Укр   Рус

Ваш гід в законодавстві України

Головна  >  Нормативні акти  >  Постанови НБУ  >  Постанова №368 від 28.08.2001

Друкувати

Постанова НБУ № 368 від 28.08.2001 Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні

 
НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
 
П О С Т А Н О В А
 
N 368 від 28.08.2001 Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
26 вересня 2001 р.
за N 841/6032

Про затвердження Інструкції про порядок
регулювання діяльності банків в Україні
 
{ Із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 39 від 19.08.2014 }

 
Відповідно до вимог Законів України "Про Національний банк України" та з метою забезпечення стабільної діяльності банків і своєчасного виконання ними зобов'язань перед їх вкладниками Правління Національного банку України П О С Т А Н О В Л Я Є:
 
1. Затвердити Інструкцію про порядок регулювання діяльності банків в Україні (додається).
 
2. Генеральному департаменту банківського нагляду (П.В.Андрущенко) та Департаменту інформатизації (А.С.Савченко) до 01.10.2001 внести відповідні зміни до програмного комплексу автоматизованого розрахунку економічних нормативів і своєчасно довести його до відома територіальних управлінь Національного банку України та банків.
 
3. Банкам прийняти до виконання доведений програмний комплекс автоматизованого розрахунку економічних нормативів і з 01.11.2001 провести його дослідну експлуатацію.
 
4. Починаючи з 01.01.2002 банки здійснюють розрахунок економічних нормативів відповідно до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої цією постановою.
 
5. Генеральному департаменту банківського нагляду (П.В.Андрущенко) та територіальним управлінням Національного банку України з 01.01.2002 здійснювати контроль за дотриманням банками обов'язкових економічних нормативів за новим програмним комплексом згідно з Інструкцією про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженою цією постановою.
До 01.01.2002 банки зобов'язані дотримуватись економічних нормативів згідно з Інструкцією про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 14.04.98 N 141 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.07.2000 за N 382/4603 (зі змінами).
 
6. Визнати такими, що втратили чинність:
Порядок надання дозволу на врахування залучених коштів на умовах субординованого боргу до капіталу банку, затверджений постановою Правління Національного банку України від 25.10.99 N 518 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15.11.99 за N 786/4079 (зі змінами);
Інструкцію про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків, затверджену постановою Правління Національного банку України від 14.04.98 N 141 та зареєстровану в Міністерстві юстиції України 15.05.98 за N 323/2763 (зі змінами).
 
7. Постанова набирає чинності через 10 днів після її державної реєстрації в Міністерстві юстиції України, крім пункту 6, який набирає чинності з 01.01.2002.
Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затверджена цією постановою, уводиться в дію з 01.01.2002.
 
8. Генеральному департаменту банківського нагляду (П.В.Андрущенко) довести цю постанову після її державної реєстрації до відома самостійних структурних підрозділів Національного банку України, територіальних управлінь Національного банку України, а також банків для керівництва та використання в роботі.
 
9. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови В.Л.Кротюка, Генеральний департамент банківського нагляду (П.В.Андрущенко), Операційне управління (В.Д.Щуцький) та начальників територіальних управлінь Національного банку України.
 
Голова В.С.Стельмах
Затверджено
Постанова Правління
Національного банку України
28.08.2001 N 368
 
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
26 вересня 2001 р.
за N 841/6032
 
Інструкція
про порядок регулювання діяльності банків в Україні
 
{ У тексті Інструкції слова "Генеральний департамент банківського нагляду Національного банку" у всіх відмінках замінено словами "Департамент банківського регулювання і нагляду" у відповідних відмінках згідно з Постановою Національного банку N 407 від 01.11.2005 }
 
{ У тексті Інструкції слова "Департамент банківського регулювання і нагляду" у всіх відмінках замінено словами "Департамент безвиїзного банківського нагляду" у відповідних відмінках згідно з Постановою Національного банку N 476 від 30.12.2008 }
 
{ У тексті Інструкції слова "Департамент безвиїзного банківського нагляду" у всіх відмінках замінено словами "відповідний структурний підрозділ центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку" у відповідних відмінках; слова "адекватність регулятивного капіталу/платоспроможність" у всіх відмінках замінено словами "достатність (адекватність) регулятивного капіталу" у відповідних відмінках згідно з Постановою Національного банку N 479 від 28.12.2011 }
 
Розділ I. Загальні положення
 
Ця Інструкція вводиться з метою забезпечення стабільної діяльності банків та своєчасного виконання ними зобов'язань перед вкладниками, а також запобігання неправильному розподілу ресурсів і втраті капіталу через ризики, що притаманні банківській діяльності.
Інструкція розроблена відповідно до загальноприйнятих у міжнародній практиці принципів і стандартів.
Відповідно до Закону України "Про Національний банк України" від 28.12.2011 }
нормативи капіталу:
мінімального розміру регулятивного капіталу (Н1),
достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2),
співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів (Н3); { Абзац сьомий розділу I в редакції Постанови Національного банку N 228 від 06.08.2008 }
норматив співвідношення регулятивного капіталу до зобов’язань (Н3-1); { Розділ І доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку N 479 від 28.12.2011 }
нормативи ліквідності:
миттєва ліквідність (Н4),
поточна ліквідність (Н5),
короткострокова ліквідність (Н6);
нормативи кредитного ризику:
максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7),
великих кредитних ризиків (Н8),
максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9),
максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10);
нормативи інвестування:
інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11)-1,
____________
1 Установи - будь-які суб'єкти підприємницької діяльності, що
є юридичними особами (підприємства, організації, компанії, фірми,
установи тощо).
загальної суми інвестування (Н12).
 
{ Абзац двадцятий розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку N 107 від 28.02.2009 }
 
Базою для розрахунку економічних нормативів Н2, Н3, Н3-1, Н7, Н8, є регулятивний капітал банку. { Абзац розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 228 від 28.12.2011 }
 
{ Абзац двадцять другий розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку N 228 від 06.08.2008 }
 
Базою для розрахунку економічних нормативів Н9, Н10, Н11, Н12 є статутний капітал банку. { Абзац двадцять другий розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 479 від 28.12.2011 }
До основного капіталу банку-правонаступника враховується зареєстрований статутний капітал банку, що реорганізовується, з дати підписання передавального акта/розподільчого балансу банками - учасниками реорганізації. Під час розрахунку нормативів Н9, Н10, Н11, Н12 статутний капітал банку-правонаступника збільшується на суму таких коштів з дати підписання передавального акта/розподільчого балансу банками - учасниками реорганізації. { Розділ I доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку N 479 від 14.11.2013 }
Якщо операції здійснюються банком за рахунок капіталу згідно з вимогами цієї Інструкції, то такі операції не включаються до розрахунку економічних нормативів, базою для розрахунку яких є регулятивний капітал. { Абзац розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 479 від 28.12.2011 }
Дія цієї Інструкції поширюється на всі банки України незалежно від форм власності.
За надання Національному банку недостовірної інформації щодо економічних нормативів банки несуть відповідальність згідно з вимогами чинного законодавства України.
{ Розділ I із змінами, внесеними згідно з Постановами НБУ N 267 від 01.11.2005 }
 
Розділ II. Регулятивний капітал банку
 
Глава 1. Порядок розрахунку регулятивного
капіталу банку
 
1.1. Регулятивний капітал є одним з найважливіших показників діяльності банків, основним призначенням якого є покриття негативних наслідків різноманітних ризиків 2, які банки беруть на себе в процесі своєї діяльності, та забезпечення захисту вкладів, фінансової стійкості й стабільної діяльності банків.
_____________
2 Ризики в банківській діяльності випливають із специфіки
банківських операцій, що здійснюються в умовах ринкових відносин,
та означають імовірність одержання доходів, менших від очікуваних,
зниження вартості активів. Підвищені банківські ризики призводять
до значних фінансових утрат і, як наслідок, до банкрутства банків.
Банки з метою визначення реального розміру регулятивного капіталу з урахуванням ризиків у своїй діяльності зобов'язані постійно оцінювати якість усіх своїх активів і наданих фінансових зобов'язань (визначати їх класифікацію) та здійснювати відповідні коригування їх вартості шляхом формування резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями відповідно до Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 25 січня 2012 року N 23 від 22.11.2012 }
_____________
{ Виноску 3 виключено на підставі Постанови Національного
банку N 486 від 22.11.2012 }
{ Абзац третій пункту 1.1 виключено на підставі Постанови Національного банку України N 486 від 22.11.2012 }
 
1.2. Регулятивний капітал банку - сукупність основного (1-го рівня) капіталу та додаткового (2-го рівня) капіталу. { Абзац перший пункту 1.2 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 479 від 28.12.2011 }
Основний капітал уважається незмінним і таким, що не підлягає передаванню, перерозподілу та повинен повністю покривати поточні збитки.
Додатковий капітал має менш постійний характер та його розмір піддається змінам.
 
1.3. Основний капітал (капітал 1-го рівня) складається з таких елементів:
а) фактично сплачений зареєстрований статутний капітал;
 
{ Абзац другий підпункту "а" пункту 1.3 глави 1 розділу II та виноску 4 виключено на підставі Постанови Національного банку N 564 від 20.12.2010 }
 
{ Абзац другий підпункту "а" пункту 1.3 глави 1 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку N 454 від 14.11.2013 }
 
б) додаткові внески акціонерів у статутний капітал;
{ Пункт 1.3 глави 1 розділу II доповнено новим підпунктом "б" згідно з Постановою Національного банку N 454 від 14.11.2013 }
в) прибуток, спрямований на збільшення статутного капіталу. { Пункт 1.3 глави 1 розділу II доповнено новим підпунктом "в" згідно з Постановою Національного банку N 454 від 14.11.2013 }
г) розкриті резерви - резерви і фонди, створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку та оприлюднені у фінансовій звітності банку: { Абзац перший підпункту пункту 1.3 глави 1 розділу II в редакції Постанови Національного банку N 479 від 28.12.2011 }
 
{ Абзац другий підпункту "г" пункту 1.3 глави 1 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку N 454 від 14.11.2013 }
 
емісійні різниці. Емісійні різниці (емісійний дохід) - сума перевищення надходжень, отриманих емітентом від емісії (випуску) власних акцій (інших корпоративних прав), над номінальною вартістю таких акцій (інших корпоративних прав) (під час їх первинного розміщення); { Абзац підпункту пункту 1.3 глави 1 розділу II в редакції Постанови Національного банку N 479 від 28.12.2011 }
резервні фонди, що створюються згідно із законами України;
загальні резерви, що створюються під невизначений ризик під час проведення банківської діяльності; { Абзац підпункту пункту 1.3 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 479 від 28.12.2011 }
 
{ Абзац підпункту пункту 1.3 глави 1 розділу II виключено на підставі Постанови НБУ N 407 від 01.11.2005 }
 
{ Абзац підпункту пункту 1.3 глави 1 розділу II виключено на підставі Постанови НБУ N 407 від 01.11.2005 }
 
інші фонди банку. { Підпункт пункту 1.3 глави 1 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку N 479 від 28.12.2011 }
Ці складові частини включаються до капіталу 1-го рівня лише за умови, що вони відповідають таким критеріям:
відрахування до резервів і фондів здійснено з прибутку після оподаткування або з прибутку до оподаткування, скоригованого на всі потенційні податкові зобов'язання;
призначення резервів та фондів і рух коштів по цих резервах і фондах окремо розкрито в оприлюднених звітах банку;
фонди мають бути в розпорядженні банку з метою необмеженого і негайного їх використання для покриття збитків;
будь-яке покриття збитків за рахунок резервів та фондів проводиться лише через рахунок прибутків та збитків.
ґ) загальний розмір основного капіталу визначається з урахуванням розміру очікуваних (можливих) збитків за невиконаними зобов'язаннями будь-якої фізичної чи юридичної особи як резидента, так і нерезидента, яка має з банком відносини фінансового характеру (далі - контрагент) та зменшується на суму: { Абзац перший підпункту пункту 1.3 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 486 від 22.11.2012 }
недосформованих резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями; { Абзац другий підпункту пункту 1.3 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 51 від 22.11.2012 }
нематеріальних активів за мінусом суми зносу;
капітальних вкладень у нематеріальні активи;
збитків минулих років; { Абзац п'ятий підпункту пункту 1.3 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 486 від 22.11.2012 }
збитків поточного року.
{ Підпункт "ґ" пункту 1.3 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 454 від 14.11.2013 }
 
1.4. Додатковий капітал (капітал 2-го рівня) складається з таких елементів:
а) резерви під заборгованість за кредитними операціями (крім резервів за наданими банком фінансовими зобов'язаннями) та за операціями з розміщення коштів на кореспондентських рахунках в інших банках, яку віднесено до I (найвищої) категорії якості;
{ Підпункт "а" пункту 1.4 глави 1 розділу II в редакції Постанови Національного банку N 486 від 22.11.2012 }
 
{ Підпункт "б" пункту 1.4 глави 1 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку N 486 від 22.11.2012 }
 
б) результат переоцінки основних засобів, що включався до суми регулятивного капіталу банків за станом на 31.12.2010;
{ Підпункт пункту 1.4 глави 1 розділу II в редакції Постанов Національного банку N 52 від 20.12.2010 }
в) результат поточного року (прибуток), що зменшений на суму доходів, неотриманих понад 30 днів з дати їх нарахування (крім доходів за державними цінними паперами та цінними паперами, емітованими Національним банком та нарахованих доходів за облігаціями Державної іпотечної установи, розміщення яких здійснюється під гарантію Кабінету Міністрів України, надану відповідно до закону про державний бюджет України на відповідний рік), зменшених на суму сформованих під ці нараховані доходи резервів. Якщо прибуток поточного року менше загальної суми коригування, то на суму такої різниці зменшується розмір основного капіталу банку;
{ Підпункт пункту 1.4 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановами НБУ N 407 від 22.11.2012 }
г) субординований борг, що враховується до капіталу (субординований капітал);
ґ) нерозподілений прибуток минулих років;
д) прибуток звітного року. { Пункт 1.4 глави 1 розділу II доповнено підпунктом "ж" згідно з Постановою НБУ N 407 від 17.06.2004 }
 
1.5. Субординований борг - це звичайні не забезпечені банком боргові капітальні інструменти (складові елементи капіталу), які відповідно до договору не можуть бути взяті з банку раніше п’яти років, а у випадку банкрутства чи ліквідації повертаються інвестору після погашення претензій усіх інших кредиторів. Сума субординованого боргу, уключеного до капіталу, щорічно зменшується на 20 відсотків її первинного розміру протягом п’яти останніх років дії договору.
 
Субординований борг може включатися до капіталу банку після отримання дозволу Національного банку.
{ Пункт 1.5 глави 1 розділу II в редакції Постанови Національного банку N 250 від 20.06.2012 }
 
1.6. Під час розрахунку загальної суми регулятивного капіталу загальний розмір додаткового капіталу не може бути більше ніж 100 відсотків основного капіталу.
{ Пункт 1.6 глави 1 розділу II в редакції Постанови Національного банку N 541 від 10.09.2009 }
 
1.7. Для визначення розміру регулятивного капіталу банку загальний розмір капіталу 1-го і 2-го рівнів додатково зменшується на:
а) балансову вартість акцій та інших цінних паперів з нефіксованим прибутком, що випущені банками, у торговому портфелі банку та у портфелі банку на продаж; { Підпункт "а" пункту 1.7 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 211 від 23.07.2008 }
б) балансову вартість інвестицій в асоційовані та дочірні компанії, а також балансову вартість вкладень у капітал інших установ у розмірі 10 і більше відсотків їх статутного капіталу; { Підпункт "б" пункту 1.7 глави 1 розділу II в редакції Постанови Національного банку N 211 від 23.07.2008 }
в) балансову вартість акцій (паїв) власної емісії, що прийняті в забезпечення наданих банком кредитів (інших вкладень);
г) суму перевищення загальної суми операцій, що здійснені щодо одного контрагента, над установленим нормативним значенням нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) з урахуванням вимог пункту 2.11 глави 2 розділу VI цієї Інструкції;
ґ) суму перевищення загальної суми операцій, що здійснені щодо однієї пов’язаної особи (далі - інсайдер), над установленим нормативним значенням нормативу максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9), з урахуванням вимог пункту 4.11 глави 4 розділу VI цієї Інструкції; { Підпункт "ґ" пункту 1.7 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 479 від 14.11.2013 }
д) суму операцій, що здійснені з інсайдерами на сприятливіших за звичайні умовах (у тому числі за угодами, які передбачають нарахування відсотків і комісійних за надані послуги, які менші, ніж звичайні), з урахуванням вимог пункту 1.14 глави 1 розділу VI цієї Інструкції.
{ Підпункт "д" пункту 1.7 глави 1 розділу II в редакції Постанови Національного банку N 479 від 28.12.2011 }
е) балансову вартість вкладень в інші банки на умовах субординованого боргу; { Підпункт "е" пункту 1.7 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 486 від 22.11.2012 }
є) балансову вартість позалістингових цінних паперів у торговому портфелі банку (крім цінних паперів, емітованих центральними органами виконавчої влади, Національним банком та Державною іпотечною установою); { Пункт 1.7 глави 1 розділу II доповнено підпунктом "є" згідно з Постановою НБУ N 31 від 23.07.2008 }
ж) балансову вартість цінних паперів, що не перебувають в обігу на фондових біржах (у тому числі, торгівля яких на фондових біржах заборонена законодавством України), у торговому портфелі банку; { Пункт 1.7 глави 1 розділу II доповнено підпунктом "ж" згідно з Постановою Національного банку N 211 від 23.07.2008 }
з) балансову вартість цінних паперів недиверсифікованих інвестиційних фондів. { Пункт 1.7 глави 1 розділу II доповнено підпунктом "з" згідно з Постановою Національного банку N 211 від 23.07.2008 }
Банк не включає до балансової вартості цінних паперів, на яку додатково зменшується загальний розмір регулятивного капіталу банку 1-го і 2-го рівнів, суму доходів, неотриманих понад 30 днів з дати їх нарахування. { Пункт 1.7 глави 1 розділу II доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 211 від 23.07.2008 }
{ Пункт 1.7 глави 1 розділу II в редакції Постанови НБУ N 192 від 29.04.2004 }
 
{ Пункт 1.8 глави 1 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку N 250 від 20.06.2012 }

 
Глава 2. Мінімальний розмір
регулятивного капіталу банку
 
2.1. Мінімальний розмір регулятивного капіталу банку (Н1) має становити 120 млн.грн.
 
2.2. Розмір регулятивного капіталу банку не може бути меншим, ніж його статутний капітал. Ця вимога не поширюється на новостворений банк протягом одного року з дня отримання ним банківської ліцензії.
{ Пункт 2.2 глави 2 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 479 від 09.06.2010 }
 
Розділ III. Порядок отримання дозволу на врахування
залучених коштів на умовах субординованого боргу
до капіталу банку
 
{ У тексті розділу III слова "ощадний/депозитний сертифікат" та "депозитний договір" у всіх відмінках виключено на підставі Постанови Національного банку N 407 від 01.11.2005 }
 
Глава 1. Вимоги щодо залучення субординованого
боргу
 
{ Назва глави 1 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 250 від 20.06.2012 }
 
1.1. Банки мають право залучати субординований борг від юридичних і фізичних осіб як резидентів, так і нерезидентів (далі - Інвестор) у грошовій формі як у національній, так і в іноземній вільно конвертованій валюті 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.02.98 N 34 , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.10.2002 за N 841/7129) (зі змінами) (далі - іноземна валюта), та в банківських металах (золото в стандартних та/або мірних зливках із фізичною поставкою до банку) (далі - кошти на умовах субординованого боргу) з подальшим урахуванням цих коштів до капіталу банку (капіталу 2-го рівня).
Приймаючий банк або банк, до якого приєднується (з яким зливається) перехідний банк, залучає кошти на умовах субординованого боргу від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у порядку, визначеному цим розділом. { Пункт 1.1 глави 1 розділу III доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку N 250 від 20.06.2012 }
{ Пункт 1.1 глави 1 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 564 від 20.06.2012 }
 
1.2. Залучення коштів на умовах субординованого боргу з метою їх врахування до додаткового капіталу банку у вигляді позик, кредитів, депозитів юридичних осіб може здійснюватися як шляхом укладення прямих договорів між банком-боржником та Інвестором [про що укладається договір про залучення коштів на умовах субординованого боргу (далі - угода)], так і шляхом випуску банком-боржником облігацій [про що укладається договір про залучення коштів шляхом випуску облігацій (далі - договір)].
{ Пункт 1.2 глави 1 розділу III в редакції Постанови НБУ N 407 від 01.11.2005 }
 
1.3. Залучення коштів на умовах субординованого боргу шляхом випуску облігацій здійснюється з урахуванням особливих умов щодо випуску та погашення облігацій згідно з главою 4 цього розділу.
{ Пункт 1.3 глави 1 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 112 від 01.11.2005 }
 
1.4. Не допускається заміна облігацій на прямі договори або, навпаки, протягом усього періоду дії угоди (договору) про залучення коштів на умовах субординованого боргу до капіталу банку.
{ Пункт 1.4 глави 1 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 112 від 01.11.2005 }
 
1.5. Мінімальна сума залучених коштів на умовах субординованого боргу шляхом випуску облігацій для врахування цих коштів до капіталу банку становить 100 тис. грн. { Абзац перший пункту 1.5 глави 1 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 112 від 17.03.2004 }
У разі залучення коштів на умовах субординованого боргу від однієї особи в сумі більше ніж 2 млн. грн. кошти залучаються шляхом укладення прямих договорів.
{ Пункт 1.5 глави 1 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою НБУ N 407 від 01.11.2005 }
 
1.6. Банк має право залучати субординований борг в іноземній валюті та/або в банківських металах за наявності генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій у частині залучення та розміщення іноземної валюти та/або банківських металів на валютному ринку України та/або залучення та розміщення іноземної валюти та/або банківських металів на міжнародних ринках.
{ Пункт 1.6 глави 1 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 479 від 20.06.2012 }
 
1.7. У разі залучення коштів на умовах субординованого боргу банк зобов'язаний здійснити ідентифікацію особи, у якої залучає ці кошти, згідно з вимогами законодавства України.
{ Главу 1 розділу III доповнено пунктом 1.7 згідно з Постановою Національного банку N 377 від 10.08.2004 }
 
1.8. У разі залучення коштів на умовах субординованого боргу від нерезидента в іноземній валюті у вигляді позик, кредитів такий договір підлягає обов'язковій реєстрації в Національному банку відповідно до Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.06. 2004 N 270 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.07.2004 за N 885/9484 (зі змінами).
{ Главу 1 розділу III доповнено пунктом 1.8 згідно з Постановою НБУ N 407 від 22.11.2012 }
 
1.9. Залучення субординованого боргу в банківських металах здійснюється з урахуванням вимог Положення про здійснення операцій з банківськими металами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 06.08.2003 N 325 , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.01.2012 за N 147/20460).
{ Главу 1 розділу III доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку N 250 від 20.06.2012 }
 
Глава 2. Документи, що подають банки для отримання дозволу
на врахування залучених коштів на умовах субординованого
боргу до капіталу банку
 
2.1. Клопотання про надання Національним банком дозволу на врахування залучених коштів на умовах субординованого боргу до капіталу банку (далі - Дозвіл) банк-боржник подає до територіального управління Національного банку (структурного підрозділу центрального апарату Національного банку, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку-боржника). { Абзац перший пункту 2.1 глави 2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 486 від 22.11.2012 }
Рішення про надання/скасування Дозволу приймає Комісія Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків/Комісія Національного банку при територіальному управлінні відповідно до наданих їм повноважень (далі - Комісія Національного банку) із зазначенням конкретного строку дії Дозволу або його скасування. { Абзац другий пункту 2.1 глави 2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 479 від 28.12.2011 }
У разі залучення коштів на умовах субординованого боргу шляхом випуску облігацій серед обмеженого кола юридичних осіб (розміщення облігацій шляхом закритого продажу) у Дозволі має міститися повний перелік цих осіб. { Пункт 2.1 глави 2 розділу III доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 112 від 01.11.2005 }
 
2.2. Для отримання Дозволу банк-боржник має у 10-денний термін після укладення угоди, договору з Інвестором подати такі документи (залежно від статусу інвестора): { Абзац перший пункту 2.2 глави 2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 112 від 17.03.2004 }
а) клопотання банку-боржника про отримання Дозволу;
б) письмове підтвердження банку-боржника, що Інвестор не має фінансових та/або майнових зобов'язань перед банком-боржником на дату укладення угоди (договору), та список пов'язаних з Інвестором осіб;
{ Підпункт "б" пункту 2.2 глави 2 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 112 від 14.11.2013 }
в) засвідчену в установленому порядку копію угоди про залучення коштів на умовах субординованого боргу, що укладається між Інвестором і банком-боржником, - подається в разі залучення коштів шляхом укладання прямих договорів. У разі залучення коштів на умовах субординованого боргу від юридичної особи-нерезидента - засвідчений в нотаріальному порядку переклад угоди. Доцільно зазначену угоду укладати українською та іноземною мовами, які матимуть однакову юридичну силу; { Підпункт "в" пункту 2.2 глави 2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою НБУ N 407 від 01.11.2005 }
г) засвідчену в установленому порядку копію договору - у разі залучення коштів шляхом випуску облігацій.
У разі залучення коштів на умовах субординованого боргу від юридичної особи-нерезидента - засвідчений в нотаріальному порядку переклад договору. Доцільно зазначений договір укладати українською та іноземною мовами, які матимуть однакову юридичну силу;
{ Підпункт "г" пункту 2.2 глави 2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 112 від 01.11.2005 }
ґ) копію рішення банку про випуск та умови випуску облігацій із зазначенням їх номіналу та загальної кількості; { Підпункт "ґ" пункту 2.2 глави 2 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 112 від 01.11.2005 }
д) документальне підтвердження про дотримання Інвестором (банком-резидентом) нормативів капіталу та ліквідності протягом останніх трьох місяців;
е) копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Інвестора - юридичної особи, засвідчену в установленому порядку (крім Фонду гарантування вкладів фізичних осіб);
{ Підпункт "е" пункту 2.2 глави 2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 479 від 20.06.2012 }
 
{ Підпункт "є" пункту 2.2 глави 2 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку N 112 від 17.03.2004 }
 
{ Підпункт "ж" пункту 2.2 глави 2 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку N 112 від 17.03.2004 }
 
{ Підпункт "з" пункту 2.2 глави 2 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку N 112 від 17.03.2004 }
 
{ Підпункт "є" пункту 2.2 глави 2 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку N 377 від 10.08.2004 }
 
{ Підпункт "ж" пункту 2.2 глави 2 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку N 377 від 10.08.2004 }
 
є) документи, що стосуються юридичної особи-нерезидента, мають бути перекладені на українську мову та легалізовані в консульській установі України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; { Підпункт пункту 2.2 глави 2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 377 від 10.08.2004 }
ж) копії платіжних документів про перерахування на балансовий рахунок 3660 "Субординований борг банку" або 3661 "Облігації, емітовані банком, на умовах субординованого боргу" коштів, залучених на умовах субординованого боргу для врахування до капіталу банку (копії мають бути засвідчені підписами керівників банку та відбитком печатки);
{ Підпункт "ж" пункту 2.2 глави 2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 479 від 28.12.2011 }
з) бізнес-план, розроблений банком-боржником, у якому мають бути передбачені: економічне обґрунтування щодо доцільності залучення коштів на умовах субординованого боргу; програма капіталізації банку (з урахуванням усіх раніше укладених договорів про залучення коштів на умовах субординованого боргу), що передбачає відповідне збільшення основного капіталу банку (капіталу 1-го рівня) на суму щорічного зменшення розміру субординованого боргу протягом останніх п'яти років дії угоди, що враховується до капіталу відповідно до пунктів 5.7-5.9 цього розділу; прогнозний розрахунок прибутковості банку та значень нормативу мінімального розміру регулятивного капіталу; первинні напрями використання залучених коштів на умовах субординованого боргу протягом перших шести місяців.
Програма капіталізації банку затверджується правлінням (радою директорів) та спостережною (наглядовою) радою банку;
{ Підпункт "з" пункту 2.2 глави 2 розділу III доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку N 454 від 14.11.2013 }
и) копію повідомлення про договір з відміткою територіального управління Національного банку, яка свідчить про реєстрацію договору, засвідчену підписом керівника та відбитком печатки територіального управління Національного банку, отриманого згідно з Положенням про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 N 270 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.07.2004 за N 885/9484 (зі змінами) (у разі залучення субординованого боргу від нерезидента в іноземній валюті у вигляді позик, кредитів шляхом укладання прямих договорів);
{ Пункт 2.2 глави 2 розділу III доповнено підпунктом "и" згідно з Постановою НБУ N 407 від 22.11.2012 }
і) документи, що підтверджують джерела походження коштів юридичних (крім Фонду гарантування вкладів фізичних осіб) і фізичних осіб, передбачені законодавством країни походження Інвестора. { Пункт 2.2 глави 2 розділу III доповнено підпунктом "і" згідно з Постановою Національного банку N 228 від 20.06.2012 }
2.3. Пов'язані з Інвестором особи визначаються в порядку, установленому пунктами 1.8-1.12 глави 1 розділу VI цієї Інструкції.
Особа, яка належить до управлінського персоналу банку-боржника, є пов'язаною особою з Інвестором - юридичною особою за наявності хоча б однієї з таких умов:
особа та/або асоційована з нею особа прямо та/або опосередковано володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу та/або правом голосу акцій, паїв, часток Інвестора чи пов'язаних з ним осіб (крім банку-боржника);
особа або асоційована з нею особа є керівником або членом ради чи правління (ради директорів) Інвестора або пов'язаних з ним осіб (крім банку-боржника);
особа або асоційована з нею особа має незалежно від формального володіння можливість вирішального впливу на діяльність Інвестора чи пов'язаних з ним осіб (крім банку-боржника), тобто здійснює контроль.
Особа, яка належить до управлінського персоналу банку-боржника, є пов'язаною особою з Інвестором - фізичною особою в разі, якщо є асоційованою особою Інвестора.
{ Главу 2 розділу III доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку N 454 від 14.11.2013 }
 
Глава 3. Вимоги щодо укладання угоди (депозитного
договору) про залучення коштів на умовах
субординованого боргу
 
3.1. Кошти на умовах субординованого боргу залучаються на визначений строк, але не менше ніж п'ять років.
 
3.2. В угоді про залучення коштів на умовах субординованого боргу (в умовах випуску облігацій) має бути передбачено, що в разі ліквідації (банкрутства) банку-боржника задоволення вимог Інвестора здійснюватиметься після задоволення вимог усіх інших кредиторів.
{ Пункт 3.2 глави 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 112 від 14.11.2013 }
 
3.3. Процентна ставка за субординованим боргом не може перевищувати протягом усього періоду дії угоди (договору) максимальної ставки залучення субординованого боргу, що встановлюється за рішенням Правління Національного банку з огляду на економічні умови на ринку банківських послуг та приймається банком на відповідну дату: { Абзац перший пункту 3.3 глави 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 250 від 20.06.2012 }
у разі залучення коштів шляхом укладання прямих договорів - на дату укладання угоди;
 
{ Абзац третій пункту 3.3 глави 3 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку N 407 від 01.11.2005 }
 
у разі залучення коштів шляхом випуску облігацій - на дату випуску облігацій.
{ Пункт 3.3 глави 3 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 112 від 17.03.2004 }
 
3.4. У разі зміни максимальної ставки залучення субординованого боргу Національний банк офіційно повідомляє не пізніше ніж за місяць до введення їх у дію.
{ Пункт 3.4 глави 3 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 112 від 20.06.2012 }
 
3.5. { Абзац перший пункту 3.5 глави 3 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку N 407 від 01.11.2005 }
 
У разі залучення коштів на умовах субординованого боргу шляхом випуску облігацій процентна ставка залишається незмінною протягом усього періоду обігу облігацій, визначеного в рішенні про випуск облігацій.
{ Пункт 3.5 глави 3 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 112 від 17.03.2004 }
 
3.6. Капіталізація процентів за субординованим боргом не допускається.
 
3.7. Нарахування процентів за субординованим боргом здійснюється щомісяця згідно з правилами бухгалтерського обліку процентних та комісійних доходів і витрат банків.
Авансова сплата процентів за залученими коштами на умовах субординованого боргу не дозволяється, про що зазначається в угоді (договорі).
{ Пункт 3.7 глави 3 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 112 від 17.03.2004 }
 
3.8. В угоді передбачається призупинення сплати процентів за субординованим боргом з одночасною зміною розміру процентної ставки (на строк призупинення) за ініціативою банку-боржника або за вимогою Національного банку до банку-боржника щодо призупинення такої сплати (за рішенням Комісії Національного банку) у разі:
 
недотримання порядку формування обов'язкових резервів три звітних періоди поспіль; та/або
{ Абзац другий пункту 3.8 глави 3 розділу III із змінами, внесеними згідно із Постановою Національного банку N 486 від 22.11.2012 }
 
порушення хоча б одного з нормативів капіталу та/або хоча б одного з нормативів ліквідності (три і більше разів поспіль для економічних нормативів, розрахованих за щоденним і щодекадним розрахунком, та три звітних періоди поспіль для економічних нормативів, розрахованих за формулою середньозваженої величини за місяць); та/або
 
збиткової діяльності протягом останніх трьох місяців; та/або
 
{ Абзац п'ятий пункту 3.8 глави 3 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку N 250 від 20.06.2012 }
 
роботи банку в режимі виконання програми фінансового оздоровлення, спрямованої на поліпшення його фінансового стану, крім програми фінансового оздоровлення, розробленої банком у разі надання кредиту (зміни умов кредитного договору) для підтримки ліквідності банку; та/або
 
віднесення банку до категорії проблемного або неплатоспроможного. { Абзац шостий пункту 3.8 глави 3 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 250 від 20.06.2012 }
 
Розмір зміненої відповідно до абзацу першого цього пункту процентної ставки встановлюється на дату прийняття відповідного рішення та не може бути більшим: { Абзац сьомий пункту 3.8 глави 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 250 від 20.06.2012 }
 
облікової ставки Національного банку - у разі залучення коштів у національній валюті;
 
ставки LIBOR за дванадцятимісячними міжбанківськими депозитами у відповідній валюті - у разі залучення коштів в іноземній валюті; { Абзац дев'ятий пункту 3.8 глави 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 250 від 20.06.2012 }
 
ставки (LIBOR мінус GOFO) для дванадцятимісячного періоду, яка встановлюється Лондонською асоціацією ринку дорогоцінних металів (LBMA), - у разі залучення субординованого боргу в банківських металах. { Пункт 3.8 глави 3 розділу III доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку N 250 від 20.06.2012 }
 
Така процентна ставка не може бути більшою, ніж процентна ставка, що передбачена в угоді.
 
Банк має протягом трьох робочих днів надіслати письмове повідомлення територіальному управлінню Національного банку (структурному підрозділу центрального апарату Національного банку, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку-боржника) про призупинення сплати відсотків за субординованим боргом з одночасною зміною розміру процентної ставки (на строк призупинення). { Абзац дванадцятий пункту 3.8 глави 3 розділу III із змінами, внесеними згідно із Постановою Національного банку N 486 від 22.11.2012 }
{ Пункт 3.8 глави 3 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 479 від 28.12.2011 }
 
3.9. На період чинності укладеної угоди (до часу погашення облігації) банк-боржник не має права укладати договорів, за якими в банку-боржника виникає/може виникнути:
обов'язок щодо передавання Інвестору коштів/майна та/або виконання фінансових/майнових зобов'язань щодо Інвестора (крім тих випадків, якщо таке передавання банком-боржником майна є сплатою процентів за залученим субординованим боргом) або
право вимоги до Інвестора (крім договорів, за якими банкборжник залучає кошти від Інвестора).
Банк-боржник здійснює розрахункові операції з Інвестором, якщо вони не призводять до кредитування або іншого розміщення коштів у Інвестора, або до зустрічних вкладень між банком та Інвестором, або до виникнення вимог банку-боржника до Інвестора.
Кошти, що залучені на умовах субординованого боргу, не можуть бути заставою за кредитами та іншими операціями банку-боржника.
Зарахування зустрічних однорідних вимог за угодою про залучення субординованого боргу не дозволяється.
{ Пункт 3.9 глави 3 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 454 від 14.11.2013 }
 
3.10. На період чинності укладеної угоди (до часу погашення облігації) обсяг вимог банку-боржника до пов'язаної особи (групи пов'язаних осіб) з Інвестором та/або наданих банком-боржником фінансових/майнових зобов'язань щодо пов'язаної особи (групи пов'язаних осіб) з Інвестором не може перевищувати п'яти відсотків:
регулятивного капіталу банку, якщо пов'язані з Інвестором особи не належать до інсайдерів банку-боржника;
статутного капіталу банку, якщо пов'язані з Інвестором особи належать до інсайдерів банку-боржника.
{ Пункт глави 3 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 454 від 14.11.2013 }
 
3.11. В угоді (договорі) доцільно передбачити строки (графік) поступового повернення банком коштів, залучених на умовах субординованого боргу, залежно від обсягу залучених коштів. { Пункт глави 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 112 від 17.03.2004 }
 
3.12. Якщо кореспондентський рахунок банку-боржника використовується для списання сум за дорученнями банку-Інвестора, що стосуються його власних операцій та операцій його клієнтів і кореспондентів, а також для зарахування коштів на їх користь, то вимоги пункту 3.9 цієї глави на сторони угоди про залучення коштів на умовах субординованого боргу не поширюються.
 
3.13. Дострокове погашення субординованого боргу в повному обсязі або частково може відбуватися за ініціативою банку-боржника та за згодою Інвестора за умови отримання дозволу Національного банку.
Банк-боржник для отримання дозволу на дострокове погашення субординованого боргу надає до територіального управління Національного банку (структурного підрозділу центрального апарату Національного банку, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку-боржника):
клопотання, яке має містити інформацію про причини такого погашення;
письмове підтвердження Інвестора про його згоду на дострокове погашення субординованого боргу.
Дострокове погашення субординованого боргу може відбуватися за таких умов:
дотримання банком-боржником економічних нормативів, лімітів відкритої валютної позиції, порядку формування обов'язкових резервів, формування резервів за активними банківськими операціями в повному обсязі;
фактичного збільшення банком-боржником основного капіталу за період врахування до капіталу банку субординованого боргу, який банк планує погасити Інвестору, на суму, не меншу, ніж цей субординований борг (з урахуванням амортизації в разі часткового погашення).
Національний банк може надати дозвіл на дострокове погашення субординованого боргу в разі недотримання банком-боржником вимоги абзацу сьомого цього пункту щодо збільшення основного капіталу за умови, якщо Інвестор планує спрямувати достроково повернений субординований борг на збільшення статутного капіталу банку-боржника або в разі надходження протягом останніх шести місяців коштів за незареєстрованим статутним капіталом (з урахуванням емісійних різниць) у розмірі, не меншому, ніж розмір залученого субординованого боргу, який банк-боржник планує погасити Інвестору. У цьому разі разом з клопотанням про дострокове погашення субординованого боргу та згодою Інвестора банк-боржник надає до територіального управління Національного банку (структурного підрозділу центрального апарату Національного банку, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку-боржника):
письмове підтвердження Інвестора про спрямування поверненого субординованого боргу на збільшення статутного капіталу банку-боржника; та/або
письмове підтвердження банку-боржника про надходження коштів за незареєстрованим статутним капіталом, що включаються до основного капіталу, копію протоколу рішення загальних зборів учасників банку про збільшення статутного капіталу та копію тимчасового свідоцтва про реєстрацію Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску акцій.
Територіальне управління Національного банку (структурний підрозділ центрального апарату Національного банку, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку-боржника) протягом 10 робочих днів з дня отримання клопотання банку-боржника про дострокове погашення субординованого боргу перевіряє дотримання банком-боржником умов, визначених цим пунктом, та подає відповідний висновок щодо можливості погашення субординованого боргу на розгляд Комісії Національного банку.
Рішення про надання дозволу на дострокове погашення субординованого боргу або обґрунтовану відмову в наданні такого дозволу приймає Комісія Національного банку. { Абзац дванадцятий пункту 3.13 глави 3 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 454 від 14.11.2013 }
{ Пункт глави 3 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 386 від 22.11.2012 }
 
{ Пункт 3.14 глави 3 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку N 454 від 14.11.2013 }
 
3.14. В угоді (договорі) про залучення коштів на умовах субординованого боргу мають передбачатися всі вимоги, що встановлені цією главою.
{ Пункт глави 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 112 від 17.03.2004 }
 
3.15. Продовження дії Дозволу у зв'язку з продовженням строку дії угоди про залучення субординованого боргу здійснюється за рішенням Комісії Національного банку про внесення змін до Дозволу.
У разі укладення угоди про внесення змін стосовно продовження строку залучення субординованого боргу банк має привести умови основної угоди (зі змінами) у відповідність до вимог законодавства України, у тому числі цієї Інструкції, що діють на дату укладення додаткової угоди.
Протягом 10 робочих днів із дня внесення таких змін банк-боржник має надіслати територіальному управлінню Національного банку (структурному підрозділу центрального апарату Національного банку, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку-боржника) клопотання щодо продовження дії Дозволу та документи, що передбачені підпунктами "б", "в", "д", "є", "и" пункту 2.2 глави 2 цього розділу, а також програму капіталізації банку згідно з вимогами підпункту "з" пункту 2.2 глави 2 цього розділу, прогнозний розрахунок прибутковості банку та значень нормативу мінімального розміру регулятивного капіталу.
Субординований борг, щодо якого продовжується строк дії угоди, уключається до регулятивного капіталу банку з урахуванням нових умов угоди після дати прийняття Комісією Національного банку рішення про продовження дії Дозволу, починаючи з дня отримання від банку-боржника форми звітності N 610 від 19.08.2014 }
{ Главу 3 розділу III доповнено новим пунктом 3.15 згідно з Постановою Національного банку N 454 від 14.11.2013 }
 
3.16. До угоди (договору) можуть вноситися зміни стосовно найменування банку-боржника та Інвестора у зв'язку з їх реорганізацією. Протягом 10 робочих днів з дня внесення таких змін банк-боржник має надіслати клопотання щодо внесення відповідних змін до Дозволу та нотаріально засвідчену копію угоди (договору) відповідному підрозділу банківського нагляду.
{ Пункт глави 3 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 476 від 14.11.2013 }
 
3.17. У разі заміни Інвестора банк-боржник зобов'язаний протягом 10 робочих днів подати пакет документів для отримання дозволу щодо залучення коштів на умовах субординованого боргу від нового Інвестора (далі - дозвіл щодо нового Інвестора) у порядку, передбаченому цим розділом. { Абзац перший пункту глави 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 479 від 14.11.2013 }
Заміна Інвестора полягає в переході прав та обов'язків до нового Інвестора на підставі укладеного договору про відступлення первісним Інвестором права вимоги за угодою (договором) новому Інвестору або внаслідок правонаступництва чи спадкоємства тощо. Заміна Інвестора за договором про залучення коштів на умовах субординованого боргу шляхом випуску облігацій допускається лише серед кола осіб, які були визначені банком-боржником у рішенні про випуск облігацій.
Для отримання дозволу щодо нового Інвестора банк-боржник подає нотаріально засвідчену копію документа, що свідчить про перехід прав та обов'язків до нового Інвестора, та документи, передбачені підпунктами "а", "б", "в", "д", "е", "є", "и" пункту 2.2 глави 2 цього розділу. { Абзац третій пункту 3.17 глави 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 454 від 14.11.2013 }
За умови своєчасного подання банком-боржником відповідних документів на період розгляду Національним банком питання про надання дозволу щодо нового Інвестора сума залучених коштів на умовах субординованого боргу, за якими відбувається заміна Інвестора, не виключається із регулятивного капіталу банку.
У дозволі щодо нового Інвестора додатково мають зазначатися реквізити Дозволу щодо залучення коштів на умовах субординованого боргу від первісного Інвестора (дата, номер, назва Інвестора, сума та строк дії Дозволу).
Одночасно з прийняттям рішення про надання дозволу щодо нового Інвестора Комісія Національного банку приймає рішення про скасування Дозволу щодо первісного Інвестора.
У разі несвоєчасного подання банком-боржником документів або прийняття Комісією Національного банку обґрунтованого рішення про відмову банку-боржнику в наданні дозволу щодо нового Інвестора, сума залучених коштів на умовах субординованого боргу, за якими відбувається заміна Інвестора, не враховується до регулятивного капіталу. У цьому разі банк-боржник зобов'язаний здійснити коригування регулятивного капіталу та звітності згідно з вимогами цього розділу. { Абзац сьомий пункту глави 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 250 від 20.06.2012 }
{ Главу 3 розділу III доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку N 407 від 01.11.2005 }
 
{ Главу 4 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку N 407 від 01.11.2005 }
 
Глава 4. Вимоги щодо випуску облігацій
{ Назва глави 4 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 407 від 01.11.2005 }
 
4.1. Облігації, емітовані банком-боржником на умовах субординованого боргу, є цінними паперами, що засвідчують внесення їх власником грошових коштів на визначений період часу, на певних умовах і підтверджують зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цих цінних паперів в передбачений умовами випуску строк з виплатою фіксованого процента, з урахуванням установлених вимог щодо залучення коштів на умовах субординованого боргу.
 
4.2. Облігації мають випускатися у бездокументарній формі та бути іменними, строковими і процентними та з обмеженим колом обігу (розміщення облігацій шляхом закритого продажу). Такі облігації мають обслуговуватися в одному з депозитаріїв Національної депозитарної системи. Якщо в умовах випуску облігацій містяться умови щодо їх дострокового погашення емітентом, то Дозвіл не надається. { Абзац перший пункту 4.2 глави 4 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 407 від 01.11.2005 }
За закритим продажем розміщення та обіг облігацій здійснюються між юридичними особами, коло (перелік) яких заздалегідь визначено банком-боржником у рішенні про випуск облігацій. Облігації випускаються під певний договірний процент та на визначений строк, але не менше ніж п'ять років з урахуванням вимог глави 3 цього розділу.
 
4.3. Юридичні особи придбавають облігації за рахунок коштів, що надходять у їх розпорядження після сплати податків та процентів за банківські кредити.
 
4.4. Облігації сплачуються в гривнях, а у випадках, передбачених умовами їх випуску, - в іноземній валюті. Незалежно від виду валюти, в якій проведено оплату облігацій, їх номінальну вартість виражають у гривнях.
 
4.5. Дохід за облігаціями виплачується відповідно до умов їх випуску.
 
4.6. Володіння облігацією, що випущена на умовах субординованого боргу, не дає права на участь в управлінні банком.
 
4.7. Облігації на умовах субординованого боргу не можуть бути дисконтними.
 
4.8. Облігації на умовах субординованого боргу підлягають обігу на вторинному ринку тільки в межах кола осіб, які заздалегідь визначені банком-боржником у рішенні про випуск облігацій.
{ Розділ III доповнено главою згідно з Постановою Національного банку N 112 від 17.03.2004 }
 
Глава 5. Порядок обліку субординованого боргу
та подання звітності
 
{ Назва глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 250 від 20.06.2012 }
 
5.1. Територіальне управління Національного банку (структурний підрозділ центрального апарату Національного банку, що безпосередньо здійснює нагляд за банком-боржником) перевіряє достовірність та повноту поданих документів, а також дотримання Інвестором (банком-резидентом) нормативів капіталу, готує обґрунтований висновок щодо достовірності та повноти поданих документів та їх відповідності встановленим вимогам. { Абзац перший пункту 5.1 глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 228 від 28.12.2011 }
Протягом 20 робочих днів з дня отримання всіх документів та за умови відповідності умов угоди (облігації) вимогам, що визначені в пунктах 1.5-1.9 глави 1, підпунктах "в", "г" пункту 2.2 глави 2, пунктах 3.1-3.17 глави 3, пунктах 4.1-4.7 глави 4 цього розділу, дотримання Інвестором (банком-резидентом) нормативів капіталу та повної сплати Інвестором коштів територіальне управління Національного банку (або структурний підрозділ центрального апарату Національного банку, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку-боржника) подає до Комісії Національного банку висновок і пропозиції для прийняття остаточного рішення щодо надання Дозволу. { Абзац другий пункту глави розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 112 від 14.11.2013 }
Якщо угода (облігація) не відповідає вимогам пунктів 1.5-1.9 глави 1, підпунктів "в", "г" пункту 2.2 глави 2, пунктів 3.1-3.17 глави 3, пунктів 4.1-4.7 глави 4 цього розділу або банк подав неповний пакет документів, перелік яких визначений у пункті 2.2 цього розділу, то територіальне управління Національного банку (структурний підрозділ центрального апарату Національного банку, що безпосередньо здійснює нагляд за банком-боржником) повертає пакет документів на доопрацювання протягом 20 робочих днів з дня отримання всіх документів. { Абзац третій пункту глави розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 112 від 14.11.2013 }
 
5.2. Комісія Національного банку розглядає клопотання банку на наступному засіданні та надає (чи не надає) Дозвіл, про що приймається відповідне рішення.
Комісія Національного банку має право відмовити банку в наданні Дозволу, якщо дійде висновку, що залучення коштів на умовах субординованого боргу є ризиковою операцією та такою, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку.
 
5.3. У разі надання Дозволу (якщо Інвестором є банк-резидент) вкладені/залучені на умовах субординованого боргу кошти обліковуються так:
а) банком-Інвестором:
у разі вкладання коштів на умовах субординованого боргу шляхом укладення прямих договорів - за балансовими рахунками 1514 "Довгострокові вклади (депозити), що розміщені на умовах субординованого боргу" та 1524 "Довгострокові кредити, що надані іншим банкам" за даними аналітичного обліку; { Абзац другий підпункту "а" пункту 5.3 глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 407 від 20.06.2012 }
у разі вкладання коштів на умовах субординованого боргу шляхом придбання облігацій - за балансовим рахунком 3212 "Боргові цінні папери, випущені банками, у портфелі банку до погашення" за даними аналітичного обліку; { Абзац третій підпункту "а" пункту глави розділу III в редакції Постанови Національного банку N 112 від 20.06.2012 }
б) банком-боржником - за балансовим рахунком 3660 "Субординований борг банку" або 3661 "Облігації, емітовані банком, на умовах субординованого боргу".
{ Підпункт "б" пункту 5.3 глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 479 від 28.12.2011 }
 
5.4. У разі невідповідності умов угоди (договору, облігації) вимогам, що визначені в пунктах 1.5-1.9 глави 1, підпунктах "в", "г" пункту 2.2 глави 2, пунктах 3.1-3.17 глави 3, пунктах 4.1-4.7 глави 4 цього розділу, та неотримання банком-боржником Дозволу протягом 30 робочих днів із дня подання клопотання про отримання Дозволу або несвоєчасного подання клопотання кошти, що залучені/розміщені на умовах субординованого боргу, з наступного робочого дня обліковуються так: { Абзац перший пункту глави розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 386 від 14.11.2013 }
а) банком-боржником:
у разі залучення коштів на умовах субординованого боргу шляхом укладення прямих договорів - на відповідних рахунках 1, 2 класів Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 N 280 від 28.12.2011 }
 
{ Абзац третій підпункту "а" пункту 5.4 глави 5 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку N 407 від 01.11.2005 }
 
у разі залучення коштів на умовах субординованого боргу шляхом випуску облігацій - за балансовим рахунком 3315 "Інші довгострокові цінні папери власного боргу, емітовані банком"; { Підпункт "а" пункту глави розділу III доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 112 від 17.03.2004 }
б) банком-інвестором:
у разі розміщення коштів на умовах субординованого боргу шляхом укладення прямих договорів - за балансовим рахунком 1513 "Довгострокові вклади (депозити), що розміщені в інших банках"; 1524 "Довгострокові кредити, що надані іншим банкам" за даними аналітичного обліку; { Абзац другий підпункту "б" пункту 5.4 глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 407 від 20.06.2012 }
у разі розміщення коштів на умовах субординованого боргу шляхом випуску облігацій - за балансовим рахунком 3212 "Боргові цінні папери, випущені банками, у портфелі банку до погашення" за даними аналітичного обліку. { Абзац третій підпункту "б" пункту глави розділу III доповнено абзацом згідно з Постановами Національного банку N 112 від 20.06.2012 }
 
5.5. Кошти, що залучені на умовах субординованого боргу, враховуються до капіталу банку після дати прийняття Комісією Національного банку рішення про надання Дозволу, починаючи з дня отримання від банку-боржника форми звітності N 610.
{ Пункт глави розділу III в редакції Постанови Національного банку N 112 від 14.11.2013 }
 
5.6. Субординований борг в іноземній валюті та банківських металах ураховується до регулятивного капіталу банку за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку, установленим на звітну дату, з урахуванням строку, що залишився до дати погашення. { Пункт 5.6 глави 5 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 273 від 20.06.2012 }
 
5.7. Якщо на умовах субординованого боргу кошти залучені строком на п'ять років, то сума субординованого боргу враховується до капіталу банку зі щорічним зменшенням розміру цих коштів на 20 відсотків на кінець кожного року за таким графіком:
 
------------------------------------------------------------------ | Строк до закінчення дії угоди | Сума, | | (договору) | що враховується до капіталу | |-------------------------------+--------------------------------| | Від 5 до 4 років | 100% | |-------------------------------+--------------------------------| | Від 4 до 3 років | 80% | |-------------------------------+--------------------------------| | Від 3 до 2 років | 60% | |-------------------------------+--------------------------------| | Від 2 до 1 року | 40% | |-------------------------------+--------------------------------| | Менше 1 року | 20% | ------------------------------------------------------------------ { Пункт глави розділу III в редакції Постанови Національного банку N 112 від 28.12.2011 }
 
5.8. Кошти, залучені на умовах субординованого боргу, мають враховуватися до капіталу банку в останні п’ять років дії угоди (договору) з урахуванням розміру амортизації від залишкової суми субординованого боргу, що обліковується на рахунку 3660 "Субординований борг банку" або 3661 "Облігації, емітовані банком, на умовах субординованого боргу". { Абзац перший пункту 5.8 глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 479 від 22.11.2012 }
 
Приклад:
Строк, на який залучено кошти, 7 років (з 01.02.2003 до 31.01.2010).
Сума залучених коштів на умовах субординованого боргу, на яку отримано Дозвіл на врахування до капіталу банку, - 600 000 грн.
Розрахунок суми, що враховується до капіталу, здійснюється так:
з 01.02.2003 до 31.01.2005 - 100% - 600 000 грн.;
з 01.02.2005 до 31.01.2006 - 100% - 600 000 грн.;
з 01.02.2006 до 31.01.2007 - 80% - 480 000 грн.;
з 01.02.2007 до 31.01.2008 - 60% - 360 000 грн.;
з 01.02.2008 до 31.01.2009 - 40% - 240 000 грн.;
з 01.02.2009 до 31.01.2010 - 20% - 120 000 грн.
{ Пункт глави розділу III в редакції Постанови Національного банку N 112 від 17.03.2004 }
 
5.9. Субординований борг, що враховується до капіталу банку (з урахуванням амортизації), зменшується на суму перевищення обмеження, установленого пунктом 3.10 глави 3 цього розділу, зменшену на суми, передбачені підпунктами "г" та "ґ" пункту 1.7 глави 1 розділу II цієї Інструкції щодо пов'язаної особи Інвестора.
{ Главу 5 розділу III доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку N 454 від 14.11.2013 }
 
5.10. У разі зміни переліку пов'язаних з Інвестором осіб банк-боржник протягом п'яти робочих днів має надіслати територіальному управлінню Національного банку (структурному підрозділу центрального апарату Національного банку, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку-боржника) список пов'язаних з Інвестором осіб та письмове підтвердження про дотримання банком-боржником вимог пунктів 3.9, 3.10 глави 3 цього розділу.
{ Главу 5 розділу III доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку N 454 від 14.11.2013 }
 
5.11. Банк-боржник протягом трьох робочих днів має надіслати письмове повідомлення територіальному управлінню Національного банку (структурному підрозділу центрального апарату Національного банку, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку-боржника) про виникнення вимог та/або надання фінансових/майнових зобов'язань щодо пов'язаних з Інвестором осіб.
Повідомлення має містити інформацію щодо найменування (або прізвище, ім'я та по батькові) пов'язаної особи (пов'язаних осіб) з Інвестором, суми вимог банку та/або наданих банком фінансових/майнових зобов'язань щодо пов'язаної особи (групи пов'язаних осіб) з Інвестором, вартості набутих у власність цінних паперів (часток, паїв), емітованих пов'язаною особою (пов'язаними особами) з Інвестором, та розміру співвідношення цієї заборгованості до регулятивного/статутного капіталу банку.
{ Главу 5 розділу III доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку N 454 від 14.11.2013 }
 
Глава 6. Контроль за коштами, залученими на умовах
субординованого боргу
 
6.1. Територіальне управління Національного банку (структурний підрозділ центрального апарату Національного банку, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку-боржника) здійснює контроль за виконанням банком-боржником умов угоди (договору), бізнес-плану (у тому числі програми капіталізації) та дотриманням ним вимог пунктів 3.9, 3.10 глави 3 цього розділу під час проведення планової інспекційної перевірки (у разі потреби - під час проведення позапланової інспекційної перевірки).
{ Пункт глави розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 112 від 14.11.2013 }
 
6.2. У разі неусунення банком у встановлений Національним банком строк фактів порушення порядку залучення коштів на умовах субординованого боргу або порядку врахування до регулятивного капіталу банку залучених коштів на умовах субординованого боргу, або порядку погашення субординованого боргу територіальне управління Національного банку (структурний підрозділ центрального апарату Національного банку, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку-боржника) подає Комісії Національного банку пропозиції щодо скасування Дозволу. Виявлені порушення є також підставою для застосування до банку-боржника адекватних заходів впливу.
 
{ Абзац другий пункту 6.2 глави 6 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку N 250 від 20.06.2012 }
 
{ Пункт глави розділу III в редакції Постанов Національного банку N 112 від 14.11.2013 }
 
6.3. У разі прийняття Комісією Національного банку рішення про скасування Дозволу сума субординованих коштів не враховується до регулятивного капіталу банку після дати прийняття цього рішення, починаючи з наступної звітної дати, установленої для подання форми звітності N 610.
Банки зобов'язані не пізніше наступної звітної дати, установленої для подання форми звітності N 610, після дати прийняття Комісією Національного банку рішення про скасування Дозволу подати Національному банку змінену форму звітності N 610 та обліковувати субординований борг згідно з вимогами пункту 5.4 глави 5 цього розділу. { Абзац другий пункту 6.3 глави 6 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 479 від 28.12.2011 }
{ Пункт глави розділу III в редакції Постанови Національного банку N 112 від 19.03.2003 }
 
Розділ IV. Нормативи капіталу
 
Глава 1. Норматив достатності (адекватності)
регулятивного капіталу (Н2)
 
1.1. Норматив достатності (адекватності) регулятивного капіталу відображає здатність банку своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за своїми зобов’язаннями, що випливають із торговельних, кредитних або інших операцій грошового характеру. Чим вище значення показника достатності (адекватності) регулятивного капіталу, тим більша частка ризику, що її беруть на себе власники банку; і навпаки, чим нижче значення показника, тим більша частка ризику, що її приймають на себе кредитори/вкладники банку.
Банку забороняється виплачувати дивіденди чи розподіляти капітал банку в будь-якій формі, якщо така виплата чи розподіл призведе до порушення нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу.
{ Пункт 1.1 глави 1 розділу IV в редакції Постанови Національного банку N 479 від 28.12.2011 }
 
1.2. Норматив достатності (адекватності) регулятивного капіталу встановлюється для запобігання надмірному перекладанню банком кредитного ризику та ризику неповернення банківських активів на кредиторів/вкладників банку. { Абзац перший пункту 1.2 глави 1 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 486 від 22.11.2012 }
Норматив достатності (адекватності) регулятивного капіталу визначається як співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів і певних позабалансових інструментів, зважених за ступенем кредитного ризику після їх зменшення на суму: { Абзац другий пункту 1.2 глави 1 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою НБУ N 267 від 22.11.2012 }
сформованих відповідних резервів за активними банківськими операціями; { Абзац пункту 1.2 глави 1 розділу IV в редакції Постанови Національного банку N 486 від 22.11.2012 }
забезпечення кредиту (вкладень у боргові цінні папери) безумовним зобов'язанням або грошовим покриттям у вигляді застави майнових прав (за умови, що забезпечення за окремою операцією відповідає вимогам пунктів 2.5-2.7 глави 2, пунктів 4.5-4.7 глави 4 розділу VI цієї Інструкції); { Абзац пункту 1.2 глави 1 розділу IV в редакції Постанови Національного банку N 486 від 14.11.2013 }
необтяжених облігацій внутрішньої державної позики, що рефінансуються Національним банком, та боргових цінних паперів, емітованих Національним банком, придбаних за операціями репо (але не більше ніж основна сума боргу за окремою кредитною операцією) з переходом права власності на такі цінні папери. { Абзац пункту 1.2 глави 1 розділу IV в редакції Постанови Національного банку N 486 від 22.11.2012 }
Під час розрахунку нормативу достатності (а�