Укр   Рус

Ваш гід в законодавстві України


Друкувати


Постанова КМУ № 209-91-п від 14.09.1991 Питання Державного комітету України по житлово-комунальному господарству

                                                          
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 14 вересня 1991 р. N 209
Київ
{ Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
N 266 ( 266-92-п ) від 25.05.92 }
Питання Державного комітету України
по житлово-комунальному господарству

Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Положення про Державний комітет України по
житлово-комунальному господарству, що додається.
2. Дозволити Державному комітетові України по
житлово-комунальному господарству мати колегію в складі 11
чоловік.
3. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Ради
Міністрів УРСР від 14 березня 1970 р. N 148 "Про затвердження
Положення про Міністерство комунального господарства Української
РСР" (ЗП УРСР, 1970 р., N 3, ст. 35).

Прем"єр-міністр України В.ФОКІН
Державний секретар
Кабінету Міністрів України В.ПЄХОТА
Інд. 35

ЗАТВЕРДЖЕНЕ
постановою Кабінету Міністрів України
від 14 вересня 1991 р. N 209
ПОЛОЖЕННЯ
про Державний комітет України
по житлово-комунальному господарству
1. Державний комітет України по житлово-комунальному
господарству (Держжитлокомунгосп України) є центральним органом
державного управління, підвідомчим Кабінету Міністрів України.
Комітет проводить державну політику в галузі комплексного
розвитку житлово-комунального господарства (водо-, тепло-,
газопостачання, водовідведення, міського електротранспорту,
житлового та шляхового господарства, благоустрою, інших послуг і
робіт для населення та промислових споживачів) незалежно від форм
власності й відомчої належності.
Комітет, використовуючи економічні методи, будує свою
діяльність на принципах розмежування функцій державного управління
та безпосереднього господарювання, що здійснюється підприємствами,
об"єднаннями, організаціями та установами.
2. Держжитлокомунгосп України у своїй діяльності керується
Конституцією України ( 888-09 ), законами та іншими рішеннями
Верховної Ради України та її Президії, указами Президента України,
постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а також
цим Положенням. У межах своєї компетенції Комітет організує
виконання законодавчих актів, рішень Уряду України і здійснює
систематичний контроль за їх виконанням.
Комітет узагальнює практику застосування законодавства з
питань житлово-комунального господарства, розробляє пропозиції
щодо його вдосконалення і вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів
України.
3. Головними завданнями Держжитлокомунгоспу України є:
прогнозування та розробка перспектив і пріоритетних напрямів
розвитку галузі;
визначення напрямів науково-технічного прогресу в
житлово-комунальному господарстві;
розробка й впровадження нових форм і методів господарювання,
довгострокових нормативів, прогресивних форм організації та
стимулювання праці, вдосконалення організації управління;
вирішення питань, пов"язаних з економічним розвитком галузі,
переходом житлово-комунального господарства на ринкові відносини,
орендою, роздержавленням і приватизацією власності;
проведення роботи по здійсненню житлової реформи та
приватизації житла;
сприяння поліпшенню культурно-побутових і житлових умов
працівників галузі, створенню для них належних умов праці, а також
їх правовому та соціальному захисту.
4. Держжитлокомунгосп України при виконанні покладених на
нього функцій взаємодіє з іншими органами державного управління
України та Кримської АРСР, органами місцевого самоврядування.
5. Держжитлокомунгосп України, підвідомчі йому підприємства,
об"єднання, організації та установи становлять систему Комітету.
6. Держжитлокомунгосп України відповідно до покладених на
нього завдань:
а) аналізує стан житлово-комунального господарства й
розробляє пропозиції щодо його розвитку як у цілому по Україні,
так і в окремих її регіонах;
б) розробляє концепцію науково-технічного та
соціально-економічного розвитку житлово-комунального господарства;
в) організує проведення наукових і нормативних досліджень та
розробок з проблем, які мають галузеве значення, використовуючи
для цього бюджетні асигнування, а також кошти, що надходять як
пайова участь від виконкомів місцевих Рад народних депутатів,
підприємств, об"єднань, організацій та установ; об"єднує за згодою
підприємств кошти для фінансування програм і проведення заходів, в
яких заінтересована галузь або окрема група підприємств;
г) здійснює єдину технічну політику в житлово-комунальному
господарстві;
д) вивчає на всіх рівнях наявні та перспективні потреби
населення в житлово-комунальних послугах;
є) координує розвиток підвідомчих підприємств, об"єднань,
організацій та установ, використовуючи для цього державне
замовлення, договори, довгострокові економічні нормативи, систему
оподаткування, ціноутворення тощо;
ж) сприяє забезпеченню пільгових умов для підвідомчих
підприємств, об"єднань, організацій та установ, що впроваджують
прогресивні технології, створюють нові робочі місця для
працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту;
з) виконує на договірних засадах посередницькі функції по
матеріально-технічному забезпеченню та комплектуванню будов і
господарств галузі, надає через відповідні республіканські служби
(центри) сервісну допомогу державним комунальним підприємствам в
ремонтно-технічних, пусконалагоджувальних та інших роботах;
і) вживає заходів до розширення й організації власного
промислового виробництва, виконує функції єдиного замовника по
створенню нових видів машин, обладнання та приладів для потреб
житлово-комунального господарства та освоєння їх виробництва;
к) розміщує на підприємствах народногосподарського комплексу
виробництво продукції, необхідної для потреб галузі, організує
прямі зв"язки та договірні відносини, зовнішньоекономічну
діяльність;
л) аналізує кон"юнктуру ринку, рівень цін на продукцію і
тарифів на послуги житлово-комунального господарства, бере участь
у погодженні проектів оптових цін на них, обгрунтовує розміри
дотацій;
м) сприяє проведенню ефективної інвестиційної політики при
проектуванні, фінансуванні, будівництві нових і реконструкції
діючих об"єктів комунального призначення, забезпечує експертизу
проектів;
н) забезпечує підготовку, перепідготовку, професійну
переорієнтацію та підвищення кваліфікації працівників
житлово-комунального господарства, а також осіб, які вивільняються
з інших галузей, організує роботу підвідомчих навчальних закладів;
о) бере участь у розробці та реалізації державних програм
щодо поліпшення екологічного стану в республіці та ліквідації
наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
п) утворює, реорганізує і ліквідує в установленому порядку
підприємства, об"єднання, організації та установи;
р) здійснює облік результатів діяльності підвідомчих
підприємств, об"єднань, організацій та установ.
Держжитлокомунгосп України здійснює функції по управлінню
державним майном, закріпленим за підвідомчими йому підприємствами,
організаціями та установами, за винятком функцій, що входять до
компетенції Фонду державного майна України.
7. Держжитлокомунгосп України має право:
а) здійснювати контроль за станом експлуатації та утримання
житлового фонду і комунальних об"єктів незалежно від форм
власності й відомчої належності, заслуховувати з цих питань звіти
керівників відповідних підприємств, об"єднань, організацій та
установ і приймати у межах своєї компетенції обов"язкові для
виконання рішення;
б) запитувати й одержувати від виконкомів місцевих Рад
народних депутатів, міністерств і відомств, а також підприємств,
об"єднань, організацій та установ незалежно від форм власності й
відомчої належності необхідну інформацію з питань, що входять до
компетенції Комітету;
в) вносити пропозиції про припинення будівництва,
реконструкції, розширення об"єктів виробничого та іншого
призначення незалежно від форм власності та відомчої належності у
разі порушення вимог чинного законодавства, стандартів і технічних
умов щодо комунального забезпечення;
г) видавати правила, інструкції, технічні умови, нормативи
технічного обслуговування на утримання та експлуатацію житлового
фонду, об"єктів комунального господарства, і благоустрою,
обов"язкові для міністерств та відомств, виконкомів місцевих Рад
народних депутатів, підприємств, об"єднань, організацій та установ
незалежно від форм власності та відомчої належності, а також
населення;
д) залучати у межах своєї компетенції заінтересовані
організації, вчених і спеціалістів для розробки найскладніших
проблем розвитку галузі, проведення консультацій та експертизи;
є) брати участь у розгляді в інших органах державного
управління України питань, що стосуються інтересів
житлово-комунального господарства.
8. Держжитлокомунгосп України в межах своєї компетенції видає
на основі й на виконання чинного законодавства накази, організує
та перевіряє їх виконання.
Комітет у необхідних випадках видає разом з іншими органами
державного управління та громадськими об"єднаннями спільні акти.
9. Держжитлокомунгосп України очолює голова, який
призначається Кабінетом Міністрів України.
Голова Комітету має заступників, яких за його поданням
призначає Кабінет Міністрів України. Розподіл обов"язків між
заступниками голови проводиться головою Комітету.
Голова Держжитлокомунгоспу України несе персональну
відповідальність за виконання покладених на Комітет завдань і
здійснення ним своїх функцій.
10. Для погодженого вирішення питань державного управління в
галузі житлово-комунального господарства, обговорення
найважливіших питань діяльності й розвитку галузі у
Держжитлокомунгоспі України утворюється колегія у складі голови
Комітету, заступників голови за посадою, а також інших керівних
працівників Комітету.
До складу колегії можуть входити керівники інших органів
державного управління та представники відповідних громадських
об"єднань.
Члени колегії Комітету затверджуються Кабінетом Міністрів
України.
Рішення колегії проводяться в життя, як правило, наказами
Комітету.
11. У Держжитлокомунгоспі України створюється
науково-технічна рада для розгляду пропозицій з основних напрямів
розвитку науки і техніки, визначення науково обгрунтованої єдиної
технічної політики в житлово-комунальному господарстві.
Для розгляду пропозицій по економічному розвитку галузі,
переходу житлово-комунального господарства на ринкові відносини у
Комітеті створюється економічна рада.
Склад науково-технічної та економічної рад і положення про
них затверджуються головою Комітету.
12. Гранична чисельність і фонд оплати праці працівників
центрального апарату Держжитлокомунгоспу України затверджуються
Кабінетом Міністрів України.
Структура центрального апарату Комітету затверджується
Віце-прем"єр-міністром України.
Штатний розпис центрального апарату і положення про його
структурні підрозділи затверджуються головою Комітету.
13. Держжитлокомунгосп України є юридичною особою, має
самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах
банків, печатку з зображенням Державного герба України і з своїм
найменуванням.


Інші НПА

Постанова КМУ №198-91-п від 14.09.1991 Про виключення окремих суб"єктів із переліку культових споруд - визначних пам"яток архітектури, які не підлягають передачі у постійне користування релігійним організаціям Постанова КМУ №200-91-п від 14.09.1991 Питання Міністерства охорони навколишнього природного середовища України Постанова КМУ №195-91-п від 13.09.1991 Про директиви делегації України на 46-у сесію Генеральної Асамблеї ООН Постанова КМУ №190-91-п від 12.09.1991 Про призначення т. Костицького В.В. заступником Міністра охорони навколишнього природного середовища України Постанова КМУ №192-91-п від 10.09.1991 Про заходи у зв"язку з 50-річчям трагедії Бабиного Яру Постанова КМУ №194-91-п від 10.09.1991 Про визнання такими, що втратили чинність, деяких рішень Уряду України у зв"язку з прийняттям Закону УРСР "Про зайнятість населення" Постанова КМУ №193-91-п від 10.09.1991 Про створення Чернігівського технологічного інституту Постанова КМУ №189-91-п від 09.09.1991 Про оголошення подяки голові Державного комітету України по легкій промисловості т. Никитенку Г.Г. Постанова КМУ №191-91-п від 07.09.1991 Про відтворення Успенського собору в м. Києві Постанова КМУ №187-91-п від 06.09.1991 Про призначення т. Будзана Б.П. завідуючим Відділом з питань власності і підприємництва Секретаріату Кабінету Міністрів України