Про мисливське господарство та полювання
Стаття 3. Право власності на мисливських тварин та право користування цими тваринами 

Про мисливське господарство та полювання
Стаття 3. Право власності на мисливських тварин та право користування цими тваринами 

Мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі в межах території України, є об'єктом права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника мисливських тварин здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України .

Органи державної влади здійснюють права власника щодо всіх мисливських тварин, за винятком тих, які в порядку, установленому цим Законом та іншими актами законодавства, передані до комунальної власності чи приватної власності юридичних і фізичних осіб.

Користування мисливськими тваринами може здійснюватися з вилученням або без вилучення їх з природного середовища чи штучно створених напіввільних умов.

Мисливські тварини, вилучені з природного середовища в установленому законом порядку, розведені в неволі, напіввільних умовах або набуті іншим шляхом, не забороненим законом, можуть перебувати у приватній, комунальній власності юридичних та фізичних осіб. { Частина п'ята статті 3 в редакції Закону N 1827-VI від 21.01.2010 }

З метою безпеки населення, а також в інтересах охорони тваринного світу право приватної власності на мисливських тварин може бути обмежено законом. { Абзац шостий статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1827-VI від 21.01.2010 }


Розділ II

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У ГАЛУЗІ МИСЛИВСЬКОГО
ГОСПОДАРСТВА ТА ПОЛЮВАННЯ