Про іпотечні облігації
Стаття 19. Особливості формування іпотечного покриття структурованих іпотечних облігацій 

Про іпотечні облігації
Стаття 19. Особливості формування іпотечного покриття структурованих іпотечних облігацій 

1. Спеціалізована іпотечна установа може формувати в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, єдине іпотечне покриття для здійснення кількох випусків структурованих іпотечних облігацій з різними умовами випуску.

2. Іпотечні активи, які були придбані спеціалізованою іпотечною установою і включені до складу іпотечного покриття, вважаються придбаними у безвідкличному порядку, тобто без права їх заміни, зворотного викупу або передачі, за винятком випадку, передбаченого частиною третьою цієї статті. У разі порушення провадження у справі про банкрутство особи, яка відступила права за іпотечними активами, або призначення тимчасової адміністрації чи ліквідатора розпорядник майна (санатор, тимчасовий адміністратор, ліквідатор) такої особи не вправі вимагати повернення цих іпотечних активів, крім випадків, коли їх передача була здійснена внаслідок протиправних дій, про які емітент структурованих іпотечних облігацій знав або повинен був знати.

3. Якщо протягом строку обігу структурованих іпотечних облігацій буде виявлено, що на момент включення іпотечного активу до складу іпотечного покриття структурованих іпотечних облігацій такий іпотечний актив не відповідав установленим у проспекті емісії вимогам, особа, яка відступила права за цим іпотечним активом спеціалізованій іпотечній установі, зобов'язана здійснити на вимогу спеціалізованої іпотечної установи чи управителя його заміну або викуп у строк, що не перевищує одного місяця з дня одержання цієї вимоги, за ціною не нижчою, ніж поточний розмір відповідного іпотечного активу. В інших випадках вимоги до заміни або включення нових іпотечних активів до складу іпотечного покриття структурованих іпотечних облігацій не застосовуються.

4. Загальний розмір зобов'язань за всіма випусками структурованих іпотечних облігацій, виконання зобов'язань за якими забезпечене єдиним іпотечним покриттям, не повинен перевищувати розмір такого покриття.

5. Доходи від іпотечного покриття, строк сплати яких власникам структурованих іпотечних облігацій ще не настав, можуть розміщуватися управителем:

1) на депозитних рахунках у банках;

2) шляхом придбання цінних паперів держави або цінних паперів, повністю гарантованих державою.

6. На всі активи, зазначені у частині п'ятій цієї статті, поширюється правовий режим іпотечного покриття, встановлений статтею 8 цього Закону.

7. Протягом строку обігу структурованих іпотечних облігацій управитель зобов'язаний за рахунок власних коштів забезпечити проведення аудитором (аудиторською фірмою), визначеним договором про управління іпотечним покриттям, перевірок іпотечного покриття на предмет його відповідності вимогам цього Закону та проспекту емісії відповідного випуску структурованих іпотечних облігацій.

Між управителем та аудитором (аудиторською фірмою) укладається договір про проведення перевірки іпотечного покриття.

Планові перевірки іпотечного покриття проводяться у строки, встановлені у проспекті емісії відповідного випуску структурованих іпотечних облігацій, але не рідше одного разу на рік, позапланові - на вимогу загальних зборів власників структурованих іпотечних облігацій або Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Аудитор (аудиторська фірма) подає управителю звіт за результатами перевірки іпотечного покриття, на підставі якого управитель складає власний звіт, що подається Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку і власнику структурованих іпотечних облігацій на його вимогу, а також розміщується в загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів, на веб-сайті спеціалізованої іпотечної установи та на веб-сайті управителя.

Порядок проведення перевірки іпотечного покриття структурованих іпотечних облігацій, вимоги до звіту управителя за результатами такої перевірки, порядок його подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку і розміщення у загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. { Частина сьома статті 19 в редакції Закону N 3265-VI від 21.04.20