Постанова КМУ № 334-96-п від 18.03.1996 Про затвердження Типового положення про склад витрат обігу та порядок їх планування і розподілу в торгівельній діяльності

                                                          
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 18 березня 1996 р. N 334
Київ
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
N 630 ( 630-2002-п ) від 16.05.2002 )
Про затвердження Типового положення про склад витрат
обігу та порядок їх планування і розподілу
в торгівельній діяльності
( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 450 ( 450-2001-п ) від 06.05.2001 )
Відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ), а також з метою запровадження єдиних
засад формування складу витрат обігу та їх розподілу в
підприємствах, які займаються торгівельною діяльністю, незалежно
від форм власності Кабінет Міністрів України
п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Типове положення про склад витрат обігу та
порядок їх планування і розподілу в торгівельній діяльності
(додається) і ввести його в дію з 1 березня 1996 року. 2. Доручити Міністерству зовнішніх економічних зв"язків і
торгівлі давати роз"яснення щодо застосування Типового положення
про склад витрат обігу та порядок їх планування і розподілу в
торгівельній діяльності. 3. Міністерствам і відомствам у двомісячний термін привести
відомчі нормативні акти у відповідність з цією постановою.

Прем"єр-міністр України Є.МАРЧУК
Міністр
Кабінету Міністрів України В.ПУСТОВОЙТЕНКО
Інд.23
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 18 березня 1996 р. N 334
ТИПОВЕ ПОЛОЖЕННЯ
про склад витрат обігу та порядок їх
планування і розподілу в торгівельній діяльності
Загальні питання
1. Це Положення встановлює єдину облікову номенклатуру статей
витрат обігу та порядок їх планування і розподілу в підприємствах
незалежно від форм власності і організаційних форм, які займаються
торгівельною діяльністю. 2. До складу витрат обігу включаються витрати підприємств
торгівлі, що виникають у процесі руху товарів до споживача, а
також витрати підприємств громадського харчування, пов"язані з
випуском і реалізацією продукції власного виробництва (далі -
підприємства торгівлі). 3. В обліку і плануванні витрати обігу класифікуються за
економічними елементами і статтями витрат та видами діяльності
(оптова торгівля, роздрібна торгівля, громадське харчування).
Склад і класифікація витрат обігу
за економічними елементами
4. Витрати обігу за їх економічним змістом групуються за
такими елементами:
матеріальні витрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; амортизація основних фондів і нематеріальних активів; інші витрати.
5. До елементу "Матеріальні витрати" відносяться:
1) вартість товарів (у підприємствах громадського харчування
- це сировина, товари, напівфабрикати, готова продукція, які
знаходяться в усіх підрозділах підприємства; далі - товари),
відібраних для оцінки їх якості з наступним порушенням цілості
зразків, а також для фізико-хімічних і мікробіологічних
досліджень. Оплата послуг сторонніх лабораторій, вартість
реактивів, посуду, іншого приладдя та матеріалів для роботи
власних лабораторій; 2) знос малоцінних і швидкозношуваних предметів; 3) знос санітарного і спеціального одягу, взуття, захисних
пристроїв за нормами забезпечення працівників підприємств
торгівлі; 4) вартість матеріалів, що використовуються у процесі
торгівлі; 5) вартість запасних частин та матеріалів для проведення
поточного ремонту основних виробничих фондів, у тому числі взятих
у тимчасове користування за угодами оперативної оренди (лізингу),
за винятком їх реконструкції та модернізації; 6) вартість електроенергії, газу, пари, палива всіх видів,
які використовуються на виробничі потреби; 7) плата за воду, що вибирається підприємствами з
водогосподарських систем у межах установлених лімітів; 8) витрати на оплату транспортних послуг сторонніх
підприємств, пов"язаних із перевезенням матеріалів, малоцінних і
швидкозношуваних предметів тощо; 9) втрати від нестачі матеріальних цінностей на виробництві,
в процесі торгівлі та на складах у межах норм природного убутку; 10) витрати на здійснення операцій з тарою; 11) витрати на оплату послуг сторонніх підприємств,
пов"язаних із зберіганням, підсортуванням, обробленням, пакуванням
і передпродажною підготовкою товарів; 12) поточні матеріальні витрати некапітального характеру,
пов"язані із забезпеченням нормальних умов праці і додержанням
правил техніки безпеки праці, санітарно-гігієнічних та інших
спеціальних вимог, передбачених правилами роботи підприємств
торгівлі у встановленому законодавством порядку. 6. До елементу "Витрати на оплату праці" відносяться витрати
на виплату основної та додаткової заробітної плати штатних і
позаштатних працівників. 7. До основної заробітної плати відносяться: 1) заробітна плата, нарахована за виконану роботу
(відпрацьований час) за відрядними розцінками, тарифними ставками,
посадовими окладами; 2) вартість санітарного і спеціального одягу, що відповідно
до законодавства безоплатно надається працівникам підприємств
торгівлі і залишається в особистому постійному користуванні, або
сума пільг у зв"язку з його продажем за зниженими цінами; 3) надбавки і доплати до тарифних ставок і посадових окладів
у розмірах, передбачених законодавством: бригадирам з числа робітників, не звільненим від основної
роботи, за керівництво бригадами; персональні надбавки; керівникам, спеціалістам, службовцям за високі досягнення у
праці або за виконання особливо важливих завдань (на термін їх
виконання); за знання іноземної мови у випадках, передбачених
законодавством; за суміщення професій (посад), розширення зон обслуговування
або збільшення обсягу виконуваних робіт; доплата до середнього заробітку у випадках, передбачених
законодавством; інші надбавки і доплати, передбачені законодавством; 4) оплата праці працівників, які не перебувають у штаті
підприємства торгівлі, але виконують роботи (надають послуги)
згідно з договорами цивільно-правового характеру, включаючи
договір підряду, за умови, що розрахунки з працівниками за
виконану роботу провадяться безпосередньо цим підприємством. При
цьому розмір коштів, спрямованих на оплату праці зазначених
працівників, визначається виходячи з кошторису на виконання робіт
(надання послуг) за договором і платіжним документом. Плата працівників, які не перебувають у штаті підприємства,
за виконання разових робіт (ремонт інвентарю, побіл і фарбування,
експертиза тощо); 5) оплата щорічних і додаткових відпусток відповідно до
законодавства, надання грошових компенсацій за невикористану
відпустку (крім оплати відпустки у відповідній частці заробітної
плати, яка виплачується за рахунок прибутку, що залишається в
розпорядженні підприємства); 6) оплата спеціальних перерв в роботі у випадках,
передбачених законодавством, оплата пільгового часу підліткам; 7) оплата робочого часу працівників, які залучаються до
виконання державних або громадських обов"язків, якщо ці обов"язки
виконуються в робочий час відповідно до законодавства; 8) оплата за роботу у вихідні і святкові (неробочі) дні, в
понадурочний час за розцінками, встановленими законодавчими
актами; 9) доплата за шкідливі умови праці (за роботу в нічний час
тощо); 10) виплата різниці в окладах працівників, працевлаштованих
з інших підприємств із збереженням протягом деякого часу
(відповідно до законодавства) розміру посадового окладу за
попереднім місцем роботи, а також у разі тимчасового
заступництва; 11) оплата днів відпочинку працівників, що надаються їм у
зв"язку з роботою понад робочий час за вахтового методу
організації праці, підсумкового обліку робочого часу та в інших
випадках, передбачених законодавством; 12) суми, нараховані за виконану роботу особам, залученим
для роботи в підприємствах торгівлі відповідно до спеціальних
договорів з державними організаціями (на надання робочої сили), як
видані безпосередньо цим особам, так і перераховані державним
організаціям; 13) оплата праці кваліфікованих робітників, керівників,
спеціалістів підприємств торгівлі, залучених без звільнення від
основної роботи для підготовки, перепідготовки та підвищення
кваліфікації працівників, для керування виробничою практикою
студентів, для навчання учнів загальноосвітніх шкіл; 14) суми заробітної плати за основним місцем роботи
робітників, керівників, спеціалістів підприємств торгівлі, за час
їх навчання з відривом від виробництва в системі підвищення
кваліфікації та перепідготовки кадрів; 15) оплата праці студентів вищих навчальних закладів і учнів
середніх спеціальних і професійно-технічних навчальних закладів,
які працюють у складі студентських загонів; 16) оплата праці студентів вищих навчальних закладів та
учнів середніх спеціальних і професійно-технічних навчальних
закладів, які проходять виробничу практику в підприємстві
торгівлі, а також оплата праці учнів загальноосвітніх шкіл у
період їх професійної орієнтації, залучених до посильної праці на
період канікул; 17) оплата відпусток, наданих згідно із законодавством
працівникам, які навчаються у вечірніх і заочних вищих і середніх
спеціальних закладах, в аспірантурі, а також без відриву від
виробництва у вечірніх і заочних загальноосвітніх школах, для
участі у сесії та складання іспитів; 18) витрати, пов"язані з оплатою відпусток перед початком
роботи випускників середніх професійно-технічних училищ і молодих
спеціалістів, які закінчили вищий навчальний заклад; 19) оплата працівникам-донорам днів медичного обстеження,
здачі крові та відпочинку; 20) плата за час вимушеного прогулу або виконання
нижчеоплачуваної роботи у випадках, передбачених законодавством; 21) суми вихідної допомоги і середнього заробітку, які
виплачуються на період працевлаштування працівникам, звільненим з
підприємства торгівлі у зв"язку із змінами в організації
виробництва і праці, а також у зв"язку з призовом на дійсну
військову службу. 8. До додаткової заробітної плати відносяться: 1) премії за сприяння винахідництву та раціоналізації; 2) одноразові заохочення (за виконання особливо важливих
виробничих завдань); 3) премії робітникам, керівникам, спеціалістам та іншим
службовцям за виробничі результати, в тому числі за: виконання і перевиконання торгівельно-виробничих завдань; виконання акордних завдань у встановлений термін; підвищення продуктивності праці, виробітку; поліпшення кінцевих результатів господарської діяльності
бригади, відділу, секції, цеху; якісні показники в роботі (якість торгівельного
обслуговування, скорочення витрат часу покупців на придбання
товарів, відсутність скарг покупців тощо); 4) виплата різниці між заробітками у разі переведення на
нижчеоплачувану роботу. 9. До елементу "Відрахування на соціальні заходи"
відносяться: 1) відрахування на державне (обов"язкове) соціальне
страхування; 2) відрахування на державне (обов"язкове) пенсійне
страхування (до Пенсійного фонду України), а також відрахування на
додаткове пенсійне страхування; 3) відрахування до Фонду для здійснення заходів щодо
ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального
захисту населення; 4) відрахування до Фонду сприяння зайнятості населення; 5) відрахування на обов"язкове медичне страхування. Зазначені вище відрахування на соціальні заходи здійснюються
в установленому законодавством порядку. 10. До елементу "Амортизація основних фондів і нематеріальних
активів" відносяться: 1) амортизаційні відрахування від балансової вартості
основних виробничих фондів на повне відновлення та капітальний
ремонт відповідно до встановлених норм, включаючи прискорену
амортизацію активної їх частини. Рішення про прискорену амортизацію активної частини основних
виробничих фондів (але не більше ніж у 2 рази проти встановлених
законодавством норм) приймається підприємством самостійно, якщо
таке рішення не є причиною підвищення рівня цін і тарифів на
товари (роботи, послуги). Не допускається прийняття рішення про
прискорену амортизацію орендованих основних фондів без згоди
орендодавця; 2) витрати, пов"язані із зносом нематеріальних активів у
формі амортизаційних відрахувань, розмір яких визначається
щомісяця за нормами, розрахованими виходячи з їх первісної
вартості та терміну корисного використання, але не більше ніж
десять років безперервної експлуатації або терміну діяльності
підприємства торгівлі. 11. До елементу "Інші витрати" відносяться: 1) витрати, пов"язані з набором робочої сили, передбачені
законодавством, з урахуванням вартості проїзду до місця роботи; 2) витрати, пов"язані із сплатою відсотків за користування
фінансовими кредитами, одержаними для поповнення власних оборотних
коштів, а також для придбання основних виробничих фондів і
нематеріальних активів для поточної виробничої діяльності,
незалежно від терміну кредитування; 3) витрати, пов"язані із сплатою відсотків за користування
матеріальними цінностями, взятими в оренду (лізинг); 4) платежі з обов"язкового страхування майна підприємства
торгівлі та цивільної відповідальності; 5) витрати на оприлюднення річного звіту; 6) витрати на ведення касового господарства: плата за послуги
інкасаційних служб, поштові перекази, оплата послуг з наймання
автомобілів для збирання торгівельної виручки; 7) представницькі витрати (організація прийомів, конференцій
та інших офіційних заходів) згідно з діючими нормами; 8) витрати, пов"язані з оплатою послуг комерційних банків та
інших кредитно-фінансових установ, включаючи плату за розрахункове
обслуговування, отримання гарантій, вексельного авалю,
факторингових і довірчих операцій, облік боргових вимог і
зобов"язань, включаючи цінні папери, поштово-телеграфних послуг та
інших витрат, пов"язаних з грошовим обігом; 9) вивізне (експортне) мито, митні збори; 10) витрати на оплату послуг сторонніх підприємств та
організацій, пов"язаних із забезпеченням пожежної і сторожової
охорони, створенням системи запобігання крадіжкам товарів у
встановленому законодавством порядку; 11) витрати на оплату послуг сторонніх підприємств щодо
проведення рекламних заходів, пов"язаних з діяльністю підприємства
торгівлі; 12) витрати на оплату послуг сторонніх підприємств,
пов"язаних із виконанням ремонтних робіт; 13) витрати на виготовлення і придбання бланків цінних
паперів, а також інші витрати, пов"язані з емісією цінних паперів; 14) витрати на перевезення працівників підприємства торгівлі
до місця роботи і назад у напрямках, що не обслуговуються
пасажирським транспортом загального користування, включаючи
додаткові витрати на спеціальні маршрути міського пасажирського
транспорту, організовані відповідно до угод, укладених з
транспортними підприємствами (понад вартість, сплачену
працівниками підприємства торгівлі за діючими тарифами на
відповідний вид транспорту або віднесену за рахунок прибутку, що
залишається в розпорядженні підприємства); витрати на перевезення
працівників-інвалідів 1 і 2 групи до місця роботи і назад
незалежно від наявності маршрутів пасажирського транспорту
загального користування; 15) витрати на відшкодування шкоди, заподіяної працівникові
ушкодженням здоров"я, пов"язаним з виконанням ним трудових
обов"язків; 16) витрати на знецінення товарів підприємств торгівлі, що
повністю або частково втратили первинну якість за час експонування
у вітринах; 17) витрати на оплату послуг транспортно-експедиційних,
страхових і посередницьких організацій (включаючи комісійну
винагороду); 18) податки (крім тих, що сплачуються за рахунок прибутку),
відрахування на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання
автомобільних доріг, до Державного інноваційного фонду,
позабюджетних фондів фінансування галузевих і міжгалузевих
науково-дослідних робіт і заходів щодо освоєння нових технологій і
виробництва нових видів продукції, які створюються за рахунок
відрахувань від внесків до Державного інноваційного фонду, а також
збори та інші обов"язкові платежі, передбачені законами України,
постановами Верховної Ради України, указами Президента України та
декретами Кабінету Міністрів України; 19) витрати, пов"язані з нарахуванням і виплатою дивідендів
учасникам та засновникам підприємств торгівлі (оплата повідомлень
у засобах масової інформації, придбання конвертів, послуги
зв"язку); 20) додаткові витрати, пов"язані з виконанням робіт вахтовим
методом, включаючи транспортні витрати на перевезення працівників
від місця знаходження підприємства торгівлі (пункту збору) до
місця роботи і назад та від місця проживання у вахтовому селищі до
місця роботи і назад, а також витрати на експлуатацію та утримання
вахтового селища, які не компенсуються внесенням плати
працівниками за користування житлом і комунальні послуги; 21) витрати на оплату послуг сторонніх підприємств,
пов"язаних з очищенням стічних вод; 22) витрати, пов"язані з управлінням торгівельною діяльністю: оплата послуг сторонніх підприємств щодо транспортного
обслуговування, пов"язаного з управлінням торгівельною
діяльністю; службові відрядження у межах норм, передбачених
законодавством; оплата робіт (послуг) сторонніх підприємств консультаційного
та інформаційного характеру, пов"язаних із реалізацією товарів і
їх зберіганням, включаючи послуги щодо зміни структури управління
приватизованим підприємством торгівлі; оплата послуг інших підприємств щодо управління торгівельною
діяльністю, зберіганням і реалізацією товарів, якщо штатним
розписом підприємства торгівлі не передбачено відповідні
функціональні служби; оплата обов"язкових аудиторських перевірок, передбачених
законодавством; оплата послуг обчислювальних центрів, вузлів зв"язку,
засобів сигналізації; оплата вартості ліцензій та інших державних дозволів для
ведення господарської діяльності підприємства торгівлі; сплата передбаченого законодавством збору за реєстрацію
підприємства торгівлі в органі державного управління; 23) витрати на оцінку вартості майнових цінностей.
Номенклатура статей витрат обігу
торгівельних підприємств
12. Для підприємств торгівлі витрати обігу групуються за
такою номенклатурою статей: 1. Витрати на перевезення; 2. Витрати на оплату праці; 3. Витрати на оренду та утримання основних фондів; 4. Амортизаційні відрахування на повне відновлення основних
фондів і нематеріальних активів; 5. Амортизаційні відрахування на капітальний ремонт і витрати
на поточний ремонт основних фондів; 6. Знос та утримання малоцінних і швидкозношуваних предметів; 7. Витрати на паливо, газ і електроенергію для виробничих
потреб; 8. Витрати на зберігання, підсортування, оброблення,
пакування і передпродажну підготовку товарів; 9. Витрати на рекламу; 10. Відсотки за кредити; 11. Втрата товарів у межах норм природного убутку під час
перевезення, зберігання та реалізації; 12. Витрати на тару; 13. Відрахування на соціальні заходи; 14. Витрати на обов"язкове страхування майна; 15. Інші витрати.
Стаття 1. Витрати на перевезення
13. До статті 1 відносяться: 1) витрати на оплату послуг сторонніх підприємств, пов"язаних
із перевезенням товарів (оплата за тарифами, збори за подачу
вагонів, зважування вантажів тощо); 2) витрати на перевезення товарів власним транспортом за
собівартістю перевезень, до яких включаються: вартість пально-мастильних матеріалів та інших матеріалів і
предметів для належної експлуатації транспортних засобів; плата за обслуговування транспортних засобів сторонніми
підприємствами; збори за проходження технічного огляду; витрати на оплату праці водіїв, механіків та інших
транспортних працівників; нарахування заробітної плати; амортизація транспортних засобів, приміщень гаражів, їх
обладнання, паливних резервуарів; витрати на поточний ремонт; поточні витрати на утримання приміщень гаражів, їх
обладнання; витрати на утримання коней; знос малоцінних та швидкозношуваних предметів; інші витрати, пов"язані з експлуатацією власного
автомобільного та гужового транспорту. Ці витрати розподіляють між перевезеними вантажами
пропорційно обсягам виконаних робіт; 3) витрати на оплату стороннім підприємствам
вантажно-розвантажувальних послуг, оплата експедиційних операцій
та інших послуг; 4) витрати на оплату складських, вантажно-розвантажувальних,
перевалочних, пакувальних і транспортних послуг постачальника,
передбачених угодою сторін; 5) вартість матеріалів, використаних на обладнання
транспортних засобів (піддони, щити, дошки, люки, стойки, стелажі,
плівка, цвяхи, дріт тощо), їх утеплення (мати, солома, тирса,
вата, ганчір"я, мішковина), охолодження (лід, холодоносії) та
теплоізолювання; 6) оплата тимчасового зберігання вантажів на станціях,
пристанях, в портах, аеропортах або на складах
транспортно-експедиційних підприємств у межах нормативного
терміну, встановленого для вивезення вантажів; 7) оплата обслуговування під"їзних шляхів і складів
незагального користування, включаючи виплату залізницям,
відповідно до укладених угод; 8) витрати на пересилання товарів поштою (оплата за тарифами,
страховий збір за оцінку, вартість пакувальних матеріалів,
повідомлень про вручення відправлень тощо). Витрати на перевезення палива, льоду, ремонтно-будівельних та
інших матеріалів, малоцінних і швидкозношуваних предметів
відносяться на збільшення їх вартості. Витрати на перевезення товарів, які не витримали гарантійних
термінів, відносяться за рахунок постачальника.
Стаття 2. Витрати на оплату праці
14. До статті 2 відносяться витрати на виплату основної та
додаткової заробітної плати штатних і позаштатних працівників. 15. До фонду основної заробітної плати відносяться: 1) заробітна плата, нарахована за виконану роботу
(відпрацьований час) за відрядними розцінками, тарифними ставками,
посадовими окладами; 2) вартість санітарного і спеціального одягу, що відповідно
до законодавства безоплатно надається працівникам підприємств
торгівлі і залишається в особистому постійному користуванні, або
сума пільг у зв"язку з його продажем за зниженими цінами; 3) надбавки і доплати до тарифних ставок і посадових окладів
у розмірах, передбачених законодавством: бригадирам з числа робітників, не звільненим від основної
роботи, за керівництво бригадами; персональні надбавки; керівникам, спеціалістам, службовцям за високі досягнення у
праці або за виконання особливо важливих завдань (на термін їх
виконання); за знання іноземної мови у випадках, передбачених
законодавством; за суміщення професій (посад), розширення зон обслуговування
або збільшення обсягу виконуваних робіт; доплата до середнього заробітку у випадках, передбачених
законодавством; інші надбавки і доплати, передбачені законодавством; 4) оплата праці працівників, які не перебувають у штаті
підприємства торгівлі, але виконують роботи (надають послуги)
згідно з договорами цивільно-правового характеру, включаючи
договір підряду, за умови, що розрахунки з працівниками за
виконану роботу провадяться безпосередньо цим підприємством. При
цьому розмір коштів, спрямованих на оплату праці зазначених
працівників, визначається виходячи з кошторису на виконання робіт
(надання послуг) за договором і платіжним документом. Плата працівників, які не перебувають у штаті підприємства,
за виконання разових робіт (ремонт інвентарю, побіл і фарбування,
експертиза тощо); 5) оплата щорічних і додаткових відпусток відповідно до
законодавства, надання грошових компенсацій за невикористану
відпустку (крім оплати відпустки у відповідній частці заробітної
плати, яка виплачується за рахунок прибутку, що залишається в
розпорядженні підприємства); 6) оплата спеціальних перерв в роботі у випадках,
передбачених законодавством: оплата праці працівників віком до 18
років за скороченої тривалості їх щоденної роботи; оплата перерв у
роботі працюючим матерям для годування дитини; 7) оплата робочого часу працівників, які залучаються до
виконання державних або громадських обов"язків, якщо ці обов"язки
виконуються в робочий час відповідно до законодавства; 8) оплата за роботу у вихідні і святкові (неробочі) дні, в
понадурочний час за розцінками, встановленими законодавчими
актами; 9) доплата за шкідливі умови праці (за роботу в нічний час
тощо); 10) виплата різниці в окладах працівників, працевлаштованих з
інших підприємств із збереженням протягом деякого часу (відповідно
до законодавства) розміру посадового окладу за попереднім місцем
роботи, а також у разі тимчасового заступництва; 11) оплата днів відпочинку працівників, що надаються їм у
зв"язку з роботою понад робочий час за вахтового методу
організації праці, підсумкового обліку робочого часу та в інших
випадках, передбачених законодавством; 12) суми, нараховані за виконану роботу особам, залученим
для роботи в підприємствах торгівлі відповідно до спеціальних
договорів з державними організаціями (на надання робочої сили), як
видані безпосередньо цим особам, так і перераховані державним
організаціям; 13) оплата праці кваліфікованих робітників, керівників,
спеціалістів підприємств торгівлі, залучених без звільнення від
основної роботи для підготовки, перепідготовки та підвищення
кваліфікації працівників, для керування виробничою практикою
студентів, для навчання учнів загальноосвітніх шкіл; 14) суми заробітної плати за основним місцем роботи
робітників, керівників і спеціалістів підприємств торгівлі за час
їх навчання з відривом від виробництва в системі підвищення
кваліфікації та перепідготовки кадрів; 15) оплата праці студентів вищих навчальних закладів і учнів
середніх спеціальних і професійно-технічних навчальних закладів,
які працюють у складі студентських загонів; 16) оплата праці студентів вищих навчальних закладів та
учнів середніх спеціальних і професійно-технічних навчальних
закладів, які проходять виробничу практику на підприємстві
торгівлі, а також оплата праці учнів загальноосвітніх шкіл у
період їх професійної орієнтації, залучених до посильної праці на
період канікул; 17) оплата відпусток, наданих згідно із законодавством
працівникам, які навчаються у вечірніх і заочних вищих і середніх
спеціальних закладах, в аспірантурі, а також без відриву від
виробництва у вечірніх і заочних загальноосвітніх школах , для
участі у сесії та складання іспитів; 18) витрати, пов"язані з оплатою відпусток перед початком
роботи випускників середніх професійно-технічних училищ і молодих
спеціалістів, які закінчили вищий навчальний заклад; 19) оплата працівникам-донорам днів медичного обстеження,
здачі крові та відпочинку; 20) плата за час вимушеного прогулу або виконання
нижчеоплачуваної роботи у випадках, передбачених законодавством; 21) суми вихідної допомоги і середнього заробітку, які
виплачуються на період працевлаштування працівникам, звільненим з
підприємства торгівлі у зв"язку із змінами в організації
виробництва і праці, а також у зв"язку з призивом на дійсну
військову службу. 16. До фонду додаткової заробітної плати відносяться: 1) премії за сприяння винахідництву та раціоналізації; 2) одноразові заохочення (за виконання особливо важливих
виробничих завдань); 3) премії робітникам, керівникам, спеціалістам та іншим
службовцям за виробничі результати, в тому числі за: виконання і перевиконання торгівельно-виробничих завдань; виконання акордних завдань у встановлений термін; підвищення продуктивності праці, виробітку; поліпшення кінцевих результатів господарської діяльності
бригади, відділу, секції, цеху; якісні показники в роботі підприємств (якість торгівельного
обслуговування, скорочення витрат часу покупців на придбання
товарів, відсутність скарг покупців тощо); 4) виплата різниці між заробітками у разі переведення на
нижчеоплачувану роботу.
Стаття 3. Витрати на оренду та утримання основних фондів
17. До статті 3 відносяться: 1) плата за оперативну оренду окремих об"єктів основних
виробничих фондів; 2) плата за взяті в оренду приміщення нежитлового призначення
для забезпечення основної виробничої та торгівельної діяльності в
розмірі, визначеному угодами сторін, а за об"єктами комунальної
власності - не вище за ставки орендної плати, встановленої
місцевими органами державної виконавчої влади; 3) витрати на опалення, освітлення, водопостачання,
каналізацію та інші комунальні послуги (собівартість палива у разі
автономного опалення, плата за перевірку та таврування
лічильників, вартість ламп і матеріалів, плата стороннім
підприємствам за обслуговування та налагодження систем
енергопостачання, чищення печей, котлів та димоходів, увімкнення
та вимкнення опалення, перевірка та промивка мереж, витрати на
утримання свердловин, криниць тощо); 4) витрати на оплату послуг сторонніх підприємств, пов"язаних
з прибиранням, миттям вікон, дахів, панелей, обладнання,
дезінфекцією, натиранням підлоги, чищенням килимів і м"яких меблів
(у підприємствах громадського харчування), прибиранням прилеглої
території в межах закріпленої за ними ділянки (дворів, вулиць,
тротуарів), вивезенням побутового сміття, виробничих відходів,
снігу, льоду, листя тощо; 5) вартість матеріалів і засобів догляду за приміщеннями,
будівлями, спорудами, територіями, обладнанням, інвентарем (вапно,
мастика, миючі засоби, кислоти, луги, мастила, прокладки, фільтри,
мішковина, щітки, мітли, віники тощо); 6) вартість електроенергії, використаної на роботу
підйомників, ліфтів, транспортерів, торгівельних та виробничих
автоматів, фасувальних, пакувальних і реєстратори розрахункових
операцій, обчислювальної техніки, вимірювальних приладів, інших
машин та обладнання (крім виробничого обладнання підприємств
громадського харчування, холодильного обладнання, рекламних
засобів, транспорту, обладнання гаражів); ( Підпункт 6 пункту 17
із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 450 ( 450-2001-п )
від 06.05.2001 ) 7) витрати на проведення протипожежних заходів
(перезарядження вогнегасників тощо); 8) витрати на перевірку і таврування вагів та інших
вимірювальних приладів, обслуговування сигналізаційних пристроїв; 9) витрати на оплату послуг сторонніх підприємств, пов"язаних
із забезпеченням пожежної і сторожової охорони, згідно з
укладеними договорами.
Стаття 4. Амортизаційні відрахування на повне
відновлення основних фондів і нематеріальних активів
18. До статті 4 відносяться: 1) витрати на повне відновлення основних виробничих фондів у
вигляді амортизаційних відрахувань від їх балансової вартості за
встановленими нормами; 2) амортизаційні відрахування у разі прискореної амортизації
активної частини основних виробничих фондів згідно із
законодавством; 3) знос нематеріальних активів.
Стаття 5. Амортизаційні відрахування на капітальний
ремонт і витрати на поточний ремонт основних фондів
19. До статті 5 відносяться: 1) амортизаційні відрахування на капітальний ремонт; 2) витрати на поточний ремонт відповідно до кошторисів,
включаючи матеріали, запасні частини, оплату праці робітників,
відрахування на соціальні заходи, амортизацію обладнання; 3) витрати на оплату послуг сторонніх підприємств, пов"язаних
із виконанням ремонтних робіт.
Стаття 6. Знос та утримання малоцінних і швидкозношуваних
предметів
20. До статті 6 відносяться: 1) знос малоцінних і швидкозношуваних предметів, столової
білизни, санітарного і спеціального одягу (крім виданого за
рахунок заробітної плати), взуття та санітарних речей; 2) втрати від бою посуду і пошкодження приборів (в
підприємствах громадського харчування) в межах норм; 3) оплата послуг пралень, ремонтних майстерень, хімчисток та
інших підприємств, пов"язаних із пранням, дезінфекцією і
лагодженням столової білизни, санітарного і спеціального одягу,
взуття та санітарних речей, іншого інвентарю, інструменту та
пристосувань; 4) вартість матеріалів (мила, соди, інших миючих засобів,
крохмалю, голок, ниток, гудзиків, тканин, щіток тощо),
використаних для шиття, прання і лагодження столової білизни,
санітарного і спеціального одягу, взуття та санітарних речей,
чищення столового посуду та приборів; 5) інші поточні витрати на ремонт і утримання малоцінних і
швидкозношуваних предметів; 6) плата за оренду малоцінних та швидкозношуваних предметів.
Стаття 7. Витрати на паливо, газ і електроенергію
для виробничих потреб
21. У підприємствах громадського харчування до статті 7
відносяться: 1) фактична собівартість дров, вугілля, нафтопродуктів, торфу
та інших видів палива, які використовуються на технологічні й
інші виробничі потреби (приготування їжі, підігрів води тощо). До
фактичної собівартості палива входять закупівельна ціна, витрати
на перевезення, вантажно-розвантажувальні роботи, розпил, колення
і складання дров, втрата палива під час перевезення та зберігання
в межах норм природного убутку; 2) вартість газу, електроенергії і пари, які використовуються
на технологічні потреби, на приведення в рух обладнання і
механізмів (картоплечисток, овочерізальних машин, м"ясорубок,
поточних ліній для миття і обчищення овочів, конвеєрних ліній для
комплектування і відпуску страв тощо); 3) витрати на перевезення палива в межах підприємства
(доставка палива із складу у виробничі приміщення тощо).
Стаття 8. Витрати на зберігання, підсортування,
оброблення, пакування і передпродажну підготовку товарів
22. До статті 8 відносяться: 1) вартість матеріалів (пакувального та обгорткового паперу,
пергаменту, плівки, пакетів, коробок,