Постанова КМУ № 358-99-п від 13.03.1999 Про підсумки роботи народного господарства у 1998 році

                                                          
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 13 березня 1999 р. N 358
Київ
Про підсумки роботи народного
господарства у 1998 році

Кабінет Міністрів України відзначає, що протягом минулого
року економічні процеси у країні мали складний і суперечливий
характер.
Ознаки економічного зростання, що з"явилися у другому
півріччі 1997 р. після восьми років безперервного спаду,
посилилися у січні - серпні 1998 року. Збільшилися обсяги
промислового виробництва, валової продукції сільського
господарства, капітальних вкладень, будівельно-монтажних робіт,
послуг транспорту. Вперше за останні роки збільшився обсяг
валового внутрішнього продукту. Індекс інфляції становив 102,3
відсотка проти 105,4 за вісім місяців 1997 року. Темпи підвищення
цін у промисловості відповідали рівню минулорічних - 104,9
відсотка.
Проте загострення у серпні - вересні світової фінансової
кризи, особливо у Росії - провідного торгівельного партнера
України, незбалансованість державного бюджету та значне
недонадходження коштів до нього, повільні темпи структурних
зрушень, недосконалість банківської системи, збитковість великої
кількості підприємств зумовили погіршення фінансової ситуації та
стану економіки в цілому.
Скоротився попит на продукцію українського експорту, і
передусім металургійної промисловості. Ситуація погіршилася також
у зв"язку із ускладненнями на ринку державних цінних паперів.
Девальвація гривні у серпні - вересні становила 59,3 відсотка.
Знецінення національної валюти стало основним чинником інфляційних
очікувань.
Становище вдалося зберегти керованим лише в результаті
своєчасно прийнятих у січні - серпні 1998 р. указів Президента
України, спрямованих на забезпечення економного витрачання
бюджетних коштів, зниження податкового навантаження з одночасним
посиленням контролю за повнотою сплати податків, досягнення
економічної стабілізації та стимулювання розвитку підприємницької
діяльності. Оперативно було розроблено і реалізовано антикризові
заходи фінансової стабілізації, що також значною мірою сприяло
нейтралізації наслідків кризових явищ.
Вжито ряд заходів з метою зменшення заборгованості із
заробітної плати і збільшення додаткових надходжень до Пенсійного
фонду.
Темпи падіння курсу гривні уповільнилися і становили у жовтні
0,8 відсотка. У листопаді та грудні цей курс практично не
змінювався і утримувався на рівні 3,427 гривні за долар США.
Індекс інфляції у жовтні дорівнював 106,2 відсотка, а у листопаді
та грудні його величина зменшилася відповідно до 103 та 103,3
відсотка. В цілому за рік споживчі ціни зросли на 20, а ціни
виробників промислової продукції - на 35,3 відсотка. Дефіцит
державного бюджету у минулому році становив 2 млрд. гривень (1,9
відсотка валового внутрішнього продукту) проти 6,3 млрд. гривень
за 1997 рік (6,7 відсотка).
Обсяги валового внутрішнього продукту і промислового
виробництва скоротилися порівняно з 1997 роком відповідно на 1,7
та 1,5 відсотка, однак і в умовах загострення фінансової кризи їх
спад був найнижчим за роки незалежності.
Незважаючи на значне погіршення умов господарювання в ряді
галузей і регіонів, забезпечено збереження темпів приросту
промислової продукції. Порівняно з 1997 роком у кольоровій
металургії він становив 12,4, хімічній та нафтохімічній
промисловості - 0,9 відсотка. Нафтопереробними підприємствами
перероблено 13,4 млн. тонн нафти, що на 4 відсотки більше, ніж за
1997 рік. Зріс випуск продукції в 14 областях, мм. Києві та
Севастополі.
Обсяги капітальних вкладень вперше за останні роки зросли на
4,8 відсотка, що обумовлено передусім істотним збільшенням
амортизаційних відрахувань. Основним джерелом фінансування стали
власні кошти підприємств і організацій, питома вага яких
дорівнювала 71,4 відсотка загального обсягу капітальних вкладень.
Обсяги будівельно-монтажних робіт збільшилися на 2,7 відсотка.
Було запроваджено новий порядок забезпечення природним газом
народного господарства і населення, започатковано аукціони з
продажу природного газу. Хоча кардинально розв"язати проблему
неплатежів не вдалося, питома вага оплати за використаний газ
збільшилася за рік з 40 до 42,6 відсотка. Обсяг споживання газу
скоротився проти 1997 року на 6 млрд. куб. метрів, або на 18,8
відсотка.
З метою стабілізації роботи вугільної промисловості Кабінетом
Міністрів України було прийнято ряд рішень, спрямованих на
вдосконалення механізму розрахунків за вугільну продукцію,
забезпечення своєчасної виплати заробітної плати та інших
соціальних виплат працівникам галузі, вишукання фінансових
ресурсів для кредитування придбання устаткування для лав тощо. В
умовах обмеженості коштів державного бюджету вугільна
промисловість отримала 2 млрд. гривень, що перевищувало 11
відсотків витрат державного бюджету. Все це сприяло збільшенню
обсягів видобування вугілля.
Здійснювалися заходи, пов"язані із реструктуризацією
вугільних підприємств, закриттям неперспективних шахт. На 1 січня
1999 р. припинено гірничі роботи на 49 шахтах та 2 розрізах,
закінчено закриття 12 шахт.
Характерною ознакою минулого року було зростання обсягів
виробництва на підприємствах, орієнтованих на внутрішній ринок. У
деревообробній та целюлозно-паперовій промисловості вони
збільшилися - на 10,4 відсотка, легкій промисловості - на 1,5, в
промисловості будівельних матеріалів - на 4,1 відсотка.
Виробництво товарів широкого вжитку залишилося на рівні 1997
року, а непродовольчих товарів зросло на 11 відсотків. Вжиті
Кабінетом Міністрів України заходи щодо розвитку легкої
промисловості дали змогу скоротити обсяги імпорту одягу та взуття
на 15, тканин - на 4,6 відсотка. Водночас експорт товарів легкої
промисловості збільшився на 20,9 відсотка.
Намітилися деякі позитивні зрушення в агропромисловому
комплексі, зокрема у тваринництві. Обсяг валової продукції в
галузі зріс на 2,3 відсотка. Цьому сприяло запровадження нульової
ставки податку на додану вартість та виплата дотацій при
реалізації сільгоспвиробниками молока і худоби переробним
підприємствам, а також виділення з державних резервів 630 тис.
тонн зерна для виготовлення кормів. Збільшилося виробництво
продукції з незбираного молока, сиру жирного, маргаринової
продукції, круп, кондитерських та макаронних виробів, олії, деяких
інших продовольчих товарів.
Стабілізувалася робота підприємств транспорту і зв"язку.
Однак позитивні зрушення не забезпечили поліпшення
економічного становища країни.
Поряд із загостренням фінансової кризи, погіршенням
кон"юнктури зовнішнього ринку основними факторами, що звужують
можливості виробництва та збуту промислової продукції, є низька
конкурентоспроможність вітчизняного виробництва, нерозвинутість
маркетингу, незадовільне фінансове становище підприємств, високі
ставки банківських кредитів, відсутність мотивації в іноземних
інвесторів для вкладання коштів у виробничі проекти. Значною мірою
це зумовлено пасивним ставленням керівників міністерств, інших
центральних та місцевих органів виконавчої влади до розв"язання
нагальних проблем структурної перебудови, послабленням роботи із
забезпечення випуску конкурентоспроможної продукції, підвищення
продуктивності праці.
Після майже дворічного зростання обсягів випуску продукції в
металургійному комплексі за минулий рік ці обсяги скоротилися на
6,8 відсотка, при цьому на 9 відсотків зменшився експорт чорних
металів та виробів з них. З урахуванням того, що ця галузь
виробляє майже чверть загального обсягу промислової продукції,
спад її виробництва різко погіршив ситуацію у промисловості в
цілому. Рентабельність продукції перебувала на межі збитковості,
що поряд з високим рівнем бартерних операцій (40,8 відсотка)
значно ускладнило фінансове становище більшості підприємств.
Спад обсягів виробництва допущено також підприємствами
машинобудування та металообробки (на 4,5 відсотка), паливної
промисловості (на 0,7), електроенергетики (на 0,3 відсотка).
Приріст випуску продукції у хімічній та нафтохімічній галузі
забезпечено в основному за рахунок її збільшення на підприємствах
нафтохімічної промисловості. Водночас знизилися обсяги виробництва
аміаку на 3,8 відсотка і азотних добрив на 17 відсотків, які
визначають експортний потенціал галузі. Через несприятливу
кон"юнктуру світового ринку експорт цієї продукції скоротився
відповідно на 12 млн. і 143 млн. доларів США (на 6 і 38
відсотків).
У машинобудівному комплексі зменшився випуск двох третин
найменувань основних виробів. За винятком окремих виробництв,
галузь в цілому залишається збитковою. Основна причина
незадовільної роботи полягає у тому, що значна частина вітчизняної
машинобудівної продукції залишається неконкурентоспроможною через
високу її собівартість та низьку якість порівняно із закордонними
аналогами. Структура виробництва не відповідає структурі попиту,
що ускладнює збут продукції навіть на внутрішньому ринку. Не на
належному рівні ведеться робота із скорочення ресурсо- і
енерговитратних та збиткових виробництв, не виконуються завдання
щодо реструктуризації машинобудівних підприємств.
Міністерство промислової політики недостатньо займається цими
питаннями, послабило свій вплив на роботу підприємств, які входять
до сфери його управління.
Значне скорочення обсягів промислового виробництва допущено
підприємствами областей: Хмельницької (на 12,2 відсотка),
Львівської (на 9,6), Донецької (на 7,9), Чернігівської (на 6,1),
Луганської (на 6), Херсонської (на 4,2), Сумської (на 3,9),
Івано-Франківської (на 3,3), Дніпропетровської (на 3), Рівненської
(на 2,6 відсотка).
Незважаючи на зменшення відрахувань від рентної плати до
бюджету, не досягнуто рівня 1997 року у видобуванні нафти і
газового конденсату (94,3 відсотка) та природного газу (98,8
відсотка). Залишається нерозв"язаною проблема стабільного
завантаження вітчизняних нафтопереробних заводів сировиною,
внаслідок цього 67 відсотків нафти перероблено на давальницьких
умовах. Державний комітет нафтової, газової та нафтопереробної
промисловості недостатньо використовує можливості для
відпрацювання ефективних схем залучення іноземних постачальників
сирої нафти на вітчизняні нафтопереробні підприємства.
Підприємствами електроенергетики вироблено електроенергії на
2,9 відсотка менше, ніж за 1997 рік; на 18,3 відсотка скоротилися
обсяги експорту електричної енергії. Погіршилися
техніко-економічні показники виробництва. Коефіцієнт використання
потужностей енергетичних блоків знизився на 2,2 відсотка, а питомі
витрати умовного палива збільшилися на 3,9 відсотка. Підприємства
перебувають у надзвичайно скрутному фінансовому становищі. Частка
продукції, що реалізується за бартером, збільшилася проти 1997
року на 2,1 відсоткових пункта і дорівнювала 47,9 відсотка.
Водночас надходження коштів від споживачів становило лише 16,8
відсотка обсягу реалізованої продукції.
Заборгованість за відпущену теплову і електричну енергію у
1998 році зросла на 74,2 відсотка і досягла 5,4 млрд. гривень, що
перевищує шестимісячне її виробництво. Борг промислових споживачів
за спожитий газ акціонерному товариству "Укргазпром" на початок
1999 року становив 707,2 млн. гривень, бюджетних установ і
організацій та населення газопостачальним організаціям - 2,6 млрд.
гривень.
Проте вимоги Кабінету Міністрів України до керівництва Ради
міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та
Севастопольської міських державних адміністрацій, Міністерства
енергетики, Державного комітету нафтової, газової та
нафтопереробної промисловості, Національної акціонерної компанії
"Нафтогаз України" щодо припинення безоплатного відпуску енергії,
скорочення обсягів бартеризації, підвищення рівня збору коштів за
відпущену і спожиту електричну, теплову енергію та природний газ,
погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного
комплексу перед бюджетом виконуються незадовільно.
Із значним відставанням реалізується Державна програма
виготовлення та встановлення побутових газових лічильників. На
початок 1999 року в житловому фонді їх встановлено лише четверту
частину передбаченої Програмою кількості, а в мм. Києві та
Севастополі, Донецькій, Луганській, Запорізькій та Харківській
областях - від 6 до 17 відсотків.
Складною залишається ситуація в аграрному секторі. Обсяги
валової продукції сільського господарства скоротилися проти 1997
року на 8,3 відсотка, і в основному через зменшення обсягів
продукції рослинництва на 14,9 відсотка. Зниження обсягів валової
продукції стало наслідком скорочення виробництва, передусім зерна,
цукрових буряків, плодів і ягід, картоплі. Залишаються серйозними
проблеми з підготовкою до весняно-польових робіт. Зриваються
графіки постачання мінеральних добрив, дизельного палива, бензину.
Низький рівень підготовки сільськогосподарської техніки.
Незважаючи на деяке поліпшення ситуації у тваринництві,
продовжує скорочуватися поголів"я великої рогатої худоби, у тому
числі корів. У вкрай складному становищі знаходиться вівчарство і
м"ясне птахівництво. Виробництво продукції тваринництва у
господарствах суспільного сектору є збитковим - сума збитків
становить майже 3 млрд. гривень. Водночас не використано в повному
обсязі державну підтримку. Переробним підприємствам продано худоби
і птиці лише 23 відсотки, а молока - 68 відсотків обсягів
реалізації.
Міністерство агропромислового комплексу разом з Радою
міністрів Автономної Республіки Крим, обласними державними
адміністраціями недостатньо займаються пошуком та використанням
власних резервів і можливостей галузей, пояснюючи істотні недоліки
в роботі об"єктивними обставинами; послабили контроль за
розрахунками сільськогосподарських товаровиробників за отримані
ними від держави матеріально-технічні та фінансові ресурси,
заборгованість з яких на 1 січня 1999 р. становила близько З млрд.
гривень.
Обсяг роздрібного товарообороту, включаючи громадське
харчування, зменшився порівняно з 1997 роком на 5,4 відсотка.
Масового поширення набула торгівля в неустановлених місцях, інші
порушення правил торгівлі. Міністерство зовнішніх економічних
зв"язків і торгівлі не організувало належним чином роботу
Державної міжвідомчої комісії з проблем споживчого ринку. Не
виконується рішення Кабінету Міністрів України про відкриття
підприємствам торгівлі спеціальних рахунків для прискорення
розрахунків з вітчизняними постачальниками товарів.
Світова економічна криза, низька конкурентоспроможність
продукції та недостатня робота щодо пошуку ринків збуту негативно
позначилися на обсягах зовнішньої торгівлі. Зовнішньоторгівельний
оборот товарів і послуг зменшився порівняно з 1997 роком на 13,2
відсотка і становив 32,6 млрд. доларів США. З країнами СНД та
Балтії цей показник зменшився на 22,8, з іншими країнами світу -
на 3,1 відсотка. Експорт товарів знизився на 13,2 відсотка.
Міністерством зовнішніх економічних зв"язків і торгівлі, іншими
центральними органами виконавчої влади не були здійснені заходи,
спрямовані на своєчасну переорієнтацію потоків українського
експорту на нові ринки, надання експортерам допомоги у підтриманні
належного рівня цін та рентабельності продукції.
Міністерством транспорту не ведеться належна робота для
збільшення транзитних вантажопотоків на морському, залізничному та
автомобільному транспорті.
Погіршилося фінансове становище суб"єктів господарювання.
Майже половина промислових та 87 відсотків сільськогосподарських
підприємств завершили минулий рік із збитками. Прибутковими
підприємствами отримано прибутку майже на 1,9 млрд. гривень менше,
ніж за 1997 рік, тоді як збитки нерентабельних підприємств зросли
на 3 млрд. гривень. Це ускладнило проблему ліквідації
взаємозаборгованості: на 1 січня 1999 р. обсяг кредиторської
заборгованості перевищив обсяг валового внутрішнього продукту у
1,5 раза.
Зведений бюджет за доходами виконано у минулому році на 95,6
відсотка розрахункових річних сум, державний бюджет - на 75,3
відсотка річних призначень.
Невиконання запланованих обсягів бюджетних надходжень поряд з
незадовільним фінансовим становищем господарств значною мірою
пов"язано із зростанням сум заборгованості перед бюджетом і
наявністю великої кількості порушень податкового законодавства.
Кожне друге підприємство ухилялося від сплати податків або
порушувало податкове законодавство. Сума недоїмки збільшилася на 8
млрд. гривень і на кінець року становила 10,3 млрд. гривень.
Значних втрат зазнав бюджет через наявність податкових пільг.
Зростання заборгованості допущено підприємствами, що належать
до сфери управління Міністерства вугільної промисловості - майже в
2 рази, Міністерства промислової політики, Державного комітету
нафтової, газової та нафтопереробної промисловості, Міністерства
агропромислового комплексу - майже у 3, Міністерства транспорту -
3,4 раза, Міністерства енергетики - у 7,6 раза.
Зменшенню сум недоїмки повинна була сприяти реалізація Указу
Президента України від 4 березня 1998 р. N 167 ( 167/98 ) "Про
заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами
і державними цільовими фондами", яким запроваджено податкову
заставу майна та майнових прав боржників як засіб забезпечення
погашення платниками податків податкової заборгованості. В
податкову заставу було взято майна на суму 8,8 млрд. гривень, або
85,8 відсотка загальної суми недоїмки. Однак до бюджету вдалося
мобілізувати лише 30 млн. гривень - 0,3 відсотка обсягу податкової
застави.
Міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої
влади не забезпечують виконання в повному обсязі вимог Указу
Президента України від 21 січня 1998 р. N 41 ( 41/98 ) "Про заходи
щодо запровадження режиму жорсткого обмеження бюджетних видатків
та інших державних витрат, заходів щодо забезпечення надходження
доходів до бюджету і запобігання фінансовій кризі" в частині
забезпечення суворої економії у витрачанні бюджетних коштів,
наповнення бюджетів, упорядкування проведення взаємозаліків
видатків бюджетів усіх рівнів у рахунок заборгованості (недоїмки)
з платежів до бюджетів, дотримання бюджетної та фінансової
дисципліни.
Питома вага взаємозаліків у державному бюджеті зменшилася до
16,9 відсотка проти 24,3 відсотка у 1997 році, у місцевих бюджетах
- 23,1 проти 28,3 відсотка. Водночас у Полтавській, Харківській,
Миколаївській областях за рахунок взаємозаліків сформовано
половину всіх надходжень до місцевих бюджетів, у
Івано-Франківській - 40,7 відсотка, Луганській - третину.
Однією з найскладніших була торік ситуація, що виникла на
ринку облігацій внутрішньої державної позики. В результаті
спільних заходів Кабінету Міністрів України та Національного банку
з конверсії боргових зобов"язань вдалося зменшити навантаження на
бюджет з обслуговування цих облігацій у 1998 році на 1,2 млрд. і у
1999 році - на 0,7 млрд. гривень.
Водночас не сталося істотних змін у поліпшенні кредитування
економіки, частка коштів, спрямованих на рефінансування
комерційних банків у загальній сумі первинної кредитної емісії,
зменшилася до 4,6 відсотка, що негативно вплинуло на можливості
кредитування суб"єктів господарської діяльності. Залишався високим
рівень процентних ставок за кредитами комерційних банків.
Обсяг прострочених та пролонгованих кредитів збільшився на 82
відсотки при зростанні загальної суми заборгованості перед
комерційними банками на 21 відсоток.
Ускладнення економічної ситуації спричинило загострення
соціальних проблем. Незважаючи на вжиті Президентом України та
Кабінетом Міністрів України заходи, повністю подолати тенденцію
зростання заборгованості з виплати заробітної плати не вдалося,
хоча у жовтні - грудні заборгованість з виплати заробітної плати
працівникам бюджетної сфери зменшилася на 127,9 млн. гривень (13
відсотків). Загальна заборгованість з виплати заробітної плати на
10 січня 1999 р. становила 6,5 млрд. гривень, а з виплати пенсій і
грошової допомоги - більш як 2 млрд. гривень.
Місцевими органами виконавчої влади недостатньо
використовуються наявні можливості для розв"язання
соціально-економічних проблем. У 1998 році дохідна частина
місцевих бюджетів перевиконана на 41,1 відсотка, тобто на
розв"язання соціально-економічних проблем додатково можна було
використати майже 4 млрд. гривень. Водночас заборгованість із
соціальних виплат з місцевих бюджетів за цей період зросла майже
на чверть і досягла 700 млн. гривень, у тому числі 564 млн.
гривень (29 відсотків) - з виплати заробітної плати працівникам
бюджетної сфери.
Продовжує ускладнюватися ситуація на ринку праці. Рівень
офіційно зареєстрованого безробіття з 2,3 відсотка на 1 січня
1998 р. підвищився до 3,7 відсотка на 1 січня 1999 р., а у
Волинській, Львівській, Івано-Франківській, Чернігівській областях
він досяг 6 - 7,2 відсотка. Значними залишаються обсяги
прихованого безробіття внаслідок перебування працівників
підприємств у вимушених відпусках або на робочих місцях менше
встановленого часу (тижня). Одночасно з різким зростанням
пропонування робочої сили постійно зменшується попит на неї (на
початку 1998 року на кожне вільне місце претендувало 20, а на 1
січня 1999 р. - уже 30 чоловік).
Залишається незадовільним стан охорони праці. За минулий рік
травми на виробництві отримали 47 тис. чоловік, з них понад 1,5
тис. із смертельними наслідками. В умовах, що не відповідають
санітарно-гігієнічним нормам, працює понад 3,4 млн. осіб.
Забезпеченість спецодягом та взуттям, іншими засобами
індивідуального захисту не перевищує 40 - 50 відсотків.
Фонд державного майна не вжив вичерпних заходів для виконання
завдань з надходження коштів від приватизації. Протягом року до
державного бюджету перераховано 360,2 млн. гривень, або 34,6
відсотка обсягів, передбачених Законом України "Про Державний
бюджет України на 1998 рік" ( 796/97-ВР ). Недостатньо проводиться
робота з повернення до державної власності пакетів акцій, покупці
яких не виконують своїх інвестиційних зобов"язань, для їх
наступної реалізації.
Повільно налагоджується управління корпоративними правами
держави. Фонд державного майна передав Агентству з управління
державними корпоративними правами лише третину з 5,2 тис.
корпоративних прав. Не забезпечується реальний вплив на стан справ
підприємств, у яких держава має пакети акцій, надходження до
державного бюджету відповідних дивідендів.
Чинне законодавство не створює необхідних правових умов для
забезпечення стабілізації економіки, переходу від спаду до фази
зростання обсягів виробництва. До цього часу не прийнято Закони
України "Про податок на нерухоме майно (нерухомість)", "Про
місцеві податки і збори", "Про податок на доходи фізичних осіб",
"Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про податок на
додану вартість", "Про акцизний збір" та багато інших,
передбачених заходами правового та організаційного забезпечення
реалізації Програми діяльності Кабінету Міністрів України (всього
до Верховної Ради України внесено 120 законопроектів). Прийняття
цих законодавчих актів сприяло б збільшенню дохідної частини
бюджетів усіх рівнів, впорядкуванню їх видатків, розв"язанню
соціально-економічних проблем.
Як свідчить аналіз практики розгляду законопроектів, кожний
третій проект відхиляється через неузгодженість з комітетами
Верховної Ради України. Водночас, незважаючи на доручення Кабінету
Міністрів України, ряд міністерств, інших центральних органів
виконавчої влади недостатньо активно співпрацюють з цими
комітетами.
Перелічені та інші недоліки у розв"язанні проблем
стабілізації економіки і досягнення економічного зростання значною
мірою спричинені тим, що керівники міністерств, інших центральних
органів виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки
Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні
адміністрації не вжили достатніх заходів для виконання указів
Президента України, рішень Кабінету Міністрів України, спрямованих
на поліпшення роботи народного господарства, послабили вплив на
результати діяльності підприємств і організацій, які входять до
сфери їх управління. Не забезпечується належна координація роботи
міністерств, інших центральних органів виконавчої влади з Радою
міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та
Севастопольською міськими державними адміністраціями.
Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Вказати Міністру промислової політики Гуреєву В.М.,
Міністру агропромислового комплексу Супіханову Б.К., голові
Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної
промисловості Тарашевському В.С., головам обласних державних
адміністрацій: Хмельницької - Лундишеву В.М., Львівської - Семчуку
С.В., Донецької - Януковичу В.Ф., Чернігівської - Каскевичу М.Г.,
Луганської - Єфремову О.С., Херсонської - Касьяненку А.І.,
Сумської - Берфману М.А., Івано-Франківської - Вишиванюку М.В.,
Дніпропетровської - Мігдєєву О.В. та Рівненської - Сороці М.П. на
невжиття в 1998 році необхідних заходів для стабілізації і
нарощування обсягів виробництва продукції.
2. Вважати основним завданням керівників міністерств, інших
центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної
Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських
державних адміністрацій безумовне виконання завдань Програми
діяльності Кабінету Міністрів України, зокрема щодо стимулювання
інвестиційної діяльності, проведення активної державної політики,
спрямованої на підтримку вітчизняного виробництва, розвитку
підприємництва, створення умов для стабільної та ефективної роботи
підприємств, оздоровлення їх фінансового становища, випуску
конкурентоспроможної продукції, розв"язання проблеми погашення
взаємної заборгованості та збільшення оборотних коштів,
забезпечення своєчасного і в повному обсязі внесення обов"язкових
платежів до державного та місцевих бюджетів, Пенсійного фонду, а
також активізації співпраці з комітетами Верховної Ради України з
питань розгляду та супроводу проектів законодавчих актів.
3. З метою ліквідації та недопущення в подальшому
заборгованості із заробітної плати, пенсій, стипендій, інших
соціальних виплат:
1) Міністерству фінансів, іншим центральним органам
виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим,
обласним, Київській та Севастопольській міським державним
адміністраціям вжити вичерпних заходів для погашення до кінця 1999
року заборгованості з виплати заробітної плати працівникам
бюджетної сфери, пенсій, стипендій, інших соціальних виплат;
2) Фонду державного майна у місячний термін після
перереєстрації прав власності на пакети акцій, що повертаються у
державну власність внаслідок невиконання покупцями договорів
купівлі-продажу цих пакетів, приймати рішення про їх подальший
продаж. Забезпечити надходження коштів від приватизації державного
майна до дохідної частини державного бюджету;
3) Голові Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головам
обласних, Київської та Севастопольської міських державних
адміністрацій вжити рішучих заходів до скорочення недоїмки
підприємств, установ, організацій перед бюджетом та Пенсійним
фондом.
4. Міністерству праці та соціальної політики, Міністерству
фінансів, Міністерству економіки, Державній податковій
адміністрації, Міністерству юстиції разом з іншими центральними
органами виконавчої влади за результатами роботи в 1998 році
провести ретельний аналіз додержання законодавства про працю, в
тому числі своєчасну виплату заробітної плати та погашення
існуючої заборгованості. Про наслідки проведеної роботи у місячний
термін поінформувати Кабінет Міністрів України з поданням
узгоджених пропозиції щодо удосконалення відповідних законодавчих
та інших нормативних актів.
5. Міністерству праці та соціальної політики разом з іншими
центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної
Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими
державними адміністраціями вжити заходів до неухильного виконання
вимог законодавчих та інших нормативних актів з питань охорони
праці.
6. З метою скорочення дебіторської та кредиторської
заборгованості, зменшення обсягу бартерних операцій, поліпшення
платіжної дисципліни:
1) Міністерству фінансів, Міністерству економіки, Державній
податковій адміністрації, Міністерству юстиції разом з
Національним банком закінчити до 1 червня 1999 р. розроблення
проекту Закону України "Про порядок примусового стягнення
заборгованості перед бюджетом та державними цільовими фондами",
передбачивши, зокрема, врегулювання питань щодо скасування:
порядку безспірного стягнення та безакцентного списання
коштів, крім податкових платежів і сум за судовими рішеннями;
позабалансового обліку розрахункових документів в установах
банків (картотека N 2);
2) заборонити Раді міністрів Автономної Республіки Крим,
обласним, Київській та Севастопольській міським державним
адміністраціям проводити взаємозаліки з фінансування видатків у
рахунок погашення недоїмки за платежами, що підлягають внесенню до
місцевих бюджетів;
7. З метою виконання бюджетних зобов"язань, збільшення
реальних надходжень до бюджетів і розвитку фондового ринку:
1) Державній податковій адміністрації встановити окремий
податковий контроль за найбільшими платниками податків (у першу
чергу за тими, що мають велику заборгованість перед бюджетом та
позабюджетними фондами), посилити контроль за правильністю
нарахування та повнотою сплати податків, зборів (обов"язкових
платежів);
2) Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади,
Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та
Севастопольській міським державним адміністраціям забезпечити
неухильне виконання Указу Президента України від 21 січня 1998 р.
N 41 "Про запровадження режиму жорсткого обмеження бюджетних
видатків та інших державних витрат, заходи щодо забезпечення
надходжень доходів до бюджету і запобігання фінансовій кризі". Не
допускати випадків взяття зобов"язань розпорядниками бюджетних
коштів понад затверджені для них асигнування;
3) Міністерству фінансів, Державній податковій адміністрації,
Міністерству економіки, Міністерству зовнішніх економічних
зв"язків і торгівлі, Національному агентству з питань розвитку та
європейської інтеграції, іншим центральним органам виконавчої
влади:
проаналізувати у місячний термін стан справ з цільовим
використанням та своєчасним поверненням іноземних кредитів,
наданих під гарантію Кабінету Міністрів України, і подати
пропозиції щодо забезпечення їх повернення;
прискорити подання проекту Закону України "Про державний
борг";
4) Міністерству економіки, Міністерству фінансів, іншим
центральним органам виконавчої влади разом з Національним банком
забезпечити виконання погоджених з Міжнародним валютним фондом
умов для продовження реалізації Програми розширеного фінансування;
5) Міністерству фінансів, Державному комітетові статистики
розробити і затвердити систему обліку і звітності щодо формування,
використання та руху позабюджетних коштів міністерств, інших
центральних та місцевих органів виконавчої влади, бюджетних
установ, організацій;
6) Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку,
Фонду державного майна, Міністерству фінансів разом з Національним
банком підготувати та подати до 1 квітня 1999 р. Кабінетові
Міністрів України узгоджені пропозиції щодо придбання у державну
власність частки у статутному фонді Національного депозитарію;
7) Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку,
Міністерству фінансів, Міністерству економіки, Державній
податковій адміністрації, Міністерству юстиції разом з
Національним банком прискорити подання Кабінетові Міністрів
України проекту закону про внесення змін і доповнень до Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" і Декрету
Кабінету Міністрів України "Про державне мито" щодо звільнення
починаючи з 2000 року від оподаткування доходів з цінних паперів,
емітованих в Україні;
8) Міністерству фінансів, Міністерству економіки, Державній
митній службі, Міністерству транспорту, Міністерству юстиції,
Міністерству агропромислового комплексу, Міністерству охорони
навколишнього природного середовища та ядерної безпеки разом з
іншими центральними органами виконавчої влади внести в місячний
термін Кабінетові Міністрів України законопроект щодо
перерахування до державного бюджету сум зборів, які справляються у
пунктах пропуску через державний кордон України у зв"язку із
здійсненням митного, екологічного, ветеринарного та
фітосанітарного контролю, та за проїзд транспортних засобів
автомобільними дорогами України.
8. Міністерству промислової політики, Міністерству економіки,
Міністерству зовнішніх економічних зв"язків і торгівлі подати до
1 травня 1999 року пропозиції щодо відновлення стабільних
міжгалузевих зв"язків виробників та споживачів продукції
гірничо-металургійного комплексу.
9. Міністерству економіки разом з іншими центральними
органами виконавчої влади прискорити доопрацювання проекту
Програми створення в Україні спеціальних (вільних) економічних зон
на 1999-2001 роки.
10. З метою стимулювання виробництва промислової та
сільськогосподарської продукції:
1) Міністерству промислової політики, Міністерству економіки,
Міністерству зовнішніх економічних зв"язків і торгівлі
активізувати роботу щодо поліпшення маркетингової діяльності та
збільшення обсягу замовлень для підприємств, передусім
експортерів. Про вжиті заходи до