Постанова КМУ № 821-97-п від 04.08.1997 Про затвердження Концепції створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні

                                                          
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 4 серпня 1997 р. N 821
Київ
Про затвердження Концепції створення
та функціонування національної мережі
міжнародних транспортних коридорів в Україні
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 523 ( 523-2002-п ) від 12.04.2002
N 1118 ( 1118-2004-п ) від 25.08.2004 )

Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
Затвердити Концепцію створення та функціонування національної
мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні (додається).

Прем"єр-міністр України В.ПУСТОВОЙТЕНКО
Інд.34
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 4 серпня 1997 р. N 821

КОНЦЕПЦІЯ
створення та функціонування національної мережі
міжнародних транспортних коридорів в Україні
1. Загальні положення
Ця Концепція визначає основні принципи створення та
функціонування національної мережі міжнародних транспортних
коридорів в Україні на період до 2015 року і входження їх у
міжнародну транспортну систему.
Мета Концепції - встановити основи розвитку національної
мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні у взаємодії
наземних видів транспорту з водним транспортом, пов"язавши її
створення із загальноєвропейською мережею.
Концепція розроблена на основі законодавства України, зокрема
постанов Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 1996 р. N 1324
( 1324-96-п ) та від 16 грудня 1996 р. N 1512 ( 1512-96-п ),
рішень Державної комісії з питань транспортних коридорів, а також
міжнародних договорів України. Її концептуальні положення
грунтуються на тому, що Україна є незалежною державою, одним із
засновників ООН, входить до Ради Європи, міжнародних організацій з
різних видів транспорту, займає вигідне для створення міжнародних
транспортних коридорів геополітичне становище, має розвинуту
промисловість, спроможну виготовляти та обслуговувати сучасні
транспортні засоби, дорожньо-будівельну техніку, а також потужний
потенціал наукових, проектних, навчальних закладів та
кваліфікованих кадрів.
Актуальність Концепції зумовлена необхідністю інтеграції
транспортних мереж і транспорту України в міжнародну транспортну
систему з метою залучення додаткових обсягів перевезень та
валютних надходжень, скорочення транспортних витрат, наближення до
міжнародних стандартів перевезень пасажирів та вантажів,
енергетичних та екологічних показників роботи транспорту і
збільшення частки експортного потенціалу України на міжнародному
ринку транспортних послуг шляхом значного підвищення
конкурентоспроможності українських перевізників; підтримання
оперативної готовності транспортної системи України до
використання її в інтересах підвищення обороноздатності держави.
Концепція рекомендує взяти за основу принципи міжнародної
транспортної політики, прийняті в Європейському Співтоваристві,
які включають: політичні аспекти, соціальний прогрес, комерційні
аспекти, тарифну політику, організацію перевезень, розвиток
інфраструктури і сервісу, перетин державних кордонів, технічні і
технологічні проблеми, лібералізацію і гармонізацію транспортного
ринку, екологічні вимоги та безпеку тощо.
Перехід на ці принципи має здійснюватися поступово, поетапно,
з урахуванням прийняття в Україні відповідної законодавчої і
правової бази.
У Концепції обгрунтовані географічні напрямки і конкретний
перелік транспортних коридорів, їх інфраструктура, варіант
розвитку, що максимально відповідає вимогам міжнародної
транспортної мережі, дана прогнозна оцінка обсягів перевезень по
кожному коридору, визначено етапність і пріоритетність створення.
Створення транспортних коридорів та входження їх до
міжнародної транспортної системи є пріоритетним загальнодержавним
напрямом розвитку транспортно-дорожнього комплексу.
Під час складання Концепції використані протоколи, угоди,
меморандуми, що визначають різноманітні умови створення та
функціонування міжнародних транспортних коридорів, а також
виконані за період досліджень розробки, обгрунтування та інші
матеріали.
Концепція має бути стратегічним орієнтиром для всіх
заінтересованих суб"єктів діяльності незалежно від форм власності
та органів виконавчої влади, а її основні положення - основою
програми створення та функціонування національної мережі
міжнародних транспортних коридорів.
2. Організаційна структура
транспортного і дорожнього комплексів, принципи розвитку
та регулювання їх діяльності в умовах ринкової економіки ( Назва розділу 2 в редакції Постанови КМ N 523 ( 523-2002-п ) від
12.04.2002 )
Державне регулювання діяльності транспортного і дорожнього
комплексів здійснюють відповідно Мінтранс і "Укравтодор". ( Абзац
перший розділу 2 в редакції Постанови КМ N 523 ( 523-2002-п ) від
12.04.2002 ) Єдині підходи до проведення державної політики в галузі
створення транспортних коридорів та входження їх до міжнародної
транспортної системи розробляє Державна комісія з питань
транспортних коридорів. Суб"єктами господарської діяльності у транспортному
комплексі є підприємства та організації Укрзалізниці,
Укравіатрансу, Укрморрічфлоту, Укравтотрансу, в дорожньому
господарстві - підприємства та організації, що належать до сфери
управління Укравтодору, інші підприємства і організації незалежно
від форми власності. ( Абзац третій розділу 2 в редакції Постанови
КМ N 523 ( 523-2002-п ) від 12.04.2002, із змінами, внесеними
згідно з Постановою КМ N 1118 ( 1118-2004-п ) від 25.08.2004 ) Основу функціонування транспортно-дорожнього комплексу
становлять ринкові відносини, найважливішими елементами яких є
роздержавлення, демонополізація, цивілізована конкуренція,
рівність структур усіх форм власності та розширення сфери
застосування приватного капіталу. Створюються умови для прискореного акціонування та
приватизації підприємств транспортно-дорожнього комплексу згідно
із законодавством. Приватизація державних підприємств здійснюється
шляхом продажу акцій відкритих акціонерних товариств, створених на
базі майна цих підприємств, із збереженням у необхідних випадках
контрольного пакету акцій цих підприємств у державній власності. Структурно організаційні перетворення в
транспортно-дорожньому комплексі передбачають відокремлення
суб"єктів природних монополій від суб"єктів і підрозділів, що
працюють у ринкових умовах. Аналізуючи прогноз розвитку економіки України з точки зору
транспортного забезпечення, можна зробити висновок, що загальними
пріоритетними напрямами розвитку транспортно-дорожнього комплексу
мають бути: розвиток міждержавних транспортних зв"язків; інтеграція транспорту України у міжнародну транспортну
систему на основі створення національної нормативної бази галузі,
приведеної у відповідність з міжнародними документами; впровадження нової техніки та сучасних технологій організації
перевезень; розвиток ринкового конкурентного середовища в галузі на
основі сприяння створенню підприємств різних форм власності із
залученням як вітчизняних, так і іноземних інвесторів; впровадження у транспортно-дорожній галузі міжнародних
стандартів і рекомендацій та розвиток взаємовигідного
співробітництва з національними та міжнародними організаціями; забезпечення безпеки у транспортно-дорожньому комплексі; розвиток в Україні наукової бази транспортно-дорожнього
комплексу, взаємовигідне співробітництво з іноземними
науково-технічними закладами; запровадження ресурсозберігаючих і енергозберігаючих
технологій, зменшення питомих паливно-енергетичних витрат,
комплексне розв"язання проблеми охорони навколишнього природного
середовища; створення інформаційних і автоматизованих систем управління; розвиток комунікацій Європа - Україна - Азія,
Північ - Україна - Південь, інших нових національних транспортних
комунікацій; розширення та удосконалення експортних транспортних послуг; розвиток туристичних послуг із забезпечення сервісу на рівні
розвинутих європейських країн. У підгалузях транспортно-дорожнього комплексу пріоритетними
напрямами є:
автомобільний транспорт: розвиток міжміських автобусних перевезень; щорічне збільшення обсягів міждержавних перевезень; щорічне зростання обсягів транзитних перевезень вантажів; щорічне збільшення надходжень коштів до державного та
місцевих бюджетів за рахунок зростання міждержавних транспортних
послуг і транзиту;
залізничний транспорт: реконструкція і модернізація інфраструктури найважливіших
магістралей; оновлення рухомого складу; входження національної інфраструктури залізниць до
міжнародної системи транспортних коридорів;
морський транспорт: оновлення та поповнення флоту; створення вільних економічних зон різних типів у морських
портах; розвиток круїзного плавання; розвиток експортних послуг флоту та збільшення обсягів
переробки транзитних вантажів у портах; розширення перевезень експортно-імпортних та транзитних
вантажів; створення державної системи безпеки судноплавства; удосконалення систем управління та зв"язку;
річковий транспорт: розширення перевезень експортно-імпортних вантажів; розширення перевезень на туристичних суднах, особливо
перевезень іноземних туристів; вдосконалення системи внутрішніх водних шляхів України; розвиток нормативно-правової бази річкового транспорту для
забезпечення інтеграції внутрішніх водних шляхів України у
загальноєвропейську мережу транспортних коридорів;
автомобільні дороги: приведення технічного рівня національної мережі автомобільних
доріг у відповідність з міжнародними вимогами; поліпшення транспортно-експлуатаційного стану існуючих доріг,
підвищення рівня їх облаштування, безпеки та економічності
перевезень, приведення їх у відповідність із сучасними вимогами; доведення стану штучних споруд на дорогах до сучасних
нормативних вимог; забезпечення високої якості робіт з будівництва, ремонту та
утримання автомобільних доріг; розширення обсягів будівництва автомобільних доріг, передусім
за напрямками міжнародних транспортних коридорів.
3. Транспортні зв"язки,
напрямки та перелік міжнародних транспортних коридорів
Основні транспортні зв"язки, що проходять через Україну: країни Центральної Європи - країни СНД; країни Південної Європи, Ближнього Сходу, Африки - країни
СНД; Індія, країни Центральної Азії, Далекого Сходу - країни
Балтики, Скандинавії; Китай, країни Закавказзя, Середньої Азії, Далекого Сходу -
країни Західної Європи, Балтики, Скандинавії. Відповідно до цих напрямків створюються транспортні коридори,
які намічені Європейським Співтовариством і за рішенням другої
Пан-Європейської конференції міністрів транспорту європейських
країн включені як складові частини до мережі міжнародних
транспортних коридорів: коридор N 3 - Берлін (Дрезден) - Вроцлав - Львів - Київ; коридор N 5 - Трієст - Любляна - Будапешт (Братіслава) -
Львів; коридор N 7 - Дунайський (водний); коридор N 9 - Гельсінкі - Санкт-Петербург - Мінськ (Москва) -
Київ - Кишинів (Одеса) - Димитровград (ЄС дана попередня згода на
продовження коридору до Александрополіса).
4. Інтеграція транспортних мереж України
у міжнародну транспортну систему
Вступ України до міжнародних транспортних організацій і
структур та ратифікація ряду міжнародних угод, конвенцій та інших
документів з питань транспортних систем і перевезень став першим
кроком, з якого почалась інтеграція транспортно-дорожнього
комплексу України у міжнародну транспортну систему. Вигідне географічне положення України на перетині шляхів з
Європи в Азію, з Півночі на Південь на фоні перевантаження і
перенасичення європейських транспортних вузлів створює передумови
для інтеграції в міжнародну транспортну систему, а наявність
потужної промисловості дає змогу розраховувати на інтеграцію у
сферу розроблення, виробництва та ремонту сучасної
дорожньо-транспортної техніки. Подальша інтеграція України у міжнародну транспортну систему
передбачає: приєднання до існуючих міжнародних транспортних коридорів; доповнення нових напрямків міжнародних транспортних
коридорів:
продовження коридору N 5 Львів - Рівне - Сарни - Мінськ
Балтійське море - Чорне море Гданськ - Варшава - Ковель - Одеса
Європа - Азія Франкфурт - Краків - Львів -
Дніпропетровськ - Алма-Ата
(продовження коридорів N 3 і 5)
ЧЕС Анкара - Єреван - Тбілісі (Баку) -
Ростов-на-Дону - Донецьк - Одеса
(Кишинів) - Бухарест (Тірана) -
Димитровград (Афіни) - Стамбул
Євроазіатський Одеса - Тбілісі (Єреван) - Баку -
Ашгабат
Північ - Південь Харків - Полтава - Кіровоград -
Одеса
Концепцією передбачаються два варіанти розбудови транспортних
коридорів на території України, включених як складова частина до мережі міжнародних транспортних коридорів: реконструкція і модернізація існуючої мережі; спорудження нової транспортної мережі з повним комплексом
інфраструктури згідно з міжнародними стандартами. Реконструкція та модернізація існуючої мережі здійснюється
переважно на конкурсних засадах із залученням коштів державного
бюджету, насамперед за рахунок коштів, що надходять на дорожні
роботи згідно із законодавством, а також інших джерел
фінансування. Приватний капітал залучається до розвитку окремих
об"єктів на транспортних коридорах, допоміжної діяльності, сервісу
тощо. Спорудження нової транспортної мережі здійснюється на
конкурсних засадах переважно із залученням недержавних коштів
насамперед приватного капіталу, включаючи іноземний, під контролем
і за участю держави, яка створює умови для залучення капіталу,
гарантує його повернення та додатковий прибуток, готує відповідну
законодавчу та правову базу. До системи транспортних коридорів в Україні належать:
автомобільні транспортні коридори, що реконструюються, з
таким маршрутом проходження в Україні:
Крітський N 3 Краківець - Львів - Рівне - Житомир - Київ;
Крітський N 5 Косини - Чоп - Стрий - Львів - Рівне -
з відгалуженням Сарни - Мінськ, Сторожниця - Ужгород -
Мукачеве;
Крітський N 9 Нові Яриловичі - Чернігів - Копті - Київ -
з відгалуженнями Любашівка - Платонове, Любашівка - Одеса,
Копті - Бачівськ;
ЧЕС Рені - Ізмаїл - Одеса - Миколаїв - Херсон -
Мелітополь - Бердянськ - Маріуполь -
Новоазовськ;
Європа - Азія Краківець - Львів - Рівне - Житомир - Київ -
Полтава - Харків - Дебальцеве - Ізварине;
Балтійське море - Ягодин - Ковель - Луцьк - Тернопіль -
Чорне море з Хмельницький - Вінниця - Умань - порти
відгалуженням Чорного моря, Тернопіль - Чернівці -
Порубне/Мамалига;
Євроазіатський Одеса - Миколаїв - Херсон - Джанкой - Керч;
автомобільні транспортні коридори, намічені для будівництва:
Крітський N 3 Краківець - Львів - Тернопіль - Хмельницький
- Вінниця - Київ;
Крітський N 5 Косини - Івано-Франківськ - Тернопіль -
Підгайці;
Європа - Азія Косини - Івано-Франківськ - Тернопіль -
Вінниця - Кіровоград - Дніпропетровськ -
Донецьк - Ізварине;
Балтійське море - Ягодин - Ковель - Луцьк - Хмельницький -
Чорне море Балта - Одеса;
Європа - Азія Одеса - Миколаїв - Херсон - Джанкой - Керч;
Північ - Південь Харків - Полтава - Кременчук - Кіровоград -
Одеса;
залізничні транспорті коридори, що реконструюються, з таким
маршрутом проходження в Україні:
Крітський N 3 Мостиська - Львів - Красне - Тернопіль -
Хмельницький - Жмеринка - Козятин - Київ;
Крітський N 5 Чоп - Стрий - Львів - Рівне - Сарни -
Мінськ;
Крітський N 9 Кучурган - Роздільна - Жмеринка - Козятин -
з відгалуженнями Київ - Ніжин - Чернігів - Горностаївка,
Роздільна - Одеса - Ізмаїл - Рені,
Ніжин - Зерново;
ЧЕС з відгалуженнями Рені - Ізмаїл - Одеса - Колосівка -
Помічна - Знам"янка - Дніпропетровськ -
Ясинувата - Квашине, Харків - Синельникове -
Джанкой (Керч, Феодосія) - Сімферополь -
(Євпаторія), Колосівка - Миколаїв - Херсон -
Чаплине - Бердянськ, Донецьк - Маріуполь;
Європа - Азія Мостиська - Львів - Здолбунів - Козятин -
Фастів - Знам"янка - Дніпропетровськ -
Красна Могила;
Балтійське море - Ягодин - Ковель - Здолбунів - Шепетівка -
Чорне море Козятин - Жмеринка - Одеса;
Євроазіатський Херсон - Миколаїв - Одеса;

водний транспорт:
Крітський N 7 Усть-Дунайський - Ізмаїл - Рені.
Для забезпечення функціонування транспортних коридорів
створюються транспортно-складські комплекси (ТСК), які
застосовуються для переробки контейнерних, контрейлерних та інших
вантажів, за такою класифікацією: сухопутні прикордонні - Ковель, Франко-Транс - Рава-Руська
(Жовква), Мостиська, Чоп, Харків, Луганськ, Донецьк, Чернігів; сухопутні на території України - Київ, Житомир, Вінниця,
Полтава, Суми, Дніпропетровськ, Кіровоград, Черкаси, Сімферополь,
Мелітополь, Одеса, Хмельницький, Тернопіль, Рівне, Львів,
Івано-Франківськ; водні - Рені, Ізмаїл, Усть-Дунайський,
Білгород-Дністровський, Іллічівськ, Одеса, Южний, Миколаїв,
Октябрське, Херсон, Скадовськ, Євпаторія, Севастополь, Ялта,
Феодосія, Керч, Бердянськ, Маріуполь, Запоріжжя, Дніпропетровськ,
Київ. Для забезпечення ефективної роботи міжнародних транспортних
коридорів дуже важливим є створення нової інфраструктури
прикордонних і митних пунктів пропуску відповідно до міжнародних
стандартів, а також створення митних пунктів пропуску при ТСК.
5. Створення міжнародної автомобільної мережі
Реконструкція існуючих автомобільних доріг
Передбачається реконструкція існуючих автомобільних доріг з
доведенням їх параметрів до міжнародних вимог і стандартів,
виходячи з фінансових можливостей, залежно від забудови прилеглої
території, рельєфу місцевості, стану штучних споруд, водовідводів,
закріпленої смуги відведення земель тощо. В окремих місцях споруджуються нові ділянки автомобільних
доріг, забезпечується рух транспорту в обхід великих населених
пунктів. Автомобільні дороги, за окремими винятками, залишаються у
власності держави, зберігається існуючий порядок обслуговування,
експлуатації та фінансування ремонту і будівництва доріг.
Спорудження нових швидкісних автомобільних доріг
Передбачається додатково до існуючої створення нової
автодорожньої мережі в основному на окремих напрямках у новій
смузі відведення. У тих місцях, де напрямки нової та існуючої автомобільних
доріг збігаються і де місцеві умови дають можливість це зробити,
обидві дороги проходять в одній смузі відведення, проте стикуються
тільки у спеціальних пунктах виїзду і заїзду на нові дороги. З метою економії земель та запобігання іншим витратам
максимально використовується можливість проходження в єдиній смузі
відведення високошвидкісних залізниць, спорудження яких
передбачається в перспективі. Нові автомобільні дороги передаються в користування
акціонерам, які вклали кошти в їх будівництво, на термін не менший
достатнього для окупності вкладених капіталів і одержання
додаткового прибутку. Для цього передбачається запровадження плати
за проїзд зазначеними автомобільними дорогами. Власник бере на себе відповідальність за утримання та
експлуатацію побудованих платних автомобільних доріг.
6. Автодорожній сервіс
Концепцією передбачається будівництво нових і реконструкція
існуючих сервісних пунктів. На намічених для будівництва Крітських
коридорах N 3, 5, 9 пропонується на першій черзі розвитку (до 2000
року): спорудження нових об"єктів - 4 вантажних термінали, 44 пункти
автодорожнього сервісу; реконструкція існуючих об"єктів - 9 вантажних терміналів, 16
пунктів автодорожнього сервісу. Відповідні роботи з оснащення намічаються на запропонованих
Україною додаткових транспортних коридорах. У подальшому автодорожній сервісний комплекс
доповнюватиметься новими об"єктами загальноєвропейського рівня.
Вони будуть розташовуватися на транспортних коридорах частіше і з
вищою якістю послуг. Їх перелік встановлюється згідно з
міжнародними нормативами. У розвитку автодорожнього сервісу перевага надається
приватному капіталу, в тому числі іноземному, держава здійснює
переважно контрольно-координуючі функції.
7. Створення міжнародної залізничної мережі
Реконструкція існуючих залізниць
Залізничні лінії реконструюються з доведенням їх параметрів
до міжнародних вимог і стандартів, виходячи з місцевих умов,
залежно від забудови прилеглої території, рельєфу місцевості,
стану штучних споруд, водовідводів, закріпленої смуги відведення
земель тощо. Зберігається змішаний рух пасажирських і вантажних поїздів із
застосуванням графіків руху, особливо в ранкові та вечірні години. Залізниці залишаються у власності держави, зберігається
існуючий порядок обслуговування, експлуатації та фінансування
ремонту діючих залізниць, а будівництво їх нових ділянок,
здійснюється переважно на конкурсних засадах. Під час створення міжнародних транспортних акціонерних
компаній з організації перевезень наміченими коридорами залізниці
входять до складу їх засновників. На окремих нерентабельних, але соціально необхідних ділянках
за залізниць у разі відповідного обгрунтування можлива зміна форми
власності.
Спорудження нової мережі швидкісних залізниць
Цей варіант передбачає збереження існуючої і будівництво
нової залізничної мережі з рівнями швидкостей руху до 300 км/год.
і з принципово новим рухомим складом та колією завширшки 1435 мм
замість 1520 міліметрів. Пропонується спеціалізувати існуючі лінії в основному для
внутрідержавних вантажних і місцевих перевезень. На
високошвидкісний транспорт поступово перекладається пасажирський
рух і частина вантажного (легковагові вантажі). Цей варіант віднесено на перспективу після 2015 року.
8. Змішані перевезення.
Взаємодія наземних та водних видів транспорту
Пропонується створити на всіх транспортних коридорах
розвинуту мережу змішаних перевезень, в основі якої передбачаються
контейнерні та контрейлерні перевезення. Перевезення контейнерів і контрейлерів здійснюються морським,
автомобільним і залізничним транспортом. Для їх перевалки,
накопичення, сортування та підбирання за відповідними маршрутами
передбачаються опорні ТСК - термінали, що створюються у великих
транспортних вузлах, прикордонних пунктах пропуску в морських та
річкових портах. Концепцією пропонується спеціалізувати ТСК за категоріями:
прикордонні, водні (морські та річкові порти), внутрішні. Всього
визначено 46 пунктів розташування цих комплексів. Намічаються маршрути спеціалізованих потягів між ТСК.
Передбачається оснащення залізниць спеціалізованими платформами
для перевезення великотоннажних контейнерів, автомобілів та
автопричепів з вантажем. Використовуються два типи платформ: на першому етапі - переобладнані існуючі із зниженням підлоги
платформи; надалі - нові, спеціальні конструкції, включаючи платформи із
спеціальним вагонним візком, з розсувними колісними парами для
застосування на шляхах з різною шириною колії (1520 та 1435 мм). Усі морські та річкові порти включаються до загальної
міжнародної транспортної мережі України, з"єднуються з найближчими
наміченими транспортними коридорами радіальними ходами. Концепція розвитку портів України розроблена
ЧорноморНДІ-проектом.
9. Організація управління створенням та функціонуванням
транспортних коридорів
Координацію та контроль за всіма роботами із створення і
функціонування міжнародної транспортної мережі на території
України здійснює Мінтранс. Розбудова та функціонування транспортних коридорів за
існуючими напрямками забезпечується відповідними підприємствами,
підпорядкованими Мінтрансу. Будівництво та експлуатація нових швидкісних магістралей
здійснюється на конкурсних засадах, переважно із залученням
недержавних інвестицій, включаючи іноземні, під контролем і за
участю держави. ( Абзац третій розділу 9 в редакції Постанови КМ
N 1118 ( 1118-2004-п ) від 25.08.2004 ) Організацію та обслуговування перевезень на існуючих мережах
виконують перевізники вантажів і пасажирів на всіх видах
транспорту (державні та недержавні структури), вантажовласники,
правління ТСК, експедитори, страхові компанії тощо. ( Абзац п"ятий розділу 9 виключено на підставі Постанови КМ
N 1118 ( 1118-2004-п ) від 25.08.2004 )
10. Пріоритетність створення транспортних коридорів
Відповідно до ролі та значення кожного коридору в становленні
міжнародних зв"язків України визначаються такі пріоритети
створення транспортних коридорів на території України: коридор N 3; коридор N 5; Євроазіатський, разом з коридорами Балтійське море - Чорне
море і N 7; коридор N 9; ЧЕС; Європа - Азія; відгалуження коридору N 9; Північ - Південь. Згідно із зазначеними пріоритетами розвиваються всі об"єкти
транспортного комплексу України - автомобільні дороги, залізниці,
ТСК тощо.
11. Правове забезпечення створення в Україні
транспортних коридорів
Правовою основою створення в Україні транспортних коридорів є
Конституція України ( 254к/96-ВР ), Закон України "Про транспорт"
( 232/94-ВР ), а також інші законодавчі та нормативні акти, що
діють в галузі транспорту. Правова база транспортних коридорів України створюється
шляхом: удосконалення чинних та розроблення нових актів
законодавства, що стосуються транспортно-дорожнього комплексу; прийняття або адаптації існуючих в Європейському
Співтоваристві міжнародних документів і угод стосовно транспортної
інфраструктури; визначення та акредитація закладів, установ, фахівців для
створення нормативно-правових і законодавчих актів, правил, норм і
стандартів, використання з цією метою потенціалу освітніх та
виробничих закладів; створення системи доведення нормативно-правових документів до
безпосередніх користувачів незалежно від форм власності. Розроблення правових актів здійснюватиметься відповідно до
затверджених графіків з визначенням пріоритетності найважливіших
та першочергових правових актів. Контроль за розробленням правових
актів, їх державна реєстрація та введення в дію є одним з основних
завдань державного регулювання розбудови транспортних коридорів. Передбачається використання можливостей спільного розроблення
нормативних документів з відповідними зарубіжними або міжнародними
організаціями. Порядок внесення змін та доповнень до актів законодавства, що
стосуються транспортних коридорів, визначається законодавством
України. Передбачається здійснення постійного контролю за виконанням
вимог нормативно-правових актів, в тому числі контролю за
приведенням установчих документів та організаційно-правових форм
суб"єктів сфери транспортних коридорів у відповідність із
законодавством.
12. Пріоритетність розвитку видів транспорту
Автомобільний транспорт має перспективи стійкого зростання,
передусім через зміну структури розвитку економіки, насамперед
легкої промисловості, виробництва товарів народного споживання,
тобто тих галузей, що є споживачами послуг автомобільного
транспорту, а також випереджаючого розвитку середнього та малого
виробника. Вантажний автотранспорт дає кращу якість послуг, він більш
надійний і безпечний, легше контролюється збереження вантажів,
додержання графіка завантаження і руху порівняно із залізничним. Залізничний транспорт має переваги як перевізник масових
сировинних вантажів при великих обсягах перевезень на далекі
відстані (300 км і більше). У зв"язку із спеціалізацією автомобільного і залізничного
транспорту для різних вантажів, цією Концепцією не обумовлюється
пріоритетність розвитку одного з видів транспорту. При цьому припускається, що перевезення масових видів
вантажів (паливо, руда, нафта, ліс, будівельні матеріали тощо) і
надалі здійснюватиметься залізничним транспортом, а перевезення
вантажів невеликого обсягу, особливо цінних, таких, що швидко
псуються, будуть виконуватися здебільшого автомобільним
транспортом. Таким чином, обидва види транспорту - автомобільний і
залізничний однаковою мірою будуть становити основу міжнародної
транспортної мережі України і розвиватимуться без визначення
пріоритетів.
13. Соціально-економічні та екологічні аспекти
створення транспортних коридорів
Створення транспортних коридорів поряд з поліпшенням
транспортного обслуговування відіграє значну роль у
соціально-економічному розвитку прилеглих територій.
Безпосередньому впливу підлягають смуги територій завширшки 150 -
200 кілометрів. Будівництво автомагістралей, створення сучасної
сервісної інфраструктури на них дасть змогу забезпечити роботою
сотні тисяч чоловік як безпосередньо на будівництві, потім на
експлуатації, так і через замовлення на дорожньо-будівельні
матеріали, машини і механізми. На виконанні будівельних робіт, у виготовленні будівельних
матеріалів та конструкцій буде задіяна значна кількість
працівників, отримає замовлення велика кількість підприємств
промисловості будівельних матеріалів, з виробництва цементу,
металу. Програма таких замовлень буде розрахована більш як на 10
років, що сприятиме відновленню деяких секторів економіки. Буде надано поштовх розвитку підприємств машинобудівного
комплексу. За рахунок поліпшення роботи транспорту набудуть прискореного
розвитку різноманітні галузі народногосподарського комплексу
регіонів, через які будуть пролягати автомагістралі. Передусім це
стосується сільськогосподарського виробництва. Розшириться
можливість переробки продукції на місцях, з доставкою її в
належному товарному вигляді до споживача. Шкідливий вплив транспорту на довкілля зумовлюється передусім
отруйними викидами в повітря, забрудненням поверхневих і грунтових
вод, надмірним шумом. Створення мережі транспортних коридорів повинно значно
зменшити негативний вплив автотранспорту на прилеглі території.
Досягнуто це буде через суттєве поліпшення умов руху, зменшення
перенавантаження автомобільних доріг, створення на нових
магістралях відповідних природоохоронних умов. Забезпечення сприятливих умов руху на магістралях, рівномірна
швидкість, виключення затримок і необгрунтованих змін режиму руху,
зумовить суттєве зменшення шкідливих викидів у повітря. Крім того,
транспортні коридори вимагатимуть якісного поліпшення конструкцій
двигунів автомобілів і застосування тільки високоякісного пального
для них. На автомагістралях транспортних коридорів будуть споруджені
водовідстійники і споруди для очищення води. За рахунок прокладання трас автомагістралей за межами
населених пунктів, регулювання забудови в зоні їх дії, дотримання
відповідних параметрів у плані та поздовжньому профілі значно
знизиться шкідливий вплив шуму від руху автотранспорту. У разі
коли населені пункти будуть розташовані поблизу автомагістралей,
на них обов"язково мають бути встановлені протишумові споруди.