Постанова КМУ № 423-93-п від 05.06.1993 Питання Міністерства енергетики та електрифікації
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 5 червня 1993 р. N 423
Київ
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
N 44 ( 44-98-п ) від 19.01.98 )
Питання Міністерства енергетики
та електрифікації
Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Положення про Міністерство енергетики та
електрифікації України, що додається.
2. Установити граничну чисельність працівників центрального
апарату Міністерства енергетики та електрифікації у кількості 230
одиниць.
3. Дозволити Міністерству енергетики та електрифікації мати
п"ятьох заступників Міністра, у тому числі одного першого, і
колегію в кількості 13 чоловік.
4. Визнати такими, що втратили чинність:
постанову Ради Міністрів УРСР від 25 вересня 1969 р. N 546
"Про затвердження Положення про Міністерство енергетики і
електрифікації Української РСР" (ЗП УРСР, 1969 р., N 10, ст. 125;
1984 р., N 1, ст. 3);
постанову Ради Міністрів УРСР від 9 серпня 1988 р. N 228 "Про
схему управління енергетикою і електрифікацією".
Прем"єр-міністр України Л.КУЧМА
Міністр Кабінету Міністрів України В.ПУСТОВОЙТЕНКО
Інд.37
З а т в е р д ж е н е
постановою Кабінету Міністрів України
від 5 червня 1993 р. N 423
ПОЛОЖЕННЯ
про Міністерство енергетики та
електрифікації України
1. Міністерство енергетики та електрифікації України
(Міненерго) є центральним органом державної виконавчої влади,
підвідомчим Кабінетові Міністрів України. Міненерго здійснює керівництво електроенергетичним
комплексом, несе відповідальність за його розвиток та задоволення
потреб країни в електричній і тепловій енергії.
2. Міненерго у своїй діяльності керується Конституцією ( 888-09 ) і законами України, постановами Верховної Ради України,
указами і розпорядженнями Президента України, декретами,
постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а також
цим Положенням. У межах своєї компетенції Міністерство
організовує та систематично контролює виконання актів
законодавства України. Міненерго узагальнює практику застосування законодавства з
питань, що входять до його компетенції, розробляє пропозиції щодо
його вдосконалення і вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів
України.
3. Основними завданнями Міненерго є: забезпечення реалізації державної політики в сфері
енергетики та електрифікації; розроблення і реалізація державної політики розвитку
енергетики та електрифікації, енергобудування, будівельної
індустрії галузі; проведення прогресивної технічної політики на базі
прогнозування розвитку енергетики та використання
науково-технічних досягнень; удосконалення структури управління галуззю з метою
забезпечення найбільш економічного функціонування енергетики.
4. Міненерго відповідно до покладених на нього завдань: 1) забезпечує розроблення народногосподарських балансів з
виробництва і споживання електроенергії, координує інвестиційну
діяльність в галузі; 2) формує ринок енергії, сприяє розвиткові підприємництва,
розробляє пропозиції щодо удосконалення взаємовідносин
енергопостачальних організацій і споживачів, а також структури
тарифів за галузевим і регіональним принципами; 3) бере участь у формуванні державного замовлення та
виступає замовником у державних контрактах, розміщує в
установленому порядку обсяги державних контрактів, доводить до
виконавців показники державного замовлення та координує діяльність
підприємств і організацій, пов"язану із виконанням цього
замовлення; 4) здійснює функції державного енергетичного нагляду; 5) формує та організовує виконання науково-технічних програм
і планів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт
загальногалузевого значення, впровадження у виробництво нової
техніки і технології. Відповідно до чинного законодавства з питань охорони
навколишнього природного середовища забезпечує розроблення і
здійснення в електроенергетиці заходів, спрямованих на запобігання
і зменшення забруднення навколишнього природного середовища,
комплексне використання природних ресурсів і впровадження
маловідходних технологій; 6) готує пропозиції щодо удосконалення структури
електроенергетичної системи країни, розміщення нових виробництв,
координує і погоджує ці питання з відповідними органами державної
виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; 7) забезпечує формування в галузі єдиного підходу до
виконання економічних і технічних вимог, стандартів на
електроенергію, розроблення та впровадження галузевої
нормативно-технічної документації; 8) визначає основні напрями утворення цін на продукцію,
роботи і послуги галузі, вносить до відповідних органів
пропозиції щодо цін і тарифів, які підлягають державному
регулюванню; 9) сприяє підприємствам і організаціям у встановленні та
стабілізації господарських зв"язків, зокрема зовнішньоекономічних; 10) координує розвиток будівельно-монтажного комплексу і
машинобудування галузі; 11) забезпечує опрацювання та реалізацію заходів із
правового забезпечення діяльності електроенергетичного комплексу
країни; 12) проводить роботу, спрямовану на реалізацію державної
політики з питань організації праці та заробітної плати в межах
галузі; 13) здійснює добір і розстановку керівних кадрів, координує
діяльність енергетичних навчальних закладів, організовує
підготовку та підвищення кваліфікації працівників галузі,
забезпечує реалізацію державної політики з питань зайнятості; 14) координує у разі необхідності проведення заходів,
спрямованих на оперативне усунення наслідків аварій в
електроенергетиці;
15) організовує вивчення та аналіз стану умов праці і
травматизму, здійсює методичне керівництво діяльністю підприємств
галузі з охорони праці і координує роботу, пов"язану з соціальним
захистом працівників галузі; 16) проводить роботу щодо реалізації державної фінансової
політики в межах галузі, складає баланси доходів і видатків,
забезпечує ефективне використання бюджетних і галузевих
фінансових ресурсів; 17) вносить пропозиції відповідним центральним органам
державної виконавчої влади про вдосконалення системи обліку і
статистичної звітності галузі, забезпечує здійснення обліку
результатів діяльності підприємств і організацій
електроенергетичного господарства, які входять до сфери управління
Міністерства; 18) одержує від підприємств, установ і організацій, які
входять до сфери управління Міністерства, бухгалтерську і
статистичну звітність, забезпечує її зведення та подання в
установленому порядку відповідним органам державної виконавчої
влади; 19) здійснює управління майном, що є загальнодержавною
власністю зазначених підприємств, установ і організацій, зокрема: приймає рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію
підприємств, об"єднань державних підприємств, установ і
організацій, заснованих на загальнодержавній власності, затверджує
їхні статути (положення), контролює дотримання та приймає
відповідне рішення у разі їх порушення; укладає і розриває контракти з керівниками підприємств,
установ і організацій; здійснює контроль за ефективністю використання і збереженням
закріпленого за підприємствами, установами і організаціями
державного майна; дає згоду на передачу в оренду цілісних майнових комплексів
підприємств, установ і організацій, їхніх структурних підрозділів,
а також нежилих приміщень, погоджує основні умови договору
оренди; дає згоду Фондові державного майна на створення спільних
підприємств будь-яких оганізаційно-правових форм, до статутного
фонду яких передається майно, що є загальнодержавною власністю; готує разом з відповідними місцевими Радами народних
депутатів висновки та пропозиції Кабінетові Міністрів України щодо
розмежування державного майна між загальнодержавною,
республіканською (Республіки Крим) і комунальною власністю; здійснює інші функції з управління майном, передбачені
чинним законодавством;
5. Міненерго має право: 1) визначати за погодженням з Мінстатом обсяги галузевої
звітності та отримувати від підприємств, установ і організацій, що
входять до сфери управління Міністерства, неохідну звітність
стосовно своєї діяльності; 2) за згодою підприємств, установ і організацій, що входять
до сфери управління Міністерства, утворювати централізовані фонди
(без зміни розрахунків з бюджетом) у порядку і з визначенням
напрямків їх використання за погодженням з Мінфіном і
Мінекономіки.
6. Міненерго при виконанні покладених на нього функцій
взаємодіє з іншими центральними органами державної виконавчої
влади, органами Республіки Крим, місцевими державними
адміністраціями, органами місцевого і регіонального
самоврядування, а також з відповідними органами інших держав.
7. Міненерго у межах своїх повноважень видає на основі і на
виконання чинного законодавства накази, організовує та контролює
їх виконання. Міністерство у разі необхідності видає разом з іншими
центральними та місцевими органами державної виконавчої влади,
органами місцевого і регіонального самоврядування та громадськими
організаціями спільні акти. Рішення Міненерго з питань надійної та безпечної роботи
енергетичних об"єктів по виробництву та споживанню енергії, видані
у межах його компетенції, є обов"язковими для центральних і
місцевих органів державної виконавчої влади, а також для
підприємств, установ і організацій.
8. Міненерго очолює Міністр, який призначається відповідно до
Конституції України ( 888-09 ). Міністр має заступників, яких за його поданням призначає
Кабінет Міністрів України. Розподіл обов"язків між заступниками
провадиться Міністром. Міністр несе персональну відповідальність за виконання
покладених на Міненерго завдань і здійснення ним своїх функцій,
визначає ступінь відповідальності заступників Міністра,
керівників підрозділів апарату Міністерства.
9. Для погодженого вирішення питань, що належать до
компетенції Міненерго, обговорення найважливіших напрямів
діяльності і розвитку галузі в Міністерстві утворюється колегія в
складі Міністра (голова колегії), заступників Міністра за
посадою, а також інших керівних працівників центрального апарату,
керівників підприємств, установ і організацій, що належать до
сфери управління Міністерства. Члени колегії Міністерства затверджуються Кабінетом Міністрів
України. Рішення колегії проводяться в життя, як правило, наказами
Міністра.
10. Для розроблення наукових рекомендацій та інших пропозицій
щодо програм розвитку науково-технічного прогресу і впровадження
нових технологій в Міненерго створюється науково-технічна рада з
учених і висококваліфікованих фахівців. Склад науково-технічної ради і положення про неї
затверджуються Міністром.
11. Гранична чисельність і фонд оплати праці працівників
центрального апарату Міненерго затверджуються Кабінетом Міністрів
України. Структура центрального апарату Міненерго затверджується
Віце-прем"єр-міністром України. Штатний розпис центрального апарату і положення про його
структурні підрозділи затверджуються Міністром.
12. Міненерго є юридичною особою, має самостійний баланс,
рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного
герба України і своїм найменуванням.
Інші НПА
Постанова КМУ №411-93-п від 03.06.1993 Про призначення Рижова В.Л. першим заступником головного радника Прем"єр-міністра України Постанова КМУ №410-93-п від 03.06.1993 Про призначення Турчинова О.В. радником Прем"єр-міністра України з питань мікроекономіки Постанова КМУ №409-93-п від 03.06.1993 Про одноразові компенсаційні виплати працюючим громадянам у зв"язку з підвищенням роздрібних цін Постанова КМУ №407-93-п від 03.06.1993 Про увільнення Огієнка Л.П. з посади першого заступника начальника Державної інспекції України по контролю за цінами Постанова КМУ №406-93-п від 03.06.1993 Про увільнення Недашковського Д.Г. з посади начальника Державної інспекції України по контролю за цінами Постанова КМУ №404-93-п від 03.06.1993 Про стабілізацію фінансового стану гірничо-рудних підприємств Постанова КМУ №403-93-п від 03.06.1993 Про внесення змін до регулювання цін і тарифів Постанова КМУ №405-93-п від 03.06.1993 Про створення умов для випуску суден Чорноморським суднобудівним заводом Постанова КМУ №408-93-п від 03.06.1993 Про надання пільг іноземним будівельним фірмам, які споруджують житло для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їхніх сімей, щодо оподаткування та сплати мита Постанова КМУ №412-93-п від 03.06.1993 Про систему науково-технічних програм