Постанова КМУ № 345-2009-п від 15.04.2009 Про затвердження критерію, за яким оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів, пов"язаних з державним наглядом (контролем) у сфері загальнообов"язкового державного соціального страхування на випадок безробіття

                                                          
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 15 квітня 2009 р. N 345
Київ
{ Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
N 636 ( 636-2011-п ) від 15.06.2011 }
Про затвердження критерію, за яким оцінюється
ступінь ризику від провадження господарської
діяльності та визначається періодичність проведення
планових заходів, пов"язаних з державним наглядом
(контролем) у сфері загальнообов"язкового державного
соціального страхування на випадок безробіття

Відповідно до статті 5 Закону України "Про основні засади
державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"
( 877-16 ) Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
Затвердити критерій, за яким оцінюється ступінь ризику від
провадження господарської діяльності та визначається періодичність
проведення планових заходів, пов"язаних з державним наглядом
(контролем) у сфері загальнообов"язкового державного соціального
страхування на випадок безробіття, згідно з додатком.

Прем"єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО
Інд. 26

Додаток
до постанови Кабінету Міністрів України
від 15 квітня 2009 р. N 345
КРИТЕРІЙ,
за яким оцінюється ступінь ризику від провадження
господарської діяльності та визначається періодичність
проведення планових заходів, пов"язаних з державним
наглядом (контролем) у сфері загальнообов"язкового
державного соціального страхування на випадок безробіття

1. Критерієм, за яким оцінюється ступінь ризику від
провадження господарської діяльності суб"єктами господарювання -
страхувальниками, які відповідно до закону сплачують страхові
внески на загальнообов"язкове державне соціальне страхування на
випадок безробіття (далі - страхові внески), є повнота нарахування
та сплати таких внесків.
2. Установлюється три ступені ризику - високий, середній та
незначний.
3. До суб"єктів господарювання з високим ступенем ризику
відносяться ті, що:
1) не подають робочим органам виконавчої дирекції Фонду
загальнообов"язкового державного соціального страхування на
випадок безробіття відомості про сплату страхових внесків;
2) мають прострочену заборгованість із сплати страхових
внесків.
4. До суб"єктів господарювання із середнім ступенем ризику
відносяться ті, що:
1) несвоєчасно сплачують страхові внески;
2) порушують строки подання відомостей про сплату страхових
внесків;
3) допускають помилки, неузгодженість у відомостях про сплату
страхових внесків.
5. Суб"єкти господарювання, що не мають жодної з ознак,
передбачених пунктами 3 і 4, вважаються суб"єктами господарювання
з незначним ступенем ризику.
6. Планові заходи, пов"язані з державним наглядом (контролем)
за нарахуванням та сплатою суб"єктами господарювання страхових
внесків, здійснюються з такою періодичністю:
з високим ступенем ризику - не частіше одного разу на рік;
із середнім ступенем ризику - не частіше одного разу на два
роки;
з незначним ступенем ризику - не частіше одного разу на п"ять
років.