Постанова КМУ № 632 від 19.11.2014 Про затвердження Порядку придбання акцій банків в обмін на облігації внутрішньої державної позики

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

від 19 листопада 2014 р. № 632
Київ


Про затвердження Порядку придбання акцій банків в обмін на облігації внутрішньої державної позики

Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Порядок придбання акцій банків в обмін на облігації внутрішньої державної позики, що додається.

Прем'єр-міністр України

А.ЯЦЕНЮК

Інд. 34
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 19 листопада 2014 р. № 632


ПОРЯДОК
придбання акцій банків в обмін на облігації внутрішньої державної позики

1. Цей Порядок визначає механізм придбання акцій додаткової емісії банку в обмін на облігації внутрішньої державної позики державою в особі:

1) Кабінету Міністрів України - у разі капіталізації банку, 100 відсотків статутного капіталу якого належать державі (державний банк);

2) Мінфіну - у разі капіталізації:

неплатоспроможного банку, якщо держава бере участь у його виведенні з ринку;

банку, в якому держава володіє часткою понад 75 відсотків (крім санаційного банку), в тому числі того, що бере участь у виведенні неплатоспроможного банку з ринку;

банку з недостатнім рівнем капіталу.

2. Придбання акцій здійснюється за пропозицією Національного банку на підставі рішення Кабінету Міністрів України.

Проект зазначеного рішення вноситься на розгляд Кабінету Міністрів України Мінфіном з урахуванням рекомендацій і пропозицій Експертно-аналітичної ради з питань участі держави у статутному капіталі банків, утвореної постановою Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2014 р. № 105 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 33, ст. 883), щодо можливої участі держави у статутному капіталі банку.

3. Після прийняття рішення про придбання акцій банку Мінфін випускає та вносить до статутного капіталу банку облігації внутрішньої державної позики на суму, що відповідає розміру, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України про капіталізацію банку, та відповідно до законодавства вживає заходів до оформлення корпоративних прав держави та належного управління ними.

У разі коли держава не набуває частки у статутному капіталі банку в такому розмірі, Мінфін припиняє дії стосовно капіталізації банку, про що повідомляє Кабінетові Міністрів України з поданням відповідних пропозицій.

4. Для розгляду питання придбання акцій банку, 100 відсотків статутного капіталу якого належать державі, чи банку, в якому держава володіє часткою понад 75 відсотків, Національний банк подає Кабінетові Міністрів України пропозицію щодо визначення розміру додаткової капіталізації банку за результатами діагностичного обстеження банку, матеріали якого подаються банком Мінфіну.

Кабінет Міністрів України приймає рішення про придбання акцій такого банку з урахуванням розміру додаткової капіталізації банку за результатами діагностичного обстеження та/або результатів аналізу господарсько-фінансової діяльності банку.

5. Держава може брати участь у капіталізації банку з недостатнім рівнем капіталу за таких умов:

1) банк відповідає критеріям, що може бути підставою для участі держави у статутному капіталі (в частині капіталізації банків), визначеним Експертно-аналітичною радою з питань участі держави у статутному капіталі банків;

2) загальними зборами учасників банку прийнято рішення про:

капіталізацію банку за участю держави;

набуття державою права власності на акції банку або права розпоряджатися та користуватися акціями банку в обсязі не менш як 75 відсотків плюс одна акція;

зменшення розміру статутного капіталу банку на максимальну суму збитків, розрахованих за результатами діагностичного обстеження;

збільшення розміру статутного капіталу банку за рахунок вкладів (депозитів) власників істотної участі, що володіють не менш як 10 відсотками статутного капіталу, членів спостережної ради, правління, ревізійної комісії банку;

проведення аудиторською фірмою аналізу господарсько-фінансової діяльності банку на вимогу Мінфіну;

зменшення розміру статутного капіталу банку на суму збитків, визначених за результатами аналізу господарсько-фінансової діяльності банку, проведеного на вимогу Мінфіну;

погодження на призначення за поданням Мінфіну на посаду радника голови правління банку уповноваженої особи, яка від імені держави проводить моніторинг і звітує про пріоритетні напрями діяльності та розроблення і виконання плану операційної та/або структурної реструктуризації, складає звіти на постійній основі і подає їх структурному підрозділові Мінфіну з питань участі держави у капіталізації банків, який виконує функцію з управління корпоративними правами держави в банках, у капіталізації яких взяла участь держава;

3) подання банком:

матеріалів щодо діагностичного обстеження банку, завірених аудиторською фірмою;

копій рішень загальних зборів банку, зазначених у підпункті 2 цього пункту, засвідчених у встановленому порядку;

документів, що підтверджують:

- зменшення розміру статутного капіталу банку на максимальну суму збитків, розрахованих за результатами діагностичного обстеження;

- збільшення розміру статутного капіталу банку за рахунок вкладів (депозитів) власників істотної участі, що володіють не менш як 10 відсотками статутного капіталу, членів спостережної ради, правління, ревізійної комісії банку та наявність їх згоди на спрямування зазначених коштів на збільшення розміру статутного капіталу банку, зокрема договору купівлі-продажу акцій;

- зменшення розміру статутного капіталу банку на суму збитків, визначених за результатами аналізу господарсько-фінансової діяльності банку, проведеного на вимогу Мінфіну;

4) подання Національним банком Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо визначення розміру необхідної додаткової капіталізації банку з урахуванням зменшення розміру його статутного капіталу на максимальну суму збитків, розрахованих за результатами діагностичного обстеження банку, до якої додаються:

висновок Національного банку про відповідність банку критеріям, зазначеним у підпункті 1 цього пункту;

пропозиції щодо визначення обсягу, на який необхідно збільшити статутний капітал банку;

інформація про власників істотної участі, що володіють не менш як 10 відсотками статутного капіталу банку.

6. Держава може брати участь у виведенні неплатоспроможного банку з ринку за умови, що банк відповідає таким критеріям:

1) частка загальних активів банку становить 2 відсотки чи більше розміру загальних активів банків України та/або обсяг вкладів (депозитів) фізичних та юридичних осіб банку становить 2 відсотки чи більше загального розміру вкладів (депозитів) фізичних та юридичних осіб у банках України;

2) уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб забезпечено зменшення розміру статутного капіталу неплатоспроможного банку до 1 гривні.

7. Для розгляду питання щодо участі держави у капіталізації неплатоспроможного банку чи банку, в якому держава володіє часткою понад 75 відсотків, який бере участь у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, Національний банк подає Кабінетові Міністрів України пропозицію, яка повинна містити:

1) підтвердження відповідності критерію, зазначеного в підпункті 1 пункту 6 цього Порядку;

2) мінімальний необхідний обсяг участі держави в капіталізації неплатоспроможного банку, розрахований на основі відповідного висновку незалежного аудитора.

8. У день прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про участь держави у капіталізації неплатоспроможного банку чи банку, в якому держава володіє часткою понад 75 відсотків, який бере участь у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, Мінфін повідомляє про таке рішення Фондові гарантування вкладів фізичних осіб.

У день надходження зазначеного повідомлення уповноважена особа Фонду забезпечує вжиття заходів, визначених статтею 41-1 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, щодо додаткового розміщення акцій неплатоспроможного банку.