Розпорядження КМУ № 139 від 25.02.2015 Про затвердження плану заходів з проведення комплексного огляду сектору безпеки і оборони України та методичних рекомендацій щодо його проведення

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 25 лютого 2015 р. № 139-р
Київ


Про затвердження плану заходів з проведення комплексного огляду сектору безпеки і оборони України та методичних рекомендацій щодо його проведення

Затвердити такі, що додаються:

план заходів з проведення комплексного огляду сектору безпеки і оборони України;

методичні рекомендації щодо проведення комплексного огляду сектору безпеки і оборони України.

Прем'єр-міністр України

А.ЯЦЕНЮК

Інд. 29



ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 25 лютого 2015 р. № 139-р


ПЛАН
заходів з проведення комплексного огляду сектору безпеки і оборони України

ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 25 лютого 2015 р. № 139-р


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо проведення комплексного огляду сектору безпеки і оборони України

Загальні положення

Ці методичні рекомендації розроблено з метою забезпечення перегляду положень основних документів оборонного планування з урахуванням мети та завдань комплексного огляду сектору безпеки і оборони України (далі - комплексний огляд), зміни воєнно-політичної обстановки, положень Коаліційної угоди, формування концептуальних документів з питань розвитку сектору безпеки і оборони України, реформування правоохоронних органів, розвитку сил оборони та оборонно-промислового комплексу. Для досягнення зазначеної мети доцільно:

визначити методику проведення комплексного огляду;

створити ефективну систему управління, інформаційного, матеріального, технічного, кадрового та правового забезпечення процесу комплексного огляду;

організувати злагоджену роботу утворених робочих органів комплексного огляду.

Для вирішення завдань комплексного огляду необхідно забезпечити:

розроблення концептуальних документів з питань розвитку сектору безпеки і оборони України та реформування правоохоронних органів;

внесення змін до нормативно-правових актів з питань оборонного планування;

формування воєнно-технічної політики держави та розроблення проекту Державної програми розвитку оборонно-промислового комплексу України.

Зміст комплексного огляду

Для досягнення цілей комплексного огляду необхідно на основі всебічного аналізу факторів, що впливають на стан національної безпеки України, виконати такі завдання:

провести аналіз та оцінити:

стан і тенденції трансформації безпекового середовища України у середньо- та довгостроковій перспективах;

сучасний стан і можливості сил безпеки і оборони щодо забезпечення захисту життєво важливих національних інтересів держави;

реальні можливості держави щодо задоволення потреб сил безпеки і оборони;

визначити (уточнити):

перелік потенційних викликів та загроз національній безпеці України, їх тенденції розвитку на середньо- та довгострокову перспективи;

вірогідні сценарії виникнення внутрішніх і зовнішніх загроз національній безпеці України та заходи щодо їх запобігання і нейтралізації (локалізації, мінімізації);

спроможності сил безпеки і оборони, оборонно-промислового комплексу України тощо для досягнення визначених цілей щодо захисту національних інтересів;

склад сектору безпеки і оборони України та його структуру;

стратегію розвитку складових сектору безпеки і оборони України як головного чинника забезпечення національної безпеки України;

основні напрями вдосконалення системи планування розвитку сектору безпеки і оборони України;

перелік вихідних даних для планування застосування сил безпеки і оборони, їх розвитку та функціонування оборонно-промислового комплексу України.

Методика проведення комплексного огляду передбачає:

процедуру порівняння необхідних та наявних спроможностей сил безпеки і оборони з метою визначення тих, яких не вистачає для реагування на виклики та загрози національній безпеці України;

визначення порядку міжвідомчої взаємодії під час виконання завдань щодо забезпечення національної безпеки України;

прийняття відповідних рішень стосовно визначення перспективного складу та структури сектору безпеки і оборони України на основі оцінювання ризиків та аналізу спроможності держави задовольнити потреби сил безпеки і оборони;

визначення стратегії досягнення перспективного складу та структури складових сектору безпеки і оборони України.

У рамках огляду правоохоронної системи та підготовки змін до основних положень Стратегії національної безпеки України, визначення індикативних показників ресурсного забезпечення національної безпеки передбачається:

удосконалення державної системи реагування на загрози національній безпеці України, системи управління державою у кризових ситуаціях, визначення стратегічних цілей держави у сфері безпеки і оборони;

підготовка нової редакції Стратегії національної безпеки України та розроблення проекту Концепції реформування правоохоронних органів.

Під час підготовки пропозицій щодо розроблення Концепції реформування правоохоронних органів, нової редакції Стратегії національної безпеки України необхідно залучити можливості (інтелектуальні, наукові) Національного інституту стратегічних досліджень, Міноборони, МВС, СБУ та врахувати результати оборонного огляду та огляду оборонної промисловості України.

Однією із складових нової редакції Стратегії національної безпеки України має бути перелік єдиних вимог до озброєння та військової техніки, освіти, організації підготовки, всіх видів забезпечення сектору безпеки і оборони України. Ці вимоги мають бути використані для розроблення відповідних державних оборонних програм, зокрема Державної програми розвитку оборонно-промислового комплексу.

У рамках оборонного огляду передбачається:

провести оцінювання середовища безпеки, визначення наявних та можливих викликів, загроз у воєнній сфері, визначення завдань та заходів, спрямованих на запобігання та врегулювання кризових ситуацій;

здійснити планування сил і засобів;

здійснити планування ресурсів;

забезпечити прийняття рішень щодо розподілу завдань між складовими сектору безпеки і оборони України, визначення перспективного складу та структури сил безпеки і оборони України, ресурсів для забезпечення оборони України та стратегії розвитку Збройних Сил та інших військових формувань.

Під час організації оборонного огляду слід керуватися Законом України “Про організацію оборонного планування” та наказом Міноборони від 13 травня 2013 р. № 303 “Про затвердження Рекомендацій з організації та проведення оборонного огляду”.

Виконання вимог зазначених нормативно-правових актів забезпечить здійснення заходів оборонного огляду та підготовку проектів нової редакції Воєнної доктрини України, Стратегічного оборонного бюлетеня України та державних цільових оборонних програм щодо оптимізації та реорганізації Збройних Сил, а також розвиток озброєння і військової техніки.

У рамках огляду оборонно-промислового комплексу України, формування основ воєнно-технічної політики, розроблення проекту Державної програми розвитку оборонно-промислового комплексу України передбачається:

провести оцінювання стану оборонно-промислового комплексу України щодо задоволення потреб оборони держави;

визначити спроможності оборонно-промислового комплексу України щодо забезпечення складових сектору безпеки і оборони України озброєнням, військовою та спеціальною технікою відповідно до визначених потреб;

визначити основні напрями та пріоритети розвитку науково-технічного і виробничо-технологічного потенціалу оборонно-промислового комплексу України (включаючи підприємства недержавної форми власності), використання наукових досліджень, проектування і виробництва озброєння і військової техніки на середньо- та довгострокову перспективи.

Зазначене завдання доцільно покласти на Мінекономрозвитку, Міноборони, Мінфін, інші органи державної влади, які відповідно до своїх повноважень беруть участь в обороні держави, Державний концерн “Укроборонпром”.

Результатом огляду оборонно-промислового комплексу України має стати чітке визначення спроможностей сектору безпеки і оборони України щодо задоволення потреб держави, визначення завдань з ліквідації залежності від постачання комплектувальних виробів з Російської Федерації, налагодження спільного із західними партнерами виробництва озброєння та військової техніки.

При цьому необхідно визначити зразки озброєння, військової та спеціальної техніки, які слід виробляти в Україні за замкненим циклом, зразки, які необхідно виробляти в кооперації із партнерами, та зразки, які слід закуповувати.

Проект Державної програми розвитку оборонно-промислового комплексу України необхідно розробляти з урахуванням потреб Збройних Сил, інших військових формувань та реальних можливостей державного бюджету щодо ресурсного забезпечення національної безпеки України.

Комплексний огляд передбачається провести трьома етапами.

Підготовчий (організаційний) етап розпочинається з набранням чинності Указом Президента України про ухвалення рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо проведення комплексного огляду.

Основними завданнями цього етапу мають бути формування робочих органів, їх підготовка, здійснення планування заходів з комплексного огляду (розроблення керівних, організаційних, планувальних, інформаційних та інших документів).

Основний (виконавчий) етап розпочинається після затвердження плану заходів з комплексного огляду і триває до подання відповідних проектів основних документів оборонного планування на розгляд Міжвідомчої робочої групи з питань проведення комплексного огляду.

За результатами основного (виконавчого) етапу розробляються проекти актів Президента України (Кабінету Міністрів України), а саме:

нова редакція Стратегії національної безпеки України;

Концепція розвитку сектору безпеки і оборони України;

Концепція реформування правоохоронних органів України;

нові редакції Воєнної доктрини України та Стратегічного оборонного бюлетеня України;

Державна цільова оборонна програма оптимізації та реорганізації Збройних Сил;

Державна програма розвитку оборонно-промислового комплексу України;

Державна цільова оборонна програма розвитку озброєння та військової техніки.

У ході заключного (підсумкового) етапу проводиться громадське обговорення результатів комплексного огляду, які необхідно врахувати у відповідних проектах документів оборонного планування.

Також слід здійснити погодження проектів відповідних актів Президента України, Кабінету Міністрів України із заінтересованими органами державної влади та забезпечити їх прийняття (схвалення).

Робочі органи, що здійснюють комплексний огляд та управління процесом

Для виконання завдань з огляду правоохоронних органів утворюється робоча група у складі представників Мін’юсту, Національного інституту стратегічних досліджень, Міноборони, Мінфіну, МВС, МЗС, СБУ, Управління державної охорони та інших заінтересованих органів державної влади, вітчизняних та іноземних радників.

Для виконання завдань з оборонного огляду утворюється робоча група у складі представників Міноборони, МЗС, ДСНС, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Національної гвардії, Адміністрації Держспецзв’язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, Управління державної охорони та інших заінтересованих органів державної влади.

Для виконання завдань з огляду оборонно-промислового комплексу та визначення основ воєнно-технічної політики держави, розроблення проекту Державної програми розвитку оборонно-промислового комплексу України утворюється робоча група у складі представників Мінекономрозвитку, Мінфіну, Державного концерну “Укроборонпром”, МВС (Національна гвардія, Адміністрація Держприкордонслужби, ДСНС), Адміністрації Держспецзв’язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, Служби зовнішньої розвідки, Управління державної охорони, інших заінтересованих органів державної влади.

Функцію з розроблення пропозицій щодо координації процесів комплексного огляду передбачається покласти на Міжвідомчу робочу групу з питань проведення комплексного огляду сектору безпеки і оборони України.

Для забезпечення здійснення заходів з комплексного огляду залучаються вітчизняні та іноземні експерти і радники, зокрема:

Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня;

Спільної робочої групи Україна - НАТО з оборонно-технічного співробітництва;

Експертно-консультативної ради недержавних аналітичних центрів, організацій та установ, що надають послуги з питань безпеки і оборони.

Допомога експертів у рамках виконання завдань комплексного огляду надається на взаємоузгодженій плановій основі.

Основними напрямами співробітництва з іноземними експертами і радниками в рамках проведення комплексного огляду слід вважати:

опрацювання методології проведення комплексного огляду;

формування напрямів розвитку складових сектору безпеки і оборони України з урахуванням європейської інтеграції та стандартів НАТО;

формування пропозицій з менеджменту фінансових ресурсів з урахуванням визначених пріоритетів;

дослідження щодо створення національної системи кризового менеджменту;

формування національної воєнно-технічної політики.

Крім того, можливе залучення потужного потенціалу таких організацій, як Конференція національних директорів НАТО з озброєнь, Організація НАТО з досліджень і технологій, Організація НАТО з питань консультацій, командування та управління, Агенція НАТО із стандартизації та Промислово-дорадча група Україна - НАТО.

Взаємодію між учасниками комплексного огляду слід здійснювати шляхом:

обміну необхідною інформацією, подання робочих документів, листування з питань проведення заходів комплексного огляду відповідно до законодавства України;

інформування учасників комплексного огляду про хід роботи або проміжні результати проведених етапів (заходів) у порядку, встановленому відповідними керівниками.

Крім того, в разі потреби отримання інформації, яка слугує вихідними даними для розроблення документів комплексного огляду, керівникам робочих груп доцільно надати право подавати відповідні запити до органів державної влади або керівників інших робочих груп.

Відомості, які містяться у підсумкових документах, зокрема Стратегії національної безпеки України, Воєнній доктрині України та Стратегічному оборонному бюлетені України, не можуть бути віднесені до інформації з обмеженим доступом.

У ході комплексного огляду слід передбачити проведення нарад, конференцій, семінарів, брифінгів тощо.

Інформаційне забезпечення учасників комплексного огляду доцільно покласти:

на рівні керівництва - на Міжвідомчу робочу групу з питань проведення комплексного огляду сектору безпеки і оборони України;

на виконавчому рівні - на відповідні робочі групи.