Укр Рус
< Про страхування

Про страхування
Стаття 31. Страхові резерви



Ст. 31 ЗУ Про страхування 07.03.1996 № 85/96-ВР


Чинний зі змінами. Перевірено 08.12.2017

Страхові резерви утворюються страховиками з метою забезпечення майбутніх виплат страхових сум і страхового відшкодування залежно від видів страхування (перестрахування).
 
Страховики зобов'язані формувати і вести облік страхових резервів у порядку та обсягах, встановлених цим Законом, станом на кожен день.
{ Статтю 31 доповнено частиною згідно із Законом N 1961-IV від 01.07.2004 }
 
Установити, що страховики, які мають право укладати договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, формують та ведуть облік страхового резерву збитків, які виникли, але не заявлені, та страхового резерву коливань збитковості в обов'язковому порядку. { Статтю 31 доповнено частиною згідно із Законом N 1961-IV від 01.07.2004 }
 
Страхові резерви в обсягах, що не перевищують технічних резервів, а для страхових компаній із страхування життя - математичних резервів, утворюються у тих валютах, в яких несуть відповідальність за своїми страховими зобов'язаннями.
 
Страхові резерви поділяються на технічні резерви і резерви із страхування життя (математичні резерви).
 
Формування резервів із страхування життя, медичного страхування і обов'язкових видів страхування здійснюється окремо від інших видів страхування.
 
Страховики зобов'язані вести облік договорів страхування і вимог (заяв) страхувальників щодо виплати страхової суми або страхового відшкодування за формою, яка забезпечить отримання інформації, необхідної для врахування при формуванні страхових резервів. Уповноважений орган може встановити порядок та форму ведення обліку договорів страхування і вимог (заяв) страхувальників щодо виплати страхової суми або страхового відшкодування.
 
Страховики зобов'язані формувати і вести облік таких технічних резервів за видами страхування (крім страхування життя):
 
незароблених премій (резерви премій), що включають частки від сум надходжень страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), що відповідають страховим ризикам, які не минули на звітну дату;
 
збитків, що включають зарезервовані несплачені страхові суми та страхові відшкодування за відомими вимогами страхувальників, з яких не прийнято рішення щодо виплати або відмови у виплаті страхової суми чи страхового відшкодування.
 
Величина резервів незароблених премій на будь-яку звітну дату встановлюється залежно від часток надходжень сум страхових платежів (страхових премій, страхових внесків), які не можуть бути меншими 80 відсотків загальної суми надходжень страхових платежів (страхових премій, страхових внесків), з відповідних видів страхування у кожному місяці з попередніх дев'яти місяців (розрахунковий період) і обчислюється в такому порядку:
 
частки надходжень сум страхових платежів (страхових премій, страхових внесків) за перші три місяці розрахункового періоду множаться на одну четверту;
 
частки надходжень сум страхових платежів (страхових премій, страхових внесків) за наступні три місяці розрахункового періоду множаться на одну другу;
 
частки надходжень сум страхових платежів (страхових премій, страхових внесків) за останні три місяці розрахункового періоду множаться на три четвертих;
 
одержані добутки додаються.
 
У цьому разі останній місяць розрахункового періоду буде складатися із кількості днів на дату розрахунку.
 
Страховики можуть прийняти рішення про запровадження з початку календарного року згідно з встановленою Уповноваженим органом методикою формування і ведення обліку таких технічних резервів за видами страхування, іншими ніж страхування життя:
 
резерв незароблених премій;
 
резерв заявлених, але не виплачених збитків;
 
резерв збитків, які виникли, але не заявлені;
 
резерв катастроф;
 
резерв коливань збитковості.
 
Страховики зобов'язані письмово повідомити Уповноважений орган про запровадження формування і ведення обліку зазначених технічних резервів за видами страхування, іншими ніж страхування життя, не пізніше ніж за 45 днів до початку календарного року.
 
Для забезпечення страхових зобов'язань із страхування життя та медичного страхування страховики формують окремі резерви за рахунок надходження страхових платежів і доходів від інвестування коштів сформованих резервів за цими видами страхування.
 
Кошти резервів із страхування життя не є власністю страховика і мають бути відокремлені від його іншого майна. Страховик зобов'язаний обліковувати кошти резервів із страхування життя на окремому балансі і вести їх окремий облік.
 
Кошти резервів із страхування життя не можуть використовуватися страховиком для погашення будь-яких зобов'язань, крім тих, що відповідають прийнятим зобов'язанням за договорами страхування життя, і не можуть бути включені до ліквідаційної маси у разі банкрутства страховика або його ліквідації з інших причин, і підлягають передачі іншому страховику за згодою страхувальника та застрахованої особи або підлягають передачі застрахованій особі.
 
Окремий перелік резервів по медичному страхуванню, а також порядок їх формування та обліку може визначатися відповідними нормативно-правовими актами.
 
Страховики зобов'язані створювати і вести облік таких резервів із страхування життя:
 
довгострокових зобов'язань (математичні резерви);
 
належних виплат страхових сум.
 
Величина резервів довгострокових зобов'язань (математичних резервів) обчислюється актуарно окремо по кожному договору згідно з методикою формування резервів із страхування життя з урахуванням темпів зростання інфляції. Методика формування резервів із страхування життя, обсяги страхових зобов'язань залежно від видів договорів страхування життя, а також мінімальні строки дії договорів страхування життя встановлюються Уповноваженим органом.
 
Кабінет Міністрів України може змінювати перелік страхових резервів та порядок їх розрахунків.
 
Кошти страхових резервів повинні розміщуватися з урахуванням безпечності, прибутковості, ліквідності, диверсифікованості та мають бути представлені активами таких категорій:
 
грошові кошти на поточному рахунку; { Абзац другий частини статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III від 10.01.2002 }
 
банківські вклади (депозити);
 
валютні вкладення згідно з валютою страхування;
 
нерухоме майно;
 
акції, облігації, іпотечні сертифікати; { Абзац шостий частини статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законом N 980-IV від 19.06.2003 }
 
цінні папери, що емітуються державою;
 
права вимоги до перестраховиків;
 
інвестиції в економіку України за напрямами, визначеними Кабінетом Міністрів України;
 
банківські метали;
 
кредити страхувальникам - фізичним особам, що уклали договори страхування життя, в межах викупної суми на момент видачі кредиту та під заставу викупної суми. У цьому разі кредит не може бути видано раніше, ніж через один рік після набрання чинності договором страхування, та на строк, який перевищує період, що залишився до закінчення дії договору страхування;
 
готівка в касі в обсягах лімітів залишків каси, встановлених Національним банком України.
 
Страхові резерви філій страховиків-нерезидентів повинні бути розміщені на території України.
{ Статтю 31 доповнено новою частиною згідно із Законом N 2774-IV від 07.07.2005 }
 
Кошти резервів із страхування життя можуть використовуватися для довгострокового кредитування житлового будівництва, у тому числі індивідуальних забудовників, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
 
Страховикам забороняється здійснення інших видів кредитної діяльності.
 
Обмеження щодо максимальних обсягів активів кожної категорії, вимоги до якості таких активів, вимоги щодо наявності та рівня кредитного рейтингу активів певних категорій та/або банків та емітентів цінних паперів, у яких розміщуються кошти страхових резервів, встановлюються Уповноваженим органом.
{ Статтю 31 доповнено частиною згідно із Законом N 3201-IV від 15.12.2005; в редакції Закону N 4270-VI від 22.12.2011 }
 
 
{ Частину статті 31 виключено на підставі Закону N 4270-VI від 22.12.2011 }

Стаття 1 ...29 30 31 32 33 ...Прикінцеві положення 

Перейти до статті