Про зерно та ринок зерна в Україні
Стаття 49. Обсяг відповідальності Гарантійного фонду виконання зобов’язань за складськими документами на зерно за зобов’язаннями зернових складів 

Про зерно та ринок зерна в Україні
Стаття 49. Обсяг відповідальності Гарантійного фонду виконання зобов’язань за складськими документами на зерно за зобов’язаннями зернових складів 

Гарантійний фонд гарантує кожному володільцю складських документів на зерно відшкодування вартості зерна у разі неспроможності зернового складу - учасника (тимчасового учасника) Гарантійного фонду в розмірі, що не перевищує 90 відсотків вартості зерна, переданого та зберігання такому зерновому складу і неповернутого у зв’язку з неспроможністю, на суму, що залишається невідшкодованою в результаті самостійного відшкодування вартості неповернутого зерна таким зерновим складом, визначеною на підставі оцінки, порядок і спосіб проведення якої встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Щороку, до 30 липня, розмір відшкодування вартості зерна встановлюється Адміністративною радою Гарантійного фонду, але він не може бути більшим розміру, встановленого відповідно до частини першої цієї статті шляхом затвердження ціни одиниці зерна кожного класу і виду, що буде використовуватися для оцінки вартості зерна при обрахуванні сум відшкодування.

Затверджена таким чином ціна не може бути змінена до початку наступного календарного року.

Виключними підставами для відмови у відшкодуванні вартості зерна, переданого учаснику (тимчасовому учаснику) Гарантійного фонду на зберігання за складськими документами на зерно і неповернутого у зв’язку з неспроможністю зернового складу - учасника (тимчасового учасника) Гарантійного фонду, є надходження вимоги здійснити відшкодування:

членам органів управління такого зернового складу, власникам (акціонерам), частка яких перевищує 10 відсотків статутного капіталу такого зернового складу, та/або подружжю, дітям, батькам, рідним брату, сестрі, діду, бабі, онуку, усиновлювачу, усиновленому, будь-якій іншій особі, яка спільно проживає, пов’язана спільним побутом і має взаємні права та обов’язки із зазначеними особами, а також особі, яка отримала складський документ від зазначених осіб;

працівникам незалежних аудиторських компаній (аудиторам), які здійснювали аудиторські перевірки зернового складу протягом останніх трьох років, а також членам органів управління або власникам таких аудиторських компаній;

якщо вартість зерна за складськими документами на зерно становить менше 100 гривень;

якщо зерновий склад перебуває у стані санації, банкрутства та/або ліквідації чи ліквідований, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців міститься зазначена інформація, і складські документи на зерно були придбані після порушення провадження у справі про банкрутство зернового складу, початку процедури його ліквідації. При цьому не може бути відмовлено у відшкодуванні вартості зерна, якщо після придбання такими особами складських документів на зерно провадження у справі про банкрутство зернового складу було припинено або справа про банкрутство закрита.

Ціна одиниці зерна кожного класу і виду, що обраховується відповідно до частини другої цієї статті, не може бути меншою за середню ціну зерна в Україні за період з 30 липня попереднього року до дня затвердження.

Якщо ціна одиниці зерна, визначена відповідно до частини другої цієї статті, буде вищою за ринкові ціни на зерно у місцевості, де розташовано зерносховище зернового складу, що перебуває у стані неспроможності, Гарантійний фонд має право відступити від порядку відшкодування втрат володільцю складських документів на зерно, передбачених частиною першою цієї статті, та здійснити відшкодування втрат володільцю складських документів на зерно, виданих зерновим складом у стані неспроможності, шляхом придбання на ринку та передачі в натурі зерна того самого виду і класу в розмірі 90 відсотків його кількості, що залишається неповернутою та невідшкодованою самостійно зерновим складом.

У момент надання відшкодування втрат володільцю складських документів на зерно в порядку, передбаченому частинами першою і шостою цієї статті, до Гарантійного фонду переходить право регресної вимоги до зернового складу, що допустив неспроможність, на суму відшкодування, наданого власнику виконання зобов’язань за складськими документами на зерно. { До Закону включено статтю 49 згідно із Законом N 5493-VI від 20.11.20