Водний кодекс України
Стаття 13-2. Плани управління річковими басейнами

Водний кодекс України
Стаття 13-2. Плани управління річковими басейнами

Плани управління річковими басейнами розробляються та виконуються з метою досягнення екологічних цілей, визначених для кожного району річкового басейну, у встановлені строки.

 

Основними елементами планів управління річковими басейнами є:

 

1) загальна характеристика поверхневих та підземних вод району річкового басейну;

 

2) визначення основних антропогенних впливів на кількісний та якісний стан поверхневих і підземних вод, у тому числі від точкових та дифузних джерел;

 

3) визначення зон (територій), які підлягають охороні, та їх картування;

 

4) картування мереж моніторингу, результатів програм моніторингу, що виконуються для поверхневих вод (екологічний і хімічний), підземних вод (хімічний і кількісний), зон (територій), які підлягають охороні;

 

5) перелік цілей для поверхневих вод, підземних вод і зон (територій), які підлягають охороні, та строки їх досягнення;

 

6) економічний аналіз водокористування;

 

7) огляд виконання програм або заходів, включаючи шляхи досягнення визначених цілей;

 

8) повний перелік програм (планів) для району  річкового басейну чи суббасейну, їх зміст та проблеми, які передбачено вирішити;

 

9) звіт про інформування громадськості та громадське обговорення проекту плану управління річковим басейном;

 

10) перелік компетентних органів влади;

 

11) порядок отримання інформації (у тому числі первинної) про стан поверхневих і підземних вод.

 

Плани управління річковими басейнами затверджуються Кабінетом Міністрів України кожні шість років.

 

Порядок розроблення плану управління річковим басейном затверджується Кабінетом Міністрів України.