Постанова КМУ № 546-96-п від 22.05.1996 Про затвердження Порядку погашення боргу товаровиробників перед державним бюджетом шляхом закладення до державного резерву виробленої ними продукції

                                                          
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 22 травня 1996 р. N 546
Київ
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
N 1109 ( 1109-2004-п ) від 25.08.2004 )
Про затвердження Порядку погашення боргу
товаровиробників перед державним бюджетом
шляхом закладення до державного резерву
виробленої ними продукції

На виконання пункту 4 постанови Верховної Ради України від
22 березня 1996 р. "Про введення в дію Закону України "Про
Державний бюджет України на 1996 рік" ( 97/96-ВР ) Кабінет
Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Порядок погашення боргу товаровиробників перед
державним бюджетом шляхом закладення до державного резерву
виробленої ними продукції, (додається). 2. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування в
газеті "Урядовий кур"єр".

Прем"єр-міністр України Є.МАРЧУК
Міністр
Кабінету Міністрів України В.ПУСТОВОЙТЕНКО
Інд.66
ЗАТВЕРДЖЕНИЙ
постановою Кабінету Міністрів України
від 22 травня 1996 р. N 546
ПОРЯДОК
погашення боргу товаровиробників перед державним
бюджетом шляхом закладення до державного резерву
виробленої ними продукції
1. Цей Порядок визначає механізм розрахунків
товаровиробників, які заборгували перед державним бюджетом за
обов"язковими платежами, що справляються згідно з чинним
законодавством, бюджетними позичками, іноземними кредитами,
наданими під гарантію Уряду України (далі - виробники продукції),
шляхом закладення до державного резерву товарно-матеріальних
цінностей в рахунок свого боргу. 2. До державного резерву поставляється лише продукція,
передбачена номенклатурою товарно-матеріальних цінностей, що
підлягають закладенню, в межах установлених Кабінетом Міністрів
України рівнів їх накопичення. У разі потреби Уряд України може прийняти рішення про
закладення до державного резерву товарно-матеріальних цінностей
понад встановлені рівні їх накопичення. Закладення зазначених цінностей до державного резерву
провадиться за цінами, що склалися на час його проведення. Як
виняток, за згодою сторін, до державного резерву може поставлятися
продукція за її собівартістю. 3. Пропозиції про закладення до державного резерву
товарно-матеріальних цінностей в рахунок боргу виробників
продукції подаються Мінфіну: щодо підприємств, заснованих на загальнодержавній власності,
- органами державної виконавчої влади, до сфери управління яких
вони належать; щодо підприємств, заснованих на комунальній або недержавних
формах власності, - Урядом Автономної Республіки Крим, обласними,
Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями. Фактична заборгованість виробників продукції перед державним
бюджетом підтверджується довідками: за обов"язковими платежами - державних податкових інспекцій
за місцезнаходженням виробників продукції; за бюджетними позичками - Головного управління Державного
казначейства; за іноземними кредитами, наданими під гарантію Уряду, -
банком - агентом Уряду України. 4. Мінфін за участю Мінекономіки і Держкомрезерву виходячи
із номенклатури і рівнів накопичення товарно-матеріальних
цінностей у державному резерві визначає виробників продукції,
найменування та кількість продукції, що закладатиметься до
державного резерву. 5. Держкомрезерв укладає з виробниками продукції договори на
поставку товарно-матеріальних цінностей до державного резерву, в
яких визначаються обсяги поставки, ціна, терміни та умови
закладення, вимоги щодо якості продукції, а також відповідальність
за порушення умов договору. 6. Виробники продукції, що здійснюють закладення до
державного резерву товарно-матеріальних цінностей, складають
проекти протоколів про взаємозалік і разом з актами закладення та
відповідними довідками про заборгованість перед державним бюджетом
подають їх Мінфіну, Головному управлінню Державного казначейства
та Держкомрезерву. На підставі поданих матеріалів Мінфін і Головне управління
Державного казначейства за згодою Держкомрезерву провадять залік
заборгованості виробника продукції перед державним бюджетом. 7. Вартість товарно-матеріальних цінностей, поставлених до
державного резерву в рахунок боргу перед бюджетом, відображається
Мінфіном і Головним управлінням Державного казначейства в обліку
як надходження від виробників продукції сум на погашення боргу та
відноситься на рахунки обліку фінансування Держкомрезерву. 8. Вартість товарно-матеріальних цінностей, поставлених до
державного резерву в рахунок погашення боргу за іноземними
кредитами, наданими під гарантію Уряду України, визначена в
карбованцях за курсом Національного банку на час закладення,
відображається Мінфіном і Головним управлінням Державного
казначейства в обліку як надходження доходів від виробників
продукції за зазначеними кредитами в рахунок погашення боргу перед
державним бюджетом і відноситься на рахунки обліку фінансування
Держкомрезерву за рахунок коштів, передбачених у бюджеті для
погашення зовнішнього боргу. Облік і відшкодування суми курсових різниць, що виникли
внаслідок коливання курсу валюти України відносно іноземних валют,
провадиться в установленому Мінфіном порядку. Повідомлення про суму коштів в іноземній валюті, що
відображається в обліку в рахунок погашення боргу за іноземними
кредитами, наданими під гарантію Уряду, надсилаються Мінфіном
банку - агенту Уряду України по кожному товаровиробнику. 9. Вартість закладених до державного резерву
товарно-матеріальних цінностей Держкомрезерв відображає на рахунку
обліку фінансування державного резерву з державного бюджету.