Наказ Міноборони № 347 від 20.07.2015 Про затвердження Положення про розпізнавальні знаки, які наносяться на повітряні судна державної авіації України

Наказ Міноборони № 347 від 20.07.2015 Про затвердження Положення про розпізнавальні знаки, які наносяться на повітряні судна державної авіації України

МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

20.07.2015  № 347





Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
04 серпня 2015 р.
за № 935/27380


Про затвердження Положення про розпізнавальні знаки, які наносяться на повітряні судна державної авіації України

Відповідно до частин першої та другої статті 7 Повітряного кодексу України, з метою упорядкування нанесення розпізнавальних знаків на повітряні судна державної авіації України НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про розпізнавальні знаки, які наносяться на повітряні судна державної авіації України, що додається.

2. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Міністр оборони України
генерал-полковник


С.Т. Полторак


ПОГОДЖЕНО:

Міністр внутрішніх справ України

Голова Державної служби України
з надзвичайних ситуацій

Голова Державної
прикордонної служби України
генерал-полковник



А.Б. Аваков


М. Чечоткін



В.О. Назаренко







ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
оборони України
20.07.2015  № 347





Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
04 серпня 2015 р.
за № 935/27380


ПОЛОЖЕННЯ
про розпізнавальні знаки, які наносяться на повітряні судна державної авіації України

І. Загальні положення

1. Цим Положенням встановлюються види розпізнавальних знаків для повітряних суден державної авіації України та визначається порядок їх нанесення.

2. Дія цього Положення поширюється на:

державні повітряні судна;

експериментальні повітряні судна, призначені для використання в державній авіації України.

3. Терміни, що вживаються в цьому Положенні, мають такі значення:

експлуатуюча організація – військова частина, ремонтне підприємство або організація будь-якої організаційно-правової форми, яка (яке) безпосередньо здійснює експлуатацію державних повітряних суден та відповідає за технічний стан;

розпізнавальні знаки – знаки встановленого зразка, що використовуються в державній авіації України та наносяться на поверхню повітряних суден з метою їх візуального розпізнавання.

Інші терміни, які використовуються в цьому Положенні, вживаються в значеннях, наведених у Повітряному кодексі України та в інших нормативно-правових актах України з питань діяльності державної авіації України.

4. Польоти в повітряному просторі України державних повітряних суден та експериментальних повітряних суден, призначених для використання в державній авіації України, без розпізнавальних знаків або з розпізнавальними знаками, які не відповідають цьому Положенню, забороняються, за винятком:

випробувальних польотів (перельотів), польотів після виконання ремонтних або інших робіт, які передбачають наступне повне відновлення лакофарбового покриття;

польотів (перельотів) державних повітряних суден до місць подальшої їх відправки з метою виконання завдань, визначених міжнародними зобов’язаннями України, або після виконання цих завдань з подальшою зміною розпізнавальних знаків у строк, що визначений пунктом 1 розділу ІІІ цього Положення;

польотів (перельотів) державних повітряних суден в особливий період.

ІІ. Види розпізнавальних знаків

1. Для визначення державної належності та іншої інформації на кожне державне повітряне судно перед початком його експлуатації наносяться відповідні розпізнавальні знаки.

2. Як державні розпізнавальні знаки державної авіації України встановлюються відповідні зображення, що наносяться на поверхню повітряного судна в місцях, визначених цим Положенням.

3. За своїм призначенням розпізнавальні знаки поділяються на основні, додаткові тощо.

4. Основні розпізнавальні знаки визначають належність повітряного судна до держави Україна та до державної авіації України (додаток 1).

До основних розпізнавальних знаків належать:

два концентричні кола жовтого та синього кольорів, діаметри яких мають співвідношення 2:1;

символ державної авіації України (далі – символ державної авіації) – зображення тризуба жовтого кольору на синьому щиті з напівкруглими краями та окантовкою жовтого кольору. Ширина та висота тризуба мають співвідношення 3:5.

5. До додаткових розпізнавальних знаків належать:

знаки (емблеми) центральних органів виконавчої влади України (відомств) та видів Збройних Сил України;

бортові номери повітряних суден;

особливі надписи;

особливі зображення.

6. До інших розпізнавальних знаків належать:

надписи типу та модифікацій повітряного судна;

емблеми (фірмові знаки).

7. За строком дії розпізнавальні знаки поділяються на постійні та тимчасові.

8. До постійних розпізнавальних знаків відносяться знаки, що наносяться на державні повітряні судна на весь період їх експлуатації.

9. До тимчасових розпізнавальних знаків належать знаки, що наносяться на державні повітряні судна тільки на визначений строк.

ІІІ. Порядок нанесення розпізнавальних знаків на державні повітряні судна

1. Експлуатуюча організація протягом п’яти робочих днів від дня одержання повітряного судна наносить (оновлює) на поверхню державного повітряного судна розпізнавальні знаки. Забороняється нанесення розпізнавальних знаків або їх частин(и) на елементи механізації крила та інші аеродинамічні поверхні повітряного судна, що відхиляються.

2. На державні повітряні судна обов’язково наносяться всі основні та такі додаткові розпізнавальні знаки:

бортові номери державних повітряних суден;

знак “червоний хрест” – тільки для державних повітряних суден, що використовуються як повітряні санітарно-транспортні засоби.

3. У разі потреби за погодженням з уповноваженим структурним підрозділом Міністерства оборони України з питань регулювання діяльності державної авіації України (далі – Уповноважений підрозділ) на державні повітряні судна можуть встановлюватися та наноситись інші розпізнавальні знаки:

для Збройних Сил України – наказами командувачів видів Збройних Сил України;

для Національної гвардії України – наказом командувача Національної гвардії України;

для Державної служби України з надзвичайних ситуацій – Головою Державної служби України з надзвичайних ситуацій;

для Державної прикордонної служби України – Головою Державної прикордонної служби України.

4. Право визначення порядку нанесення на державні повітряні судна розпізнавальних знаків в особливий період також надається:

начальнику Генерального штабу – Головнокомандувачу Збройних Сил України у разі оперативного підпорядкування Збройним Силам України повітряних суден інших військових формувань, утворених згідно із законами України, органів внутрішніх справ, органів з питань цивільного захисту, органів охорони державного кордону України;

керівникам інших військових формувань, утворених згідно із законами України, керівнику органу внутрішніх справ, керівнику органу з питань цивільного захисту, органу охорони державного кордону України в разі оперативного підпорядкування повітряних суден Збройних Сил України одному із зазначених органів.

5. Основні розпізнавальні знаки залежно від конструкції повітряного судна наносяться таким чином:

на літаки моноплани – два концентричні кола жовтого та синього кольорів зверху та знизу площин консолей крила повітряного судна. Символ державної авіації – з двох боків на вертикальне оперення;

на вертикальне оперення літака з низьким розташуванням стабілізатора символ державної авіації наноситься по центру загальної площі кіля вище стабілізатора, з високим розміщенням горизонтального оперення – по центру площі кіля нижче стабілізатора (додаток 2);

на літаки моноплани, що мають подвійне вертикальне оперення, символ державної авіації наноситься на зовнішніх боках вертикального оперення таким чином, щоб його межі не заходили на поверхні руля напрямку, що відхиляються (додаток 3);

на літаки біплани – два концентричні кола жовтого та синього кольорів на ліву та праву консолі: верхнього крила повітряного судна – зверху, нижнього крила – знизу. Символ державної авіації – з двох боків на вертикальне оперення повітряного судна (додаток 4);

на вертольоти з хвостовим гвинтом – два концентричні кола жовтого та синього кольорів на бокові та нижню стінки вантажної (пасажирської) кабіни (центральної частини фюзеляжу на бойових вертольотах без вантажної кабіни) в їх задніх частинах (додаток 5);

на вертольоти співвісної схеми – два концентричні кола жовтого та синього кольорів на хвостовому оперенні вертольота (додаток 6).

Символ державної авіації на вертольоти з хвостовим гвинтом або співвісної схеми не наноситься.

6. При нанесенні основних розпізнавальних знаків на ліву та праву консолі крила державного повітряного судна (зверху та знизу) центр кола повинен знаходитись посередині площини консолі крила. Відстань від центра кола до кінця площини консолі крила повинна бути в межах 0,1 – 0,2 розмаху крила, а відстань від передньої кромки консолі крила до межі знака – в межах 100 – 150 мм.

7. Встановлюються такі типові розміри основних розпізнавальних знаків в мм: 300, 600, 800, 1000, 1200, 1500, 1800, 2000, 2500, 2700, 3000. Ці типові розміри визначають діаметр зовнішнього кола d та висоту символа державної авіації h (додаток 1).

8. Розпізнавальні знаки, які наносяться на державні повітряні судна, повинні мати найбільший допустимий розмір. Винятками є повітряні судна із захисним фарбуванням-камуфляжем, для яких знаки вибираються на один типовий розмір менше, ніж для повітряних суден, що пофарбовані в інший колір.

9. Бортовий номер на державних повітряних суднах позначається цифрами та наноситься на поверхні обох боків фюзеляжу (повітрозабірники двигунів), а також на вертикальне оперення і крило, якщо його нанесення на кіль (або кілі) та крило (крила) передбачено конструктором (розробником) повітряного судна.

На винищувачі, бомбардувальники, літаки-розвідники, штурмовики бортовий номер наноситься на борт фюзеляжу (повітрозабірники двигунів) та на вертикальне оперення вище розпізнавального знака.

На літаки типу Ил-76, Ил-78, Ту-134 бортовий номер наноситься на нижню частину вертикального оперення поблизу фюзеляжу та знизу лівої консолі крила.

На вертольоти бортові номери наносяться на поверхні обох боків фюзеляжів або капоти силової установки.

На всі інші державні повітряні судна бортовий номер наноситься на борт фюзеляжу:

на повітряні судна з подовженою носовою частиною відносно до кріплення носка крила – попереду крила;

на повітряні судна з вкороченою носовою частиною – позаду крила.

10. На всі державні повітряні судна бортові номери наносяться за наказом командира (начальника, керівника) експлуатуючої організації, а в разі спільного базування (крім випадків спільного базування експлуатуючих організацій різної відомчої підпорядкованості) – старшого авіаційного начальника аеродрому.

Наказом визначаються цифровий ряд, колір бортових номерів державних повітряних суден та їх окантовок для кожної авіаційної частини (ескадрильї).

11. У разі виникнення потреби щодо зміни бортового номера повітряного судна уповноважена посадова особа у встановленому порядку приймає відповідне рішення та у десятиденний строк інформує Уповноважений підрозділ про заміну одного бортового номера повітряного судна на інший.

12. Бортові номери наносяться фарбою одного кольору (червоного, блакитного, синього, жовтого або білого), окантовуються чорною, білою або блакитною смугою шириною 10 – 15 мм залежно від фону місця нанесення. Для бортових номерів державних повітряних суден встановлюються такі розміри та форми цифр:

висота цифр без окантовки в мм: 300, 400, 600, 900, 1200, 1500, 2000, 2500, 3000 (залежно від типу повітряного судна);

ширина цифр повинна дорівнювати 2/3 їх висоти, а товщина ліній, що складають цифру, - 1/6 їх висоти;

цифри на борту фюзеляжу повинні вписуватися в умовний прямокутник та наноситися (по можливості) на боковій проекції від фюзеляжу в місці, де їх краще видно.

13. Бортові номери наносяться на повітряні судна з дотриманням таких вимог:

бортові номери повинні бути в межах діапазону від 01 до 999 (для літаків типу Ил-76, Ил-78 та Ту-134 бортові номери в межах діапазону від 00001 до 99999);

присвоєння номерів для повітряних суден експлуатуючих організацій, розміщених на одному аеродромі, виконується без дотримання послідовності, наприклад: повітряним суднам однієї із двох експлуатуючих організацій присвоюються номери з 05 по 16, з 43 до 72 та з 105 по 135, а іншої – з 21 по 35, з 81 по 99 та з 140 по 189;

у межах визначених діапазонів бортових номерів рішенням уповноваженої посадової особи експлуатуючої організації бортовий номер кожному повітряному судну присвоюється довільно;

бортові номери на всі повітряні судна, що базуються на одному аеродромі, наносяться фарбою одного кольору та окантовуються смугою одного кольору відповідно до пункту 12 цього розділу, крім випадків спільного базування експлуатуючих організацій різної відомчої підпорядкованості.

14. Державні повітряні судна, що використовуються як повітряні санітарно-транспортні засоби та які підпадають під дію відповідних міжнародних конвенцій, повинні мати обов’язковий додатковий розпізнавальний знак – “червоний хрест”, що наноситься поряд з національними кольорами.

На державні повітряні судна, пофарбовані в білий колір, розпізнавальний знак “червоний хрест” наноситься безпосередньо на пофарбовану поверхню. На державні повітряні судна, пофарбовані в інші кольори, знак “червоний хрест” наноситься в колі білого кольору максимально можливого типового розміру для даного повітряного судна. Кількісні показники типових розмірів зображення розпізнавального знака “червоний хрест” наведено в додатку 7 до цього Положення.

15. Додаткові розпізнавальні знаки наносяться:

“червоний хрест”:

на літаки моноплани – на ліву та праву консолі крила знизу та зверху, а також на бокові поверхні фюзеляжу (додаток 7);

на літаки біплани – на нижню площину нижнього крила та верхню площину верхнього крила зліва та справа, а також на бокові поверхні фюзеляжу (додаток 8);

бортовий номер – на бокові поверхні фюзеляжу за знаком “червоний хрест” у бік хвостового оперення.

16. На санітарні вертольоти основний розпізнавальний знак (двоколірне коло) наноситься на обидві бокові поверхні вантажної кабіни вертольота в її задній частині, а розпізнавальний знак “червоний хрест” – по центру бокових поверхонь вантажної кабіни та її нижньої поверхні (додаток 9).

17. На державні повітряні судна невійськового призначення за відповідним наказом керівника відомчого органу, якому підпорядковується експлуатуюча організація, допускається нанесення інших знаків та (або) написів, що візуально відрізняють їх від військових повітряних суден.

18. На державні повітряні судна Державної прикордонної служби України, крім обов’язкових розпізнавальних знаків, додатково наносяться смуги (на темному фоні поверхні повітряного судна наносяться смуги білого кольору, а на світлому фоні – смуги червоного кольору). Розміри, кількість та місце(я) нанесення смуги (смуг) визначаються наказом Голови Державної прикордонної служби України.

19. У період авіаційних навчань для розрізнення однотипних державних повітряних суден, а також під час проведення спортивних змагань, випробувань державних повітряних суден у повітрі, участі в демонстраційних польотах та в інших випадках дозволяється за потреби за наказом відповідних керівників наносити на державні повітряні судна тимчасові розпізнавальні знаки.

Тимчасові розпізнавальні знаки наносяться фарбами, що легко змиваються та не псують лакофарбове покриття повітряного судна.

20. Розміщення розпізнавальних знаків, фірмових знаків розробника (виробника) та іншої інформації для державних повітряних суден нових типів визначається конструктором даного повітряного судна відповідно до цього Положення та за погодженням із замовником й Уповноваженим підрозділом.

21. Розпізнавальні знаки на державних повітряних суднах повинні бути чіткими та добре розпізнаваними. Для підтримання відповідного кольору в процесі експлуатації розпізнавальні знаки повинні періодично оновлюватися.

22. Розміщення та порядок нанесення розпізнавальних знаків на безпілотних повітряних суднах встановлюються такими самими, як і для державних повітряних суден.

23. Розпізнавальні знаки обов’язково усуваються із зовнішніх поверхонь повітряного судна, якщо воно втратило свою належність до державних повітряних суден України або своє цільове призначення згідно з пунктом 2 розділу І цього Положення, крім випадку переведення повітряного судна до категорії музейного експоната, макета або тренажера.

IV. Контроль та перевірка виконання експлуатуючими організаціями вимог цього Положення

1. Контроль за дотриманням експлуатуючими організаціями вимог цього Положення здійснюється уповноваженими інспектуючими органами (комісіями) у ході інспекцій (перевірок) суб’єктів державної авіації України.

2. За своєчасність та порядок нанесення розпізнавальних знаків на державні повітряні судна відповідає командир (начальник, керівник) експлуатуючої організації.

Начальник Управління
регулювання діяльності
державної авіації України



М.Б. Кушнірук


{Додатки до Положення}