Постанова КМУ № 325-91-п від 19.11.1991 Про державне кредитування будов і об"єктів виробничого призначення

Постанова КМУ № 325-91-п від 19.11.1991 Про державне кредитування будов і об"єктів виробничого призначення

                                                          
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
І НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 19 листопада 1991 р. N 325
Київ
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
N 154 ( 154-93-п ) від 02.03.93 )
Про державне кредитування будов і об"єктів виробничого
призначення

Відповідно до Програми надзвичайних заходів щодо стабілізації
економіки України та виходу її з кризового стану ( 1291-12 ),
схваленої Верховною Радою України, Кабінет Міністрів України і
Правління Національного банку України п о с т а н о в л я ю т ь:
1. Запровадити починаючи з 1 січня 1992 р. державне
кредитування будов і об"єктів виробничого призначення.
2. Затвердити Положення про державне кредитування будов і
об"єктів виробничого призначення, що додається.
3. Міністерству фінансів, Міністерству економіки України
разом з Національним банком України щорічно при поданні на розгляд
Кабінетові Міністрів України проекту республіканського бюджету
вносити пропозиції щодо обсягу та джерел утворення інвестиційного
фонду для здійснення державного кредитування будов і об"єктів
виробничого призначення.
Міністерству фінансів України в міру надходження коштів до
інвестиційного фонду передавати їх Національному банкові України.

Перший
віце-прем"єр України К.МАСИК
Голова Правління
Національного банку України В.МАТВІЄНКО
Інд. 24

ЗАТВЕРДЖЕНЕ
постановою Кабінету Міністрів України
і Національного банку України
від 19 листопада 1991 р. N 325
ПОЛОЖЕННЯ
про державне кредитування будов і об"єктів
виробничого призначення

1. Державне кредитування будов і об"єктів виробничого
призначення є прямим, цільовим, строковим і здійснюється за
рахунок коштів утворюваного інвестиційного фонду України.
Обсяги державного кредитування та напрями його спрямування
визначаються виходячи з державної інвестиційної політики.
2. Державний кредит надається міністерствам, відомствам,
іншим органам державного управління, підприємствам, об"єднанням і
організаціям, іншим інвесторам на будівництво, реконструкцію та
технічне переобладнання по будовах і об"єктах виробничого
призначення, визначених Прогнозом економічного та соціального
розвиту України або рішеннями Кабінету Міністрів України.
3. Для отримання державного кредиту інвестори подають
Національному банкові України заявку, а також інші визначені
Банком матеріали, що обгрунтовують потребу в будівництві,
реконструкції або технічному переобладнанні по будовах і об"єктах
виробничого призначення.
4. Національний банк України разом з Міністерством економіки
та Міністерством фінансів України на основі заявок інвесторів
приймають рішення про надання державного кредиту виходячи з
обсягів інвестиційного фонду.
Рішення про надання кредиту або відмову в його наданні та про
розмір процентної ставки за користування кредитом оформляється
спільним протоколом, який є основою для укладання кредитної угоди
між Національним банком України і комерційними банками.
Організація роботи по наданню державного кредиту, його обліку
та проведенню розрахунків з інвесторами здійснюється Національним
банком України.
5. Кредитні відносини між установами комерційних банків та
інвесторами оформляються кредитною угодою, в якій визначаються:
мета надання кредиту, строки його повернення, процентні ставки за
користування, економічні санкції та особливі умови кредитування,
зобов"язання банку та інвестора з інших питань надання й
використання кредиту. В окремих випадках кредит надається під
гарантію вищестоящої організації або інших підприємств і
організацій.
6. Інвестори зобов"язані забезпечити цільове й своєчасне
використання отриманого державного кредиту та повернення його у
визначені строки.
У разі використання державного кредиту на цілі, не визначені
кредитною угодою, комерційний банк зобов"язаний в місячний строк
стягнути з інвестора суму наданого кредиту повністю із
застосуванням економічних санкцій, визначених кредитною угодою.
Контроль за цільовим використанням державного кредиту
здійснює Національний банк України.
7. Інвестор починає погашати державний кредит через рік після
закінчення нормативного строку будівництва, реконструкції та
технічного переобладнання об"єкта кредитування (його черги,
пускового комплексу).
8. Кредит повертається інвестором за рахунок власних коштів,
а у разі їх відсутності погашення кредиту провадиться за рахунок
іншого майна інвестора в порядку, передбаченому чинним
законодавством.
9. Кошти інвесторів надходять на погашення заборгованості
банку по кредиту. Вивільнені ресурси перераховуються комерційними
банками на рахунок інвестиційного фонду в Національний банк
України для повернення їх у доход республіканського бюджету на
окрему статтю "Повернення державного кредиту". До нього
зараховуються і 30 процентів сум, що сплачуються інвесторами за
користування державним кредитом (проценти), решта спрямовується на
покриття витрат Національного банку України і комерційних банків
по обслуговуванню державного кредитування і розподіляється
відповідно до кредитної угоди між ними.
10. Комерційні банки щоквартально звітують перед Національним
банком України про використання коштів інвестиційного фонду, а
також про надходження коштів від інвесторів у рахунок погашення
кредиту і сплату процентів по ньому. Національний банк України
узагальнює одержану інформацію і подає її Міністерству фінансів
України.
11. Контроль за своєчасністю повернення до республіканського
бюджету коштів, що виділяються на державне кредитування будов і
об"єктів виробничого призначення, здійснює Міністерство фінансів
України.