Про систему гарантування вкладів фізичних осіб
Стаття 41-1. Особливості виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави

1. Держава в особі Міністерства фінансів України або в особі банку, в якому держава є власником частки понад 75 відсотків акцій (крім санаційного банку) (далі - державний банк), має право брати участь у виведенні з ринку неплатоспроможного банку, що відповідає критеріям, визначеним Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України, у спосіб, визначений пунктами 3-5 частини другої статті 39 цього Закону.

Виведення з ринку неплатоспроможного банку за участю держави здійснюється протягом двох календарних днів з дня, наступного за днем початку процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку. Фонд протягом двох календарних днів під час виведення неплатоспроможного банку з ринку у спосіб, визначений пунктом 4 або 5 частини другої статті 39 цього Закону, за поданням Міністерства фінансів України призначає членів правління та ради банку. Положення статті 7 Закону України "Про банки і банківську діяльність" поширюються на банк, придбаний державою відповідно до цієї статті, якщо держава набула право власності на 100 відсотків акцій такого банку, і починають застосовуватися через один рік після набуття державою права власності на 100 відсотків акцій такого банку.

Держава набуває право власності на акції банку після завершення двох календарних днів з дня, наступного за днем початку процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку, з оплатою акцій на умовах відстрочення платежу в порядку, встановленому цією статтею.

Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України, Національний банк України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зобов’язані своєчасно вжити всіх необхідних заходів та вчинити всі необхідні дії для забезпечення належної комунікації між собою, іншими органами державної влади та установами (у тому числі учасниками депозитарної системи України), а також своєчасно підготувати документи та прийняти рішення, необхідні для забезпечення виконання вимог цієї статті.

У разі виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави у спосіб, визначений пунктом 4 або 5 частини другої статті 39 цього Закону, держава виступає інвестором.

Виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави здійснюється за рахунок державного бюджету та/або коштів державного банку.

2. Рішення про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку у спосіб, визначений пунктом 3 частини другої статті 39 цього Закону, приймає Кабінет Міністрів України за пропозицією Національного банку України, в якій зазначаються обсяг активів і зобов’язань.

Для здійснення Фондом заходів щодо передачі активів та зобов’язань неплатоспроможного банку майно або грошові суми неплатоспроможного банку, на яке накладено обтяження (у тому числі публічні) та обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) до дня віднесення банку до категорії неплатоспроможних, передається з письмовим повідомленням особи, в інтересах якої накладено арешт, уповноваженою особою Фонду. При цьому передане майно або грошові суми залишаються обтяженими.

3. Рішення про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку у спосіб, визначений пунктом 4 або 5 частини другої статті 39 цього Закону, приймає Кабінет Міністрів України за пропозицією Національного банку України, в якій зазначаються спосіб виведення банку з ринку за участю держави та розрахунки мінімальної потреби в капіталі з урахуванням можливості обміну необтяжених грошових зобов’язань банку перед пов’язаними особами, а також необтяжених грошових зобов’язань перед юридичними та фізичними особами, що не пов’язані з банком, крім коштів за поточними та депозитними рахунками таких осіб на акції додаткової емісії. Ця пропозиція повинна також містити розрахунок можливої потреби у додатковій капіталізації банку з урахуванням консервативних сценаріїв економічного розвитку, визначених Національним банком України.

4. У день прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку копія рішення передається до Фонду. Про прийняте рішення Кабінет Міністрів України повідомляє на своєму офіційному веб-сайті не пізніше наступного дня після дня запровадження тимчасової адміністрації.

У день отримання такого рішення Фонд у порядку, встановленому цим Законом та нормативно-правовими актами Фонду, повинен затвердити план врегулювання для виведення неплатоспроможного банку з ринку у спосіб, визначений рішенням Кабінету Міністрів України, без пошуку інших інвесторів.

Фонд у день отримання рішення Кабінету Міністрів України перед здійсненням капіталізації банку за участю держави приймає рішення про залучення міжнародно визнаної аудиторської фірми для проведення у тримісячний строк оцінки фінансового стану банку, визначення капіталу банку та потреби у його додатковій капіталізації з урахуванням консервативних сценаріїв економічного розвитку, визначених Національним банком України.

5. У день отримання рішення Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку відповідно до пункту 4 частини другої статті 39 цього Закону Фонд вживає заходів для утворення перехідного банку відповідно до частини сімнадцятої статті 42 цього Закону, реєстрації випуску акцій, державної реєстрації юридичної особи і видачі банківської ліцензії у строки і порядку, визначені статтею 42 цього Закону.

У разі якщо наступні дні після прийняття зазначеного рішення є вихідними, Кабінет Міністрів України забезпечує роботу протягом двох наступних календарних днів усіх юридичних та фізичних осіб (у тому числі працівників), необхідних для утворення перехідного банку, реєстрації випуску акцій, державної реєстрації юридичної особи.

Оцінка майна (активів), що передається перехідному банку, і потреба банку у капіталі визначаються відповідно до положень та строків, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Майно (активи) неплатоспроможного банку, що передається до перехідного банку, у разі, якщо його справедлива вартість, визначена за результатами оцінки аудиторською фірмою, є меншою, ніж його балансова вартість, може бути повернуто банком до неплатоспроможного банку протягом двох місяців після завершення оцінки. Фонд та банк можуть укласти договір про компенсацію різниці цієї вартості за рахунок передачі іншого майна (активів) такого неплатоспроможного банку, що буде погоджено банком, або шляхом надання неплатоспроможним банком компенсації різниці у вартості іншими фінансовими інструментами чи майном.

Фонд має право укласти договір з перехідним банком для управління майном (активами), що не передається перехідному банку, який повинен після набуття державою права власності на акції банку передбачати можливість Міністерства фінансів України змінювати умови та перелік активів, що передаються в управління.

6. У день отримання рішення Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку відповідно до пункту 5 частини другої статті 39 цього Закону Фонд у строки, встановлені цією частиною, вживає заходів до додаткового розміщення акцій нової емісії за таких умов:

1) повідомлення акціонерів про скликання загальних зборів не здійснюється;

2) у строк не пізніше двох робочих днів після прийняття загальними зборами рішення про збільшення статутного капіталу неплатоспроможного банку здійснюється укладення уповноваженою особою Фонду договорів від імені пов’язаних осіб такого банку про придбання акцій додаткової емісії неплатоспроможного банку;

3) повідомлення акціонерів про скликання загальних зборів для прийняття рішень про затвердження результатів розміщення акцій не здійснюється;

4) дата подання рішення про розміщення акцій додаткової емісії та змін до статуту неплатоспроможного банку до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку вважається датою реєстрації випуску акцій;

5) дата подання змін до статуту неплатоспроможного банку на погодження Національним банком України та на реєстрацію державному реєстратору вважається датою погодження змін Національним банком України та реєстрації державним реєстратором;

6) дата фактичного подання документів до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку для реєстрації випуску акцій з урахуванням розміщених акцій додаткової емісії неплатоспроможного банку вважається датою реєстрації випуску акцій неплатоспроможного банку. Підтвердженням фактичного подання належних документів вважається наявність відмітки Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про прийняття документів (реєстраційний індекс);

7) дата подання належних документів до Національного банку України, державного реєстратора, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку визначається за відміткою відповідного державного органу про прийняття документів (реєстраційний індекс).

До здійснення внеску до статутного капіталу Фонд:

зобов’язаний повністю сформувати резерви банку на покриття збитків за активними банківськими операціями, у тому числі з урахуванням ризиків неповернення кредитів пов’язаними особами, ґрунтуючись на висновках та інформації, що надійшли від Національного банку України;

має право розпорядитися необтяженими грошовими зобов’язаннями банку перед пов’язаними особами, а також необтяженими грошовими зобов’язаннями перед юридичними та фізичними особами, що не пов’язані з банком, крім коштів за поточними та депозитними рахунками таких осіб шляхом обміну зазначених зобов’язань на акції додаткової емісії банку.

Якщо капітал банку за результатами формування резервів та обміну зобов’язань на акції додаткової емісії банку залишається від’ємним чи нульовим, Фонд продає акції неплатоспроможного банку Міністерству фінансів України у повному обсязі за одну гривню. Кошти від продажу неплатоспроможного банку спрямовуються на поповнення коштів Фонду.

Якщо капітал банку за результатами формування резервів та обміну зобов’язань на акції додаткової емісії банку є позитивним, Фонд продає акції неплатоспроможного банку Міністерству фінансів України повністю або частково на умовах відстрочення платежу. У такому разі ціна акцій визначається протягом трьох місяців за результатами проведеної за рахунок банку на вимогу Міністерства фінансів України оцінки справедливої вартості активів та зобов’язань банку із залученням міжнародно визнаної аудиторської фірми.

З моменту набуття права власності на акції банку Міністерство фінансів України зобов’язане надавати кошти або облігації внутрішньої державної позики для забезпечення своєчасного виконання банком своїх зобов’язань з їх подальшим обміном на акції банку після завершення всіх розрахунків за акції банку з попередніми власниками у разі, якщо капітал банку є позитивним.

Після набуття права власності на акції банку державою банк протягом двох місяців проводить аналіз платоспроможності позичальників з урахуванням:

прозорості структури власності кінцевих бенефіціарних власників (контролерів);

відповідності фінансового стану юридичної особи - позичальника чи майнового стану фізичної особи - позичальника, їх надходжень та доходів обсягам отриманих кредитів, а також інших зобов’язань, у тому числі тих, що обліковуються на позабалансових рахунках;

прозорості їх фінансової та господарської діяльності;

ліквідності та вартості застави.

Критерії позичальників, щодо яких проводиться аналіз їх платоспроможності, затверджуються радою банку протягом двох днів з дня її призначення.

Якщо в результаті аналізу платоспроможності позичальників банку не вдалося встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) або джерела надходжень та доходів для повернення кредитів є непрозорими чи недостатніми, або позичальники не надали банку достатньої інформації для проведення аналізу наведених даних, банк формує резерви під такі кредити у розмірі до 100 відсотків і має право вимагати дострокового повернення зазначених кредитів. Аудиторська фірма під час проведення остаточної оцінки вартості акцій банку зобов’язана врахувати необхідність формування резервів під зазначені кредити.

У разі виявлення зобов’язань банку перед іншими особами, що не обліковувалися за балансовими та/або позабалансовими рахунками банку на момент набуття права власності на акції банку державою, правочини, за якими виникають такі зобов’язання, вважаються нікчемними, а зобов’язання не підлягають виконанню банком.

7. Держава може взяти участь у виведенні неплатоспроможного банку з ринку або шляхом сплати грошових внесків до статутного капіталу банку або шляхом обміну облігацій внутрішньої державної позики, розміщених на ринкових умовах, на акції неплатоспроможного, перехідного чи державного банку, що бере участь у виведенні з ринку неплатоспроможного банку.

Після придбання державою акцій банку банк із залученням незалежних, у тому числі міжнародних, експертів чи аудиторів розробляє план реструктуризації банку з урахуванням найкращого світового досвіду для забезпечення його подальшої прибуткової діяльності.

8. Міністерство фінансів України і державні банки вважаються належними інвесторами та інвесторами, що виконують вимоги Фонду, з дня прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку.

Продаж акцій неплатоспроможного або перехідного банку Міністерству фінансів України чи державному банку не потребує отримання інвестором погодження Національного банку України набуття істотної участі в банку, а також дозволу Антимонопольного комітету України на здійснення узгоджених дій та/або концентрацію.