Постанова КМУ № 1733-2001-п від 27.12.2001 Про затвердження Порядку визначення та надання державної підтримки вугледобувним підприємствам

                                                          
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 27 грудня 2001 р. N 1733
Київ
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
N 1311 ( 1311-2003-п ) від 21.08.2003 )

Про затвердження Порядку визначення та надання
державної підтримки вугледобувним підприємствам

Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Порядок визначення та надання державної
підтримки вугледобувним підприємствам, що додається.
2. Міністерству палива та енергетики разом з Міністерством
економіки та з питань європейської інтеграції, Міністерством
фінансів, Державним казначейством і Державним комітетом
будівництва, архітектури та житлової політики у місячний термін
розробити та подати на затвердження Кабінетові Міністрів України
порядок фінансування вугледобувних підприємств, які повинні бути
підготовлені до ліквідації.
3. Визнати такими, що втратили чинність, акти Кабінету
Міністрів України згідно з переліком, що додається.
4. Ця постанова набирає чинності з 1 січня 2002 року.

Прем"єр-міністр України А.КІНАХ
Інд. 37

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 27 грудня 2001 р. N 1733
ПОРЯДОК
визначення та надання державної підтримки
вугледобувним підприємствам

1. Державна підтримка за рахунок коштів державного бюджету
надається вугледобувним підприємствам (далі - підприємства), які
мають значні виробничі запаси кондиційного вугілля, але
неспроможні самостійно забезпечувати розширене відтворення
виробництва, реконструкція яких є економічно доцільною.
Дія цього Порядку не поширюється на підприємства, які
отримують прибуток від операційної діяльності, достатній для
розширеного відтворення виробництва, а також на підприємства, які
повинні бути підготовлені до ліквідації.
2. Обсяги державної підтримки підприємств, а також напрям її
цільового використання визначаються законом про Державний бюджет
України на відповідний рік.
3. Державна підтримка надається безпосередньо підприємствам
на покриття витрат із собівартості товарної вугільної продукції та
на капітальні вкладення.
4. Планова собівартість товарної вугільної продукції та обсяг
витрат на капітальні вкладення визначаються Мінпаливенерго на
підставі наданих державними холдинговими компаніями, виробничими
об"єднаннями і підприємствами матеріалів у розрізі елементів та
напрямів із застосуванням галузевих нормативів (затверджених
виробничих потужностей, нормативів навантаження на очисні та
підготовчі вибої, норм трудових витрат, матеріальних і
енергетичних ресурсів тощо) та з урахуванням необхідності
здійснення організаційно-технічних заходів для підвищення
продуктивності праці, зниження витрат на виробництво.
5. Планова собівартість товарної вугільної продукції та обсяг
витрат, що покриваються за рахунок власного доходу, визначаються
щодо кожного підприємства виходячи з установленого Мінпаливенерго
завдання на виробництво товарної вугільної продукції, виконання
якого повинне забезпечувати максимальну економічну ефективність.
Для визначення обсягів виробництва товарної продукції
Мінпаливенерго щороку затверджує показники якості вугілля.
6. На підставі оцінки результатів діяльності підприємств, що
здійснюється за економічними показниками та виробничим
потенціалом, а також згідно з виробничо-економічними програмами,
фінансовими планами підприємств та за результатами конкурсу
бізнес-планів щодо капітальних вкладень, галузева комісія,
утворена Мінпаливенерго, щороку розподіляє підприємства на такі
групи:
перша група - підприємства, спроможні отримувати прибуток від
операційної діяльності, достатній для розширеного відтворення
виробництва;
друга група - підприємства, які мають значні виробничі запаси
кондиційного вугілля, але неспроможні самостійно забезпечувати
розширене відтворення виробництва, реконструкція яких є економічно
доцільною;
третя група - підприємства, які повинні бути підготовлені до
ліквідації у зв"язку з відпрацюванням запасів вугілля, та такі, що
мають кондиційні запаси вугілля, але реконструкція яких економічно
недоцільна.
Галузева комісія щокварталу розглядає ефективність
використання бюджетних коштів, надає Міністру палива та енергетики
свої рекомендації щодо коригування їх розподілу у наступному
кварталі, а також з метою ефективного використання аналізує
фактичний рівень собівартості товарної вугільної продукції за
елементами витрат та інші показники фінансово-економічної
діяльності підприємства.
Розподіл підприємств за групами та коштів державної підтримки
за напрямами узгоджується Міністерством економіки та з питань
європейської інтеграції і Міністерством фінансів та затверджується
Міністром палива та енергетики.
7. Державна підтримка підприємствам другої групи на покриття
витрат із собівартості товарної вугільної продукції надається з
розрахунку на 1 гривню запланованого обсягу реалізації вугільної
продукції на рік.
Кошти державної підтримки на капітальні вкладення виділяються
підприємствам тільки за результатами конкурсу бізнес-планів, а
також згідно з цільовими державними програмами капітального
будівництва, затвердженими проектами та титульними списками до
них.
8. Оплата рахунків вугледобувних підприємств-отримувачів
бюджетних коштів державної підтримки здійснюється виключно з
реєстраційних рахунків цих підприємств, відкритих в органах
Державного казначейства.

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 27 грудня 2001 р. N 1733
ПЕРЕЛІК
актів Кабінету Міністрів України, що втратили чинність

1. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 липня
1996 р. N 470 ( 470-96-р ).
2. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 листопада
1998 р. N 1875 ( 1875-98-п ) "Про заходи щодо поліпшення
фінансово-економічного становища у вугільній промисловості та
вирішення питань виплати заробітної плати працівникам галузі"
(Офіційний вісник України, 1998 р., N 48, ст. 1753);
3. Постанова Кабінету Міністрів України від 6 січня
1999 р. N 26 ( 26-99-п ) "Про затвердження Порядку визначення
вугледобувних підприємств, яким надається державна підтримка, та
механізм її надання" (Офіційний вісник України, 1999 р., N 2,
ст. 62).
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 лютого 1999 р.
N 184 ( 184-99-п ) "Про внесення доповнення до постанови Кабінету
Міністрів України від 6 січня 1999 р. N 26" (Офіційний вісник
України, 1999 р., N 7, ст. 236).
5. Пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від
24 березня 1999 р. N 449 ( 449-99-п ) "Про внесення змін до
постанов Кабінету Міністрів України від 24 січня 1998 р. N 75 та
від 27 листопада 1998 р. N 1875" (Офіційний вісник України,
1999 р., N 12, ст. 484).
6. Постанова Кабінету Міністрів України від 13 липня 1999 р.
N 1239 ( 1239-99-п ) "Про внесення доповнення до постанови
Кабінету Міністрів України від 6 січня 1999 р. N 26" (Офіційний
вісник України, 1999 р., N 28, ст. 1419).