Укр   Рус

Ваш гід в законодавстві України


Друкувати


Постанова КМУ № 112-93-п від 18.02.1993 Про внесення змін і доповнень до Положення про порядок виплати компенсацій, повернення майна або відшкодування його вартості реабілітованим громадянам та до Положення про комісії Рад народних депутатів з питань поновлення прав реабілітованих

                                                          
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 18 лютого 1993 р. N 112
Київ
Про внесення змін і доповнень до Положення про
порядок виплати компенсацій, повернення майна
або відшкодування його вартості реабілітованим
громадянам та до Положення про комісії Рад
народних депутатів з питань поновлення прав
реабілітованих
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 351 ( 351-93-п ) від 15.05.93
N 801 ( 801-93-п ) від 24.09.93
N 911 ( 911-93-п ) від 09.11.93
N 731 ( 731-95-п ) від 13.09.95 )

У зв"язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України
"Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про реабілітацію
жертв політичних репресій в Україні" ( 2803-12 ), постанов "Про
порядок надання пільг реабілітованим особам, які були репресовані
за межами республіки і проживають на території України" ( 2805-12)
і "Про порядок введення в дію Закону України "Про внесення змін
і доповнень до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних
репресій в Україні" ( 2804-12 ) Кабінет Міністрів України
п о с т а н о в л я є:
1. Внести зміни до Положення про порядок виплати компенсацій,
повернення майна або відшкодування його вартості реабілітованим
громадянам та до Положення про комісії Рад народних депутатів з
питань поновлення прав реабілітованих, затверджених постановою
Кабінету Міністрів України від 24 червня 1991 р. N 48 ( 48-91-п )
(ЗП УРСР, 1991 р., N 6, ст. 51; ЗП України, 1992 р., N 11,
ст.268), виклавши їх у редакції згідно з додатками N 1 і 2.
2. Установити, що заяви реабілітованих громадян та їхніх
спадкоємців про виплату грошової компенсації, повернення майна або
відшкодування його вартості розглядаються комісіями, до яких вони
надійшли на розгляд до прийняття цієї постанови.

Прем"єр-міністр України Л.КУЧМА
Міністр
Кабінету Міністрів України А.ЛОБОВ
Інд.18

Додаток N 1
до постанови Кабінету Міністрів України
від 18 лютого 1993 р. N 112
ПОЛОЖЕННЯ
про порядок виплати грошової компенсації, повернення
майна або відшкодування його вартості реабілітованим
громадянам або їхнім спадкоємцям
Це Положення визначає порядок виплати грошової компенсації,
повернення майна або відшкодування його вартості громадянам,
реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію
жертв політичних репресій в Україні" ( 962-12 ), або їхнім
спадкоємцям.
I. Громадяни, які мають право на отримання грошової
компенсації, повернення майна або відшкодування
його вартості
1. Право на отримання грошової компенсації за час позбавлення
волі або примусового поміщення до лікувальних закладів мають: громадяни України, громадяни інших держав, а також особи без
громадянства (надалі - громадяни), які зазнали політичних репресій
на території України і згодом були реабілітовані відповідно до
статті 1 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних
репресій в Україні" органами прокуратури та суду; громадяни, які були репресовані з політичних мотивів на
території України та реабілітовані в установленому порядку до
прийняття Закону України "Про реабілітацію жертв політичних
репресій в Україні", а також громадян, які постійно проживали в
Україні та з різних причин були переміщені за межі колишнього
СРСР, необґрунтовано засуджені військовими трибуналами або піддані
репресіям позасудовими органами. Громадяни, які були репресовані в Україні, реабілітовані в
установленому порядку та постійно проживають на території
Російської Федерації, за їхнім бажанням мають право одержати
належну їм грошову компенсацію за місцем постійного проживання
відповідно до Закону Російської Федерації від 22 грудня 1992 р.
"Про внесення змін і доповнень до Закону РРФСР "Про реабілітацію
жертв політичних репресій" або у порядку, передбаченому цим
Положенням. Бажаючим отримати компенсацію в Російській Федерації комісія
Ради народних депутатів з питань поновлення прав реабілітованих
(надалі - комісія) видає довідку про те, що належна їм компенсація
в Україні не виплачена.
2. Право на грошову компенсацію мають також спадкоємці
громадян, реабілітованих відповідно до статті 1 указаного Закону,
якщо вона була нарахована, але не отримана реабілітованим. Виплата
зазначеної компенсації в усіх випадках провадиться тільки
спадкоємцям першої черги.
3. Громадянам, реабілітованим згідно із статтями 1 і 3 Закону
України "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні",
повертаються вилучені у них будівлі та інше майно або
відшкодовується їх вартість (за винятком майна, цивільний обіг
якого було заборонено на час піддання репресіям). У разі смерті реабілітованого вилучені будівлі та інше майно
повертаються (відшкодовується їх вартість) спадкоємцям першої
черги.
II. Порядок звернення за грошовою компенсацією,
повернення майна або відшкодування його
вартості
4. Заява про виплату грошової компенсації реабілітованим
громадянам, які були піддані репресіям в Україні і постійно
проживають на її території, подається заявниками до комісії за
місцем їхнього проживання, а про повернення будівель та іншого
майна або відшкодування їх вартості - до комісії за місцем
вилучення чи залишення будівель та іншого майна. Реабілітованими громадянами, які мають право як на отримання
грошової компенсації, так і на повернення майна або відшкодування
його вартості, заява подається до комісії за місцем вилучення чи
залишення будівель та іншого майна.
5. Громадяни, які зазнали репресій на території України і
визнані згідно з Законом України "Про реабілітацію жертв
політичних репресій в Україні" ( 962-12 ) реабілітованими, але
проживають за межами України, подають заяву про виплату грошової
компенсації, повернення будівель та іншого майна або
відшкодування їх вартості до дипломатичних представництв і
консульських установ України, а у тих державах, де їх нема, -
безпосередньо до комісії обласних Рад народних депутатів за
місцем провадження попереднього слідства, вилучення чи залишення
їхнього майна. Дипломатичні представництва і консульські установи України
надсилають вказані заяви для розгляду до обласних комісій за
місцем провадження попереднього слідства, вилучення чи залишення
майна реабілітованими.
6. Заяви про компенсацію та повернення майна подаються не
пізніше трьох років з моменту набуття чинності Закону України "Про
реабілітацію жертв політичних репресій в Україні" або з дня
одержання громадянином довідки про реабілітацію згідно з указаним
Законом. У разі коли трирічний строк пропущено з поважних причин, він
може бути продовжений рішенням комісії.
7. Рішення про призначення грошової компенсації
реабілітованим громадянам приймається комісією на підставі
довідки органів прокуратури чи суду про реабілітацію та
документів, що підтверджують строк відбування покарання у місцях
позбавлення волі або примусового поміщення до лікувальних
закладів.
III. Порядок оформлення, нарахування і виплати
грошової компенсації, повернення майна
або відшкодування його вартості
8. Заяви про виплату грошової компенсації, повернення майна
або відшкодування його вартості розглядаються комісіями, які
надсилають прийняте рішення для виконання відповідним фінансовим
органам, юридичним або фізичним особам. Заява підлягає розглядові не пізніше 6-місячного строку з
дня надходження її до комісії.
9. Громадянам, які відбували покарання у вигляді позбавлення
волі або примусового поміщення до лікувальних закладів і згодом
реабілітовані відповідно до статті 1 Закону України "Про
реабілітацію жертв політичних репресій в Україні" ( 962-12 ),
виплачується грошова компенсація у розмірі однієї мінімальної
заробітної плати, що встановлена на час розгляду заяви, за кожний
місяць позбавлення волі, але не більше як 75 мінімальних
заробітних плат. Після прийняття рішення про це реабілітованим
громадянам одноразово виплачується до 15 мінімальних заробітних
плат, а решта належних грошей - рівними частками протягом
наступних п"яти років (у першому півріччі). При можливості за рішенням місцевої державної адміністрації
на вимогу реабілітованого або його спадкоємця першої черги вся
нарахована грошова компенсація може бути виплачена одноразово.
Сума до виплати обчислюється виходячи з розміру мінімальної
заробітної плати, встановленої на момент прийняття цього рішення.
( Абзац другий пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою
КМ N 911 ( 911-93-п ) від 09.11.93 ) Грошова компенсація за неповний місяць позбавлення волі
визначається за днями. За час перебування реабілітованого на спецпоселенні, засланні
чи висланні виплата грошової компенсації не провадиться. Якщо громадянин, засуджений з політичних мотивів, під час
відбуття покарання був засуджений вдруге за статтями, що не
підпадають під дію Закону України "Про реабілітацію жертв
політичних репресій в Україні", грошова компенсація призначається
лише за час відбування покарання згідно з першим вироком.
10. Комісії визначають склад майна, яке підлягає поверненню
реабілітованому, і встановлюють його вартість на підставі
документів про вилучення і реалізацію майна, одержуваних з архівів
та інших установ. Спадкоємцям реабілітованих повертається майно
або відшкодовується його вартість при поданні свідоцтв про право
на спадщину.
11. Не підлягають поверненню (компенсації) будівлі та інше
майно, що було націоналізовано (муніципалізовано) на підставі
відповідних нормативних актів.
12. Вилучені будівлі та інше майно (якщо будинок не зайнятий,
а майно збереглося) повертаються реабілітованому або його
спадкоємцям. При відсутності такої можливості заявнику
відшкодовується вартість будівель і майна.
13. Майно реабілітованим повертають державні органи,
підприємства та організації незалежно від форм власності (у тому
числі колективні сільськогосподарські підприємства), об"єднання
громадян або їхні правонаступники, громадяни чи їхні спадкоємці,
яким майно первинно було передано безкоштовно.
14. Якщо майно не збереглося, його вартість компенсується
тими підприємствами й організаціями, які першими одержали це
майно, або їхніми правонаступниками. В інших випадках
відшкодування вартості майна провадиться за рахунок коштів
місцевого бюджету.
15. Виплата передбаченої цим Положенням грошової компенсації,
повернення майна або відшкодування його вартості реабілітованим
громадянам провадяться незалежно від часу реабілітації. Указана компенсація виплачується за рахунок коштів місцевого
бюджету відповідним фінансовим органом за місцем проживання
реабілітованого, а якщо реабілітований громадянин проживає за
межами України - фінансовим органом за місцем провадження
попереднього слідства.
16. Згідно з пунктами 13 і 14 цього Положення юридичні та
фізичні особи повертають реабілітованим майно або відшкодовують
його вартість в установлені комісією строки, але не пізніше одного
року після прийняття рішення.
17. Вартість визначається: будівель і споруд, що збереглися на момент розгляду заяви
комісією, але повернути їх реабілітованому або його спадкоємцю
першої черги немає можливості, - за діючими на день розгляду заяви
оцінними нормами державного обов"язкового страхування з
урахуванням їх зносу на день вилучення; худоби, птиці та сільськогосподарської продукції, якщо в
архівних документах вказана їх якісна характеристика (вага, вид
тощо), - за закупівельними цінами, що діють на момент розгляду
заяви; іншого майна, якщо в архівних документах вказана його якісна
характеристика (модель, марка тощо), - за середніми ринковими
цінами, що діють в районі (місті) на момент розгляду заяви, з
урахуванням його зносу на день вилучення. Незалежно від визначеної вартості вилучених будівель та
майна загальна сума компенсації не повинна перевищувати 65
мінімальних заробітних плат. ( Пункт 17 доповнено абзацом п"ятим
згідно з Постановою КМ N 351 ( 351-93-п ) від 15.05.93, із
змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 801 ( 801-93-п ) від
24.09.93 )
18. У разі коли неможливо повернути майно або відшкодувати
його вартість у порядку, передбаченому пунктами 12 і 15 цього
Положення, реабілітованим на сім"ю виплачується грошова
компенсація у розмірі до 15 мінімальних заробітних плат. ( Пункт
18 в редакції Постанови КМ N 801 ( 801-93-п ) від 24.09.93 )
19. Реабілітованим, які придбали вилучені у них чи залишені
ними внаслідок репресій будівлі та майно, за рішенням комісії
повертається сплачена сума з урахуванням грошової реформи 1947
року й зміни масштабу цін у 1961 році збільшена у 500 разів. ( Абзац перший пункту 19 із змінами, внесеними згідно з
Постановою КМ N 731 ( 731-95-п ) від 13.09.95 ) У такому ж порядку провадиться компенсація за вилучені під
час репресій гроші та облігації державних позик.
20. За вилучені вироби із золота, срібла та інших
дорогоцінних металів і коштовних каменів компенсація виплачується,
якщо збереглися архівні документи про їх вилучення і в них вказано
дані про кількість, якість, вагу цих виробів тощо. Зазначена компенсація виплачується в цінах, що діють при
купівлі цих цінностей у населення на момент розгляду заяви
реабілітованого.
При відсутності якісної характеристики вказаних виробів
компенсація виплачується згідно з пунктом 18 цього Положення.
21. У разі одержання громадянином компенсації відповідно до
Указу Президії Верховної Ради СРСР від 18 травня 1981 р. "Про
відшкодування шкоди, заподіяної громадянам незаконними діями
державних і громадських організацій, а також службових осіб при
виконанні ними службових обов"язків" фінансовий орган на вимогу
комісії подає довідку про розмір виплаченої компенсації, що
виплачується відповідно до цього Положення.
22. У зв"язку із зміною розміру відшкодувань за будівлі та
майно з 5 жовтня 1992 р., а також розміру грошової компенсації
реабілітованому за кожний місяць позбавлення волі з 1 листопада
1992 р. не провадиться перерахунок сум цих виплат, щодо яких вже
прийнято відповідне рішення, крім випадків, коли указані
компенсації не виплачено з поважних причин (з вини комісій,
фінансових органів, підприємств, установ, організацій тощо). Щорічна виплата залишку грошової компенсації за час
позбавлення волі реабілітованого, що належить до виплати протягом
п"яти років, провадиться з підвищенням за коефіцієнтом, обчисленим
шляхом ділення розміру мінімальної заробітної плати, встановленої
на 1 січня поточного року, на розмір мінімальної заробітної плати,
з якого призначалась грошова компенсація. ( Абзац другий пункту
22 в редакції Постанови КМ N 911 ( 911-93-п ) від 09.11.93 ) Для реабілітованих громадян, яким грошова компенсація в
1991-1992 роках визначалася із розрахунку 140 крб. за кожний
місяць позбавлення волі, вказана щорічна виплата залишку грошової
компенсації визначається шляхом збільшення щорічної суми
компенсації за коефіцієнтом 30 і коефіцієнтом, обчисленим в
порядку, визначеному абзацом другим цього пункту, виходячи з
розміру мінімальної заробітної плати 4600 крб. на місяць. ( Пункт
22 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 911 ( 911-93-п )
від 09.11.93 )
23. У разі розгляду комісією Верховної Ради Республіки Крим,
обласною, Київською та Севастопольською міськими комісіями рішень
районних (міських) комісій, оскаржених реабілітованими або їхніми
спадкоємцями першої черги щодо розміру сум відшкодування за
вилучені будівлі та інше майно, що були нараховані до 5 жовтня
1992 р., та грошової компенсації за час позбавлення волі до 5
листопада 1992 р., донараховані після зазначених строків за новими
рішеннями суми виплачуються з підвищенням за коефіцієнтами
відповідно 10 і 28. Якщо скарга була безпідставною, перерахунки не
провадяться.
24. Якщо реабілітованому або спадкоємцю першої черги за
місцем застосування репресії вже була виплачена частина грошової
компенсації, решта суми виплачується тим же фінансовим органом у
порядку, визначеному у пункті 22 цього Положення.
25. Облік нарахованих і виплачених грошових компенсацій
провадиться відповідними фінансовими органами.
26. Після виплати всієї суми компенсації або після повернення
будівель та іншого майна чи відшкодування їх вартості фінансовий
орган або інша організація, що здійснює цю виплату, ставить на
зворотному боці довідки про реабілітацію штамп і повертає її
реабілітованому (спадкоємцю). У справі залишається копія цього
документа.
27. Виплата належних реабілітованому громадянину сум грошової
компенсації та вартості вилученого майна провадиться шляхом їх
перерахування на особові рахунки реабілітованих чи їхніх
спадкоємців першої черги в установах Ощадного банку України або
поштових переказів. Реабілітовані громадяни або їхні спадкоємці першої черги, які
проживають за межами України, за своїм вибором одержують
нараховану компенсацію за місцем розгляду заяви або поштовим
переказом. Витрати, пов"язані із перерахуванням та доставкою переказами
зазначених сум, провадяться за рахунок коштів юридичних або
фізичних осіб, що їх здійснюють.
28. Рішення комісії про виплату компенсації, повернення майна
або відшкодування його вартості підлягають обов"язковому виконанню
всіма органами державної виконавчої влади, підприємствами, їх
об"єднаннями, установами, організаціями, колективними
сільськогосподарськими підприємствами, об"єднаннями громадян або
їхніми правонаступниками, а також громадянами чи їхніми
спадкоємцями.
29. Рішення комісії з питань виплати компенсації, повернення
майна або відшкодування його вартості можуть бути оскаржені
реабілітованими (або їхніми спадкоємцями) та іншими
заінтересованими громадянами відповідно до комісії Верховної Ради
Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міських
комісій. В разі незадоволення прийнятими рішеннями ці громадяни
можуть звернутися за розв"язанням спору до суду.

Міністр
Кабінету Міністрів України А.ЛОБОВ
Додаток N 2
до постанови Кабінету Міністрів України
від 18 лютого 1993 р. N 112
ПОЛОЖЕННЯ
про комісії Рад народних депутатів
з питань поновлення прав реабілітованих
1. Комісії Рад народних депутатів з питань поновлення прав
реабілітованих (надалі - комісії) утворюються Верховною Радою
Республіки Крим, обласними, районними, міськими і районними в
місті Радами народних депутатів. Комісії у своїй роботі керуються законами України,
постановами Кабінету Міністрів України, іншими нормативними
актами, а також цим Положенням.
2. Головними завданнями комісії є вирішення питань,
пов"язаних з установленням факту розкуркулення, адміністративного
виселення з відшкодуванням матеріальних збитків і виплатою
грошової компенсації реабілітованим, які відбували покарання у
вигляді позбавлення волі або примусового поміщення до лікувальних
закладів, поновленням житлових та інших прав громадян,
реабілітованих відповідно до Закону України "Про реабілітацію
жертв політичних репресій в Україні" ( 962-12 ).
3. Комісії відповідно до покладених на них завдань: подають допомогу громадянам в одержанні необхідних документів
у зв"язку з реабілітацією; організують публікацію повідомлень про реабілітацію в пресі
чи іншим способом інформують громадськість за місцем роботи та
проживання реабілітованого; доручають органам внутрішніх справ провадити перевірку
фактів безпідставності заслання і вислання, направлення на
спецпоселення, а також конфіскації та вилучення майна у зв"язку з
необґрунтованими репресіями (розкуркуленням); заслуховують інформацію відповідних службових осіб про
виконання законодавства з питань реабілітації, а також подання
допомоги реабілітованим громадянам і членам їхніх сімей; здійснюють контроль за відшкодуванням реабілітованим
громадянам матеріальних збитків і наданням установлених пільг; вирішують інші питання, пов"язані з поновленням прав
реабілітованих громадян.
4. Районні, міські, районні в місті комісії крім виконання
функцій, передбачених у пункті 3 цього Положення: розглядають листи, заяви і скарги репресованих громадян або
їхніх спадкоємців першої черги з питань встановлення факту
розкуркулення, адміністративного виселення, відшкодування
матеріальних збитків, виплати грошової компенсації реабілітованим; приймають рішення щодо: встановлення факту розкуркулення, адміністративного
виселення; відшкодування матеріальних збитків відповідно до Положення
про порядок виплати грошової компенсації, повернення майна або
відшкодування його вартості реабілітованим громадянам або їхнім
спадкоємцям; поновлення житлових та інших прав реабілітованих громадян.
5. Комісія Верховної Ради Республіки Крим, обласні, Київська
та Севастопольська міські комісії крім виконання функцій,
передбачених у пункті 3 цього Положення, розглядають скарги на
рішення районних, міських, районних у місті комісій та приймають
за ними рішення, здійснюють координацію їх роботи, подають
методичну допомогу.
6. Комісії діють у складі голови, заступника голови,
секретаря та членів комісії. Кількісний і персональний склад
комісії, а також штатна чисельність її працівників затверджуються
відповідною Радою народних депутатів. До складу комісії можуть входити депутати Рад народних
депутатів, представники громадськості, фінансових органів,
житлово-комунального господарства, соціального забезпечення,
архівних установ, а у разі необхідності - й інших організацій та
установ.
7. Організацію роботи комісії забезпечує голова комісії.
Діловодство здійснює секретар комісії, який відповідає за
правильне ведення документації, підготовку до засідань комісії
необхідних матеріалів, їх зберігання та облік.
8. Засідання комісії проводяться в міру необхідності, але не
рідше одного разу на місяць, і правомочні, якщо на них присутні
більше половини її складу. Всі питання в комісії вирішуються
більшістю голосів присутніх її членів.
9. У засіданнях комісії можуть брати участь і особи, які
подали заяву з питань, віднесених до компетенції комісії, або їхні
представники.
10. Рішення комісії підписує голова (у разі його відсутності
- заступник голови) і секретар комісії.
11. Рішення комісій з питань виплати грошової компенсації,
повернення будівель та іншого майна або відшкодування їх вартості
можуть бути оскаржені реабілітованим (або його спадкоємцями) та
іншими заінтересованими громадянами відповідно до Комісії
Верховної Ради Республіки Крим, обласної, Київської та
Севастопольської міських комісій. У разі незадоволення прийнятим
рішенням ці громадяни можуть звернутися за розв"язанням спору до
суду.
12. Організаційно-технічне та фінансове забезпечення
діяльності комісій здійснюють виконавчий комітет і секретаріат
відповідної Ради народних депутатів.
13. Комісія користується штампом і печаткою Ради народних
депутатів, що її утворила.

Міністр
Кабінету Міністрів України А.ЛОБОВ


Інші НПА

Постанова КМУ №121-93-п від 18.02.1993 Про підвищення розмірів грошового забезпечення військовослужбовців Постанова КМУ №123-93-п від 18.02.1993 Про затвердження порядку погодження з Кабінетом Міністрів України приватизації окремих об"єктів державної власності Постанова КМУ №124-93-п від 18.02.1993 Про зміни норм відшкодування витрат по службових відрядженнях Постанова КМУ №125-93-п від 18.02.1993 Про умови оплати праці працівників митної системи Постанова КМУ №127-93-п від 18.02.1993 Про організацію Інституту післядипломного навчання керівників і спеціалістів ветеринарної медицини Постанова КМУ №128-93-п від 18.02.1993 Про зміну деяких рішень Уряду України у зв"язку з прийняттям постанови Верховної Ради України "Про Червону книгу України" Постанова КМУ №129-93-п від 18.02.1993 Про затвердження Положення про Міністерство закордонних справ України та кількісного складу його колегії Постанова КМУ №109-93-п від 17.02.1993 Про міжгалузеві співвідношення в оплаті праці працівників державних підприємств, установ і організацій Постанова КМУ №118-93-п від 17.02.1993 Про призначення Лимаря І.Д. заступником Міністра культури України Постанова КМУ №117-93-п від 17.02.1993 Про призначення Кампа В.М. заступником Міністра культури України