Про стратегічну екологічну оцінку
Прикінцеві та перехідні положення

Про стратегічну екологічну оцінку
Прикінцеві та перехідні положення

Розділ VI 
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності.

2. Пункт 3 частини другої статті 2 цього Закону втрачає чинність 1 січня 2020 року. До зазначеного строку замовники програм економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим, областей, районів, міст, сіл та селищ на короткостроковий період можуть здійснювати стратегічну екологічну оцінку таких програм на добровільній основі.

3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у частині першій статті 186 Земельного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3-4, ст. 27):

в абзаці першому слова "органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища" виключити;

після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту:

"Схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць підлягають стратегічній екологічній оцінці".

У зв’язку з цим абзаци третій - п’ятий вважати відповідно абзацами четвертим - шостим;

2) у Законі України "Про охорону навколишнього природного середовища" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 41, ст. 546 із наступними змінами):

статтю 3 доповнити пунктом "м" такого змісту:

"м) врахування результатів стратегічної екологічної оцінки";

частину першу статті 9 доповнити пунктом "і" такого змісту:

"і) участь у процесі здійснення стратегічної екологічної оцінки";

частину першу статті 16 після слова "дослідження" доповнити словами "стратегічної екологічної оцінки";

частину першу статті 20 доповнити пунктом "р" такого змісту:

"р) затвердження у межах своєї компетенції нормативно-методичних документів та здійснення методичного керівництва та методологічно-консультативного забезпечення з питань стратегічної екологічної оцінки";

частину першу статті 20-1 доповнити пунктом "ґ" такого змісту:

"ґ) реалізація повноважень у сфері стратегічної екологічної оцінки відповідно до законодавства про стратегічну екологічну оцінку";

частину першу статті 20-3 доповнити пунктом "е-1" такого змісту:

"е-1) реалізація повноважень у сфері стратегічної екологічної оцінки відповідно до законодавства про стратегічну екологічну оцінку";

частину першу статті 20-4 доповнити пунктом "д-1" такого змісту:

"д-1) реалізація повноважень у сфері стратегічної екологічної оцінки відповідно до законодавства про стратегічну екологічну оцінку";

частину другу статті 68 доповнити пунктом "о" такого змісту:

"о) порушенні вимог законодавства України при здійсненні стратегічної екологічної оцінки";

3) у частині третій статті 14 Закону України "Про курорти" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 50, ст. 435) слова "підлягає обов’язковій державній екологічній та санітарно-гігієнічній експертизам" замінити словами "підлягає обов’язковій стратегічній екологічній оцінці";

4) частину першу статті 5 Закону України "Про державні цільові програми" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 25, ст. 352) після абзацу четвертого доповнити новим абзацом такого змісту:

"стратегічна екологічна оцінка у випадках, визначених Законом України "Про стратегічну екологічну оцінку".

У зв’язку з цим абзаци п’ятий - десятий вважати відповідно абзацами шостим - одинадцятим;

5) у Законі України "Про регулювання містобудівної діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 34, ст. 343; 2013 р., № 48, ст. 682; 2014 р., № 1, ст. 4):

статтю 2 доповнити частиною четвертою такого змісту:

"4. Містобудівна документація підлягає стратегічній екологічній оцінці в порядку, встановленому Законом України "Про стратегічну екологічну оцінку". Розділ "Охорона навколишнього природного середовища", що розробляється у складі проекту містобудівної документації, одночасно є звітом про стратегічну екологічну оцінку, який має відповідати вимогам Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку";

частину другу статті 11 доповнити словами "та стратегічній екологічній оцінці";

частину четверту статті 14 після слів "за умови" доповнити словами "здійснення стратегічної екологічної оцінки та";

частину сьому статті 17 доповнити пунктом 7 такого змісту:

"7) забезпечують здійснення стратегічної екологічної оцінки";

абзац третій частини першої статті 18 доповнити словами "та підлягає стратегічній екологічній оцінці";

абзац другий частини першої статті 19 доповнити словами "та підлягає стратегічній екологічній оцінці";

статтю 21 викласти в такій редакції:

"Стаття 21. Громадське обговорення щодо врахування громадських інтересів

1. Громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

2. Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.

При вирішенні відповідно до Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" питань відчуження для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадські слухання не проводяться.

3. Замовники містобудівної документації зобов’язані забезпечити:

1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров’я населення;

2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу "Охорона навколишнього природного середовища" або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості;

3) реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні;

4) проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні;

5) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію;

6) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

4. Оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику містобудівної документації.

5. Пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються.

6. Громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

7. Для розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадського обговорення, може утворюватися погоджувальна комісія.

До складу погоджувальної комісії входять:

1) посадові особи замовника містобудівної документації;

2) представники органу земельних ресурсів, природоохоронного і санітарно-епідеміологічного органу, органу містобудування та архітектури, охорони культурної спадщини та інших органів;

3) представники професійних об’єднань та спілок, архітектори, науковці;

4) уповноважені представники громадськості, які обираються під час громадських слухань. Кількість представників громадськості має становити не менш як 50 відсотків і не більш як 70 відсотків загальної чисельності комісії.

Головою погоджувальної комісії є посадова особа замовника містобудівної документації.

Погоджувальна комісія протягом двох тижнів після її утворення розглядає спірні питання, зафіксовані у протоколі громадських слухань, та ухвалює рішення про врахування або мотивоване відхилення таких пропозицій (зауважень).

Засідання погоджувальної комісії є правомочним, якщо у ньому взяли участь не менш як дві третини її членів (з них не менше половини - представники громадськості).

Рішення погоджувальної комісії оформлюється протоколом.

У разі неможливості врегулювати спірні питання між сторонами погоджувальною комісією остаточне рішення приймає замовник містобудівної документації. Урегульовані погоджувальною комісією спірні питання між сторонами або прийняті замовником містобудівної документації рішення є підставою для внесення змін до проекту відповідної документації.

8. Оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах замовників містобудівної документації.

Особи, які оприлюднюють проекти містобудівної документації на місцевому рівні, є відповідальними за їх автентичність.

9. Фінансування заходів щодо врахування громадських інтересів здійснюється за рахунок замовників містобудівної документації.

10. Порядок проведення громадських слухань проектів містобудівної документації на місцевому рівні визначає Кабінет Міністрів України".

4. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.