Постанова КМУ № 991-95-п від 08.12.1995 Про затвердження Положення про порядок направлення громадян на лікування за кордон

                                                          
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 8 грудня 1995 р. N 991
Київ
Про затвердження Положення про порядок
направлення громадян на лікування за кордон
( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 1237 ( 1237-96-п ) від 05.10.96 )

На виконання статті 36 Основ законодавства України про
охорону здоров"я ( 2801-12 ) Кабінет Міністрів України
п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Положення про порядок направлення громадян на
лікування за кордон (додається). 2. Міністерству закордонних справ сприяти Міністерству
охорони здоров"я в налагодженні контактів з медичними закладами
зарубіжних країн, у яких лікуватимуться громадяни України, що
хворіють. 3. Міністерству фінансів під час формування проекту
Державного бюджету України передбачати щорічно Міністерству
охорони здоров"я кошти для оплати витрат, пов"язаних з
направленням громадян на лікування за кордон.

Перший
віце-прем"єр-міністр України П.ЛАЗАРЕНКО
Міністр
Кабінету Міністрів України В.ПУСТОВОЙТЕНКО
Інд.28

ЗАТВЕРДЖЕНЕ
постановою Кабінету Міністрів України
від 8 грудня 1995 р. N 991
ПОЛОЖЕННЯ
про порядок направлення громадян
на лікування за кордон

1. Питання направлення громадян на лікування за кордон
порушують обласні, центральні районні (міські) лікарні, які
надсилають до МОЗ Автономної Республіки Крим, управлінь (відділів)
охорони здоров"я обласних, Київської та Севастопольської міських
державних адміністрацій детальний витяг з історії хвороби,
надрукований у двох примірниках, обгрунтування доцільності
лікування за кордоном, а також довідки про склад сім"ї хворого.
Зазначені органи охорони здоров"я у разі визнання ними
необхідності такого лікування надсилають ці документи МОЗ України
або видають їх хворому (чи за його дорученням - іншій особі) для
подання цьому Міністерству. 2. Рішення про доцільність лікування за кордоном приймається
Комісією з питань направлення на лікування за кордон (далі -
Комісія) на підставі висновку головного спеціаліста відповідного
профілю МОЗ. Склад Комісії та її чисельність затверджуються наказом МОЗ. До складу Комісії входять: заступник Міністра охорони здоров"я України (голова Комісії); віце-президент Академії медичних наук (за згодою); головні спеціалісти МОЗ відповідних профілів; начальники головних профільних управлінь Головного
економічного управління МОЗ. У разі потреби Комісія має право залучати до своєї роботи
провідних спеціалістів закладів охорони здоров"я, в тому числі
клінік науково-дослідних інститутів (за погодженням з
керівниками). Рішення Комісії приймається простою більшістю голосів і
оформляється протоколом у встановленому порядку. Обов"язковою умовою прийняття Комісією позитивного рішення
повинне бути складене головним спеціалістом відповідного профілю
МОЗ обгрунтування щодо неможливості ефективного лікування хворого
в Україні та підтвердження медичним закладом зарубіжної країни
можливості надання відповідної спеціалізованої допомоги. На підставі рішення Комісії видається відповідний наказ МОЗ. 3. У разі прийняття Комісією рішення про направлення
громадянина на лікування за кордон одночасно визначаються загальна
сума пов"язаних із цим направленням витрат і джерела їх покриття. За необхідності Комісія приймає рішення про направлення за
кордон разом із хворим (дитиною чи інвалідом) особи, яка буде його
супроводжувати. 4. Витрати, пов"язані з направленням громадянина на лікування
за кордон, включають вартість лікування та проїзду хворого туди і
назад, а також (за рішенням Комісії) супроводжуючої особи. Сума зазначених та інших витрат і відповідальність сторін, у
тому числі за обгрунтованість терміну та якість лікування,
визначаються на підставі письмової домовленості МОЗ з відповідним
медичним закладом зарубіжної країни. 5. Для покриття витрат, пов"язаних з направленням громадянина
на лікування за кордон, можуть використовуватися кошти: хворого чи його сім"ї; Державного бюджету України (передбачені МОЗ на цю мету); бюджету Автономної Республіки Крим; місцевого бюджету; підприємства, установи, організації та їх об"єднань незалежно
від форм власності; громадських організацій та окремих громадян; Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків
Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення (до 20
відсотків у кожному конкретному випадку направлення на лікування
осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи). ( Пункт 5 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 1237
( 1237-96-п ) від 05.10.96 ) 6. У разі коли середньомісячний сукупний доход (з розрахунку
на одного її члена) не перевищує одного неоподатковуваного
мінімуму доходів громадян на місяць, відшкодування витрат,
пов"язаних із направленням громадянина на лікування за кордон, за
рахунок хворого та членів його сім"ї не провадиться. Якщо середньомісячний сукупний доход сім"ї (з розрахунку на
одного її члена) більший за одного неоподатковуваного мінімуму
доходів громадян на місяць, хворий чи його сім"я сплачують за
лікування за кордоном 50 відсотків суми цього перевищення (з
розрахунку на кожного члена сім"ї), але не більше за фактичні
витрати, пов"язані з направленням громадянина на лікування за
кордон. Решта витрат здійснюється за рахунок інших коштів,
зазначених у пункті 5 цього Положення. 7. Кошти на лікування за кордоном перераховуються на
спеціально відкритий МОЗ в ОПЕРУ Національного банку рахунок "Фонд
для направлення громадян України на лікування за кордон". Бюджетні
кошти перераховуються на цей рахунок у безготівковому порядку. 8. Оформлення документів для виїзду на лікування за кордон
здійснюється у встановленому законодавством порядку. 9. МОЗ щорічно подає Мінфіну інформацію про стан використання
коштів Державного бюджету України, у тому числі валютних,
передбачених для проведення лікування громадян за кордоном.