Постанова КМУ № 1057-2011-п від 31.08.2011 Про затвердження Державної цільової соціальної програми подолання та запобігання бідності на період до 2015 року

                                                          
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 31 серпня 2011 р. N 1057
Київ
Про затвердження Державної цільової
соціальної програми подолання та
запобігання бідності на період до 2015 року
{ Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 256 ( 256-2012-п ) від 28.03.2012
N 970 ( 970-2012-п ) від 24.10.2012
N 1107 ( 1107-2012-п ) від 28.11.2012 }

Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Державну цільову соціальну програму подолання
та запобігання бідності на період до 2015 року (далі - Програма),
що додається.

{ Пункт 2 виключено на підставі Постанови КМ N 970
( 970-2012-п ) від 24.10.2012 }

3. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади,
Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та
Севастопольській міським державним адміністраціям за участю
Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку і
Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері
ринків фінансових послуг: { Абзац перший пункту 3 із змінами,
внесеними згідно з Постановою КМ N 256 ( 256-2012-п ) від
28.03.2012 }
забезпечити здійснення заходів, передбачених Програмою;
подавати щокварталу до 15 числа наступного місяця
Міністерству соціальної політики інформацію про результати
виконання Програми для її узагальнення та подання у двотижневий
строк Кабінетові Міністрів України.

Прем"єр-міністр України М.АЗАРОВ
Інд. 26

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 31 серпня 2011 р. N 1057
ДЕРЖАВНА ЦІЛЬОВА СОЦІАЛЬНА ПРОГРАМА
подолання та запобігання бідності на період до 2015 року

Загальна частина
Проблема бідності в Україні набула офіційного визнання після
затвердження Указом Президента України від 15 серпня 2001 р. N 637
( 637/2001 ) Стратегії подолання бідності, яка встановила значення
терміна "бідність", єдиний відносний критерій віднесення різних
верств населення до категорії бідних, визначила основні напрями та
етапи подолання бідності на період до 2010 року.
За час реалізації зазначеної Стратегії ( 637/2001 ) прийнято
Комплексну програму забезпечення реалізації Стратегії подолання
бідності, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 21
грудня 2001 р. N 1712 ( 1712-2001-п ) (Офіційний вісник України,
2001 р., N 52, ст. 2339), щороку затверджувалися плани заходів,
спрямовані на подолання бідності, розроблялися та виконувалися
регіональні програми подолання бідності.
За кожним напрямом подолання бідності відбулися позитивні
зрушення. Забезпечено виконання завдань, а також досягнуто основну
мету - стабілізація рівня життя і усунення найгостріших проявів
бідності.
Моніторинг показників бідності свідчить про позитивні
тенденції. Незважаючи на підвищення в п"ять разів межі бідності (з
175 гривень у 2001 році до 944 гривень у 2010 році), визначеної за
відносним критерієм, рівень бідності за цей період залишився
стабільним (27 відсотків). У 2010 році порівняно з 2009 роком
рівень бідності зменшився на 2,3 відсоткового пункта і становив
24,1 відсотка, що є найнижчим значенням за період 2001-2010 років.
За відносним критерієм рівень крайньої бідності за цей період
знизився з 14,9 до 11,2 відсотка.
Поліпшилася ситуація серед сімей з дітьми. Істотне зниження
рівня бідності з 43,8 відсотка у 2001 році до 35,2 відсотка у 2010
році спостерігається у сім"ях з дітьми віком до трьох років. На
3,2 відсоткового пункта знизився рівень бідності в сім"ях з
дітьми, в яких усі дорослі працюють, і становив 24,3 відсотка у
2010 році.
Проте проблема бідності залишається актуальною і потребує
подальшого розв"язання.
Не втратила гостроти проблема бідності серед працюючого
населення. Кожна четверта сім"я з дітьми, в якій всі дорослі
працюють, належить до категорії бідних.
Не розв"язана проблема охоплення бідного населення соціальною
підтримкою. Тільки 57 відсотків осіб, що належать до категорії
бідних за критерієм прожиткового мінімуму, отримують один з видів
соціальної допомоги.
Високий рівень бідності спостерігається в сім"ях з двома
дітьми (40,7 відсотка) та багатодітних сім"ях (58,4 відсотка), в
сім"ях, у яких є діти і непрацюючі дорослі (36,3 відсотка).
Залишається високим рівень бідності в сільській місцевості
(32,3 відсотка), який значно перевищує рівень бідності у містах
(20,2 відсотка).
Крім того, не ліквідовано заборгованість із заробітної плати,
не запроваджено ефективну систему надання державної допомоги.
Для розв"язання проблеми бідності необхідна цілеспрямована
політика, що ґрунтується на економічних та фінансових можливостях
держави та максимальній ефективності їх використання.
Мета Програми
Метою Державної цільової соціальної програми подолання та
запобігання бідності на період до 2015 року (далі - Програма) є
зменшення кількості бідного населення серед працюючих, сімей з
дітьми, особливо багатодітних, дітей-сиріт, дітей, позбавлених
батьківського піклування, безпритульних дітей, безробітних,
інвалідів, пенсіонерів, бездомних осіб, в сільській місцевості та
запобігання хронічній бідності.
Шляхи і способи розв"язання проблеми
Бідність - це комплексна проблема, а її подолання є
довготривалим процесом. Оптимальним варіантом розв"язання цієї
проблеми є поєднання активної соціальної політики, спрямованої на
відновлення і зростання зайнятості та створення умов для гідної
праці, з ефективною підтримкою найуразливіших верств населення.
Розв"язання проблеми передбачається за такими напрямами:
відновлення виробництва та стимулювання економічного
зростання;
сприяння зайнятості населення та розвитку ринку праці;
удосконалення механізму оплати праці та соціального діалогу
як основних чинників створення умов для гідної праці;
розвиток системи соціального страхування;
удосконалення пенсійної системи;
реформування системи соціального захисту;
соціальна підтримка сімей, дітей та молоді;
поліпшення медичного обслуговування населення;
удосконалення методологічних підходів до оцінки бідності та
проведення моніторингу ефективності виконання Програми.
З метою відновлення виробництва та стимулювання економічного
зростання передбачається:
запровадження нових механізмів відновлення виробництва;
стимулювання розвитку внутрішнього ринку;
створення умов для забезпечення стабільного розвитку галузей
промисловості шляхом:
- проведення технологічних та організаційних перетворень на
підприємствах, що не підлягають приватизації, з максимальною
орієнтацією їх діяльності на виконання державних програм;
- визначення найбільш важливих сегментів регіональних
промислових комплексів та формування на їх основі відповідних
інвестиційних зон для залучення приватного капіталу в їх розвиток;
- проведення ефективної приватизації промислових підприємств
з метою підвищення продуктивності їх роботи і потенціалу
промислового комплексу в цілому;
- виробництва високотехнологічної продукції та надання послуг
на інноваційній основі, підвищення рівня наукового забезпечення
розвитку галузей та інноваційної активності промислових
підприємств;
сприяння розвитку підприємницької діяльності шляхом:
- започаткування територіальних осередків дорадчої служби для
надання консультацій підприємцям з питань сільськогосподарського
виробництва;
- забезпечення виконання освітньої програми з питань
провадження підприємницької діяльності для підприємців та широких
верств населення, зокрема щодо започаткування та ведення власної
справи, застосування дозвільних процедур, реєстрації,
ліцензування, реалізації регуляторної політики;
- проведення Всеукраїнського конкурсу бізнес-планів
підприємницької діяльності серед молоді;
удосконалення нормативно-правової бази з питань виробництва,
праці та професійної кваліфікації;
забезпечення державної підтримки розвитку депресивних
територій;
сприяння розвитку містоутворюючих підприємств;
сприяння запровадженню суб"єктами господарювання програм та
міжнародних стандартів соціальної відповідальності бізнесу.
З метою сприяння зайнятості населення та розвитку ринку праці
передбачається спрямувати зусилля центральних та місцевих органів
виконавчої влади на:
сприяння розвитку підприємництва та самостійній зайнятості
населення;
впровадження нормативно-правової бази, що стимулюватиме
розвиток інноваційно-інвестиційної діяльності, розроблення
державних і галузевих програм, спрямованих на створення якісних та
високотехнологічних робочих місць;
забезпечення збільшення частки зайнятого населення у
високотехнологічних сферах промисловості;
сприяння збільшенню попиту на працю шляхом державного
замовлення на створення об"єктів соціальної інфраструктури;
зменшення безробіття серед сільського населення шляхом
стимулювання агропромислової кооперації, розбудови інфраструктури
виробничого і соціального призначення, системи агросервісу,
переробних підприємств, доступної для виробників торговельної
мережі;
підвищення якості та конкурентоспроможності національної
робочої сили;
сприяння підготовці кадрів вищими та професійно-технічними
навчальними закладами відповідно до потреб економіки та ринку
праці;
забезпечення професійної підготовки, перепідготовки та
підвищення кваліфікації працівників;
посилення мотивації до легальної продуктивної зайнятості;
недопущення згортання сфери офіційного оформлення праці;
сприяння працевлаштуванню осіб, які потребують соціального
захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці,
громадян похилого віку;
створення рівних можливостей для працевлаштування жінок і
чоловіків;
реалізацію діючих механізмів надання молоді, насамперед
випускникам вищих та професійно-технічних навчальних закладів,
першого робочого місця;
створення умов для роботи молоді у вільний від навчання час;
підтримку зеленого туризму, сфери побутових послуг та
харчування, відродження народних промислів, організації
фермерських господарств;
сприяння зайнятості осіб з інвалідністю шляхом:
- пріоритетного спрямування коштів Фонду соціального захисту
інвалідів на створення робочих місць для працевлаштування
інвалідів;
- підвищення доступності та ефективності професійної
реабілітації інвалідів, здійснення їх професійного навчання за
професіями та спеціальностями відповідно до потреби ринку праці;
- удосконалення системи встановлення нормативів для
працевлаштування інвалідів з метою врахування особливостей
підприємств із шкідливими та небезпечними умовами праці;
мінімізацію негативних наслідків зовнішньої трудової
міграції, здійснення заходів щодо заохочення повернення трудових
мігрантів в Україну та сприяння у їх адаптації, розширення системи
міждержавних договорів про взаємне працевлаштування громадян і їх
соціальний захист;
удосконалення організаційних засад та запровадження механізму
регулювання використання праці іноземців.
З метою вдосконалення механізму оплати праці та соціального
діалогу як основних чинників створення умов для гідної праці
передбачається:
удосконалення механізму визначення прожиткового мінімуму та
його підвищення;
підвищення мінімальної заробітної плати;
вжиття заходів з легалізації заробітної плати;
удосконалення умов оплати праці працівників бюджетної сфери,
державної служби та підвищення рівня їх оплати праці;
забезпечення зростання реальної заробітної плати;
забезпечення своєчасної виплати заробітної плати та
недопущення виникнення заборгованості з її виплати;
ліквідація заборгованості із заробітної плати на
підприємствах державної форми власності та активізації дій щодо її
зменшення на підприємствах інших форм власності;
посилення ролі колективно-договірного регулювання оплати
праці;
забезпечення захисту прав працівників;
залучення всеукраїнських професійних спілок та їх об"єднань і
всеукраїнських об"єднань організацій роботодавців до формування
соціальної та економічної політики держави;
зміцнення інститутів соціального діалогу;
сприяння укладенню колективних договорів і угод на
національному, галузевому, територіальному і локальному рівні.
З метою розвитку системи соціального страхування необхідно:
підвищити ефективність роботи фондів загальнообов"язкового
державного соціального страхування шляхом удосконалення єдиної
системи збору страхових внесків, їх обліку та контролю за повнотою
і своєчасністю сплати, а також єдиної інформаційної системи
платників страхових внесків та застрахованих осіб;
оптимізувати витрати фондів та спрямувати їх кошти переважно
на відшкодування виплат за страховими випадками, уникнути виплат
нестрахового характеру, що сприятиме запобіганню бідності серед
населення;
забезпечити підготовку до запровадження загальнообов"язкового
державного медичного страхування, що сприятиме підвищенню якості
медичного обслуговування населення та забезпеченню надання
кваліфікованої медичної допомоги;
забезпечити поступове підвищення розмірів мінімальних виплат
в системі загальнообов"язкового державного соціального страхування
до встановленого законом розміру прожиткового мінімуму.
З метою вдосконалення пенсійної системи необхідно:
покращити матеріальне забезпечення у разі виходу на пенсію
працівників освіти, культури, охорони здоров"я;
удосконалити порядок призначення та індексації пенсій;
забезпечити розвиток накопичувальної системи пенсійного
страхування.
З метою реформування системи соціального захисту
передбачається:
перехід до принципу адресності під час надання соціальних
допомог і пільг;
розроблення та впровадження системи моніторингу та оцінки
програм соціальної допомоги;
удосконалення системи соціальної допомоги з урахуванням
результатів оцінювання ефективності виконання її окремих програм;
запровадження єдиного критерію оцінки майнового стану сім"ї
під час визначення її права на призначення соціальної допомоги;
наближення рівня забезпечення прожиткового мінімуму під час
призначення соціальної допомоги відповідно до Закону України "Про
державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім"ям" ( 1768-14 )
до прожиткового мінімуму;
підготовка пропозицій щодо внесення змін до законодавчих
актів з питань надання пільг незахищеним верствам населення та
особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною;
забезпечення функціонування інформаційно-аналітичної системи
соціального захисту та єдиної бази даних одержувачів соціальної
допомоги;
забезпечення прийому громадян, які звертаються за
призначенням соціальної допомоги, в органах праці та соціального
захисту населення за принципом "єдиного вікна";
підвищення розміру державної допомоги сім"ям з дітьми
відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім"ям з
дітьми" ( 2811-12 ) з урахуванням збільшення прожиткового
мінімуму;
удосконалення системи соціального обслуговування осіб, які
перебувають у складних життєвих обставинах та потребують
сторонньої допомоги, зокрема:
- забезпечення безперешкодного доступу таких осіб до
соціальних послуг;
- створення умов для залучення до сфери надання соціальних
послуг недержавних суб"єктів;
- підвищення якості соціальних послуг;
забезпечення соціального захисту інвалідів, зокрема:
- першочергове забезпечення протезно-ортопедичними виробами
дітей-інвалідів з урахуванням їх індивідуальних потреб;
- збільшення розмірів державної соціальної допомоги
відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу
інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам" ( 2109-14 ) з
урахуванням підвищення рівня прожиткового мінімуму для осіб, які
втратили працездатність, та дітей відповідного віку;
- комплексна реабілітація інвалідів та дітей-інвалідів на
базі діючих реабілітаційних установ;
- створення умов для впровадження і розвитку інклюзивного та
інтегрованого навчання для інвалідів у професійно-технічних та
вищих навчальних закладах;
розв"язання проблем бездомних осіб та осіб, звільнених з
місць позбавлення волі, зокрема:
- функціонування закладів для бездомних осіб та установ для
осіб, звільнених з місць позбавлення волі;
- надання бездомним особам та особам, звільненим з місць
позбавлення волі, соціальних та освітніх послуг, медичної
допомоги, допомоги у працевлаштуванні, відновленні документів та
реєстрації їх місця проживання з урахуванням індивідуальних потреб
таких осіб;
- здійснення соціального патронажу осіб, звільнених з місць
позбавлення волі;
сприяння благодійництву;
збільшення видатків державного бюджету на забезпечення житлом
соціально незахищених верств населення та молоді.
З метою соціальної підтримки сімей, дітей та молоді необхідно
забезпечити:
підвищення конкурентоспроможності на ринку праці шляхом
професійної орієнтації молоді, її підготовки, перепідготовки та
підвищення кваліфікації;
запобігання можливим негативним проявам у молодіжному
середовищі шляхом розвитку молодіжних ініціатив у сфері праці;
формування цілісної системи оздоровлення та відпочинку дітей,
зокрема дітей-інвалідів, підвищення якості та доступності послуг з
оздоровлення та відпочинку;
доступність дошкільної освіти незалежно від місця проживання
шляхом оптимізації мережі дошкільних навчальних закладів на якісно
новій основі та стимулювання батьків до здобуття дітьми
обов"язкової дошкільної освіти;
надання кредитів молоді для здобуття вищої освіти;
реалізацію та захист прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених
батьківського піклування, дітей-інвалідів, запобігання та
подолання дитячої безпритульності;
якість та доступність соціальних послуг, раннє виявлення,
облік та соціальний супровід осіб, які перебувають у складних
життєвих обставинах;
створення правових, економічних та соціальних умов для
функціонування і зміцнення сім"ї, поліпшення демографічної
ситуації, забезпечення рівних прав і можливостей чоловіків та
жінок, утвердження соціального партнерства сім"ї та держави,
формування відповідального ставлення батьків до забезпечення
всебічного розвитку та виховання дітей, запобігання насильству в
сім"ї.
З метою поліпшення медичного обслуговування населення
передбачається:
збільшення обсягу фінансування державних програм і заходів,
спрямованих на підвищення якості надання медичної допомоги;
запровадження стандартів лікування;
посилення державного контролю за якістю медичної допомоги,
лікарських засобів і виробів медичного призначення, їх
ціноутворенням;
пропаганда здорового способу життя;
здійснення заходів щодо поліпшення стану здоров"я матері та
дитини.
Для оцінки бідності застосовуються такі критерії:
межа бідності, визначена за відносним критерієм 75 відсотків
медіанного рівня середньодушових еквівалентних сукупних витрат;
межа крайньої бідності, визначена за відносним критерієм 60
відсотків медіанного рівня середньодушових еквівалентних сукупних
витрат та адаптована до критерію Європейського Союзу;
межа абсолютної бідності, визначена за критерієм прожиткового
мінімуму;
межа абсолютної бідності, визначена за критерієм вартості
добового споживання на рівні 5 доларів США відповідно до паритету
купівельної спроможності з метою порівняння її з міжнародними
показниками.
Для проведення оцінки бідності за зазначеними критеріями
передбачається:
використання даних комплексного вибіркового обстеження умов
життя домогосподарств;
розроблення методики комплексної оцінки бідності на
національному та регіональному рівні;
розроблення та здійснення заходів, спрямованих на підвищення
надійності показників бідності на регіональному рівні.
Для оцінки ефективності виконання Програми передбачається
проведення моніторингу показників бідності та заходів, спрямованих
на подолання бідності, дослідження ефективності заходів щодо
соціальної підтримки окремих категорій громадян і
експериментальних досліджень динаміки стану бідності населення за
умовами життя на початку та після її виконання.
З метою забезпечення прозорого системного аналізу стану
виконання завдань за окремими напрямами Програми проводитиметься
моніторинг таких основних показників соціально-економічного
розвитку:
індекс реального валового внутрішнього продукту;
валовий внутрішній продукт на душу населення;
динаміка створення робочих місць (темп зростання кількості
новостворених робочих місць);
рівень зайнятості населення віком 15-70 років;
рівень безробіття населення віком 15-70 років, визначений за
методологією Міжнародної організації праці;
співвідношення державних соціальних гарантій та прожиткового
мінімуму;
рівень середньомісячної заробітної плати;
індекс реальної заробітної плати;
питома вага працівників, яким нарахована заробітна плата в
розмірі мінімальної заробітної плати і нижче;
питома вага працівників, заробітна плата яких є вищою ніж
середній рівень у державі;
співвідношення середньомісячної заробітної плати і фактичного
розміру прожиткового мінімуму;
динаміка виплати заробітної плати (загальний обсяг
заборгованості у відсотках порівняно з відповідною датою минулого
року та до 1 січня поточного року);
співвідношення мінімального та середнього розміру пенсії;
співвідношення середнього розміру пенсії та середнього
розміру заробітної плати;
розміри державних соціальних допомог (за видами);
співвідношення кількості бездомних осіб та осіб, звільнених з
місць позбавлення волі, які потребують реінтеграції в суспільство
та соціальної адаптації, в регіоні та кількості ліжко-місць у
закладах для бездомних осіб та установах для осіб, звільнених з
місць позбавлення волі;
кількість бездомних осіб та осіб, звільнених з місць
позбавлення волі, яким була надана допомога з реінтеграції в
суспільство та соціальної адаптації, за щорічною оцінкою;
рівень бідності за відносним критерієм;
рівень бідності за відносним критерієм крайньої бідності;
рівень бідності за абсолютним критерієм;
рівень бідності за абсолютним критерієм для порівняння з
міжнародними показниками.
Паспорт Програми зазначений у додатку 1.
Заходи з виконання Програми наведені у додатку 2.
Очікувані результати,
ефективність Програми
Виконання Програми сприятиме збільшенню доходів громадян,
зниженню рівня бідності насамперед серед працюючих громадян та
сімей з дітьми, зменшенню розриву між показниками бідності у місті
та сільській місцевості, розв"язанню соціальних проблем і
підвищенню рівня життя населення.
Очікувані результати виконання Програми наведено у додатку 3.
Орієнтовні обсяги та джерела фінансування
Фінансування Програми здійснюється за рахунок коштів
державного та місцевого бюджетів, а також за рахунок коштів інших
джерел.
Обсяг фінансування Програми за рахунок коштів державного та
місцевого бюджетів визначається щороку виходячи з конкретних
завдань та можливостей бюджету.

Додаток 1
до Програми
ПАСПОРТ
Державної цільової соціальної програми подолання
та запобігання бідності на період до 2015 року

1. Програма затверджена постановою Кабінету Міністрів України
від 31 серпня 2011 р. N 1057.
2. Державний замовник-координатор - Мінсоцполітики.
3. Керівник Програми - Віце-прем"єр-міністр України - Міністр
соціальної політики.
4. Відповідальні за виконання Програми: Мінсоцполітики,
Мінфін, Мінекономрозвитку, МОНмолодьспорт, МОЗ, Мінагрополітики,
Міненерговугілля, Мінінфраструктури, Мінрегіон, Мінкультури,
Мін"юст, Агентство держмайна, Держінвестпроект, Держінформнауки,
Держпідприємництво, Держстат, Національна академія наук, Пенсійний
фонд України, Аграрний фонд, Фонд загальнообов"язкового державного
соціального страхування на випадок безробіття, Фонд соціального
страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань, Фонд соціального захисту інвалідів, Рада міністрів
Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська
міські держадміністрації.
5. Строк виконання: 2011-2015 роки.
{ Додаток 1 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 256
( 256-2012-п ) від 28.03.2012, N 1107 ( 1107-2012-п ) від
28.11.2012 }

Додаток 2
до Програми
ЗАХОДИ
з виконання Державної цільової соціальної програми
подолання та запобігання бідності на період до 2015 року

------------------------------------------------------------------ | Найменування заходу | Строк | Відповідальні за | | | виконання, | виконання | | | роки | | |--------------------------+---------------+---------------------| |1. |Стимулювання розвитку | IV квартал |Мінекономрозвитку, | | |вітчизняного | 2011-2015 |Мінфін, | | |виробництва шляхом | |Держінвестпроект за | | |підтримки | |участю всеукраїнських| | |інноваційно- | |об"єднань організацій| | |інвестиційної | |роботодавців та | | |діяльності підприємств| |всеукраїнських | | | | |профспілок, їх | | | | |об"єднань | |---+----------------------+---------------+---------------------| |2. |Сприяння модернізації | -"- |Мінекономрозвитку, | | |та відновленню | |Агентство держмайна, | | |основних фондів | |Мінагрополітики, | | |державних підприємств | |Міненерговугілля, | | | | |інші заінтересовані | | | | |центральні органи | | | | |виконавчої влади за | | | | |участю всеукраїнських| | | | |об"єднань організацій| | | | |роботодавців та | | | | |всеукраїнських | | | | |профспілок, їх | | | | |об"єднань | |---+----------------------+---------------+---------------------| |3. |Стимулювання розвитку | -"- |Мінекономрозвитку, | | |внутрішнього ринку | |Мінінфраструктури, | | |шляхом скорочення | |Мінагрополітики, | | |частки сировинної та | |Міненерговугілля, | | |енергоємної галузей | |Держінформнауки, інші| | |промисловості, а також| |заінтересовані | | |розвитку | |центральні органи | | |високотехнологічного | |виконавчої влади за | | |виробництва | |участю всеукраїнських| | | | |об"єднань організацій| | | | |роботодавців та | | | | |всеукраїнських | | | | |профспілок, їх | | | | |об"єднань | |---+----------------------+---------------+---------------------| |4. |Забезпечення розвитку | IV квартал |Мінекономрозвитку, | | |науково-технічної | 2011-2015 |МОНмолодьспорт, | | |діяльності з метою | |інші заінтересовані | | |збільшення реалізації | |центральні органи | | |вітчизняної продукції | |виконавчої влади за | | |на світовому ринку | |участю всеукраїнських| | | | |об"єднань організацій| | | | |роботодавців та | | | | |всеукраїнських | | | | |профспілок, їх | | | | |об"єднань | |---+----------------------+---------------+---------------------| |5. |Створення мережі | -"- |Держінформнауки, | | |бізнес-інкубаторів та | |Мінекономрозвитку, | | |регіональних | |Рада міністрів | | |інноваційних кластерів| |Автономної Республіки| | | | |Крим, | | | | |обласні, Київська та | | | | |Севастопольська | | | | |міські | | | | |держадміністрації | |---+----------------------+---------------+---------------------| |6. |Удосконалення | -"- |Мінекономрозвитку за | | |механізму | |участю всеукраїнських| | |функціонування | |об"єднань організацій| | |територій | |роботодавців та | | |пріоритетного розвитку| |всеукраїнських | | |із запровадженням на | |профспілок, їх | | |них спеціального | |об"єднань | | |режиму інвестування | | | | |пріоритетних видів | | | | |економічної діяльності| | | |---+----------------------+---------------+---------------------| |7. |Підготовка нормативно-| -"- |Мінекономрозвитку, | | |правових актів з | |Держпідприємництво, | | |питань розвитку | |інші заінтересовані | | |підприємницької | |центральні органи | | |діяльності | |виконавчої влади | |---+----------------------+---------------+---------------------| |8. |Підготовка пропозицій | -"- |Мінсоцполітики, | | |щодо вдосконалення | |інші заінтересовані | | |нормативно-правової | |центральні органи | | |бази з питань праці та| |виконавчої влади за | | |професійної | |участю всеукраїнських| | |кваліфікації | |об"єднань організацій| | | | |роботодавців | |---+----------------------+---------------+---------------------| |9. |Підготовка пропозицій | -"- |Мінекономрозвитку, | | |щодо забезпечення | |Мінфін, | | |державної підтримки | |інші заінтересовані | | |розвитку депресивних | |центральні органи | | |територій | |виконавчої влади, | | | | |Рада міністрів | | | | |Автономної Республіки| | | | |Крим, обласні, | | | | |Київська та | | | | |Севастопольська | | | | |міські | | | | |держадміністрації | |---+----------------------+---------------+---------------------| |10.|Сприяння розвитку | IV квартал |Мінекономрозвитку, | | |містоутворюючих | 2011-2015 |Мінфін, | | |підприємств | |інші заінтересовані | | | | |центральні органи | | | | |виконавчої влади, | | | | |Рада міністрів | | | | |Автономної Республіки| | | | |Крим, обласні, | | | | |Київська та | | | | |Севастопольська | | | | |міські | | | | |держадміністрації | |---+----------------------+---------------+---------------------| |11.|Підготовка пропозицій | -"- |Мінекономрозвитку, | | |щодо запровадження | |інші заінтересовані | | |суб"єктами | |центральні органи | | |господарювання | |виконавчої влади за | | |міжнародних стандартів| |участю всеукраїнських| | |соціальної | |об"єднань організацій| | |відповідальності | |роботодавців | | |бізнесу | | | |---+----------------------+---------------+---------------------| |12.|Забезпечення виконання| -"- |Мінекономрозвитку, | | |освітньої програми з | |Держпідприємництво | | |питань провадження | | | | |підприємницької | | | | |діяльності, зокрема | | | | |щодо започаткування та| | | | |ведення власної | | | | |справи, застосування | | | | |дозвільних процедур, | | | | |реєстрації, | | | | |ліцензування, | | | | |реалізації | | | | |регуляторної політики | | | |---+----------------------+---------------+---------------------| |13.|Удосконалення освітніх| -"- |МОНмолодьспорт, | | |програм навчання, | |Мінекономрозвитку за | | |підвищення | |участю всеукраїнських| | |кваліфікації та | |об"єднань організацій| | |здобуття спеціальності| |роботодавців та | | |для працівників | |всеукраїнських | | |робітничих професій | |профспілок, їх | | | | |об"єднань | |---+----------------------+---------------+---------------------| |14.|Організація | -"- |МОНмолодьспорт, | | |спеціалізованих курсів| |Мінекономрозвитку, | | |для різних категорій | |Рада міністрів | | |слухачів щодо | |Автономної Республіки| | |інтелектуальної | |Крим, обласні, | | |власності, трансферу | |Київська та | | |технологій та | |Севастопольська | | |інноваційної | |міські | | |діяльності | |держадміністрації | |---+----------------------+---------------+---------------------| |15.|Забезпечення | IV квартал |Мінекономрозвитку, | | |розроблення та | 2011-2015 |Мінфін, | | |впровадження | |Мінсоцполітики, | | |механізмів державної | |інші заінтересовані | | |підтримки пріоритетних| |центральні органи | | |галузей національної | |виконавчої влади | | |економіки | |за участю | | | | |всеукраїнських | | | | |об"єднань організацій| | | | |роботодавців та | | | | |всеукраїнських | | | | |профспілок, їх | | | | |об"єднань | |---+----------------------+---------------+---------------------| |16.|Розроблення | -"- |Мінсоцполітики, | | |механізмів, які | |інші заінтересовані | | |сприятимуть збільшенню| |центральні органи | | |частки зайнятого | |виконавчої влади | | |населення у | |за участю | | |високотехнологічних | |всеукраїнських | | |сферах промисловості | |об"єднань організацій| | | | |роботодавців та | | | | |всеукраїнських | | | | |профспілок, їх | | | | |об"єднань | |---+----------------------+---------------+---------------------| |17.|Зростання попиту на | -"- | -"- | | |працю шляхом | | | | |державного замовлення | | | | |на створення об"єктів | | | | |соціальної | | | | |інфраструктури | | | |---+----------------------+---------------+---------------------| |18.|Зниження рівня | -"- |Мінсоцполітики, | | |безробіття серед | |інш