Постанова КМУ № 913-2000-п від 05.06.2000 Про затвердження Положення про Державний департамент електроенергетики
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 5 червня 2000 р. N 913
Київ
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
N 133 ( 133-2002-п ) від 14.02.2002 )
Про затвердження Положення про
Державний департамент електроенергетики
Відповідно до Указу Президента України від 15 грудня 1999 р.
N 1573 ( 1573/99 ) "Про зміни у структурі центральних органів
виконавчої влади" Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
Затвердити Положення про Державний департамент
електроенергетики (додається).
Прем"єр-міністр України В.ЮЩЕНКО
Інд. 37
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 5 червня 2000 р. N 913
ПОЛОЖЕННЯ
про Державний департамент електроенергетики
1. Державний департамент електроенергетики
(Держелектроенерго) є урядовим органом державного управління, який
діє у складі Мінпаливенерго і підпорядковується йому.
2. Держелектроенерго у своїй діяльності керується
Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України, актами Президента
України, Кабінету Міністрів України, цим Положенням та наказами
Мінпаливенерго.
У межах своїх повноважень Держелектроенерго організовує
виконання актів законодавства та здійснює контроль за їх
реалізацією.
Держелектроенерго узагальнює практику застосування
законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє
пропозиції щодо вдосконалення законодавства і вносить їх на
розгляд Мінпаливенерго.
3. Основними завданнями Держелектроенерго є:
участь у межах його компетенції у реалізації державної
політики в електроенергетиці;
участь у формуванні, регулюванні та вдосконаленні ринку
електричної енергії;
опрацювання комплексу заходів, спрямованих на поглиблення
економічних реформ в електроенергетиці, підготовка пропозицій щодо
вдосконалення механізму регулювання її розвитку та структурної
перебудови;
участь у забезпеченні енергетичної безпеки держави.
4. Держелектроенерго відповідно до покладених на нього
завдань:
1) бере участь у прогнозуванні розвитку виробничої,
науково-технічної, трудової, соціальної, фінансової та інших сфер
діяльності в електроенергетиці;
2) бере участь у розробленні концепції розвитку
електроенергетики;
3) здійснює у межах, визначених Мінпаливенерго, управління
майном підприємств, установ і організацій, що належать до сфери
управління Мінпаливенерго;
4) вживає заходів до додержання вимог законодавства про
охорону довкілля;
5) бере участь у формуванні та реалізації інвестиційної
політики в електроенергетиці виходячи з пріоритетних напрямів
структурної перебудови економіки;
6) аналізує діяльність підприємств та організацій
електроенергетики, що належать до сфери управління Мінпаливенерго;
7) бере участь у розробленні стандартів, галузевих
нормативних актів про охорону праці, фінансово-економічних та
інших нормативів;
8) бере участь в організації робіт з оперативного усунення
наслідків надзвичайних ситуацій на об"єктах електроенергетики;
9) бере участь у забезпеченні проведення державної політики з
питань організації праці, заробітної плати та соціального захисту
працівників електроенергетики;
10) бере участь у забезпеченні проведення державної політики
в сфері охорони праці, сприяє удосконаленню діяльності у цьому
напрямі підприємств електроенергетики;
11) бере участь в організації науково-технічної,
інформаційної, видавничої діяльності, пропаганди досягнень і
передового досвіду, сприяє створенню і впровадженню сучасних
інформаційних технологій та комп"ютерних мереж у
електроенергетичному комплексі;
12) бере участь в опрацюванні ефективної цілісної системи
управління охороною праці;
13) проводить єдину науково-технічну політику в галузі
охорони праці;
14) розробляє і реалізує комплексні заходи щодо поліпшення
безпеки, гігієни праці і виробничого середовища в
електроенергетиці;
15) здійснює методичне керівництво діяльністю підприємств
електроенергетики з охорони праці;
16) здійснює функції державного енергетичного нагляду за
режимами споживання електричної та теплової енергії, а також за
додержанням вимог технічної експлуатації електричних станцій і
мереж, енергетичного обладнання об"єктів електроенергетики,
підключених до об"єднаної енергетичної системи України;
17) самостійно або за участю інших роботодавців проводить
переговори і укладає галузеві угоди з представниками найманих
працівників;
18) може виступати замовником науково-технічних досліджень в
електроенергетиці;
19) розробляє пропозиції щодо вдосконалення механізму
регулювання ціноутворення в електроенергетиці;
20) бере участь у формуванні та реалізації антимонопольної
політики як у цілому, так і за відповідними напрямами
(демонополізація економіки, розвиток конкуренції, антимонопольне
регулювання, застосування антимонопольного законодавства);
21) бере участь у реалізації державної політики стосовно
державної таємниці, контролює її збереження в апараті
Держелектроенерго, на підприємствах, установах та організаціях
електроенергетики, що належать до сфери управління Мінпаливенерго;
22) організовує вивчення та аналіз вітчизняного і світового
досвіду в електроенергетиці;
23) здійснює інші функції відповідно до покладених на нього
завдань.
5. Держелектроенерго має право:
залучати спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств,
установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для
розгляду питань, що належать до його компетенції;
здійснювати контроль за ефективністю використання державного
майна підприємств, установ і організацій, що належать до сфери
управління Мінпаливенерго, в межах повноважень, визначених
Міністерством;
одержувати в установленому порядку від органів виконавчої
влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та
організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на
нього завдань;
скликати в установленому порядку наради з питань, що належать
до його компетенції.
Держелектроенерго може видавати накази
організаційно-розпорядчого характеру.
6. Держелектроенерго очолює директор, який призначається на
посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за
поданням Міністра палива та енергетики.
7. Директор Держелектроенерго є членом колегії
Мінпаливенерго.
Директор Держелектроенерго має заступників, які призначаються
на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за
поданням Міністра палива та енергетики, погодженим з директором
Держелектроенерго.
Розподіл обов"язків між заступниками проводить директор
Держелектроенерго.
8. Директор Держелектроенерго:
здійснює керівництво Держелектроенерго, несе персональну
відповідальність перед Кабінетом Міністрів України і Міністром
палива та енергетики за виконання покладених на Держелектроенерго
завдань;
призначає на посади та звільняє з посад керівників
структурних підрозділів та інших працівників Держелектроенерго,
крім заступників директора Держелектроенерго;
визначає ступінь відповідальності заступників директора
Держелектроенерго та керівників структурних підрозділів
Держелектроенерго;
притягає до дисциплінарної відповідальності керівників
структурних підрозділів та інших працівників Держелектроенерго,
крім заступників директора Держелектроенерго;
підписує видані у межах компетенції Держелектроенерго накази,
організовує перевірку їх виконання;
затверджує положення про структурні підрозділи
Держелектроєнерго;
здійснює інші повноваження, передбачені законодавством та цим
Положенням.
9. Директор Держелектроенерго за посадою є головним державним
інспектором з енергетичного нагляду.
10. Граничну чисельність працівників та структуру
Держелектроенерго затверджує Міністр палива та енергетики у межах
граничної чисельності працівників Мінпаливенерго, затвердженої
Кабінетом Міністрів України.
11. Штатний розпис, кошторис доходів і видатків
Держелектроенерго затверджує директор Держелектроенерго за
погодженням з Мінпаливенерго і Мінфіном.
12. Держелектроенерго утримується за рахунок державного
бюджету в межах коштів, передбачених на утримання Мінпаливенерго.
13. Держелектроенерго є юридичною особою, має самостійний
баланс, печатку із зображенням Державного герба України та своїм
найменуванням.
Інші НПА
Лист МОНмолодьспорт №839 від 16.07.2014 Про затвердження Змін до Умов прийому до вищих навчальних закладів України в 2014 році Лист Вищий господарський суд України №01-06/1666/14 від 27.10.2014 Про доповнення Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 № 01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів" Лист Вищий господарський суд України №01-06/249 від 15.03.2011 Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів Лист Вищий господарський суд України №01-06/1686/14 від 04.11.2014 Про внесення змін до пунктів 10, 33 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI)" Лист Вищий господарський суд України №01-06/606/2013 від 28.03.2013 Про Закон України \"Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом\" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI) Лист Мін'юст №6820-0-4-14/8.1 від 14.08.2014 Щодо відмови від обов'язковості та переходу до добровільності використання печаток суб'єктами господарюва Лист Мін'юст №Ч-13744/8.2 від 13.08.2014 Щодо встановлення ціни договору між суб'єктами господарювання у вигляді грошового еквівалента Лист НБУ №18-112/64483 від 05.11.2014 Про скасування пені та штрафів за договорами кредиту під час АТО Лист ВАСУ №1493/2/2/14-14 від 03.11.2014 Щодо розгляду адміністративних справ з урахуванням Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" Лист НБУ №12-311/67934 від 17.11.2014 Щодо сплати збору на обов\'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі іноземної валюти під час нарахування (утримання) податку на доходи фізичних осіб з процентів на валютні вкладиЧитати ще раз
Постанова КМУ № 899-2000-п від 05.06.2000 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 1996 р. N 484 Постанова КМУ № 869-2000-п від 02.06.2000 Про фінансування капітального будівництва у вугільній промисловості та реструктуризацію шахтовуглебудівного комплексу