу Державної інспекції ядерного регулювання № 90 від 14.05.2015}

{Підпункт 7.4.5 пункту 7.4 розділу VII виключено на підставі Наказу Державної інспекції ядерного регулювання № 90 від 14.05.2015}

{Підпункт 7.4.6 пункту 7.4 розділу VII виключено на підставі Наказу Державної інспекції ядерного регулювання № 90 від 14.05.2015}

7.5. Проектування здійснюється таким чином:

7.5.1. Проектування ядерної установки чи її окремих частин, включаючи розробку проекту зняття з експлуатації, може здійснюватись суб’єктом діяльності самостійно або із залученням підрядної організації (проектувальника).

7.5.2. Суб’єкт діяльності відповідно до законодавства визначає процедуру проектування ядерної установки чи її окремих частин, включаючи розробку проекту зняття з експлуатації, а також внесення змін до проекту таким чином, щоб проект ядерної установки (зняття з експлуатації ядерної установки) відповідав встановленим вимогам до безпеки та якості.

7.5.3. Суб’єкт діяльності забезпечує, щоб його документи та бази даних, які стосуються проекту ядерної установки, підтримувались в актуалізованому стані, а документальний опис ядерної установки відповідав її реальному стану.

7.5.4. Під час проектування застосовуються правила і норми з ядерної та радіаційної безпеки та інші нормативні документи, згідно з якими формуються вимоги до проекту ядерної установки та її компонентів.

7.5.5. Суб’єкт діяльності визначає процедуру ідентифікації, документування, аналізу та затвердження вхідних даних проекту. Будь-які зміни вхідних даних ідентифікуються, документуються, аналізуються та затверджуються в порядку, встановленому для підготовки вхідних даних. Забезпечується можливість ідентифікації змін проекту згідно із заявками та іншими даними.

7.5.6. Суб’єкт діяльності визначає процедури та виділяє ресурси, необхідні для контролю за відповідністю проекту встановленим вимогам.

7.5.7. Контроль проектування проводиться згідно з визначеними процедурами та застосовується до:

вхідних та вихідних проектних даних;

порядку внесення до них змін;

відповідності проекту встановленим вимогам;

придатності розрахункових кодів та комп'ютерних програм, які застосовуються;

затвердження відхилень від встановлених вимог;

затвердження, внесення змін, обліку та розсилки проектної документації.

7.5.8. Суб’єкт діяльності або проектувальник застосовує під час проектування лише ті розрахункові коди та комп'ютерні програми, що пройшли перевірку придатності для цілей цього проекту відповідно до законодавства.

7.5.9. Перевірку проекту здійснює персонал, який не брав безпосередньої участі в проектуванні. Результати перевірки документуються.

7.5.10. Суб’єкт діяльності встановлює процедуру використання неперевіреної частини проекту, а також визначає перелік осіб, уповноважених на прийняття відповідного рішення.

7.5.11. Будь-які зміни чи відхилення від проектних вимог ідентифіковані, документально оформлені й перевірені та доведені до відома підрозділу, що здійснював проектування цього елементу, та проектувальника.

7.6. Контроль процесів та продукції здійснюється таким чином:

7.6.1. Керівник перед початком будь-якої роботи контролює забезпечення персоналу відповідними ресурсами, умовами праці та вказівками з урахуванням складності виконуваної роботи. Для забезпечення дотримання встановлених вимог до безпеки та якості керівники підрозділів повинні регулярно аналізувати задокументовані результати виконання робіт (процесів).

7.6.2. Під час виконання робіт плануються та здійснюються заходи з ідентифікації та простеження продукції і процесів.

7.6.3. Вимірювальне та випробувальне обладнання, яке використовується для проведення перевірки продукції (у тому числі при вхідному контролі) та процесів, для випробування або контролю будь-якого параметра, має належну точність, є каліброваним, правильно обслуговується та використовується.

7.6.4. Вимірювальне та випробувальне обладнання використовується персоналом, що пройшов відповідну підготовку.

7.7. Керування організаційними змінами здійснюється таким чином:

7.7.1. Суб’єкт діяльності затверджує перелік посадових осіб, уповноважених на ініціювання та затвердження організаційних змін, а також підрозділів, відповідальних за планування змін, оцінку їх впливу на безпеку, контроль за їх впровадженням, веденням документації організаційної структури.

7.7.2. У системі управління передбачено, що затвердження організаційних змін здійснюється за умови наявності висновку відповідального підрозділу про відсутність негативного впливу цих змін на безпеку.

7.7.3. У системі управління передбачені процедури планування, впровадження та аналізу впливу організаційних змін на безпеку, зокрема для змін, що стосуються:

функціонального змісту діяльності найвищого керівництва/керівництва на майданчиках ядерних установок (включення або виключення функцій, перерозподіл функцій);

підпорядкування, чисельного складу або функцій підрозділів, відповідальних за ядерну та радіаційну безпеку;

посад ліцензованого персоналу, а також посадових осіб, відповідальних за дотримання та контроль за дотриманням вимог з безпеки.

Процедура впровадження цих організаційних змін та аналізу їх впливу на безпеку (а також зміни до неї) надається до Держатомрегулювання України.

7.7.4. Суб’єкт діяльності надає до Держатомрегулювання України інформацію про зазначені у підпункті 7.7.3 цього пункту організаційні зміни, а також результати аналізу впливу цих змін на безпеку.

7.7.5. Під час здійснення організаційних змін суб’єкт діяльності забезпечує безперервне збереження у повному обсязі відповідальності за виконання вимог безпеки та контроль за їх дотриманням.

7.7.6. Під час здійснення організаційної зміни суб’єкт діяльності переглядає плани підготовки персоналу для забезпечення здатності виконання ним функцій та завдань, покладених на нього відповідно до цих змін. Суб’єкт діяльності забезпечує відповідність кваліфікації персоналу, що займає посади, щодо яких були впроваджені організаційні зміни, встановленим до цих посад вимогам.

7.8. Керування невідповідностями здійснюється експлуатуючою організацією (оператором) на етапі експлуатації атомної станції із використанням баз даних, які дозволяють:

реєстрацію та оперативний контроль стану виконання коригувальних заходів та заходів з поліпшення;

доступ персоналу до інформації, яка стосується його діяльності;

актуалізацію баз даних персоналом, відповідальним за виконання коригувальних заходів та заходів з поліпшення;

категоризацію заходів за пріоритетом виконання та їх оперативний контроль за керівництвом відповідно пріоритету;

формування статистичних даних та вибірок, необхідних для здійснення керівництвом аналізу ефективності системи управління та для виявлення її невідповідностей.

VIІІ. Моніторинг, аналіз та поліпшення

8.1. Суб’єкт діяльності визначає процедури проведення інспекцій, перевірок і випробувань продукції та процесів щодо відповідності їх критеріям, встановленим у вимогах ядерної та радіаційної безпеки, в проектній документації ядерної установки, в технічних специфікаціях обладнання.

Ці процедури, зокрема, визначають:

початкові умови, проектні вимоги, встановлені критерії з безпеки;

вимоги до кваліфікації персоналу, який проводить інспекції або випробування;

вимоги до вимірювального, спеціального випробувального обладнання й порядок використання випробувального обладнання та реєструючих приладів;

вимоги до повноти й точності даних з проведення випробувань, необхідні параметри навколишнього середовища тощо.

8.2. Суб’єкт діяльності забезпечує запобігання неналежного виконання чи відмови від виконання інспекцій чи випробувань, а також запобігання несанкціонованому використанню продукції або процесу, які не пройшли відповідних інспекцій чи випробувань (контрольні точки).

8.3. Персонал, залучений до проведення інспекцій, перевірок чи випробувань, має бути проінструктованим щодо дотримання вимог з безпеки, що діють у місцях їх проведення.

8.4. Інспекція, перевірка чи випробування з метою приймання виконаної роботи проводиться особами, які не брали безпосередньої участі в її виконанні. Залучення до інспекцій, перевірок чи випробувань сторонніх юридичних чи фізичних осіб здійснюється відповідно до визначених суб’єктом діяльності процедур.

8.5. Суб’єкт діяльності забезпечує документальне підтвердження (веде записи), що продукція або процеси пройшли передбачені для них інспекції, перевірки чи випробування. У записах зазначаються: результати інспекцій, перевірок чи випробувань, висновок про відповідність продукції, заходи, вжиті в разі виявлення невідповідності, інформація про особу, яка провела інспекцію, перевірку чи випробування.

8.6. Суб’єкт діяльності призначає структурний підрозділ, відповідальний за здійснення внутрішнього нагляду щодо питань безпеки та впровадження заходів з підвищення безпеки.

8.7. Суб’єкт діяльності затверджує процедури здійснення внутрішнього нагляду, права та обов’язки осіб, що його здійснюють.

8.8. Експлуатуюча організація, яка здійснює управління ядерними установками на декількох відокремлених майданчиках, для здійснення незалежної оцінки запроваджує єдину систему внутрішнього нагляду та контролю на підпорядкованих їй майданчиках.

Начальник Відділу аналізу
систем управління
та людського фактору



Ю.М. Єсипенко