Про забезпечення функціонування української мови як державної

• Верховна Рада України,

  ґрунтуючись на Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року та схваленому Всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року Акті проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, якими було відновлено незалежну національну державність України;

  керуючись Конституцією України, що визначає українську мову як єдину державну мову в Україні та покладає на державу обов’язок забезпечувати всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України;

  діючи відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року № 10-рп/99, яким встановлено, що українська мова як державна є обов’язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом;

  зважаючи на Концепцію державної мовної політики, затверджену Указом Президента України від 15 лютого 2010 року № 161/2010, яка визначає стратегічні пріоритети в подоланні спричинених багатовіковою асиміляційною політикою колонізаторів та окупантів деформацій національного мовно-культурного і мовно-інформаційного простору та відповідно до якої повноцінне функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території держави є гарантією збереження ідентичності української нації та зміцнення державної єдності України;

  усвідомлюючи, що українська мова є визначальним чинником і головною ознакою ідентичності української нації, яка історично сформувалася і протягом багатьох століть безперервно проживає на власній етнічній території, становить переважну більшість населення країни і дала офіційну назву державі, а також є базовим системотвірним складником української громадянської нації;

  прагнучи до посилення державотворчих і консолідаційних функцій української мови, підвищення її ролі в забезпеченні територіальної цілісності та національної безпеки України;

  маючи на меті створення належних умов для забезпечення і захисту мовних прав і потреб українців;

  а також беручи до уваги Висновок Європейської комісії за демократію через право, відповідно до якого за особливих умов, що склалися в Україні, збалансована політика у мовній сфері вимагає належних гарантій для збереження державної мови як інструмента єднання суспільства, та Рекомендацію Європейської комісії за демократію через право українському законодавчому органу віднайти істотно прийнятніші способи підтвердження верховенства української мови як єдиної державної мови та вжити додаткових заходів для зміцнення її ролі в українському суспільстві,

  ухвалює цей Закон.

• Розділ I
  ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ
• Стаття 1. Статус української мови як єдиної державної мови в Україні
• Стаття 2. Сфера дії Закону
• Стаття 3. Завдання Закону
• Стаття 4. Статус української жестової мови та мовні права жестомовних осіб
• Стаття 5. Державна програма сприяння опануванню державної мови
• Розділ II
  УКРАЇНСЬКА МОВА ТА ГРОМАДЯНСТВО УКРАЇНИ
• Стаття 6. Обов’язок громадянина України володіти державною мовою
• Стаття 7. Обов’язок володіти державною мовою для набуття громадянства України
• Стаття 8. Мова документів, що посвідчують особу громадянина України
• Розділ III
  ОБОВ’ЯЗОК ВОЛОДІТИ ДЕРЖАВНОЮ МОВОЮ
• Стаття 9. Особи, які зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків
• Стаття 10. Вимоги щодо рівня володіння державною мовою
• Стаття 11. Рівні володіння державною мовою
• Розділ IV
  ЗАСТОСУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ МОВИ В РОБОТІ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ОРГАНІВ ВЛАДИ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ПІДПРИЄМСТВ, УСТАНОВ ТА ОРГАНІЗАЦІЙ ДЕРЖАВНОЇ І КОМУНАЛЬНОЇ ФОРМ ВЛАСНОСТІ
• Стаття 12. Робоча мова діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної і комунальної форм власності
• Стаття 13. Застосування державної мови в нормативних актах, діловодстві та документообігу
• Стаття 14. Застосування державної мови в судочинстві
• Стаття 15. Застосування державної мови у Збройних Силах України та інших військових формуваннях
• Стаття 16. Застосування державної мови в органах правопорядку, розвідувальних органах, державних органах спеціального призначення з правоохоронними функціями
• Стаття 17. Застосування державної мови під час перетину державного кордону України
• Стаття 18. Застосування державної мови у процесі виборів і референдумів
• Стаття 19. Застосування державної мови під час укладення міжнародних договорів України
• Розділ V
  ЗАСТОСУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ДЕРЖАВНОЇ В ПУБЛІЧНИХ СФЕРАХ
• Стаття 20. Державна мова у сфері трудових відносин
• Стаття 21. Державна мова у сфері освіти
• Стаття 22. Державна мова у сфері науки
• Стаття 23. Державна мова у сфері культури
• Стаття 24. Державна мова у сфері телебачення і радіомовлення
• Стаття 25. Державна мова у сфері друкованих засобів масової інформації
• Стаття 26. Державна мова у сфері книговидання та книгорозповсюдження
• Стаття 27. Державна мова у сфері користувацьких інтерфейсів комп’ютерних програм та веб-сайтів
• Стаття 28. Державна мова у сфері інформації для загального ознайомлення
• Стаття 29. Державна мова у сфері публічних заходів
• Стаття 30. Державна мова у сфері обслуговування споживачів
• Стаття 31. Державна мова в технічній та проектній документації
• Стаття 32. Державна мова у сфері реклами
• Стаття 33. Державна мова у сфері охорони здоров’я
• Стаття 34. Державна мова у сфері спорту
• Стаття 35. Державна мова у сфері телекомунікацій та поштового зв’язку
• Стаття 36. Державна мова у сфері транспорту
• Стаття 37. Державна мова у сфері діловодства, документообігу, листування і звітності громадських об’єднань, політичних партій та інших юридичних осіб
• Стаття 38. Державна мова у зверненнях до громадських об’єднань, політичних партій та інших юридичних осіб
• Розділ VI
  ЗАСТОСУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ДЕРЖАВНОЇ У ВЛАСНИХ НАЗВАХ ТА ІМЕНАХ
• Стаття 39. Назви органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування
• Стаття 40. Державна мова в іменах
• Стаття 41. Застосування державної мови в географічних назвах та назвах об’єктів топоніміки
• Стаття 42. Мова торговельних марок
• Розділ VII
  ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАНДАРТІВ ДЕРЖАВНОЇ МОВИ
• Стаття 43. Національна комісія зі стандартів державної мови
• Стаття 44. Повноваження Національної комісії зі стандартів державної мови
• Стаття 45. Склад Національної комісії зі стандартів державної мови
• Стаття 46. Голова Національної комісії зі стандартів державної мови
• Стаття 47. Порядок роботи Національної комісії зі стандартів державної мови
• Стаття 48. Документи, що підтверджують рівень володіння державною мовою, та іспит на рівень володіння державною мовою
• Розділ VIII
  ЗАХИСТ ДЕРЖАВНОЇ МОВИ
• Стаття 49. Уповноважений із захисту державної мови
• Стаття 50. Призначення та звільнення Уповноваженого із захисту державної мови
• Стаття 51. Вимоги щодо несумісності з посадою Уповноваженого із захисту державної мови
• Стаття 52. Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови
• Стаття 53. Захист державної мови як невіддільного елементу конституційного ладу
• Стаття 54. Захист прав людини щодо застосування державної мови у сферах суспільного життя, визначених цим Законом
• Стаття 55. Розгляд скарг Уповноваженим
• Стаття 56. Здійснення державного контролю за застосуванням державної мови
• Стаття 57. Порядок накладення штрафів на суб’єктів господарювання за порушення закону щодо застосування державної мови у сфері обслуговування споживачів
• Прикінцеві та перехідні положення

Інші нормативні акти