Ухвала КСУ № 8 від 04.03.2015 про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Хабаля Михайла Йосифовича щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України

УХВАЛА
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ


про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Хабаля Михайла Йосифовича щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України

м. Київ
4 березня 2015 року
№ 8-у/2015

Справа № 2-12/2015


Конституційний Суд України у складі суддів:

розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Хабаля Михайла Йосифовича щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача Запорожця М.П. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

установив:

1. Громадянин Хабаль М.Й. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень частини першої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України (далі - Кодекс), згідно з якими слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування; слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

Необхідність в офіційному тлумаченні вказаних положень Кодексу автор клопотання обґрунтовує неоднозначним, як він вважає, їх застосуванням Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області, що призвело до позбавлення його права на судовий захист, а також до порушення загальних засад кримінального провадження, визначених у статтях 9, 21, 24 Кодексу, а саме: законності, доступу до правосуддя, обов'язковості судових рішень, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

На підтвердження такої позиції до конституційного звернення долучено копії ухвал названого суду від 14 березня 2013 року, від 1 квітня 2013 року, від 31 жовтня 2013 року, від 11 травня 2014 року.

2. Конституційний Суд України, вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі у зв'язку з прийняттям Третьою колегією суддів Конституційного Суду України Ухвали від 24 лютого 2015 року про відмову у відкритті конституційного провадження у цій справі на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України", виходить з такого.

Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" у конституційному зверненні зазначаються статті (окремі положення) Конституції України або закону України, тлумачення яких має бути дано Конституційним Судом України, та обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції України або законів України; підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України є наявність неоднозначного застосування положень Конституції України або законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб'єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод (пункти 3, 4 частини другої статті 42, стаття 94).

Конституційний Суд України вказував, що ці положення обумовлюють необхідність визначення предмета тлумачення в контексті вимог конституційного звернення, тобто суб'єкт права на конституційне звернення повинен навести положення Конституції України або законів України, які неоднозначно застосовано судами України, іншими органами державної влади, обґрунтувавши необхідність їх офіційної інтерпретації Конституційним Судом України (Ухвала від 27 січня 2015 року № 2-у/2015).

Автор клопотання, порушуючи питання про офіційне тлумачення положень частини першої статті 214 Кодексу, обмежився їх цитуванням і не вказав, що саме в цих положеннях потребує роз'яснення.

За правовою позицією Конституційного Суду України невизначеність предмета тлумачення унеможливлює здійснення офіційної інтерпретації положень Конституції України та законів України (ухвали від 2 вересня 2009 року № 47-у/2009, від 20 лютого 2013 року № 6-у/2013).

Крім того, як наголошував Конституційний Суд України, під неоднозначним застосуванням положень Конституції України або законів України слід розуміти різне застосування одних і тих же норм цих правових актів судами України, іншими органами державної влади за однакових юридично значимих обставин (Ухвала від 12 травня 2010 року № 31-у/2010).

Аналіз конституційного звернення та долучених до нього матеріалів дає підстави стверджувати, що Хабаль М.Й. не навів фактів неоднозначного застосування положень частини першої статті 214 Кодексу, тобто не дотримав вимог статті 94 Закону України "Про Конституційний Суд України". В ухвалі Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 травня 2014 року міститься висновок про необґрунтованість скарги Хабаля М.Й., оскільки в повідомленні про кримінальне правопорушення не зазначено обставин, які могли б свідчити про вчинення такого правопорушення. Ухвалами від 14 березня 2013 року, від 1 квітня 2013 року та від 31 жовтня 2013 року цей же суд зобов'язав прокурора внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань з огляду на те, що подані заяви містять відомості. про вчинення кримінального правопорушення. Отже, положення частини першої статті 214 Кодексу були застосовані судом за різних юридично значимих обставин.

Таким чином, конституційне звернення не відповідає вимогам статті 42 Закону України "Про Конституційний Суд України", що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі за пунктом 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України, цим законом.

Враховуючи викладене та керуючись статтею 153 Конституції України, статтями 42, 45, 50, 94 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України

ухвалив:

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Хабаля Михайла Йосифовича щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України, цим законом.

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.




КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ