МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА № 1

Засідання Вченої медичної ради МОЗ України

від 22.10.2007

Проблемні питання імунопрофілактики населення України.

Заслухавши та обговоривши доповіді виконуючого обов'язки першого заступника Міністра охорони здоров'я України, головного санітарного лікаря України Пономаренка А. М., директора ДУ "Інститут епідеміології та інфекційних хвороб" ім. Л.В.Громашевського АМН України", головного спеціаліста МОЗ України з епідеміології, д.мед.н. Марієвського В. Ф., співдоповідачів: директора ДУ "Інститут педіатрії, акушерства та гінекології" АМН України, академіка АМН України, д.мед.н., проф. Антипкіна Ю. Г. , професора-консультанта кафедри інфекційних хвороб НМУ ім. О.О.Богомольця, академіка АМН України, д.мед.н, проф. Возіанової Ж. І. , завідувача кафедри дитячих інфекційних хвороб НМУ ім. О.О.Богомольця, головного спеціаліста МОЗ України з дитячих інфекційних хвороб, д.мед.н., проф., Крамарєва С. О. , начальника Управління материнства, дитинства МОЗ України, к.мед.н., доцента Моїсеєнко Р. О. , Вчена медична рада

Констатує:

Імунопрофілактика є єдиним та безальтернативним способом попередження керованих інфекцій в плановому та позаплановому порядку у випадку епідемічних спалахів.

Незважаючи на деякі успіхи в боротьбі з інфекційними хворобами в Україні епідемічна ситуація залишається досить тривожною. Особливо це стосується інфекцій, що попереджаються засобами імунопрофілактики, як одного з найефективніших заходів протидії їм. В останні роки спостерігаються масові захворювання на кір, краснуху, вітряну віспу, постійно реєструється високий рівень захворюваності на дифтерію з тяжким клінічним перебігом, що є несприятливим та може призвести до епідемій найближчим часом.

Складною залишається ситуація з вірусного гепатиту В, незважаючи на впровадження планової профілактики немовлят і груп ризику.

На теперішній час у світі імунобіологічні препарати створені проти більш ніж 60 різних інфекцій, в Україні планова вакцинація проводиться проти 10 інфекцій, рекомендована - проти 4 та за епідеміологічними показаннями - проти 7.

На цьому фоні в Україні біля 2-х років відсутня затверджена національна програма імунопрофілактики, що фактично відлучає державу від участі у розширеній програмі імунізації Європейського Бюро ВООЗ.

Особливу тривогу викликають оптимістичні дані офіційних звітів про 95-98 % охоплення щепленнями в минулі роки. На цьому фоні окрім епідемічних ускладнень хворіють особи з документально підтвердженим повним курсом вакцинації.

В Україні вкрай недосконала система лабораторного контролю якості імунобіологічних препаратів.

Ситуація з імунопрофілактикою в Україні ускладнюється зволіканнями впровадження результатів науково-дослідних робіт в практику охорони здоров'я. Проекти розпорядчих та методичних документів залишаються без розгляду біля 2-х і більше років. Ті, чи інші прорахунки в імунопрофілактиці в Україні сприяли активізації антивакцинальної пропаганди. Дієва система протистояння цьому явищу як в законодавчому, так і в методичному плані відсутня з боку медичної спільноти.

Тривожним є факт, що антивакцинальну кампанію підтримують медичні працівники та деякі науковці що може свідчити про низький рівень підготовки з питань імунопрофілактики.

Вчена медична рада вирішує:

- Зобов'язати медичних, науково-педагогічних та наукових працівників у своїй діяльності керуватися статтями (9, 17) Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб".

- Розробити правові основи регулювання імунопрофілактичних заходів у вигляді Закону України.

- Прискорити затвердження Національної програми імунопрофілактики населення України.

- Вжити заходи з приведення лабораторного контролю за імунобіологічними препаратами у відповідність до європейських нормативів.

- Створити при Міністерстві охорони здоров'я України відділ імунопрофілактики у складі Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

- Розробити систему медичного страхування або гарантованої державою соціальної підтримки (матеріальну допомогу, щомісячні грошові компенсації, виплати з тимчасової втрати працездатності) на випадок виникнення післявакцинальних ускладнень.

- Рекомендувати керівництву МОЗ України звернутись до Мінфіну з пропозицією враховувати особливості закупівлі імунопрепаратів відповідно до бюджетної програми КПКВК 2301270 "Програми і централізовані заходи з імунопрофілактики" та не змінювати щоквартального та щомісячного графіку фінансування.

- Рекомендувати АМН України, профільним НДІ МОЗ України розробити інформаційно-методичні матеріали з метою їх використання для пропаганди вакцинопрофілактики серед населення.

- Активізувати пропаганду серед медичних працівників та населення щодо необхідності вакцинації.

- Розробити заходи з недопущення розповсюдження заходами масової інформації науково не обґрунтованої, безпідставної інформації щодо вакцинації.

- Передбачити запровадження соціальної реклами щодо необхідності проведення специфічної імунопрофілактики з метою попередження інфекційних хвороб серед дітей та дорослих.

- Удосконалити до- та післядипломну підготовку молодших спеціалістів та лікарів з питань імунопрофілактики у вищих медичних навчальних закладах І-IV рівня акредитації та закладів післядипломної освіти. Включити питання з вакцинації у атестаційні питання лікарів, медичних сестер усіх спеціальностей.

- Забезпечити проведення в вищих навчальних медичних закладах та закладах післядипломної освіти курсів тематичного вдосконалення "Сучасні підходи до специфічної імунопрофілактики" для лікарів-педіатрів, терапевтів, інфекціоністів, сімейних лікарів та відповідних молодших спеціалістів.

- Зобов'язати Центральний методичний кабінет з вищої медичної освіти МОЗ України (Вітенко І. С.), кафедру клінічної імунології та алергології з курсом дитячої клінічної імунології НМУ ім. О.О.Богомольця і кафедру дитячих інфекційних хвороб та клінічної імунології НМАПО ім. П.Л.Шупика розробити програму перепідготовки та підвищення кваліфікації медичних працівників з питань імунопрофілактики.

- Провести у поточному навчальному році у вищих медичних навчальних закладах І-IV рівня акредитації та закладах післядипломної освіти навчальні семінари та тренінги для педагогічних та науково-педагогічних працівників інфекційних, педіатричних, сімейної медицини та терапевтичних кафедр (відділень) з питань дотримання календаря профілактичних щеплень, попередження та лікування можливих побічних дій та ускладнень вакцинації.

- Розробити клінічний протокол ведення хворих з поствакцинальними реакціями та ускладненнями (Т80.6 за МКХ10) для лікарів усіх спеціальностей.

- Довготривалі протипоказання, крім тих, що є в Календарі щеплень, визначати тільки імунологічними комісіями.

- Переглянути нормативи навантаження на прийомі дитячого імунолога у бік збільшення часу на одну дитину.

- Привести у відповідність Закони України "Про освіту" та "Про захист населення від інфекційних хвороб".

- Переглянути перелік протипоказів до проведення профілактичних щеплень, затверджених Наказом МОЗ України №48 "Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів" від 03.02.2006.

- Забезпечити прозоре інформування населення щодо закуплених вакцин, їх переваг, можливих ускладнень та реакцій.

- Рекомендувати Головному управлінню охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації розглянути питання проблем інфекційних хвороб та інфекційної служби м. Києва, а саме, умови роботи кафедри інфекційних хвороб НМУ ім. О.О.Богомольця (лікарні №9, №4).

- Запропонувати провідним спеціалістам та науковим співробітникам опублікувати в фахових медичних виданнях низку науково обґрунтованих статей з питань імунопрофілактики в Україні.

Голова Вченої медичної ради

МОЗ України, академік АМН України,

член-кор. НАН України, професор Л.Г.Розенфельд

Секретар Вченої медичної ради

МОЗ України, к.м.н. Н.В.Гуселетова