Укр Рус

Земельний кодекс України
Стаття 102-1. Підстави набуття і зміст права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови



Ст. 102-1 ЗКУ від 25.10.2001 № 2768-III



1. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) і право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України .

Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) може виникати також на підставі заповіту.

2. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) можуть відчужуватися або передаватися в порядку спадкування, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.

{ Частина друга статті 102-1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 509-VI від 16.09.2008 }

3. Право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам (крім випадків переходу права власності на будівлі та споруди), внесено до статутного капіталу, передано у заставу.

{ Статтю 102-1 доповнено частиною згідно із Законом N 509-VI від 16.09.2008 }

4. Строк користування земельною ділянкою державної чи комунальної власності для сільськогосподарських потреб або для забудови не може перевищувати 50 років.

{ Статтю 102-1 доповнено частиною згідно із Законом N 509-VI від 16.09.2008 }

5. Укладення договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу.

6. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) припиняються в разі:

1) поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача;

2) спливу строку, на який було надано право користування;

3) викупу земельної ділянки у зв'язку з суспільною необхідністю в разі користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб;

4) невикористання земельної ділянки для забудови в разі користування чужою земельною ділянкою для забудови протягом трьох років;

5) припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів емфітевзису та суперфіцію, укладених у рамках такого партнерства); { Частину шосту статті 102-1 доповнено пунктом 5 згідно із Законом N 2404-VI від 01.07.2010 }

7. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) можуть бути припинені за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом.

{ Кодекс доповнено главою 16-1 згідно із Законом N 997-V від 27.04.2007 }

Стаття 1 ...101 102 102-1 103 104 ...Перехідні положення 

Перейти до статті
Скачать бесплатно Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III 

Рекомендовані сторінки

Земельний кодекс України Стаття 103. Зміст добросусідства Земельний кодекс України Стаття 104. Попередження шкідливого впливу на сусідню земельну ділянку Земельний кодекс України Земельний кодекс України Стаття 102. Припинення дії земельного сервітуту



Додати коментар до ст.102-1 ЗКУ від 25.10.2001 № 2768-III