Постанова КМУ № 499-95-п від 06.07.1995 Про Концепцію створення і діяльності Міжнародного дослідно-технологічного центру з проблем ядерних і радіаційних аварій

                                                          
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 6 липня 1995 р. N 499
Київ
Про Концепцію створення і діяльності
Міжнародного дослідно-технологічного центру
з проблем ядерних і радіаційних аварій

На виконання розпорядження Президента України від 29 квітня
1995 р. N 79 ( 79/95-рп ) "Про заходи щодо створення Міжнародного
дослідно-технологічного центру з проблем ліквідації наслідків
ядерних і радіаційних аварій" Кабінет Міністрів України
п о с т а н о в л я є:
Схвалити Концепцію створення і діяльності Міжнародного
дослідно-технологічного центру з проблем ядерних і радіаційних
аварій (додається).

Прем"єр-міністр України Є.МАРЧУК
Міністр
Кабінету Міністрів України В.ПУСТОВОЙТЕНКО
Інд. 33

СХВАЛЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 6 липня 1995 р. N 499

КОНЦЕПЦІЯ
створення і діяльності Міжнародного
дослідно-технологічного центру
з проблем ядерних і радіаційних аварій

Обгрунтування необхідності створення Центру
Чорнобильська катастрофа засвідчила, що ядерні і радіаційні
аварії призводять до глобальних екологічних наслідків, подолання
яких може виходити за межі економічних і технологічних можливостей
окремої країни. Досвід подолання наслідків катастрофи показав, що:
управління, реагування та ліквідація ядерних і радіаційних
аварій потребує комплексних організаційних, технологічних і
наукових заходів, спеціально підготовленого персоналу і
спеціалізованих науково-технологічних структур;
подолання наслідків є довготривалим процесом;
здійснювані фінансові витрати можуть перевершувати економічні
можливості окремої держави;
необхідне створення нових технічних засобів та технологій;
існує вплив цих наслідків на розвиток як національної, так і
світової ядерної енергетики, а також на соціально-політичний
клімат у державі;
уряди держав і світова наука заінтересовані у використанні
досвіду подолання наслідків ядерних і радіаційних аварій.
В Україні створено відповідну інфраструктуру, інформаційну
базу, є кваліфіковані трудові ресурси та накопичено досвід у
подоланні наслідків цих аварій.
Разом з тим:
на низькому рівні знаходиться міжнародна кооперація і
недостатньо ефективно координується міжнародне співробітництво у
цій сфері;
неефективно використовується та втрачається накопичена
наукова інформація;
відсутній механізм використання міжнародного досвіду;
недостатнє практичне спрямування науково-дослідних робіт на
отримання технічних засобів і технологій для розв"язання
конкретних проблем і розробки практичних заходів;
відсутність необхідного фінансування.
Ці обставини вказують на необхідність концентрації
міжнародних зусиль у всебічному вивченні та практичному
використанні десятирічного досвіду подолання наслідків аварії на
Чорнобильській АЕС, для чого і створюватиметься міжнародний
дослідно-технологічний центр з проблем ядерних та радіаційних
аварій (далі - Центр).
Ця Концепція визначає мету, умови та напрями діяльності,
основні завдання та організаційні аспекти створення Центру.
Мета, умови та напрями діяльності Центру
Центр створюється з метою:
об"єднання і концентрації зусиль та наукового потенціалу
світових науково-дослідних, технологічних центрів і лабораторій
для розробки технічних засобів та технологій, визначення підходів
до запобігання і ефективного подолання наслідків ядерних і
радіаційних аварій з практичним їх спрямуванням на розв"язання
проблем виведення Чорнобильської АЕС з експлуатації, переведення
об"єкта "Укриття" в екологічно безпечний стан, екологічної
реабілітації радіаційно забрудненого навколишнього середовища;
запровадження ефективного організаційного механізму доступу
світового наукового товариства до унікальних умов і об"єктів
чорнобильської зони для проведення науково-технологічних
досліджень;
встановлення тісних партнерських і ділових зв"язків між
українськими науковцями і науково-дослідними установами та
провідними світовими науково-дослідними, технологічними центрами і
лабораторіями;
створення ефективного механізму інтеграції у світове наукове
товариство української прикладної науки в галузі безпеки ядерних
установок, поводження з радіоактивними відходами, екологічної
реабілітації радіаційно забрудненого навколишнього середовища;
координація методологічної, технічної та фінансової допомоги.
Центр створюється з максимальним використанням потенціалу
існуючих науково-дослідних, технологічних і господарських
організацій зони відчуження.
Діяльність Центру спрямовуватиметься на поступову оптимізацію
науково-технологічної підтримки робіт у зоні відчуження.
Усі роботи, пов"язані з радіоактивними речовинами, повинні
виконуватися в межах зони відчуження. інші роботи слід виконувати
за її межами.
Центр провадить свою діяльність за такими головними
напрямами:
забезпечення ядерної безпеки і контроль аварійних установок;
дезактивація та виведення ядерних установок з експлуатації;
поводження з радіоактивними відходами;
екологічна реабілітація радіаційно забрудненого навколишнього
середовища;
підвищення безпеки і дооснащення діючих ядерних установок.
Основні завдання
Основними завданнями Центру є:
визначення пріоритетних проблем у сфері розробки практичних
технічних засобів та технологій, визначення підходів до
запобігання, пом"якшення й ефективного подолання наслідків ядерних
і радіаційних аварій;
розробка, доопрацювання і адаптація технічних засобів та
технологій для роботи в радіаційно небезпечних умовах;
розробка рекомендацій та підготовка спеціалістів для роботи в
реальних умовах подолання наслідків ядерних і радіаційних аварій;
узагальнення причин аварії на Чорнобильській АЕС (поведінка
систем і елементів обладнання, конструкцій та персоналу) для
підвищення безпеки діючих об"єктів атомної енергетики і тих, що
проектуються;
підготовка рекомендацій щодо підвищення організаційної та
технологічної готовності до аварій на ядерних установках;
створення та використання полігонів для випробування
спеціалізованих технічних засобів і технологій поводження з
аварійними радіоактивними відходами;
здійснення науково-технологічних досліджень з проблеми
переведення об"єкта "Укриття" в екологічно безпечний стан;
випробування та адаптація до умов чорнобильської зони
технічних засобів, розроблених для використання в інших умовах;
випробування поведінки систем, елементів обладнання та
конструкцій в штучних аварійних умовах для розробки рекомендацій
щодо підвищення безпеки діючих об"єктів атомної енергетики і тих,
що проектуються;
науково-технологічне забезпечення підготовки та виведення з
експлуатації ядерних об"єктів;
оптимізація аварійних і реабілітаційних заходів і технологій
з метою мінімізації економічних втрат, дозових навантажень і
шкідливого впливу на навколишнє середовище.
Організаційні аспекти
Центр створюється шляхом укладення міжнародного
засновницького договору, в якому обумовлюються зобов"язання
сторін.
Вищим органом Центру є рада засновників. Періодичність
проведення засідань ради засновників визначається Статутом Центру.
Поточне управління діяльністю Центру здійснює рада
директорів, яку очолює виконавчий директор.
Склад ради директорів та кандидатура виконавчого директора
затверджуються радою засновників.
У своїй діяльності рада директорів керується Статутом Центру,
який затверджується радою засновників.
Засновники Центру сплачують фіксовані внески на спеціальний
рахунок, які використовуються цільовим призначенням для реалізації
заходів щодо виведення Чорнобильської АЕС з експлуатації,
переведення об"єкта "Укриття" в екологічно безпечний стан,
стабілізації та реабілітації радіаційно забрудненого навколишнього
середовища. Розмір і порядок сплати внесків визначаються
засновницьким договором.
Представництво у раді засновників обумовлюється сплатою
засновником фіксованих внесків.
Учасниками Центру можуть бути держави, організації, установи,
окремі особи, які сплачують відповідні вступні та регулярні внески
до бюджету Центру.
Вклад України може полягати у наданні приміщень, земельних
ділянок, полігонів і об"єктів досліджень, створенні належних умов
для роботи, проживання та відпочинку персоналу Центру.
Головний офіс Центру може знаходитися в м. Славутичі або в
м. Києві.
Фінансування діяльності Центру
Діяльність Центру фінансується за рахунок:
вступних і регулярних внесків учасників Центру;
цільового фінансування окремих проектів і програм
засновниками і учасниками Центру, сторонніми організаціями;
цільових грантів міжнародних фінансових організацій;
надходжень від реалізації науково-технологічної продукції;
інших джерел.
Контроль за фінансовою діяльністю Центру здійснює фінансовий
контрольний комітет, склад якого затверджується радою засновників.