Ст. 6 ЗУ Про державну допомогу суб’єктам господарювання від 01.07.2014 № 1555-VII
Про державну допомогу суб’єктам господарювання
Стаття 6. Державна допомога, що може бути визнана допустимою
Про державну допомогу суб’єктам господарювання
Стаття 6. Державна допомога, що може бути визнана допустимою
1. Державна допомога може бути визнана допустимою, якщо вона надається для таких цілей:
1) сприяння соціально-економічному розвитку регіонів, рівень життя в яких є низьким або рівень безробіття є високим;
2) виконання загальнодержавних програм розвитку або розв’язання соціальних та економічних проблем загальнонаціонального характеру;
3) сприяння окремим видам господарської діяльності або суб’єктам господарювання в окремих економічних зонах, за умови, що це не суперечить міжнародним договорам України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
4) підтримки та збереження національної культурної спадщини, якщо вплив такої державної допомоги на конкуренцію є неістотним.
2. Кабінет Міністрів України визначає критерії оцінки допустимості окремих категорій державної допомоги, що надається для цілей, передбачених частиною першою цієї статті, зокрема, таких категорій:
1) допомога для забезпечення розвитку регіонів;
2) підтримка середнього та малого підприємництва;
3) допомога на професійну підготовку працівників;
4) допомога на працевлаштування окремих категорій працівників та створення нових робочих місць;
5) допомога на відновлення платоспроможності та реструктуризацію суб’єктів господарювання;
6) допомога на захист навколишнього природного середовища;
7) допомога на проведення наукових досліджень, технічний розвиток та інноваційну діяльність;
8) допомога на підтримку окремих галузей економіки.
3. В актах Кабінету Міністрів України, прийнятих відповідно до частини другої цієї статті, визначаються:
1) мета і форми державної допомоги;
2) категорії отримувачів державної допомоги;
3) максимальний розмір державної допомоги, яка може надаватися;
4) умови та спосіб розрахунку сукупного розміру державної допомоги;
5) витрати, що можуть бути відшкодовані отримувачам державної допомоги.
4. Рішення про визнання державної допомоги допустимою згідно із вимогами цього Закону приймає Уповноважений орган.