Наказ МОЗ № 417 від 05.07.2011 Про організацію амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
НАКАЗ
15.07.2011 N 417
м.Київ
Про організацію амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні
На виконання Указу Президента України від 27.04.2011 №504 "Про Національний план дій на 2011 рік щодо впровадження програм економічних реформ на 2010-2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава", з метою вдосконалення організації надання амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги у відповідність до сучасних вимог охорони здоров'я в Україні
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити:
1.1. Методичні рекомендації щодо організації надання амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги;
1.2. Примірна посадова інструкція акушерки фельдшерсько-акушерського пункту (додається);
1.3. Примірна посадова інструція лікаря загальної практики - сімейної медицини з надання акушерсько-гінекологічної допомоги (додається);
1.4. Примірне положення про жіночу консультацію (додається);
1.5. Примірне положення про жіночий оглядовий кабінет лікувально- профілактичного закладу (додається);
1.6. Примірне положення про кабінет патології шийки матки жіночої консультації (додається);
1.7. Примірне положення про мамологічний кабінет (додається);
1.8. Примірна посадова інструкція завідувача жіночої консультації(додається);
1.9. Примірна посадова інструкція лікаря-акушера-гінеколога жіночої консультації (додається);
1.10. Примірна посадова інструкція старшої акушерки жіночої консультації(додається);
1.11. Примірна посадова інструція акушерки жіночої консультації (додається).
1.12. Примірна посадова інструкція акушерки оглядового кабінету (додається).
1.13. Нормативи надання медичної допомоги жіночому населенню за спеціальністю "Акушерство і гінекологія" в умовах амбулаторно-поліклінічних лікувальних закладів.
2. Директору Департамента охорони материнства, дитинства та санаторного забезпечення Осташко С.І.забезпечити доведення цього наказу до відома Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управлінь (головних) охорони здоров'я обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.
3. Міністру охорони здоров'я АР Крим, начальникам управлінь (головних) охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, керівникам лікувально-профілактичних закладів охорони здоров'я, що належать до сфери управління МОЗ України:
3.1. Забезпечити впровадження в закладах охорони здоров'я цього наказу;
3.2. Забезпечити підготовку лікарів загальної практики - сімейної медицини за програмою тематичного удосконалення з надання акушерсько-гінекологічної допомоги.
3.3. Дозволити лікарям загальної практики - сімейної медицини спостерігати за здоровою вагітністю (при фізіологічному її перебігу) після проходження циклу тематичного удосконалення з надання акушерсько-гінекологічної допомоги та наявності сертифіката.
3.4. Затвердити персональний склад і графік роботи перинатальних консіліумів. Забезпечити їх роботу.
4. Начальнику центру медичної статистики МОЗ Голубчикову М.В.забезпечити статистичний облік всіх вагітних, які знаходяться на обліку як у лікаря загальної практики -сімейної медицини, так і у лікаря акушера-гінеколога, шляхом внесення відповідних змін до форм статистичної звітності.
5. Внести до пункту 3.5. розділу 3 наказу МОЗ України від 27.12.2006 року № 901 "Про затвердження Клінічних протоколів з акушерської допомоги "Переношена вагітність" такі зміни: цифри "42" замінити цифрами "41".
6. У пункті 7.2 розділу 7 наказу МОЗ України від 29.12.2005 року № 782 "Про затвердження Клінічного протоколу з акушерської та гінекологічної допомоги "Анемія у вагітних" після слів "під час вагітності:" доповнити словом "легкий".
8. Визнати таким, що втратив чинність, наказ МОЗ України від 28.12.2002 року №503 "Про удосконалення амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні".
9. Контроль за виконанням наказу покласти на Першого заступника Міністра Р.О.Моісеєнко.
Міністр О. В Аніщенко
"ЗАТВЕРДЖЕНО"
Наказ Міністерства охорони
здоров’я України
15.07.2011 № 417
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ НАДАННЯ АМБУЛАТОРНОЇ АКУШЕРСЬКО-ГІНЕКОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ
1. Загальні положення
1.1. Амбулаторна акушерсько-гінекологічна допомога здійснюється в амбулаторіях загальної практики/сімейної медицини, в жіночих консультаціях, гінекологічних кабінетах центральних районних лікарень, сільських лікарських амбулаторіях, фельдшерсько-акушерських пунктах (далі-ФАПах), центрах планування сім’ї, оглядових кабінетах поліклінік.
На І рівні амбулаторну акушерсько-гінекологічну допомогу мешканці села отримують на ФАПах, у амбулаторіях загальної практики - сімейної медицини (без лікаря акушера-гінеколога). Амбулаторна робота акушерки на І етапі, в основному, має профілактичний характер з метою попередження небажаної вагітності, ускладнень вагітності та виникнення гінекологічних захворювань. Вагітні із неускладненим загальним і акушерським анамнезом, а також неускладненим перебігом вагітності можуть знаходитися під динамічним спостереженням лікаря загальної практики – сімейної медицини/акушерки/ фельдшера, з обов’язковою консультацією лікаря акушера-гінеколога жіночої консультації центральної районної лікарні (далі-ЦРЛ) в 19-21 і 30 тижнів вагітності. У разі виникнення акушерських ускладнень, патології плода, загострення ескстрагенітальної патології вагітна негайно передається під нагляд лікаря акушера-гінеколога. (додаток 1).
На ІІ рівні амбулаторну акушерсько-гінекологічну допомогу вагітним і гінекологічним хворим здійснює медичний персонал ЦРЛ, центральної міської лікарні (далі-ЦМЛ), міської лікарні (далі-МЛ) жіночих консультацій, гінекологічних кабінетів центральних районних лікарень, центрів планування сім’ї, оглядових кабінетів поліклінік. У лікувально-профілактичних закладах (далі-ЛПЗ) ІІ рівня спостерігаються вагітні без ускладненого перебігу вагітності та з акушерськими ускладненнями, з супутньою тяжкою екстрагенітальною патологією, вродженими вадами розвитку плода. За наявності показань вагітні скеровуються на ІІІ рівень надання медичної допомоги. При необхідності вагітні направляються у денні стаціонари (додаток 18).
На ІІІ рівні амбулаторну акушерсько-гінекологічну допомогу здійснюють спеціалісти обласних лікарень. В ЛПЗ ІІІ рівня забезпечується поглиблене виконання обсягу медичного обстеження, який не може бути виконаний на попередніх етапах надання медичної допомоги вагітним та гінекологічним хворим. При необхідності проводиться консультування, додаткове обстеження іншими спеціалістами. Після проведеного обстеження складається індивідуальний план спостереження вагітної для медичного персоналу перших двох рівнів. Медичному спостереженню підлягають вагітні які мають захворювання вказанні в додатку 18.
1.2. Амбулаторна акушерсько-гінекологічна допомога включає заходи щодо збереження репродуктивного здоров’я населення, диспансеризацію вагітних та гінекологічних хворих, профілактику та лікування акушерської і гінекологічної патології, планування сім’ї, санітарно-просвітницьку роботу.
1.3. Штатні посади медичного персоналу лікувально-профілактичного закладу з надання амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги встановлюються згідно з чинними штатними нормативами.
2. Організація диспансерного нагляду за вагітними
Метою диспансерного нагляду за вагітними є збереження здоров’я жінки та народження здорової дитини.
2.1. Перший візит вагітної (бажано до 12 тижнів) є найбільш тривалим за часом і передбачає: збір анамнезу, загальне та акушерське обстеження, заповнення медичної документації (Індивідуальна карта вагітної і породіллі - форма №111/о та Обмінна карта - форма № 113/о), визначення обсягу і термінів лабораторного обстеження, заповнення вагітною анкети за згодою (додаток 2), інформаційної згоди ( додаток 3).
2.2. Обмінна карта видається вагітній з моменту встановлення на облік.
2.3. Після першого візиту фахівець, який спостерігає вагітну, обов’язково отримує інформацію від лікаря загальної практики – сімейної медицини /дільничного терапевта про стан здоровя вагітної (додаток 4). У разі спостереження вагітної у лікаря загальної практики – сімейної медицини він заповнює цей додаток сам.
2.4. Вагітні з екстрагенітальними захворюваннями підлягають динамічному спостереженню профільного спеціаліста. Перелік екстрагенітальних захворювань, що потребують динамічного спостереження визначено у додатку 5. Після отримання висновку профільних спеціалістів комісійно вирішується питання про можливість виношування вагітності та визначається план її ведення.
2.5. Жінки групи високого ризику виникнення у плода вродженої/спадкової патології (додаток 6) підлягають направленню на медико-генетичне консультування.
2.6. Вагітні, які не входять до групи високого ризику виникнення у плода вродженої/спадкової патології повинні бути проінформовані лікарем загальної практики-сімейної медицини лікарем/ лікарем-акушером-гінекологом/фельдшером/акушеркою, які спостерігають за вагітною, про доцільність одночасного проведення ультразвукової діагностики (далі-УЗД) (11 -13 тиж., 18-21 тиж. вагітності), біохімічного скринінгу вагітних (хоріонічного гонадотропіну (далі-ХГ), плацентарного білка РАРР (далі-РАРР) та розрахунку ризику наявності у плода хромосомної та деякої вродженої патології.
2.7. При виявленні ознак наявності у плода вродженої чи спадкової патології вагітна скеровується на медико-генетичне консультування для вирішення тактики ведення вагітності і пологів. При підтвердженні виявленої патології проводиться пренатальний консиліум за участю лікаря акушера-гінеколога (Додаток 7).
2.8. Ультразвукове дослідження плода може проводити фахівець, який має відповідну підготовку, за затвердженою схемою протоколу (Додатки 8, 9).
2.9. Під час кожного візиту всі дані фізикального, лабораторного та інструментального обстеження, заносять в «Індивідуальну карту вагітної і породіллі» та «Обмінну карту» із зазначенням відповідних призначень, дати наступного відвідування і засвідчуються підписом лікаря та інформованою згодою вагітної за формою («Інформована - згодна/незгодна»).
2.10. У разі неускладненої вагітності оптимальна кількість візитів до фахівця за період спостереження становить в середньому сім – дев’ять разів (бажано разом з близькою людиною).
2.11. При виникненні ускладнень перебігу вагітності, якщо вагітна спостерігається лікарем загальної практики-сімейної медицини/фельдшером/акушеркою, вона негайно передається під нагляд лікаря- акушера-гінеколога (додаток 1). Частота відвідувань визначається лікарем за показаннями. Показання до додаткового візиту повинні бути обґрунтовані в медичній документації.
2.12. У разі виникнення ускладнень вагітності, які потребують стаціонарного лікування (чи лікування у денному стаціонарі) вагітна госпіталізується для обстеження і лікування у відділення (палату) патології вагітних пологового будинку (відділення) або спеціалізованого акушерського стаціонару або у гінекологічне відділення (у терміні до 22 тиж.), або у денний стаціонар (додаток 18 ).
За необхідністю лікування екстрагенітальної патології вагітна госпіталізується до 22 тижнів вагітності у терапевтичне відділення або у відділення за профілем захворювання або у відділення екстрагенітальної патології вагітних.
2.13. При оформленні відпустки у зв’язку із вагітністю та пологами лікар керується Порядком видачі листка непрацездатності та довідки для призначення державної допомоги у зв’язку з вагітністю і пологами” (Накази МОЗ України від 13.11.2001 р. № 455 «Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян», та від 18.03.2002 р. № 93 «Про затвердження форм облікової документації щодо призначення державної допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами жінкам, які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, та інструкції щодо їх заповнення»). При оформленні відпустки у зв’язку із вагітністю та пологами вагітну оглядають два лікаря ( бажано з завідуючою жіночої консультації).
2.14. В амбулаторіях загальної практики-сімейної медицини/жіночих консультаціях вагітну та членів ії родини готують до майбутнього батьківства в «Школі відповідального батьківства». Робота проводиться з використанням демонстраційних матеріалів, технічних засобів і предметів догляду за дитиною (додаток 10).
2.15. При неявці вагітної на запланований огляд, причина з’ясовується за вказаним контактним телефоном. У разі неявки на 2 і більше обов’якових візитів та/або систематичного невиконання рекомендацій і призначень, лікар/фельдшер/акушерка, які спостерігають за вагітною, повинні інформувати завідуючого жіночою консультацією та керівника, якому підпорядкований ЛПЗ з відміткою в медичній документації. У разі виявлення асоціальної поведінки вагітної лікар має письмово інформувати працівників соціальної служби (додаток 11).
2.16. При фізіологічному перебігу вагітності якщо вагітна спостерігається лікарем загальної практики-сімейної медицини або фельдшером/акушеркою її необхідно скерувати на консультацію до лікаря акушера-гінеколога у терміні 19-21 і 30 тижнів вагітності.
2.17. При нагляді за вагітною в амбулаторних умовах лікарю загальної практики-сімейної медицини/лікарю акушеру-гінекологу або фельдшеру/акушерці фельдшерсько-акушерського пункту необхідно дотримуватись плану ведення вагітних (графіку візитів).
3.Організація амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в сільській місцевості
3.1. Головними напрямками розвитку акушерсько-гінекологічної допомоги в сільській місцевості є створення єдиної системи медичної допомоги населенню шляхом максимального наближення лікарської допомоги до мешканок села, удосконалення не тільки форм, методів профілактичної роботи, динамічного спостереження, а і медико-соціальної допомоги.
3.2. Амбулаторна акушерсько-гінекологічна допомога надається у жіночих консультаціях або акушерсько-гінекологічних кабінетах, кабінетах планування сім’ї поліклінік районних, центральних районних лікарень, амбулаторіях загальної практики-сімейної медицини та фельдшерсько-акушерських пунктах.
3.3. Консультативну допомогу сільському жіночому населенню забезпечують міські жіночі консультації, центри планування сім’ї, акушерсько-гінекологічні кабінети міських, обласних, республіканських поліклінік, консультативні поліклініки.
3.4. В організації гінекологічної допомоги сільському населенню є ряд особливостей та загальних положень. Так само, як і в містах, велике значення для виявлення гінекологічних захворювань у жінок мають профілактичні огляди. Профілактичним гінекологічним оглядам підлягають дівчата/жінки старше 14 років, які проживають або працюють на промислових підприємствах, сільськогосподарських підприємствах та інших установах району обслуговування. Кожну жінку доцільно оглядати 1 раз протягом року.
3.5. Амбулаторна акушерсько-гінекологічна допомога здійснюється згідно з визначеною етапністю:
3.5.1.На I етапі амбулаторну акушерсько-гінекологічну допомогу мешканці села отримують на ФАПах, амбулаторіях загальної практики-сімейної медицини, у сільських лікарських амбулаторіях та дільничних лікарнях (без лікаря-акушера-гінеколога). Амбулаторна робота акушерки на I етапі, в основному, має профілактичний характер з метою збереження репродуктивного здоров’я, попередження небажаної вагітності, ускладнень вагітності та виникнення гінекологічних захворювань. Практично здорові молоді жінки із неускладненим загальним і акушерським анамнезом, а також неускладненим перебігом вагітності можуть знаходитися під динамічним спостереженням акушерок, лікаря загальної практики-сімейної медицини, відвідуючи лікаря-акушера-гінеколога жіночої консультації районної лікарні (РЛ), ЦРЛ або виїзної лікарської бригади.
3.5.2.На II етапі амбулаторну акушерсько-гінекологічну допомогу вагітним і гінекологічним хворим здійснює лікар-акушер-гінеколог РЛ і ЦРЛ, МЛ, ЦМЛ. В ЛПЗ II етапу можуть спостерігатись вагітні без ускладненого перебігу вагітності. Вагітні із середнім та високими ступенем акушерського та перинатального ризику постійно спостерігаються лікарем-акушером-гінекологом РЛ і ЦРЛ, МЛ, ЦМЛ із збереженням нагляду за ними медичного персоналу ЛПЗ I етапу.
3.5.3.На III етапі амбулаторну акушерсько-гінекологічну допомогу здійснюють спеціалісти обласних лікарень. В ЛПЗ III етапу забезпечується поглиблене виконання обсягу медичного обстеження, який не може бути виконаний на попередніх етапах надання медичної допомоги вагітним та гінекологічним хворим. При необхідності проводиться консультативне обстеження іншими спеціалістами. Після проведеного обстеження складається індивідуальний план спостереження вагітної для медичного персоналу перших двох етапів. Вагітні високого ступеня акушерського та перинатального ризику знаходяться під динамічним спостереженням спеціалістів III етапу, які в необхідних випадках вирішують питання про доцільність збереження вагітності.
3.6. Сільському населенню комплексну лікарську акушерсько-гінекологічну допомогу також надають виїзні бригади, до складу яких входять лікар-акушер-гінеколог, лікар-педіатр, лікар-терапевт та інші спеціалісти (за потребою).
Виїзні бригади здійснюють свою діяльність у відповідності до затвердженого графіка, який передбачає дату кожного виїзду, його тривалість, місце виїзду, складу бригади, який затверджується головним лікарем ЛПЗ та доводиться до відома керівників господарств, які несуть відповідальність за створення умов роботи виїзної бригади (забезпечення транспортом, доставку жінок і дітей до місця роботи спеціалістів).
Графік виїзду бригади медичних працівників також доводять до відома головних лікарів амбулаторій загальної практики-сімейної медицини, сільських лікарських амбулаторій, головних лікарів сільської дільничої лікарні (ДЛ), завідувачів фельдшерськими і фельдшерсько-акушерськими пунктами.
Фельдшер і акушерка повинні мати список (реєстр) жінок своєї дільниці, які підлягають профілактичним періодичним оглядам. Згідно з графіком акушерка дільниці інформує населення щодо приїзду виїзної бригади.
3.7. Лікар-акушер-гінеколог, який входить до складу виїзної бригади, зобов'язаний:
- здійснити обстеження вагітних і гінекологічних хворих, визначити план нагляду або лікування;
- надати консультативну допомогу вагітним та гінекологічним хворим;
- провести консультування з питань планування сім'ї;
- надати при необхідності медичну допомогу;
- надати організаційно-методичну допомогу з питань якості надання медичної та профілактичної роботи;
- провести навчання персоналу з актуальних проблем, виявлених у роботі персоналу ФАПу або амбулаторії загальної практики-сімейної медицини;
- провести серед населення інформаційно-просвітницьку (лекції, бесіди, консультування та ін.) роботу з питань збереження репродуктивного здоров'я.
3.8. Свою діяльність лікар-акушер-гінеколог виїзної бригади повинен відображувати в документації того закладу, де він працює. Виявлених хворих з гінекологічною патологією за показаннями необхідно взяти на облік із наступними заходами оздоровлення. При повторному виїзді лікар-акушер-гінеколог перевіряє виконання акушеркою ФАПу призначень та рекомендацій.
4. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ НАДАННЯ АМБУЛАТОРНОЇ
ГІНЕКОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ
4.1. Організація амбулаторної гінекологічної допомоги передбачає проведення заходів з питань збереження репродуктивного здоров’я, профілактики виникнення гінекологічних захворювань, раннього їх виявлення та надання лікувальної та реабілітаційної допомоги.
4.2. Гінекологічні захворювання виявляють під час звернення жінок у жіночу консультацію або гінекологічні кабінети багатопрофільної поліклініки, до лікаря загальної практики-сімейної медицини, лікаря гінеколога дитячого та підліткового віку, акушерки ФАПу, а також під час проведення профілактичних оглядів у ЛПЗ.
4.3. Профілактичними оглядами в оглядових кабінетах забезпечуються дівчата з 14 років та всі жінки (за їх поінформованою згодою), які звернулися вперше в поточному році в ЛПЗ. Діагноз захворювання встановлює акушерка, лікар загальної практики-сімейної медицини, лікар-акушер-гінеколог або гінеколог дитячого та підліткового віку на підставі скарг, анамнезу, даних гінекологічного огляду та подальшого обстеження.
4.4. Проведення профілактичних оглядів у дівчат з 18 років (за показаннями з 14 років оглядаються у присутності батьків гінекологом дитячого та підліткового віку) покладається на акушерку, лікара загальної практики-сімейної медицини, лікаря-педіатра, лікаря- акушера-гінеколога, лікаря - гінеколога дитячого та підліткового віку (в умовах ЛПЗ). Профілактичні огляди спрямовані на збереження репродуктивного здоров’я, профілактику небажаної вагітності, запальних захворювань статевих шляхів та підліткової вагітності, інфікування вірусом папіломи людини, діагностику порушення фізичного та статевого розвитку (затримка або випередження), порушення становлення менструального циклу.
При обстеженні проводиться оцінка фізичного та статевого розвитку, огляд та пальпація молочних залоз та огляд зовнішніх статевих органів. При порушенні менструальної функції, підозрі на гінекологічну патологію –ультрасонографічне дослідження органів малого тазу (УЗД), ректо-абдомінальне дослідження внутрішніх статевих органів, аналіз виділень з піхви. За необхідності гормональне дослідження, проведення діагностичних проб, тощо. У сексуально активних підлітків також проводиться: огляд шийки матки у гінекологічних дзеркалах, обстеження на інфекції, що передаються статевим шляхом, онкоцитологія та кольпоскопія. Під час візиту проводиться консультування з питань планування сім’ї та профілактики ІПСШ.
4.5. Профілактичні огляди дівчат/жінок з 18 років (за показаннями з 14 років оглядаються у присутності батьків гінекологом дитячого та підліткового віку) проводяться акушеркою ФАПу, фельдшером або акушеркою оглядового кабінету багатопрофільних поліклінік, лікарем загальної практики-сімейної медицини, лікарем-акушер-гінекологом жіночої консультації або центру планування сім’ї та спрямовані на раннє виявлення онкологічної патології у жінок, профілактику інфекцій, які передаються статевим шляхом (далі-ІПСШ) та ВІЛ/СНІДу, консультування з питань планування сім'ї та запобігання небажаній вагітності, збереження репродуктивного здоров’я. При проведенні профілактичних оглядів жінок проводять огляд та пальпацію молочних залоз, огляд шийки матки в дзеркалах, забір вагінальних мазків для онкоцитологічного (при відсутності патології 1 раз на 3 роки) і бактеріоскопічного дослідження (при показах), пробу Шиллєра, бімануальне обстеження, пальцеве ректальне обстеження. Ультразвукове сканування призначають за показаннями.
4.6. На кожну жінку, яка вперше звернулася у зв'язку із скаргами або за направленням інших спеціалістів, а також для профілактичного огляду, заповнюють "Медичну карту амбулаторного хворого" (ф. 025/о) із детальним описом анамнезу, скарг, результатів аналізів і даних гінекологічного обстеження.
4.7. Після першого огляду на другій сторінці амбулаторної карти хворого в "Листку запису заключних уточнених діагнозів" проставляють дату огляду, заключний (уточнений) діагноз записують в день його встановлення. При виявленні у однієї жінки двох і більше гінекологічних захворювань статистичний талон заповнюють на кожне остаточно встановлене захворювання.
4.8. На кожну жінку, яка підлягає диспансерному нагляду, заповнюється "Контрольна карта диспансерного спостереження" (форма 30), де вказують діагноз захворювання, з приводу якого вона поставлена на облік, частоту оглядів, методи обстеження та лікування.
4.9. Вузькоспеціалізована лікувально-профілактична допомога - це вид медичної допомоги, що надається на ІІІ рівні амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги, фахівцями, які мають відповідну спеціалізацію і можуть забезпечити кваліфіковане консультування, діагностику та лікування у складних діагностичних та клінічних випадках.
Вузькоспеціалізована лікувально-профілактична допомога потребує застосування сучасної лікувально-діагностичної апаратури, інструментарію та обладнання.
4.10. Вузькоспеціалізована допомога може надаватися за наступними напрямками:
- гормональні порушення у репродуктивній системі (порушення менструального циклу, невиношування, безпліддя, дисгормональна патологія молочної залози, патологія клімаксу);
- патологія шийки матки;
- онкогінекологія;
- гінекологічна патологія у дівчат та підлітків.
Директор Департаменту охорони
материнства, дитинства та
санаторного забезпечення С.І. Осташко
Графік візитів вагітної до лікаря
1-ий візит
(Бажано до 12 тижнів вагітності)
Що повинно бути зроблено під час візиту Рівень доказовості Коментарі
Оформлення медичної документації А Форми 111/о та 113/о
Заповнення жінкою анкети вагітної А За згодою (додаток 2)
Збір анамнезу (загального, включаючи психічні захворювання, акушерського, гінекологічного; стан здоров’я батька дитини) А
Виявлення факторів ризику гестаційного діабету В При їх наявності – проведення двогодинного перорального тесту толерантності до глюкози (ПТТГ) (додаток 13)
Виявлення факторів ризику прееклампсії С При наявності факторів ризику (додаток 21) пропонуйте жінці з 16 тижнів вагітності до народження дитини приймати 75мг аспірину
Оцінка показань до направлення на медико-генетичну консультацію D додаток №7
Оцінка умов праці D Видається лікарський висновок за встановленою формою при необхідноті (додаток 14)
Загальний огляд А
Пальпація щитовидної залози А
Аускультація серця А
Аускультація легенів А
Огляд та пальпація молочних залоз А
Пальпація лімфатичних вузлів D
Вимірювання артеріального тиску А
Вимірювання пульсу (частота, ритмічність) А
Вимірювання температури тіла D
Визначення зросту В
Визначення маси тіла В
Визначення індексу маси тіла В
Гінекологічний огляд (в дзеркалах та бімануальне дослідження) D Рутинний огляд не є прогностично точним для визначення терміну вагітності, а також, не дає можливості передбачити передчасні пологи або тазо-головну диспропорцію
УЗД в терміні вагітності від 11+1 день до 13 тижнів та 6 днів (визначення терміну вагітності, вимірювання комірцевого простору та виявлення УЗ маркерів вродженої та хромосомної патології)
A Лікар надає інформацію жінці щодо доцільності одночасного проведення першого УЗД (11тиж +1 день. - 13 тиж. + 6 днів) і подвійного біохімічного тесту ( вільний-ХГЧ, РАРР А) і розрахунку ризику наявності у плода хромосомної і деякої розповсюдженої вродженої патології. Дослідження виконують за згодою жінки (додаток 8)
Призначення лабораторного обстеження:
- Загальний аналіз сечі, включаючи тест на наявність білка
А
- Посів сечі (скринінг на безсимптомну бактеріурію)
А
При виявленні призначається антибіотикотерапія
- Група крові та резус-фактор А
- наявність резус-антитіл (при Rh- негативній належності крові у вагітної та Rh- позитивній у батька майбутньої дитини)
B Титри анти-резус антитіл визначають тільки при першій явці та у 28 тижнів за умови неускладненого пребігу вагітності
- Загальний аналіз крові з визначенням кількості тромбоцитів
А
- Серологічне обстеження на сифіліс (перше)
В
- Тест на ВІЛ-інфекцію (перший)
А
Якщо результат тесту позитивний – повторне обстеження не призначається.
У разі першого звернення вагітної у терміні пізніше 23 тижнів – їй негайно призначається тестування крові на ВІЛ і у разі отримання негативного результату, повторне обстеження проводиться не пізніше 32 тижнів вагітності.
У разі першого звернення вагітної пізніше 30 тижнів вагітності – їй негайно призначається тестування крові на ВІЛ і у разі отримання негативного результату, повторне обстеження проводиться експрес-методом в пологах.
- Тест на наявність HBsAg А
- Мазок на цитологічне дослідження
D
- Мазок на флору (за показами)
A При наявності скарг та клінічних проявів
Надання вагітній розгорнутої інформації щодо:
необхідності прийому фолієвої кислоти (400 мкг) до 12 тижнів вагітності А Якщо в анамнезі відмічались випадки народження плодів/ дітей з вродженими дефектами нервової трубки добова доза фолієвої кислоти складає 800 мкг (додаток 19)
доцільності ведення щоденнику самопочуття до кінця вагітності А додаток 15
раціонального харчування під час вагітності
гігієни харчування для зниження ризику виникнення харчових інфекцій (лістеріоз, сальмонельоз, токсоплазмоз)
А
З особливим наголосом на:
- відсутність необхідності рутинного прийому вітаміну D;
- тератогенний ефект від прийому вітаміну А у дозі більш ніж 10 000 ОД на добу (А)
- відсутність необхідності рутинного прийому полівітаміно-мінеральних комплексів (А) (додаток 20).
здорового способу життя, включаючи:
- припинення паління
- вживання алкоголю
- наркотичних речовин А
оптимальних умов праці під час вагітності D
внутрішньоутробного розвитку плода D
статевого життя протягом вагітності В Доцільне використання презервативу
фізичні вправи, включаючи такі, що зміцнюють м’язи тазового дна А
необхідності відвідування школи відповідального батьківства протягом вагітності, бажано з партнером A
можливих загрозливих симптомів під час вагітності A додаток 16
Скерування вагітної до дільничного терапевта за «Випискою з амбулаторної карти» B додаток 4
Заповнення вагітною інфомованої згоди B додаток 3
2-ий візит
(не пізніше 2 тижнів після 1-го візиту)
Що повинно бути зроблено під час візиту Рівень доказовості Коментарі
Оцінка та обговорення результатів обстежень з вагітною D
Якщо рівень гемоглобіну в загальному аналізі крові складає менш ніж 110 г/л, обговоріть з жінкою питання необхідності раціонального харчування (вживання м’яса, бобових, зелених овочів, цитрусових) та доцільність прийому препаратів заліза А
Якщо у вагітної Rh-негативний, а у батька майбутньої дитини Rh- позитивний тип крові, у разі відсутності у неї антитіл, обговоріть необхідність введення їй анти-резус імуноглобуліну в 28-32 тижні вагітності А
Обстеження вагітної:
вимірювання артеріального тиску А
вимірювання пульсу (частота, ритмічність) А
вимірювання температури тіла А
лабораторне обстеження -
загальний аналіз сечі або експрес тест на наявність білка
А
УЗД в терміні вагітності від 18 тижнів до 20 тижнів та 6 днів (визначення структурних аномалій плода)
А У випадку, коли результат УЗД є сумнівним або таким, який виявив будь-яку структурну аномалію плода, лікар УЗД негайно скеровує вагітну до лікаря, який веде її вагітність для вирішення питання про подальше ведення вагітності і повідомляє лікарю про виявлену патологію по телефону.
(додаток 15)
Обговорення даних, занесених в щоденник самопочуття вагітної з особливою увагою до можливих загрозливих симптомів
D
3-ій візит
(19-21 тиждень вагітності, після проходження другого УЗД)
Що повинно бути зроблено під час візиту Рівень доказовості Коментарі
Надання розгорнутої інформації щодо результатів попереднього УЗД
D У разі виявлення низької плацентації, крайового прикріплення плаценти необхідно провести додаткове УЗД в 32 тижні вагітності. При виявленні центрального передлежання плаценти, вагітну скеровують до акушерського стаціонару.
Обстеження вагітної:
вимірювання висоти стояння дна матки та занесення даних до гравідограми
A
Додаток 17
вимірювання артеріального тиску А
вимірювання пульсу (частота, ритмічність) A
вимірювання температури тіла A
Направлення на обстеження:
- тест на ВІЛ-інфекцію (другий, в 22-23 тижні вагітності)
А
- загальний аналіз сечі або експрес тест на наявність білка A
Обговорення даних, занесених в щоденник самопочуття вагітної з особливою увагою до можливих загрозливих симптомів
D Додаток 15
4-ий візит
(25-26 тижнів вагітності)
Що повинно бути зроблено під час візиту Рівень доказовості Коментарі
Надання розгорнутої інформації щодо: всіх отриманих результатів обстежень
D
необхідності проведення обстежень перед оформленням відпустки по вагітності та пологам
A
Обстеження вагітної:
вимірювання висоти стояння дна матки та занесення даних до гравідограми
A додаток 17
вимірювання артеріального тиску А
вимірювання пульсу (частота, ритмічність)
A
вимірювання температури тіла A
огляд нижніх кінцівок A На наявність варикозно розширених вен
аускультація серцебиття плода A
Направлення на обстеження:
- загальний аналіз крові з визначенням кількості тромбоцитів в 29 тижнів
C
- серологічне дослідження на сифіліс (друге) в 29 тижнів
B
- наявність резус-антитіл (при Rh- негативній належності крові у вагітної та Rh- позитивній у батька майбутньої дитини)
A Титри анти-резус антитіл визначаються тільки при першій явці та у 28 тижнів за умови неускладненого пербігу вагітності
- загальний аналіз сечі або
експрес тест на наявність
білка
A
- двогодинний тест толерантності до глюкози всім вагітним
A додаток 13
Обговорення даних, занесених в щоденник самопочуття вагітної з особливою увагою до можливих загрозливих симптомів.
D додаток 15
Надання вагітній адрес пологових будинків (відділень) та їх номерів телефонів, куди можна негайно звернутись за медичною допомогою
D
Призначення анти-резус імуноглобуліну
B У 28-32 тижні вагітності жінкам з резус-негативною принадлежністю крові при Rh- позитивній крові у батька майбутньої дитини і відсутності антитіл у вагітної
5-ий візит
(30 тижнів вагітності)
Що повинно бути зроблено під час візиту Рівень доказовості Коментарі
Надання розгорнутої інформації щодо всіх отриманих результатів обстежень
D
Обговорення даних, занесених в щоденник самопочуття вагітної з особливою увагою до можливих загрозливих симптомів
D додаток 15
Підготовка до пологів та народження дитини, партнерських пологів А додаток 10
Якщо рівень гемоглобіну в загальному аналізі крові складає менш ніж 110 г/л, обговоріть з жінкою питання необхідності прийому препаратів заліза А
Обстеження вагітної:
огляд та пальпація молочних залоз А
вимірювання висоти стояння дна матки та занесення даних до гравідограми
А додаток 17
вимірювання артеріального тиску А
вимірювання пульсу (частота, ритмічність)
А
вимірювання температури тіла А
огляд нижніх кінцівок
А На наявність варикозно розширених вен
аускультація серцебиття плода А
Лабораторне обстеження:
- загальний аналіз сечі або експрес тест на наявність білка
А
6-ий візит
(34 - 35 тижнів вагітності)
Що повинно бути зроблено під час візиту Рівень доказовості Коментарі
Обстеження вагітної:
вимірювання висоти стояння дна матки та занесення даних до гравідограми
A додаток 17
вимірювання артеріального тиску A
вимірювання пульсу (частота, ритмічність)
A
вимірювання температури тіла A
огляд нижніх кінцівок
A На наявність варикозно розширених вен
аускультація серцебиття плода A
Лабораторне обстеження:
- загальний аналіз сечі або експрес тест на наявність білка
A
Надання розгорнутої інформації щодо всіх отриманих результатів обстежень D
Обговорення даних, занесених в щоденник самопочуття вагітної з особливою увагою до можливих загрозливих симптомів та необхідності своєчасного звернення за медичною допомогою. Надайте адреси пологових будинків (відділень) та номери телефонів куди може звернутись жінка.
D додаток 15
7 -ий візит
(38 тижнів вагітності)
Що повинно бути зроблено під час візиту Рівень доказовості Коментарі
Обстеження вагітної:
вимірювання висоти стояння дна матки та занесення даних до гравідограми
A додаток 17
вимірювання артеріального тиску A
вимірювання пульсу (частота, ритмічність) A
вимірювання температури тіла A
огляд нижніх кінцівок A На наявність варикозно розширених вен
аускультація серцебиття плода A
Лабораторне обстеження:
-загальний аналіз сечі або експрес тест на наявність білка
A
Надання розгорнутої інформації щодо: дій жінки у разі початку пологової діяльності, вилиття навколоплідної рідини або появи можливих загрозливих симптомів;
післяпологової контрацепції
D
Обговоріть дані занесені в щоденник самопочуття вагітної. Надайте адреси пологових будинків (відділень) та номери телефонів куди повинна звернутись жінка за своєчасною медичною допомогою
D додаток 15
8 -ий візит
(40 тижнів вагітності)
Що повинно бути зроблено під час візиту Рівень доказовості Коментарі
Обстеження вагітної:
вимірювання висоти стояння дна матки та занесення даних до гравідограми
A додаток 17
вимірювання артеріального тиску A
вимірювання пульсу (частота, ритмічність) A
вимірювання температури тіла A
огляд нижніх кінцівок A На наявність варикозно розширених вен
аускультація серцебиття плода A
Лабораторне обстеження: загальний аналіз сечі або експрес тест на наявність білка
A
Надання розгорнутої інформації щодо:
-можливих дій при переношеній вагітності,
-післяпологової контрацепції
-адрес пологових будинків (відділень) та номерів телефонів куди може звернутись жінка за своєчасною медичною допомогою.
D
Переношена вагітність – вагітність, термін якої складає більш ніж 294 дні (42 тижні) від першого дня останньої менструації.
Дослідження показали, що показники материнської захворюваності та смертності при неускладненій вагітності підвищуються після перевищення терміну вагітності більш ніж 42 тижні. Ризик народження мертвого плода у терміні вагітності 37 тижнів складає 1 на 3000, на 42 тижні – 3 на 3000, на 43 тижні – 6 на 3000.
Жінкам з неускладненим перебігом вагітності індукцію пологів потрібно запропонувати після 41 тижня вагітності (A)
Обговоріть дані занесені в щоденник самопочуттів вагітної D
9 – ий візит
(41 тиждень вагітності)
Що повинно бути зроблено під час візиту Рівень доказовості Коментарі
Обстеження вагітної:
вимірювання висоти стояння дна матки та занесення даних до гравідограми
А додаток 17
вимірювання артеріального тиску А
вимірювання пульсу (частота, ритмічність) А
вимірювання температури тіла А
огляд нижніх кінцівок А На наявність варикозно розширених вен
аускультація серцебиття плода А
Лабораторне обстеження: загальний аналіз сечі або експрес тест на наявність білка
А
Надання розгорнутої інформації щодо:
-можливої подальшої тактики ведення вагітності (індукція пологової діяльності або «очікувальне» ведення, обговорення позитивних та негативних наслідків кожного з варіантів)
-післяпологової контрацепції.
-адрес пологових будинків (відділень) та номерів телефонів куди може звернутись жінка за своєчасною медичною допомогою
А Якщо вагітна обирає індукцію пологової діяльності –скеруйте її в пологовий стаціонар.
Якщо вагітна обирає «очікувальну» тактику ведення – запропонуйте їй посилений антенатальний моніторинг, починаючи з 42 тижня вагітності: КТГ 2 рази на тиждень, УЗД з визначенням кількості амніотичної рідини (А)
Обговоріть дані занесені в щоденник самопочуття вагітної D додаток 15
Не потрібно проводити скрінінг на патогенний стафілококк усіх вагітних (А)
Директор Департаменту охорони
материнства, дитинства та
санаторного забезпечення С.І. Осташко
"ЗАТВЕРДЖЕНО"
Наказ Міністерства охорони
здоров’я України
15.07.2011 № 417
ПРИМІРНА ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ
АКУШЕРКИ ФЕЛЬДШЕРСЬКО-АКУШЕРСЬКОГО ПУНКТУ
1. Фельдшерсько-акушерський пункт (ФАП) є амбулаторно- поліклінічним закладом первинної ланки з наданням долікарняної медико-санітарної допомоги сільському населенню і відіграє важливу роль у лікувально-профілактичному обслуговуванні, проведенні комплексу профілактичних і оздоровчих заходів, а також санітарно-просвітницькій та протиепідемічній роботі.
2. На посаду акушерки ФАПу призначається молодший спеціаліст з медичною освітою, який закінчив вищий медичний заклад або середнiй спеціальний заклад і отримав кваліфікацію акушерки, фельдшера-акушерки або фельдшера.
3. Акушерка безпосередньо підпорядкована завідувачу ФАПу. Методичне керівництво роботою здійснює лікар лікувально-профілактичного закладу, відповідальний за надання акушерсько-гінекологічної допомоги населенню на території діяльності ФАПу.
4. Функції акушерки ФАПу:
4.1.Забезпечення надання медичної допомоги вагітним і гінекологічним хворим за призначенням лікаря акушера-гінеколога.
4.2.Санітарно-просвітницька робота з питань охорони материнства і дитинства, планування сім’ї та відповідального батьківства.
4.3.Ведення амбулаторного прийому на ФАПі.
4.4.Здійснення патронажу вагітних, породілей та новонароджених удома.
4.5.Здійснення екстреної акушерської і гінекологічної допомоги з подальшим направленням жінок у відповідні лікувально-профілактичні заклади, супроводжуючи їх при необхідності.
4.6.Надання першої невідкладної допомоги при гострих захворюваннях і нещасних випадках (поранення, кровотечі, отруєння та ін.) з подальшим викликом лікаря, організацію госпіталізації пацієнтки у відповідний найближчий лікувально-профілактичний заклад незалежно від відомчої підпорядкованності лікувально-профілактичної допомоги вагітним і гінекологічним хворим (швидкий тест на вагiтнiсть, визначення бiлка у сечi, ацетона у сечi).
4.7.Здійснення фізіотерапевтичних процедур у разi спецiального навчання, стажировки., супроводжуючи хвору в необхідних випадках.
4.8.Направлення вчасно вагітних у стаціонари відповідних лікувально-профілактичних закладів.
4.9.Проведення профілактичних оглядів жінок відповідно до встановленних термінів.
4.10.Виконання лікарських призначень.
4.11.Підготовка робочого місця для прийому вагітних і гінекологічних хворих лікарем на ФАПі.
4.12.Проведення найпростіших лабораторних досліджень, пов’язаних з наданням екстреної допомоги.
4.15.Ведення документації у встановленому порядку за своїм розділом роботи.
5. Акушерка ФАПу зобов’язана:
5.1.Керуватись у своїй роботі цим Положенням, наказами, інструкціями, методичними та іншими вказівками органів охорони здоров’я, а також розпорядженнями.
5.2.Видавати довідки й інші документи медичного характеру згідно з чинними нормативними актами МОЗ України.
6. Акушерка ФАПу має право:
6.1.Спостерігати за станом здоров’я і розвитком дітей першого року життя у разі відсутності в штаті ФАПу посади патронажної медичної сестри.
6.2.Проводити у межах компетенції і професійних прав консультування з питань планування сім’ї, обстеження, встановлювати попереднiй діагноз, термін вагітності, виконувати медичні маніпуляції і здійснювати профілактичну роботу.
6.3.Подавати завідувачу ФАПу пропозиції щодо удосконалення організації акушерсько-гінекологічної допомоги.
6.4.Підвищувати свої професійні знання.
Директор Департаменту охорони
материнства, дитинства та
санаторного забезпечення С.І. Осташко
"ЗАТВЕРДЖЕНО"
Наказ Міністерства охорони
здоров’я України
15.07.2011 № 417
Примірна посадова інструкція лікаря загальної практики-сімейної медицини з надання акушерсько-гінекологічної допомоги.
Основні компетенції сімейного лікаря:
1. Організація роботи на робочому місці;
2. Зосереджена на пацієнтові допомога;
3. Володіння спеціальними навичками;
4. Всебічний, комплексний підхід;
5. Холістичний підхід.
Медична опіка над вагітною
Профілактична та інформаційно-просвітницька робота:
1.Організація та проведення школи відповідального батьківства. Консультування та проведення навчання майбутніх батьків з питань вигодовування, догляду за залишком пуповини та шкірою немовляти, безпеки дитини, характеру сну та стулу, нормального фізичного та психічного розвитку дитини, графіку щеплень та ін.
2.Розробка індивідуальних рекомендацій та проведення консультування батьків з питань: порушення харчування і вигодовування; порушення поведінки дитини; взаємостосунків між батьками і дитиною та ін.
3.Координація вирішення психосоціальних проблем, що виникають у вагітних та в їх сім’ях.
4.Навчання вагітних раціональному режиму дня, харчування.
5.Консультування та підготовка вагітних та членів їх сім’ї до появи новонародженої дитини.
6.Консультування з питань підготовки до пологів.
7.Консультування вагітної щодо ознак початку пологів.
8.Індивідуальні і групові консультування з профілактики ІПСШ/ВІЛ, планування сім’ї, методів контрацепції, в т.ч. післяпологової контрацепції, профілактики вроджених вад розвитку (насамперед за допомогою фолієвої кислоти), репродуктивних ризиків, ендемічних хвороб; імунопрофілактики.
Діагностика вагітності, спостереження та організація маршруту вагітної
- Діагностика та спостереження за вагітними з фізіологічним перебігом вагітності згідно з чинним клінічним протоколом; своєчасне взяття вагітних на облік (до 12 тижнів);
- Взаємодія з другим рівнем надання медичної допомоги (своєчасне скерування вагітної до акушера-гінеколога та інструментального (УЗД) і параклінічного обстеження;
- Розробка індивідуального плану дій вагітної (і дорослих членів родини, що мешкають з нею) при ознаках початку пологової діяльності.
- Планове скерування до пологового будинку.
- Виявлення та скерування вагітних груп ризику на вищий рівень надання медичної допомоги: діагностика відхилень від фізіологічного перебігу вагітності; скерування на 2-й рівень; зворотній зв’язок з 2-м рівнем (обмін інформацією); контроль за виконанням вагітною рекомендацій спеціалістів вищого рівня
- Надання допомоги вагітним при невідкладних станах згідно клінічних протоколів і настанов; дистанційне консультування зі спеціалістами 2-го і 3-го рівнів і отримання від них вичерпної інформації щодо клінічної ситуації; організація транспортування на вищий рівень (при потребі), ретельне документування наданої допомоги; та негайне скерування до спеціаліста при прогностично важких ускладненнях вагітності.
- Динамічне спостереження за породіллями: отримання від фахівців 2-го і 3-го рівнів вичерпної інформації щодо стану породіллі і новонародженого; виконання призначень фахівців 2-го і 3-го рівнів та контроль за дотриманням їх рекомендацій породіллями; організація патронажу згідно чинних клінічних протоколів та настанов; консультування з питань гігієни післяпологового періоду та з питань підтримки грудного вигодовування.
- Профілактика, рання діагностика і надання допомоги при післяпологових ускладненнях легкого перебігу (психологічний статус, лактостаз, тріщини сосків, затримка інволюції матки) та скерування при необхідності породіль на вищий рівень; організація психосоціальної підтримки інших членів сім’ї.
Практичні і комунікативні навички
Комунікативні навички (у т.ч. проведення консультувань, бесід, лекцій, тренінгів).
Оцінка стану вагітної, показників життєво важливих функцій, визначення ступеню невідкладності випадку; огляд у дзеркалах, здійснення бімануального гінекологічного обстеження, забір матеріалу для цитологічного та бактеріоскопічного дослідження, пальцеве та ректальне обстеження, огляд і пальпація молочних залоз, проведення і оцінка експрес-тесту на вагітність, вимірювання висоти стояння дна матки, обвіду живота, терміну вагітності та дати пологів за датами останньої менструації та першого руху плода, визначення положення плода в матці, оцінка стану плода (аускультація серцебиття, ведення гравідограми), визначення ступеню зрілості шийки матки, оцінка ступеня ризику у вагітних, оцінка параклінічних методів досліджень вагітної.
Директор Департаменту охорони
материнства, дитинства та
санаторного забезпечення С.І. Осташко
"ЗАТВЕРДЖЕНО"
Наказ Міністерства охорони
здоров’я України
15.07.2011 № 417
ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ
ПРО ЖІНОЧУ КОНСУЛЬТАЦІЮ
1.Жіноча консультація – є амбулаторно-поліклінічним закладом та створюється для надання амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги населенню.
2. Жіноча консультація може бути структурним підрозділом пологового будинку, територіального лікувально-профілактичного закладу (ЛПЗ) або самостійним лікувально-профілактичним закладом.
3. Перелік приміщень, що пропонується для жіночої консультації:
- кабінет завідувача жіночою консультацією;
- кабінет старшої акушерки;
- кабінети лікарів-акушерів-гінекологів;
- кабінети спеціалізованих прийомів: планування сім’ї, невиношування вагітності, гінекологічної ендокринології, мамологічний кабінет, кабінет патології шийки матки, гінекології дитячого та підліткового віку, діагностики та лікування безпліддя, функціональної та пренатальної діагностики;
кабінети інших спеціалістів: терапевта, стоматолога (зубного лікаря), психотерапевта (медичного психолога), юрист-консульта та інш.;
- фізіотерапевтичний кабінет;
- кабінет лікувальної фізкультури;
- кабінет підготовки вагітних до пологів;
- мала операційна;
- операційна;
- кімната тимчасового перебування після операції;
- процедурний кабінет;
- лабораторія;
- стерилізаційна;
- денний стаціонар;
- реєстратура.
4. Планування діяльності, фінансування, укомплектування штатами, оснащення жіночих консультацій медичною апаратурою, інструментарієм, господарським інвентарем та обладнанням проводиться відповідно до діючих нормативів в установленому порядку.
5. Керівництво роботою жіночої консультації здійснюється завідувачем жіночою консультацією.
6. Персонал жіночої консультації в своїй роботі керується діючим законодавством, положенням про жіночу консультацію, наказами, інструкціями та іншими чинними нормативними актами органів охорони здоров’я, посадовими інструкціями.
7. Розрахункова площа приміщень жіночої консультації повинна відповідати нормативним вимогам, що пред’являються до лікувальних закладів (“Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я. ДБН В.2.2-10-2001”).
8. Основними завданнями жіночої консультації є:
8.1. Організація і проведення комплексу профілактичних заходів щодо збереження репродуктивного здоров’я населення, включаючи планування сім’ї та профілактику ІПСШ.
8.2. Проведення лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на попередження ускладнень вагітності, післяпологового періоду, гінекологічних захворювань на основі сучасних досягнень науки і практики.
8.3. Раннє виявлення вагітних жінок (до 12 тижнів вагітності) та їх диспансерний нагляд. Проведення клінічного, функціонального, УЗ та лабораторного обстеження вагітної із застосуванням сучасних засобів для визначення ступеню та групи перинатального ризику з метою профілактики акушерських та перинатальних ускладнень.
8.4. Своєчасне виявлення захворювань у вагітних жінок та скерування на госпіталізацію у відділення патології вагітності пологового будинку або в інші лікувально-профілактичні установи за профілем захворювання.
8.5. Скерування вагітних жінок, які потребують лікування в стаціонарі денного перебування.
8.6. Забезпечення наступності з пологовими будинками, станцією швидкої медичної допомоги, поліклінікою та дитячою поліклінікою, спеціалізованими ЛПЗ (центри планування сім’ї, дермато-венерологічні лікарні, протитуберкульозний диспансер та ін.).
8.7. Впровадження в практику сучасних засобів діагностики та лікування ускладнень вагітності, захворювань породіль, гінекологічних захворювань.
8.8. Забезпечення необхідним обсягом функціонального та лабораторного обстеження вагітних жінок.
8.9. Організація підготовки вагітних до пологів і залученням сім’ї до навчання у “Школі відповідального батьківства”.
8.10. Організація і проведення профілактичних гінекологічних оглядів жінок з використанням сучасних методів обстеження (кольпоскопія, цитологія та інше) з метою раннього виявлення та лікування гінекологічних захворювань.
8.11. Організація та проведення консультування сімей з питань планування сім’ї.
8.12. Диспансеризація гінекологічних хворих згідно з “Нормативами надання медичної допомоги жіночому населенню за спеціальністю “Акушерство і гінекологія” в умовах амбулаторно-поліклінічних лікувальних закладів”.
8.13. Забезпечення правового захисту жінок, згідно з діючим законодавством, а у разі необхідності - за участю юрисконсульта.
8.14. Своєчасне надання відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами згідно з чинним законодавством, лікарняного листа у випадках тимчасової непрацездатності жінки, направлення на лікарсько-консультативну комісію та МСЕК згідно з установленим порядком.
8.15. Організація медико-генетичного консультування подружжя, молоді, що збирається до шлюбу та сімей, в яких є ризик народження (або які мають) дітей з уродженими вадами чи спадковими захворюваннями.
8.16. Забезпечення складання статистичних звітів за встановленими зразками, на основі яких проводити систематичний аналіз своєї діяльності.
8.17. Фахівцями жіночої консультації здійснюється методичне керівництво оглядовими кабінетами в багатопрофільних поліклініках за територіальним принципом.
Директор Департаменту охорони
материнства, дитинства та
санаторного забезпечення С.І. Осташко
"ЗАТВЕРДЖЕНО"
Наказ Міністерства охорони
здоров’я України
15.07.2011 № 417
ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ
про жіночий оглядовий кабінет лікувально –профілактичного закладу
1.Жіночий оглядовий кабінет створюється у складі сільської амбулаторії/сільської лікарні, у поліклініках чи у поліклінічних відділеннях (центральної, міської, центральної районної лікарні), дільничої лікарні.
2.На посаду акушерки жіночого оглядового кабінету може призначатися молодший спеціаліст з медичною освітою, який отримав кваліфікацію акушерки та має стаж роботи не менше 5 років.
3.Керує та контролює діяльність жіночого оглядового кабінету завідувач поліклініки, головний лікар амбулаторії/сільської лікарні, дільничої лікарні, а також контролює рівень фахової підготовки.
4.Методичне керівництво роботою кабінету здійснює завідувач територіальною жіночою консультацією, а методичне керівництво з питань онкології здійснює районний (міський) онколог.
5. Функціональні обов’язки акушерки оглядового кабінету:
5.1.Проводити профілактичні огляди жінок (за їх поінформованою згодою), які вперше протягом року звернулися до лікувально- профілактичного закладу;
5.2.Опитування про наявність порушення функцій статевої та шлунково-кишкової сфери;
5.3.Огляд шкіри, ротової порожнини та видимих слизових оболонок, огляд і пальпація молочних залоз, щитовидної залози, периферичних лімфовузлів, огляд зовнішніх статевих органів, огляд у дзеркалах піхви та шийки матки, бімануальне обстеження внутрішніх статевих органів, пальцеве обстеження прямої кишки жінкам від 30 років, а при наявності скарг – у любому віці;
5.4.Взяття цитологічних мазків у всіх жінок з дотриманням методики взяття мазків, фіксації їх і направлення до цитологічної лабораторії; зворотній зв’язок з лабораторією;
5.5.Контроль за результатами цитологічних досліджень;
5.7.Скерування осіб, а при необхідності їх активний виклик, з виявленою патологією до відповідних спеціалістів, а також зворотній зв’язок з ними;
5.8.Навчання жінок самообстеженню молочних залоз;
5.9.Ведення паспорту дільниці (регіону обслуговування) з обліком та реєстрацією виконаних профілактичних оглядів і результатами цитологічних досліджень;
5.10.Надання повідомлень територіальним жіночим консультаціям про жінок, у яких виявлено передпухлинну та онкологічну патологію жіночих статевих органів та молочної залози.
5.11.Проведення санітарно-просвітницької та роз’яснювальної роботи серед жінок з питань профілактики захворювань.
6.Оснащення жіночого кабінету проводиться відповідно до наказу МОЗ України від 04.11.2010 року № 951 «Про затвердження Примірних табелів оснащення обладнанням, медичною технікою та виробами медичного призначення (акушерсько-гінекологічна допомога)».
7.Жіночий оглядовий кабінет розмішується у світлій кімнаті з розрахунковою площею згідно нормативним вимогам, що пред’являються до лікувальних закладів (“Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я. ДБН В.2.2-10-2001”).
Директор Департаменту охорони
материнства, дитинства
та санаторного забезпечення С.І. Осташко
"ЗАТВЕРДЖЕНО"
Наказ Міністерства охорони
здоров’я України
15.07.2011 № 417
ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ
про кабінет патології шийки матки жіночої консультації
1.Кабінет патології шийки матки є спеціалізованим кабінетом у жіночій консультації, яка створюється у структурі пологового будинку, територіального лікувально-профілактичного закладу (ЛПЗ) або самостійним лікувальним закладом.
2.На посаду лікаря кабінету патології шийки матки призначається головним лікарем (пологового будинку, лікувально-профілактичного закладу або жіночої консультації) лікар акушер-гінеколог, який пройшов тематичне вдосконалення з питань патології шийки матки та постійно підвищує свою кваліфікацію.
3.Лікар акушер-гінеколог кабінету патології шийки матки в своїй роботі безпосередньо підпорядковується завідувачу жіночою консультацією та головному лікарю.
4.В своїй діяльності лікар акушер-гінеколог кабінету патології шийки матки керується цим положенням, законодавчими, нормативними документами органів охорони здоров’я, посадовою інструкцією.
5.Лікарю акушеру-гінекологу кабінету патології шийки матки безпосередньо підпорядковуються акушерка жіночої консультації та молодший медичний персонал.
6.Функціональні обов’язки лікаря акушера-гінеколога кабінету патології шийки матки:
6.1.Здійснювати прийом і лікування жінок з патологією шийки матки за направленням акушерки оглядового кабінету, лікарів акушер-гінекологів.
6.2.Проводити контроль за диспансерним спостереженням за жінками з патологією шийки матки на дільницях.
6.3.Налагодити взаємодію з онкогінекологом по своєчасному наданню медичної допомоги хворим на злоякісні новоутворення патології шийки матки.
6.4.Забезпечувати повне і систематичне обстеження жінок з патологією шийки матки.
6.5.Проводити контроль за своєчасністю проведення цитологічного скринінгу та достовірністю охвату цитологічним скринінгом жінок на дільницях.
6.6.Проводити санітарно-просвітницьку роботу з питань профілактики патології шийки.
6.7. Проводити аналіз по виявленню і лікуванню патології шийки матки.
7.Кабінет патології шийки матки розмішується у світлій кімнаті з розрахунковою площою згідно нормативним вимогам, що пред’являються до лікувальних закладів (“Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я. ДБН В.2.2-10-2001”).
8. Оснащення кабінету патології шийки матки проводиться відповідно до наказу МОЗ України від 04.11.2010 року № 951 «Про затвердження Примірних табелів оснащення обладнанням, медичною технікою та виробами медичного призначення (акушерсько-гінекологічна допомога)».
Директор Департаменту охорони
материнства, дитинства
та санаторного забезпечення С.І. Осташко
"ЗАТВЕРДЖЕНО"
Наказ Міністерства охорони
здоров’я України
__________№_________
ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ
про мамологічний кабінет лікувально-профілактичного закладу
1.Мамологічний кабінет організується в складі поліклінік (поліклінічних
відділень) міських, центральних, районних лікарень, жіночих консультаціях з
метою ранньої діагностики передраку та раку грудної залози і диспансерного
нагляду за хворими цієї категорії.
2.На посаду лікаря мамологічного кабінету призначається фахівець, який має повну вищу освіту (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки "медицина", спеціальністю "лікувальна справа" за фахом «акушер-гінеколог» чи «хірург», які пройшли курси тематичного удосконалення по мамології та гінекологічної ендокринології. Підвищення кваліфікації (курси удосконаленя, стажування, передатестаційні цикли, тощо) у встановленому порядку.
3.Лікар мамологічного кабінету підпорядковується головному лікарю
поліклініки, лікарні, структурним підрозділом якої є кабінет, головному лікарю жіночої консультації. Організаційно-методичне керівництво його роботою здійснює територіальний онкологічний диспансер.
4.За стан мамологічної допомоги населенню району відповідає головний
лікар закладу, на базі якого функціонує мамологічний кабінет.
5.При організації мамологічного кабінету поліклініки (поліклінічного
відділення лікарні) на завідуючого цим відділенням покладається функція
районного мамолога.
6.Відкриття і закриття мамологічного кабінету здійснюється у встановленому законодавством України порядку.
7.Мамологічний кабінет працює за планом, узгодженим з онкологічним
диспансером і затвердженим керівником лікувального закладу, в складі якого
організовано кабінет.
8.Основними завданнями лікаря мамологічного кабінету є:
проведення прийому хворих, які звертаються в поліклініку з приводу
захворювань грудних залоз;
надання консультативної допомоги хворим з патологією грудної залози;
проведення лікування хворих з передраковими та іншими захворюваннями грудної залози;
організація госпіталізації у 10-денний термін в онкологічні диспансери (інститути) хворих з підозрою чи наявністю злоякісного новоутворення для дообстеження і подальшого лікування (злоякісні новоутворення грудних залоз, преінвазивні форми раку грудних залоз, злоякісні та доброякісні, захворювання
м'яких тканин з локалізацією в грудній залозі, вузлові форми фіброаденоматозу грудних залоз, фіброаденоми, кісти, проліферативні види мастопатій);
здійснення скринінгу патології грудних залоз;
диспансерний нагляд за хворими із доброякісними вузловими новоутворами грудної залози повинен здійснювати лікар акушер –гінеколог, лікар хірург, із злоякісними пухлинами - лікар онколог, за жінками, віднесеними до групи ризику - лікар-терапевт дільничний, лікар загальної практики - сімейний лікар;
здійснення консультацій і патронажу на дому мамологічних хворих, які потребують цього, за виключенням хворих з IV клінічною групою, які обслуговуються лікарями-терапевтами дільничними;
проведення аналізу причин відмов і прийняття невідкладних заходів по госпіталізації для спеціального чи симптоматичного лікування хворих на злоякісні новоутворення;
здійснення обліку всіх хворих на доброякісні та злоякісні новоутворення, які проживають на території діяльності кабінету, і контролю за своєчасним направленням повідомлень про кожний випадок злоякісного новоутворення до онкологічних диспансерів;
заповнення в контрольних картах (ф. № 030-6/о) термінів проведення диспансерних оглядів мамологічних онкологічних хворих, даних про їх лікування, життєвий статус та інше.
9.Лікар мамологічного кабінету бере участь в організації протиракових
заходів в районі своєї діяльності, в які входять:
профілактичні огляди населення силами медичних працівників
лікувально-профілактичних закладів, в тому числі в оглядових кабінетах;
диспансеризація та лікування осіб з передпухлинними захворюваннями грудних залоз;
санітарно-освітня робота серед населення;
організація скринінгу населення з метою виявлення раку грудної залози.
10.Лікар мамологічного кабінету проводить систематичний аналіз діагностичних помилок, допущених лікарями лікувальних закладів, несе особисту відповідальність за якість і повноту розбору задавнених випадків злоякісних новоутворень на протиракових комісіях. Протоколи розбору задавнених випадків раку грудної залози подаються в онкологічні диспансери не рідше 1разу на 2 місяці.
11. Мамологічний кабінет повинен мати окреме приміщення для прийому хворих, зберігання медичної документації та санітарно просвітницької роботи,
12. Перелік обладнання мамологічних кабінетів для проведення лікувально-діагностичної роботи та скринінгу:
- комп'ютер персональний (для скринінгової програми);
- плівковий мамограф з проявочною машиною;
- цифрова ультразвукова діагностична система для мамологічних
досліджень;
- набір для трепан-біопсії.
13. Штати медичного персоналу мамологічного кабінету встановлюються залежно від обсягу робіт згідно нормативних документів МОЗ України (наказ МОЗ України від 23.02.2000 № 33).
Директор Департаменту охорони
материнства, дитинства та
санаторного забезпечення С.І. Осташко
"ЗАТВЕРДЖЕНО"
Наказ Міністерства охорони
здоров’я України
15.07.2011 № 417
ПРИМІРНА ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ
ЗАВІДУВАЧА ЖІНОЧОЮ КОНСУЛЬТАЦІЄЮ
1. На посаду завідувача жіночою консультацією призначається кваліфікований спеціаліст, який пройшов спеціалізацію, має сертифікат лікаря-спеціаліста за спеціальністю акушерство і гінекологія, досвід лікувальної та організаційної роботи за фахом не менш 5 років та не нижче ІІ кваліфікаційної категорії.
2. Завідувач жіночою консультацією призначається та звільняється головним лікарем лікувально-профілактичного закладу (ЛПЗ), в складі якого знаходиться жіноча консультація (у разі коли жіноча консультація є самостійним закладом – управлінням охорони здоров’я, якому вона підпорядковується).
3. Завідувач жіночою консультацією безпосередньо підпорядковується головному лікарю ЛПЗ (заступнику по медичній частині).
4. Завідувач жіночою консультацією в своїй роботі керується чинними нормативними актами, положенням про жіночу консультацію, посадовою інструкцією.
5. Основними завданнями завідувача жіночою консультацією є організація надання кваліфікованої акушерсько-гінекологічної допомоги населенню.
6. Завідувач жіночою консультацією забезпечує:
6.1. Умови діяльності медичного персоналу жіночої консультації.
6.2. Проведення лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання небажанної вагітності, ускладнень вагітності, післяпологового періоду, гінекологічних захворювань.
6.3. Впровадження в практику роботи сучасних методів профілактики, діагностики та лікування ускладнень вагітності і гінекологічних захворювань, сучасних форм та методів амбулаторно-акушерської допомоги;
6.4. Розширення обсягу та вдосконалення диспансерного методу обслуговування вагітних, породіль та хворих з гінекологічними захворюваннями;
6.5. Надання консультативної допомоги;
6.6. Взаємозв’язок із ЛПЗ вищого рівня в обстеженні та лікуванні вагітних та хворих з гінекологічними захворюваннями (пологовими будинками, станцією швидкої невідкладної допомоги, поліклінікою та дитячою поліклінікою, а також з іншими лікувально-профілактичними установами (центрами планування сім’ї, протитуберкульозним, шкірно-венеричним, онкологічним диспансерами);
6.7. Забезпечення акушерсько-гінекологічною допомогою жінок, які працюють на промислових підприємствах, у господарствах, розташованих в районі діяльності жіночої консультації, визначення медичних показань тим, хто потребує переведення на іншу роботу;
6.8. Виявлення та скерування хворих з гінекологічними захворюваннями на санаторно-курортне лікування.
6.9. Участь в розробці та здійсненні заходів щодо організації охорони праці та здоров’я жінок спільно з власником або уповноваженим органом підприємств.
6.10. Впровадження методів планування сім’ї.
6.11. Організацію та проведення санітарно-просвітницької роботи серед населення.
6.12. Ведення облікової медичної документації за формами, затвердженими Міністерством охорони здоров’я України.
6.13. Контроль за якістю лікувально-профілактичної роботи, трудової дисципліни медичного персоналу жіночої консультації.
6.14 Організацію та проведення заходів, спрямованих на підвищення кваліфікації медичного персоналу, а також виховання в нього почуття професійного обов’язку та відповідальності.
6.15. Раціональне використання ресурсів (існуючої медичної техніки, обладнання, коштів).
6.16. Аналіз своєчасності видачі листків непрацездатності з вагітності та пологів; тимчасовій непрацездатності, направлення в установленому порядку осіб з втратою працездатності на ЛКК і МСЕК.
6.17. Забезпечення зберігання, обліку й видачі лікарняних листів.
6.18. Забезпечення надійного санітарного гігієнічного режиму.
7. Завідувач жіночою консультацією зобов’язаний:
7.1. Своєчасно доводити до відома медичного персоналу накази, розпорядження, інструктивно-методичні вказівки вищих організацій, посадових осіб та забезпечувати їх виконання.
7.2. Складати графік роботи лікарів, середнього і молодшого медичного персоналу, а також розклад роботи всіх кабінетів жіночої консультації.
7.3. Надавати консультативну допомогу лікарям акушерам-гінекологам консультації, а також іншим фахівцям лікувально-профілактичного закладу.
7.4. Аналізувати основні показники діяльності жіночої консультації та впроваджувати заходи з поліпшення її роботи.
7.5. Розробляти плани роботи жіночої консультації.
7.6. Проводити оперативні наради, конференції із залученням наукових фахівців та розробок, розборів тяжких випадків захворювань та перинатальної смертності новонароджених;
8. Завідувач жіночою консультацією має право:
8.1. Брати участь в роботі з підбору кадрів жіночої консультації;
8.2. Вносити пропозиції або вирішувати питання щодо заохочення найкращих працівників або накладення дисциплінарних стягнень за умови порушення правил внутрішнього трудового розпорядку;
8.3. Перевіряти ведення лікарями облікової медичної документації, лікувальний та діагностичний процес в жіночій консультації;
8.4. Підвищувати професійну кваліфікацію;
8.5. Бути присутнім на амбулаторному прийомі лікарів акушерів гінекологів з наступним проведенням аналізу їх роботи.
9. Завідуючий жіночою консультацією використовує в своїй роботі законодавство України, нормативні акти МОЗ України, органів охорони здоров’я, рішення медичних нарад, методичні рекомендації тощо.
10. Відповідальний за техніку безпеки.
11. Відповідальний за протипожежну безпеку.
Директор Департаменту охорони
материнства, дитинства
та санаторного забезпечення С.І. Осташко
"ЗАТВЕРДЖЕНО"
Наказ Міністерства охорони
здоров’я України
15.07.2011 № 417
ПРИМІРНА ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ
ЛІКАРЯ - АКУШЕРА-ГІНЕКОЛОГА ЖІНОЧОЇ КОНСУЛЬТАЦІЇ
1. На посаду лікаря акушера-гінеколога жіночої консультації призначається спеціаліст з вищою медичною освітою, який має первинну спеціалізацію та сертифікат лікаря-спеціаліста за спеціальністю акушерство та гінекологія.
2. На посаду лікар акушер-гінеколог жіночої консультації призначається головним лікарем згідно з існуючим законодавством.
3. Лікар акушер-гінеколог в своїй роботі безпосередньо підпорядковується завідувачу жіночою консультацією та головному лікарю.
4. В своїй діяльності лікар акушер-гінеколог керується цим положенням, законодавчими, нормативними документами органів охорони здоров’я, посадовою інструкцією.
5. Лікарю акушеру-гінекологу жіночої консультації безпосередньо підпорядковуються акушерка жіночої консультації та молодший медичний персонал.
6. Оцінка діяльності лікаря акушера-гінеколога проводиться на основі аналізу проведення профілактичних, діагностичних та лікувальних заходів, показників жіночого здоров’я, а також здійснення оздоровчих методів жінкам з групи диспансерного нагляду.
7. Лікар акушер-гінеколог зобов’язаний:
7.1. Здійснювати прийом жінок у жіночій консультації.
7.2. Відвідувати хворих і вагітних на дому за викликом.
7.3. Виконувати активний акушерський патронаж вдома.
7.4. Проводити активну санітарно-просвітницьку діяльність щодо здорового способу життя, безпечного материнства, планування сім’ї, тощо.
7.5. Вести профілактичну роботу з виявлення ускладнень вагітності, а також факторів ризику, що загрожують фізіологічному виношуванню вагітності.
7.6. Здійснювати динамічне спостереження за станом здоров’я вагітних жінок, забезпечувати взяття на диспансерний нагляд вагітних в ранні терміни вагітності (до 12 тижнів).
7.7. Забезпечувати повне та систематичне обстеження вагітних із застосуванням клінічних, функціональних, лабораторних та ультразвукових методів дослідження з метою раннього виявлення материнської та перинатальної патології, вибору акушерської тактики в залежності від факторів акушерського та перинатального ризику та розробки плану ведення вагітності та пологів, забезпечення безпечного материнства.
7.8. Виявляти своєчасно вагітних, які потребують лікування в акушерських та спеціалізованих стаціонарах, в денних стаціонарах жіночих консультацій, та направляти їх на лікування у відповідні заклади охорони здоров’я.
7.9. Підтримувати постійний зв’язок з пологовими будинками, лікарями-спеціалістами поліклініки (терапевтами, педіатрами та лікарями інших спеціальностей), спеціалізованими медичними закладами (дермато-венерологічними, протитуберкульозними лікарнями та іншими).
7.10. Проводити заняття з вагітними до пологів в “Школі відповідального батьківства”.
7.11. Проводити профілактичні гінекологічні огляди жінок з використанням сучасних методів обстеження (кольпоскопія, цитологія та інше) з метою раннього виявлення та лікування гінекологічних захворювань.
7.12. Здійснювати огляд молочних залоз, навчати жінок методам самообстеження молочних залоз.
7.13. Проводити консультування жінок з питань планування сім’ї.
7.14. Проводити диспансеризацію гінекологічних хворих згідно з “Нормативами надання медичної допомоги жіночому населенню за спеціальністю “Акушерство і гінекологія” в умовах амбулаторно-поліклінічних лікувальних закладів”.
7.15. Сприяти правовому захисту жінок, згідно з діючим законодавством, у разі необхідності - за участю юрисконсульта.
7.16. Забезпечувати надання акушерсько-гінекологічної допомоги жінкам, які працюють на підприємствах та в установах району обслуговування.
7.17. Своєчасно надавати відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами згідно з діючим законодавством, видавати лікарняні листи у випадках тимчасової непрацездатності, та направлення на лікарсько-консультативну комісію та МСЕК згідно з встановленим порядком.
7.18. Своєчасно скеровувати на медико-генетичне консультування подружжя, молодь, що збирається до шлюбу, сім’ї з ризиком народження та тих, що мають дітей з уродженими вадами чи спадковими захворюваннями.
7.19. Вести роботу з навчання середнього та молодшого медичного персоналу.
7.20. Виконувати та контролювати техніку безпеки (далі-ТБ) та пожарну безпеку (далі-ПБ).
8. Лікар акушер-гінеколог має право:
8.1. Брати участь в нарадах, на яких розглядаються питання, що відносяться до роботи лікаря.
8.3. Вносити пропозиції щодо поліпшення якості роботи.
8.4. Подавати завідуючому жіночою консультацією пропозиції про накладення стягнень або заохочення на осіб, підлеглих лікарю.
8.5. Лікар має право, за погодженням з адміністрацією, відмовитись від ведення пацієнта, якщо останній не виконує лікарських призначень або правил внутрішнього розпорядку ЛПЗ.
Директор Департаменту охорони
материнства, дитинства
та санаторного забезпечення С.І. Осташко
"ЗАТВЕРДЖЕНО"
Наказ Міністерства охорони
здоров’я України
15.07.2011 № 417
ПРИМІРНА ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ
СТАРШОЇ АКУШЕРКИ ЖІНОЧОЇ КОНСУЛЬТАЦІЇ
1. Посаду старшої акушерки жіночої консультації може обіймати молодший спеціаліст з медичною освітою, який отримав кваліфікацію акушерки, має досвід практичної і організаційної роботи і стаж роботи акушеркою не менш 5 років.
2. Старша акушерка жіночої консультації приймається на роботу та звільнюється керівником лікувально-профілактичного закладу, до складу якого входить жіноча консультація або завідувачем жіночої консультації.
3. Старша акушерка жіночої консультації знаходиться в підпорядкуванні завідувача жіночої консультації.
4. У своїй роботі старша акушерка жіночої консультації керується положенням про жіночу консультацію, діючим законодавством, наказами, іншими нормативними актами органів охорони здоров’я, правилами внутрішнього трудового розпорядку, посадовою інструкцією.
5. У безпосередньому підпорядкуванні старшої акушерки жіночої консультації знаходиться середній і молодший медичний персонал консультації.
6. Основним завданням старшої акушерки жіночої консультації є правильна організація праці середнього і молодшого медичного персоналу та забезпечення своєчасного виконання ними лікарських призначень вагітним і гінекологічним хворим.
7. Відповідно до основних завдань старша акушерка жіночої консультації забезпечує:
7.1. Ознайомлення середнього і молодшого медичного персоналу з їх обов'язками.
7.2. Контроль за своєчасним і кваліфікованим виконанням акушерками лікувальних і діагностичних призначень лікарів у жіночій консультації та вдома; ведення ними облікової медичної документації відповідно до форм, затверджених МОЗ України; дотриманням середнім і молодшим медичним персоналом встановлених правил внутрішнього трудового розпорядку.
7.3. Проведення заходів щодо раціональної організації праці середнього і молодшого персоналу.
7.4. Раціональний розподіл та використання кадрів середнього і молодшого медичного персоналу жіночої консультації.
7.5. Своєчасність заміщення акушерок і молодшого персоналу, які не вийшли на роботу.
7.6. Належний санітарно-гігієнічний стан жіночої консультації.
7.7. Поповнення, правильне збереження і витрати медикаментів, перев'язувального матеріалу, інструментарію та предметів господарського призначення для потреб жіночої консультації.
7.8. Правильне збереження та облік отруйних, наркотичних і сильнодіючих лікарських засобів.
7.9. Своєчасний обмін медичної документації між жіночою консультацією та пологовим будинком (відділенням).
7.10. Складання графіків роботи середнього і молодшого медичного персоналу жіночої консультації.
7.11. Розробку і проведення заходів щодо підвищення кваліфікації середнього, молодшого медичного персоналу та виховання їх у дусі сумлінного відношення до праці та високої культури обслуговування населення.
8. Старша акушерка жіночої консультації має право:
8.1. Систематично підвищувати свою професійну кваліфікацію.
8.2. Давати вказівки підпорядкованим їй середнім і молодшим медичним працівникам щодо дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку.
8.3. Вносити пропозиції про заохочення цих працівників або накладення на них дисциплінарних стягнень за окремі упущення в роботі або порушення правил внутрішнього трудового розпорядку.
Диретор Департаменту охорони
материнства, дитинства
та санаторного забезпечення С.І. Осташко
"ЗАТВЕРДЖЕНО"
Наказ Міністерства охорони
здоров’я України
15.07.2011 № 417
ПРИМІРНА ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ
АКУШЕРКИ ЖІНОЧОЇ КОНСУЛЬТАЦІЇ
1. Посаду акушерки жіночої консультації може обіймати молодший спеціаліст з медичною освітою, який отримав кваліфікацію акушерки.
2. Акушерка приймається на роботу та звільнюється керівником лікувально-профілактичного закладу.
3. Акушерка знаходиться в підпорядкуванні лікаря акушера-гінеколога, завідувача жіночої консультації та старшої акушерки.
4. У своїй роботі акушерка керується діючим законодавством, положенням про жіночу консультацію, наказами, іншими нормативними актами органів охорони здоров’я, правилами внутрішнього трудового розпорядку, посадовою інструкцією.
5. Основним завданням акушерки являється проведення лікувально-профілактичної та санітарно-просвітньої роботи в області акушерства та гінекології під керівництвом лікаря.
6. У відповідності до основних завдань акушерка здійснює:
6.1. Підготовку амбулаторного прийому, який проводить лікар;
6.2. Ознайомлення жінок з правилами внутрішнього розпорядку та режимом роботи жіночої консультації.
6.3. Допомогу лікарю під час проведення діагностичних, лікувальних та оперативних маніпуляцій.
6.4. Проведення разом з лікарем профілактичних гінекологічних оглядів.
6.5. Санітарно-просвітницьку роботу в області акушерства та гінекології, в т.ч. випуск санітарних бюлетенів, зокрема з питань планування сім’ї.
6.6. Контроль за роботою молодшого медичного персоналу.
6.8. Контроль за відвідуванням вагітних та хворих, які підлягають диспансерному обліку.
7. Акушерка жіночої консультації зобов’язана:
7.1. Виконувати правила асептики та антисептики, правильно стерилізувати, обробляти та зберігати перев’язувальний матеріал та інструменти медичного призначення.
7.2. Вести медичну облікову документацію.
7.3. Виконувати при необхідності обов’язки операційної сестри.
7.4. Надавати першу медичну допомогу при невідкладних станах з послідуючим викликом лікаря.
7.5. Звітувати завідувачу відділення, у разі його відсутності черговому лікарю про всі ускладнення або хвороби у вагітних чи гінекологічних хворих.
7.6. Виконувати акушерський патронаж.
7.7. Проводити санітарно-просвітницьку роботу вагітних, членів їх сімей про особливості гігієни вагітних, раціональне харчування, необхідність регулярного відвідування лікаря.
7.8. При виявленні відхилень від нормального стану скерувати на прийом до лікаря - акушера-гінеколога.
7.9. Результати патронажу акушерка повинна звітувати лікарю та записувати в патронажний журнал.
8. Акушерка жіночої консультації має право:
8.1. Вносити пропозиції завідуючому відділення з раціонального розподілу роботи.
8.2. Систематично підвищувати свою професійну кваліфікацію.
8.3. Давати вказівки підпорядкованим їй молодшим медичним працівникам щодо дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку.
8.4. Вносити пропозиції про заохочення цих працівників або накладення на них дисциплінарних стягнень за окремі упущення в роботі або порушення правил внутрішнього трудового розпорядку.
Директор Департаменту охорони
материнства, дитинства
та санаторного забезпечення С.І. Осташко
ІНДИКАТОРИ ЯКОСТІ АМБУЛАТОРНОЇ АКУШЕРСЬКО-ГІНЕКОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ
1 Наявність сучасного медичного обладнання для надання амбулаторної акушерсько-гінекологічної
допомоги 90% і більше Кількість наявного передбаченого табелем оснащення сучасного медичного обладнання / кількість передбаченого табелем оснащення сучасного медичного обладнання Х 100 Табель
Оснащення, затвердже-
ний наказом МОЗ України від04.11.2010
№951
2 Наявність ЛПМД надання амбулаторної акушерсько-гінекологічної
допомоги 95% і більше Наявність у закладі ЛПМД надання амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги на електронних та /або паперових носіях / кількість затверджених наказами МОЗ України УКПМДМ Х 100 Накази МОЗ України, якими затверджено УКПМДМ
3 Забезпечення навчання медичного персоналу медико-організаційним технологіям УКПМДМ та ЛПМД 95-98% Кількість медичних працівників, які задіяні у виконанні ЛПМД та пройшли навчання з медико-організаційних технологій наявних УКПМДМ та ЛПМД / загальну кількість медичних працівників, які задіяні у виконанні ЛПМД (фізичних осіб) Х 100 Журнал навчання медичного персоналу
4 Своєчасність постановки на облік вагітних, % 90,0 -95,0% Кількість жінок, які поставлено на облік до 12 тижнів вагітності/ загальну кількість жінок, що були на обліку по вагітності і пологам Х 100 Індивідуаль-на карта вагітної і породіллі,
111/о, Ф. 21
5 Охоплення вагітних УЗД 98,0-
99,0 % Кількість вагітних, що пройшли УЗД дворазово у терміні вагітності до 21 тижня / загальну кількість жінок, що були на обліку по вагітності і пологам Х 100 Індивідуаль-на карта вагітної і породіллі,
111/о, Ф. 21
6 Охоплення вагітних обстеженням на ВІЛ/СНІД
90,0-95,0% Кількість вагітних, що пройшли обстеженням на ВІЛ/СНІД дворазово у терміні вагітності до 23 тижня / загальну кількість жінок, що були на обліку по вагітності і пологам Х 100 Індивідуаль-на карта вагітної і породіллі,
111/о, Ф. 21
7 Охоплення вагітних обстеженням на HBsAg
99,0-99,5% Кількість вагітних, що пройшли обстеженням на / загальну кількість жінок, що були на обліку по вагітності і пологам Х 100 Індивідуаль-на карта вагітної і породіллі, Ф.
111/о, Ф. 21
8 Частота антенатальної загибелі плоду 5,4 на 1000 вагітних і менше
Кількість вагітних, у яких відбулася антенатальна загибель плоду у терміні вагітності 22 тижні і більше
/ загальну кількість жінок, що були на обліку по вагітності і пологам Х 1000 Індивідуаль-на карта вагітної і породіллі,
Ф.111/о, Дані стат. управління
9 Охоплення жінок
скринінгом на рак шийки матки
70,0-75,0% і більше Кількість жінок 18 років і старших, яким протягом останніх 3 років проведено скринінг на рак шийки матки/ загальну кількість жінок 18 років і старших Х 100
Медична карта амбулатор-ного хворого,
медичний паспорт дільниці, Ф. 20
10 Виявлення онкозахворювань в I-II cтадіях:
- рак молочної зало-
зи
- рак шийки матки
- рак тіла матки
- рак яєчників
80,0-90,0%
75,0-90,0%
75,0-85,0%
40,0-55,0%
Кількість виявлених жінок з окремими онкозахворюваннями в I-II cтадіях/ загальну кількість вперше зареєстрованих хворих з окремими онкозахворюваннями Х 100
Ф. 35 зд.
11 Летальність до 1 року:
-рак молочної залози
- рак шийки матки
- рак тіла матки
- рак яєчників
8,0% і менше
12,0% і менше
8,0% і менше
20,0% і менше Кількість померлих жінок упродовж одного року після виявлення онкозахворювання /кількість жінок з вперше виявленим онкозахворюванням у попередньому році Х 100 Ф.35 зд.
Директор Департаменту охорони
материнства, дитинства
та санаторного забезпечення С.І. Осташко<