Постанова КМУ № 1567-2001-п від 16.11.2001 Про затвердження Плану реагування на надзвичайні ситуації державного рівня

                                                          
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 16 листопада 2001 р. N 1567
Київ
Про затвердження Плану реагування на
надзвичайні ситуації державного рівня
{ Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 313 ( 313-2004-п ) від 11.03.2004
N 442 ( 442-2008-п ) від 07.05.2008 }

На виконання пункту 2 статті 5 Указу Президента України від
9 лютого 2001 р. N 80 ( 80/2001 ) "Про заходи щодо підвищення
рівня захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій
техногенного та природного характеру" Кабінет Міністрів України
п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити План реагування на надзвичайні ситуації
державного рівня, що додається.
2. Міністерству з питань надзвичайних ситуацій та у справах
захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи разом із
заінтересованими центральними і місцевими органами виконавчої
влади внести у тримісячний термін Кабінетові Міністрів України
проект рішення щодо затвердження типових положень про спеціальні
комісії з ліквідації надзвичайних ситуацій державного,
регіонального, місцевого та об"єктового рівнів, передбачивши в
них, зокрема, повноваження керівника з ліквідації наслідків
надзвичайної ситуації відповідного рівня.

Прем"єр-міністр України А.КІНАХ
Інд. 33

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 16 листопада 2001 р. N 1567
ПЛАН
реагування на надзвичайні ситуації
державного рівня
( У тексті Плану слова "Державна протипожежна охорона МВС", "Державна пошуково-рятувальна служба на водних об"єктах МНС"
в усіх відмінках замінено словами "Державна протипожежна
охорона МНС", "Державна спеціальна (воєнізована)
аварійно-рятувальна служба МНС" у відповідному відмінку
згідно з Постановою КМ N 313 ( 313-2004-п ) від
11.03.2004 )
I. Загальна частина
План реагування на надзвичайні ситуації державного рівня
(далі - План) призначений для:
організації і здійснення взаємоузгодженого комплексу
організаційних та практичних дій (заходів) щодо проведення
аварійно-рятувальних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних
ситуацій природного і техногенного характеру (далі - НС)
державного рівня Державною комісією з питань
техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій,
центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами
та організаціями (незалежно від форми власності і господарювання);
забезпечення у разі загрози або виникнення НС державного
рівня оперативного реагування органів управління, сил і засобів
функціональних та територіальних підсистем єдиної державної
системи запобігання і реагування на надзвичайній ситуації (далі -
органи управління, сили та засоби Системи), запобігання загибелі
людей, зменшення матеріальних втрат та організації першочергового
життєзабезпечення постраждалого населення;
систематизованого і своєчасного надання допомоги
постраждалому населенню.
План визначає організаційні і практичні заходи та порядок
дій, терміни їх виконання, порядок роботи органів управління, сил
і засобів Системи, необхідні для цього фінансові, матеріальні та
інші ресурси і відповідальних виконавців щодо реагування на НС
державного рівня, а також основні заходи організації та проведення
робіт з ліквідації їх наслідків.
Підставою для введення Плану в дію є загроза та (або)
виникнення НС, віднесених до державного рівня згідно з Положенням
про класифікацію надзвичайних ситуацій і Положення про єдину
державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації
техногенного та природного характеру, затверджених відповідно
постановами Кабінету Міністрів України від 15 липня 1998 р. N 1099
( 1099-98-п ) та від 3 серпня 1998 р. N 1198 ( 1198-98-п ).
Мета Плану:
визначити органи управління, сили та засоби Системи, які
залучаються до реагування на НС державного рівня, установити
порядок їх розгортання у разі загрози або виникнення НС;
забезпечити своєчасне і за єдиними принципами надання
допомоги постраждалому населенню, місцевим органам виконавчої
влади та органам місцевого самоврядування.
II. Планування реагування на НС державного рівня
Для забезпечення готовності функціональних і територіальних
підсистем Системи до оперативного реагування на НС органами
управління підсистем усіх рівнів розробляються окремі плани
реагування на НС, найбільш імовірні для певної території, галузі,
об"єкта виходячи з прогнозованих даних та експертних оцінок.
Основними завданнями окремих планів реагування на НС є:
визначення можливих джерел НС та їх впливу на навколишнє
природне середовище;
уточнення зон:
можливих руйнувань населених пунктів та особливо важливих
об"єктів господарювання, шляхів сполучення і комунікаційних мереж;
можливого катастрофічного затоплення, осередків пожеж,
радіоактивного, хімічного або іншого зараження;
надзвичайних екологічних ситуацій;
визначення можливих втрат населення, сил та засобів Системи;
встановлення кількісних та якісних показників виведення з
ладу транспортних засобів, промислових, громадських і житлових
будинків та споруд, комунальних і енергетичних мереж, засобів
зв"язку, магістральних газо-, нафто- або інших трубопроводів,
залізничних вузлів, портів, мостів, шляхопроводів тощо;
уточнення розмірів можливих збитків;
визначення характеру та обсягів аварійно-рятувальних і
невідкладних відбудовних робіт, проведення розрахунків сил та
засобів Системи, необхідних для їх виконання;
визначення порядку та організації взаємодії, всебічного
забезпечення дій підпорядкованих сил Системи у зоні НС та
управління ними.
Окремі плани реагування на НС повинні бути взаємоузгоджені,
затверджені відповідними керівниками органів управління Системи,
забезпечувати виконання покладених на ці органи управління і сили
функцій відповідно до Плану.
Типовий розподіл функцій оперативного реагування на НС
державного рівня між центральними органами виконавчої влади
наведено у додатку 1.
III. Порядок подання інформації у режимі підвищеної
готовності та у режимі надзвичайної ситуації
Інформація про загрозу або виникнення надзвичайної ситуації
державного рівня, її можливі наслідки в установленому порядку і в
установлені терміни обов"язково подається до оперативно-чергової
служби МНС через оперативно-чергові (диспетчерські) служби органів
управління функціональних і територіальних підсистем Системи по
вертикалі управління - від об"єктового до місцевого, регіонального
і державного рівня.
Термін проходження інформації від органу управління Системи
об"єктового рівня до державного не повинен перевищувати 1 години,
а передачі інформації від оперативно-чергової (диспетчерської)
служби центрального і місцевого органу виконавчої влади, органу
місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації
(незалежно від форми власності і господарювання) до
оперативно-чергової служби МНС - 5 хвилин.
Відповідальність за оповіщення і своєчасне, повне та
об"єктивне інформування про загрозу або виникнення НС покладається
на керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади.
Оперативно-чергова служба МНС інформує про загрозу або факт
виникнення НС державного рівня (масштабу) і заходи, що
здійснюються і плануються:
Міністра та посадових осіб МНС (за списком) - негайно;
Адміністрацію Президента України, Кабінет Міністрів України,
заінтересовані центральні органи виконавчої влади - протягом
години;
оперативну та мобільну оперативну групи МНС, особовий склад
міжвідомчого оперативного штабу - протягом 30 хвилин;
місцеві держадміністрації та органи місцевого самоврядування,
на території яких може вплинути НС або її наслідки, а також
оперативних чергових відповідних управлінь (головних управлінь) з
питань надзвичайних ситуацій Автономної Республіки Крим, обласних,
Київської та Севастопольської міськдержадміністрацій (далі -
регіональні управління) - протягом півтори години.
Оповіщення населення про загрозу виникнення НС і порядок
подальших дій здійснюється оперативним черговим пункту управління
(об"єкта N 1) та усіма оперативно-черговими (диспетчерськими)
службами органів управління територіальних підсистем Системи,
розташованих на територіях, де існує загроза виникнення або впливу
наслідків НС, шляхом передачі через засоби масової інформації
повідомлень про обстановку, що склалася, і необхідні дії.
Тексти повідомлень, призначені для населення, передаються
державною мовою і мовою, якою користується більшість населення у
регіоні.
У населених пунктах, де не здійснюється цілодобове чергування
оперативно-чергових (диспетчерських) служб органів управління
Системи, оповіщення населення здійснюють чергові органів МВС.
IV. Переведення органів управління, сил і засобів
Системи у режим підвищеної готовності
та у режим надзвичайної ситуації
У разі істотного погіршення виробничо-промислової,
радіаційної, хімічної, біологічної (бактеріологічної), сейсмічної
та гідрометеорологічної обстановки або отримання інформації
(прогнозу) про можливість виникнення НС державного рівня, а також
у разі раптового її виникнення вводиться режим підвищеної
готовності:
керівниками міністерств, інших центральних і місцевих органів
виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств,
установ та організацій (незалежно від форми власності і
господарювання) - для органів управління функціональних підсистем
Системи;
керівниками місцевих органів виконавчої влади, територіям
яких загрожує НС, - для органів управління територіальних
підсистем Системи, підпорядкованих і розміщених на цій території
структурних підрозділів функціональних підсистем Системи.
Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та
надзвичайних ситуацій переводиться у режим підвищеної готовності
та у режим надзвичайної ситуації за рішенням голови цієї Комісії.
Переведення у режим підвищеної готовності та у режим
надзвичайної ситуації структурних підрозділів апарату МНС,
аварійно-рятувальних підрозділів військ Цивільної оборони (далі -
військ ЦО) та спеціалізованих формувань МНС здійснюється за
рішенням Міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах
захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.
В окремих випадках до вирішення завдань реагування на НС
державного рівня згідно із законодавством можуть залучатися
частини і підрозділи Збройних Сил та інших військових формувань,
які приводяться у режим підвищеної готовності.
У режим підвищеної готовності також приводяться:
комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та
надзвичайних ситуацій Ради міністрів Автономної Республіки Крим,
обласних, Київської та Севастопольської міськдержадміністрацій;
оперативні групи, створені центральним органом виконавчої
влади, підприємством, установою або організацією (незалежно від
форми власності і господарювання) для реагування на НС;
регіональні управління з питань надзвичайних ситуацій;
необхідні структурні підрозділи місцевих органів виконавчої
влади;
сили та засоби Системи.
Сили та засоби функціональних підсистем Системи для вирішення
завдань реагування на НС приводяться у режим підвищеної готовності
та у режим надзвичайної ситуації рішенням керівників центральних
органів виконавчої влади.
V. Дії органів управління, сил та засобів Системи,
які залучаються до реагування на НС
У режимі підвищеної готовності:
оперативно-черговими та диспетчерськими службами органів
управління Системи негайно здійснюється оповіщення органів
управління, сил та засобів Системи;
оперативно-чергові (диспетчерські) служби переводяться на
посилений режим роботи, розгортаються пункти управління, на яких
розміщуються відповідні органи управління, приводиться у
готовність система зв"язку та обміну інформацією;
розгортається Кризовий центр МНС, у якому розміщується і
розпочинає роботу міжвідомчий оперативний штаб;
посилюється спостереження за об"єктом (територією), що
загрожує виникненням НС, станом навколишнього природного
середовища, обстановкою на потенційно небезпечних об"єктах і
територіях, іншими джерелами виникнення НС, а також за прилеглими
до них територіями;
аналізується загальна обстановка та здійснюється
прогнозування можливості виникнення НС, її масштабів та наслідків
(обсягів можливих втрат і збитків), проводиться розрахунок часу
виникнення НС;
вживаються заходи до захисту населення, територій і
навколишнього природного середовища та забезпечення сталого
функціонування об"єктів;
приводяться в готовність до дій, а у разі потреби
здійснюється висування сил і транспортування необхідних засобів до
ймовірної зони НС, організовується їх всебічне забезпечення;
здійснюється уточнення плану реагування підсистеми. Особлива
увага приділяється організації взаємодії між центральними і
місцевими органами виконавчої влади та своєчасному інформуванню
про факт виникнення НС населення, всіх заінтересованих органів
управління, підприємств, установ та організацій (незалежно від
форми власності і господарювання);
розпочинається оперативне розгортання сил реагування,
оперативних груп МНС, інших центральних і місцевих органів
виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств,
установ та організацій (незалежно від форми власності і
господарювання);
на засіданні Урядової комісії з ліквідації надзвичайної
ситуації за безпосередньою участю відповідних керівників або у
робочому порядку через міжвідомчий оперативний штаб та органи
управління Системи здійснюється уточнення завдань міністерствам,
іншим центральним і місцевим органам виконавчої влади, органам
місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям
(незалежно від форми власності і господарювання);
керівники підсистем Системи віддають попередні розпорядження
та уточнюють завдання усім підпорядкованим органам управління і
силам Системи;
формуються і розпочинають роботу оперативні групи, які
зосереджують зусилля на виявленні причин погіршення обстановки,
готують пропозиції щодо її нормалізації, а у разі потреби
висуваються у зону можливого виникнення НС;
здійснюються інші заходи щодо запобігання виникненню НС.
У режим надзвичайної ситуації органи управління, сили та
засоби Системи, які залучаються до реагування, переводяться
протягом двох годин.
У режимі надзвичайної ситуації:
спеціалізовані аварійно-рятувальні формування МНС та
підрозділи військ ЦО приводяться у повну готовність до дій за
призначенням;
у встановленому порядку залучаються частини і підрозділи
Збройних Сил;
у разі потреби в залученні до ліквідації НС
аварійно-рятувальні підрозділи військ ЦО та частини і підрозділи
Збройних Сил приводяться в повну готовність з їх розгортанням та
укомплектуванням до повного штату;
приводяться у повну готовність до дій аварійно-рятувальні,
аварійно-технічні та інші підрозділи і формування міністерств,
інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів
місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій
(незалежно від форми власності і господарювання), що залучаються
до ліквідації НС;
здійснюється оцінка обстановки, ведеться розвідка осередку
аварії (катастрофи), Урядовою комісією приймається рішення про
ліквідацію НС і призначається керівник ліквідації НС, уточнюються
завдання і порядок взаємодії;
здійснюється оперативне розгортання сил реагування та
поешелонне їх висування у зону НС, де вони переходять в оперативне
підпорядкування керівнику ліквідації НС;
у зону надзвичайної ситуації висуваються оперативні групи
центральних і місцевих органів виконавчої влади;
визначаються межі зони НС;
організовується проведення робіт з першочергового
життєзабезпечення постраждалого населення;
здійснюється спостереження за станом навколишнього природного
середовища у зоні НС та за обстановкою на аварійних об"єктах і на
прилеглій до них території;
організовується здійснення лікувально-евакуаційних,
санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів щодо ліквідації
медико-санітарних наслідків НС, здійснюються заходи щодо захисту
населення та надання йому іншої невідкладної допомоги;
здійснюється переміщення оперативних груп до зони НС;
організовуються і здійснюються заходи з локалізації та
ліквідації НС із залученням необхідних сил та засобів;
інформується населення постраждалого регіону, якому надаються
необхідні рекомендації щодо поведінки в умовах, що склалися.
Під час проведення аварійно-рятувальних робіт основні зусилля
центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого
самоврядування, підприємств, установ та організацій (незалежно від
форми власності і господарювання), задіяних у реагуванні на НС, та
їхні ресурси спрямовуються на:
пошук уражених людей;
вилучення постраждалих із зруйнованих будівель та споруд;
надання постраждалим першої медичної допомоги на місці їх
знаходження;
здійснення заходів щодо захисту населення та особового складу
аварійно-рятувальних служб від дії вторинних факторів ураження
(обмеження доступу в зону НС, здійснення карантинних та інших
обов"язкових санітарно-протиепідемічних заходів);
надання першої медичної допомоги (на догоспітальному етапі)
постраждалим, рятувальникам та іншим особам, які беруть участь у
ліквідації наслідків НС;
забезпечення евакуації постраждалих до розгорнутих поблизу
медичних формувань та лікувальних закладів з подальшою евакуацією
до стаціонарних (спеціалізованих) медичних закладів для надання
кваліфікованої спеціалізованої медичної допомоги.
Під час проведення інших невідкладних робіт основні зусилля
центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого
самоврядування, підприємств, установ та організацій (незалежно від
форми власності і господарювання), задіяних у реагуванні на НС, та
їхні ресурси спрямовуються на:
створення умов для успішного і безпечного проведення
рятувальних робіт, забезпечення життєдіяльності населених пунктів,
запобігання подальшому руйнуванню і втратам, викликаних вторинними
наслідками НС;
локалізацію аварій, що загрожують життю людей або призводять
до вибухів, пожеж, додаткових руйнувань та ураження;
створення необхідних умов для відновлення діяльності об"єктів
економіки, функціонування інженерних і транспортних мереж та
споруд;
організацію робіт, пов"язаних із забезпеченням сталого
функціонування об"єктів економіки та першочергового
життєзабезпечення постраждалого населення;
організацію надання необхідної допомоги населенню, яке
постраждало внаслідок НС.
VI. Організація управління реагуванням на НС
Для загальної координації дій центральних і місцевих органів
виконавчої влади рішенням Кабінету Міністрів України утворюється
спеціальна Урядова комісія з ліквідації надзвичайної ситуації
(далі - Урядова комісія) та призначається керівник ліквідації НС.
Робочим органом Урядової комісії є міжвідомчий оперативний
штаб (далі - штаб), до роботи в якому залучаються посадові особи
структурних підрозділів МНС і представники інших центральних
органів виконавчої влади. Персональний склад штабу визначається на
етапі планування керівниками міністерств та інших центральних
органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій
(незалежно від форми власності і господарювання).
Порядок та режим роботи штабу встановлює призначений Урядовою
комісією керівник ліквідації НС. Термін збору штабу: у робочий
час - 30 хвилин, у неробочий - 1 година 30 хвилин. Місце роботи
штабу - Кризовий центр МНС.
В апараті центральних органів виконавчої влади, які
залучаються до реагування на НС, утворюються оперативні групи
реагування на НС. Склад, порядок і місце їх роботи, забезпечення
засобами зв"язку та оргтехніки визначаються керівниками
відповідних центральних органів виконавчої влади. Термін
готовності до роботи зазначених оперативних груп: у робочий час -
30 хвилин, у неробочий - 1 година 30 хвилин.
Керівництво організацією та проведенням робіт у зоні НС до
прибуття (призначення) керівника ліквідації НС покладається на
комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайної
ситуації держадміністрації, на території якої виявлено об"єктивні
передумови або факт виникнення НС.
Для здійснення оперативних заходів з управління регіональна
комісія утворює регіональну оперативну групу.
Держадміністрація, на території якої виникла НС, призначає
керівника регіональної оперативної групи, визначається її склад,
порядок та місце роботи (пункт управління).
Термін формування регіональної оперативної групи: у робочий
час - 1 година, у неробочий - 1 година 30 хвилин.
Для оцінки характеру і наслідків НС, підготовки пропозицій
для прийняття рішення щодо її локалізації або ліквідації,
безпосереднього управління підпорядкованими силами та засобами
Системи утворюються та направляються до зони НС:
оперативна група МНС, до складу якої входить група управління
військами ЦО з пересувним командним пунктом;
оперативні групи центральних органів виконавчої влади,
залучені до ліквідації НС;
оперативні групи Міноборони, МВС, інших центральних органів
виконавчої влади, які мають військові формування у зоні НС та
поблизу;
оперативна група СБУ;
оперативні групи органів управління інших сил, залучені до
ліквідації НС.
Склад оперативних груп визначають керівники міністерств,
інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ
та організацій (незалежно від форми власності і господарювання).
Оперативні групи, розташовані в зоні НС, за винятком
оперативної групи СБУ, підпорядковуються керівнику ліквідації НС
та входять до складу його пункту управління.
Оперативні групи центральних органів виконавчої влади,
підприємств, установ та організацій (незалежно від форми власності
і господарювання), що прибувають у зону НС, повинні бути
забезпечені засобами пересування, зв"язку, автоматизації та
матеріально-технічними засобами для автономної роботи.
Порядок роботи кожної оперативної групи, місце розгортання і
пересування пунктів управління узгоджується з керівником
ліквідації НС.
VII. Утворення угруповання сил та засобів реагування
на НС
Для ліквідації НС державного рівня органами управління
Системи утворюється об"єднане ешелоноване угруповання сил і
засобів.
До складу першого ешелону включаються сили і засоби з
терміном готовності до 40 хвилин, морських суден - до 1 години.
До складу сил другого ешелону включаються сили і засоби з
терміном готовності до 2 годин, морських суден - до 6 годин.
До складу сил третього ешелону включаються усі інші сили і
засоби, що залучаються до ліквідації надзвичайної ситуації
відповідно до планів реагування підсистем, термін готовності до
дій яких становить більш як 2 години.
До складу сил і засобів першого ешелону входять:
чергові групи аварійно-рятувальних підрозділів військ ЦО,
спеціалізованих воєнізованих формувань та воєнізованих
гірничорятувальних формувань МНС; аварійно-рятувальні,
аварійно-технічні підрозділи і формування, мобільні
радіоекологічні та хімічні лабораторії постійної готовності інших
центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та
організацій (незалежно від форми власності і господарювання), що
залучаються до ліквідації НС;
загони і частини Державної протипожежної охорони МНС, органи
і підрозділи внутрішніх справ, що за місцем своєї дислокації
потрапляють до зони НС;
сили, засоби та лікувально-профілактичні заклади Державної
служби медицини катастроф територіального рівня;
чергові сили Головного центру авіаційних робіт із пошуку і
рятування та Державної спеціалізованої аварійно-рятувальної служби
на водних об"єктах МНС. { Абзац дев"ятий розділу VII із змінами,
внесеними згідно з Постановою КМ N 442 ( 442-2008-п ) від
07.05.2008 }
До складу сил і засобів другого ешелону входять:
аварійно-рятувальні підрозділи військ ЦО, спеціалізовані
воєнізовані формування та воєнізовані гірничорятувальні підрозділи
МНС; аварійно-рятувальні, аварійно-технічні підрозділи і
формування інших центральних органів виконавчої влади,
підприємств, установ та організацій (незалежно від форми власності
і господарювання), що залучаються до ліквідації НС;
загони і частини Державної протипожежної охорони МНС, що
залучаються до складу зведених загонів, призначених для реагування
на НС;
органи і підрозділи внутрішніх справ, що залучаються до
складу зведених загонів, призначених для реагування на НС;
сили, засоби та заклади Державної служби медицини катастроф
центрального рівня;
сили Головного центру авіаційних робіт із пошуку і рятування
МНС;
сили Державної спеціалізованої аварійно-рятувальної служби на
водних об"єктах МНС; { Абзац шістнадцятий розділу VII із змінами,
внесеними згідно з Постановою КМ N 442 ( 442-2008-п ) від
07.05.2008 }
спеціально підготовлені сили Міноборони, МВС, а також сили і
засоби інших центральних органів виконавчої влади, підприємств,
установ та організацій (незалежно від форми власності і
господарювання), що призначені для ліквідації НС;
формування ветеринарної служби і служби захисту рослин
Мінагрополітики.
До складу сил і засобів другого ешелону також входять
підрозділи і формування міністерств, інших центральних органів
виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (незалежно
від форми власності і господарювання), що залучаються до
ліквідації НС за рішенням Урядової комісії.
У разі потреби до ліквідації НС можуть залучатися сили і
засоби Збройних Сил, інших військ (сил) і військових формувань
відповідно до законодавства.
Переміщення сил, засобів і спеціальних вантажів, необхідних
для запобігання або ліквідації НС державного рівня, до зони НС та
повернення їх до місць постійної дислокації здійснюється
Мінтрансом за заявками МНС, за рішенням спеціальної Урядової
комісії або керівника ліквідації НС за рахунок галузевих коштів.
Нарощення угруповання сил і засобів у зоні НС здійснюється
планово за рішенням Урядової комісії або іншого органу управління,
на який покладено завдання з організації рятувальних та інших
невідкладних робіт.
З прибуттям у зону НС сили і засоби підпорядковуються
керівнику ліквідації НС.
З метою підвищення ефективності дій, оперативного вирішення
завдань запобігання або ліквідації НС державного рівня
організовується всебічне забезпечення органів управління, сил і
засобів Системи, що беруть участь у заходах із запобігання і
ліквідації НС.
Залежно від виду і масштабу розповсюдження НС забезпечення
здійснюється відповідними територіальними і функціональними
підсистемами Системи.
VIII. Організація взаємодії у режимі підвищеної
готовності та у режимі надзвичайної ситуації
Взаємодія органів управління і сил, що залучаються до
попередження або ліквідації НС державного рівня, організовується
за схемою (згідно з додатком 2):
на державному рівні Урядової комісії, через міжвідомчий
оперативний штаб:
з керівником ліквідації НС та його органом управління -
регіональною оперативною групою або оперативною групою реагування
на НС відповідного міністерства, підприємства, установи,
організації;
з комісіями з питань техногенно-екологічної безпеки та
надзвичайних ситуацій регіональних органів виконавчої влади
(незалежно від форми власності і господарювання);
з оперативними групами реагування на НС міністерств, інших
центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та
організацій (незалежно від форми власності і підпорядкування), що
залучаються до ліквідації НС;
на регіональному рівні регіональної оперативної групи
(оперативна група реагування на НС міністерства, іншого
центрального органу виконавчої влади, підприємства, установи та
організації (незалежно від форм власності і господарювання):
з оперативними групами центральних органів виконавчої влади,
підприємств, установ та організацій, місцевих органів виконавчої
влади, що залучаються до ліквідації НС і знаходяться у зоні НС;
з комісіями з питань техногенно-екологічної безпеки та
надзвичайних ситуацій суміжних і взаємодіючих регіонів;
з органами управління функціональних підсистем Системи
регіонального рівня, регіональними структурами та органів
виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (незалежно
від форм власності і господарювання), що залучаються до ліквідації
НС.
Для забезпечення взаємодії орган управління підсистемою
Системи зобов"язаний:
визначити взаємодіючі органи управління і сили;
організувати надійний зв"язок взаємодії та обмін оперативними
групами (представниками);
забезпечити взаємний обмін інформацією про обстановку, що
склалася, і подальші дії;
визначити порядок всебічного забезпечення спільних заходів та
взаємного надання допомоги транспортними, інженерними,
матеріальними, технічними та іншими засобами;
розробити план взаємодії;
довести до підлеглих і взаємодіючих органів управління і сил
вказівки щодо порядку оповіщення, управління, зв"язку та обміну
інформацією;
установити відповідальність керівників підпорядкованих
структурних підрозділів за організацію взаємодії у процесі
вирішення ними конкретних завдань;
вжити усіх можливих заходів для підтримання безперервної
взаємодії з підпорядкованими і взаємодіючими органами управління і
силами, негайно відновлювати взаємодію у разі її втрати.
У разі значних, не передбачених Планом, змін обстановки і
необхідності виконання нових завдань порядок взаємодії уточнюється
або визначається знову.
IX. Організація основних видів забезпечення
під час дій у зоні НС
Загрозливі зони і небезпечні осередки виявляються, а
аналітично-прогнозне забезпечення проводиться силами
розвідувальних, інших відповідних аварійно-рятувальних підрозділів
військ ЦО, пошукових та аварійно-рятувальних підрозділів МНС,
спеціально підготовлених галузевих, територіальних, об"єктових
формувань із залученням сил та засобів, що знаходяться на
відповідній адміністративній території і можуть здійснювати або
забезпечувати наземну, повітряну та морську (річкову) розвідку,
аналіз обстановки та прогнозування її розвитку.
Інженерне забезпечення здійснюється силами інженерних
аварійно-рятувальних підрозділів військ ЦО у взаємодії з
інженерними формуваннями галузевих і територіальних органів та
об"єктів, які створюються на базі будівельних,
будівельно-монтажних та ремонтно-будівельних організацій
комунального господарства, енергетичних та інших мереж.
Дорожньо-мостове забезпечення здійснюється силами галузевих і
територіальних команд ремонту та відновлення доріг і мостів, а
також формуваннями дорожньо-мостових загонів та зведених формувань
загального призначення.
Протипожежне забезпечення здійснюється силами Державної
протипожежної охорони МНС, підрозділами Держкомлісгоспу із
залученням спеціальної та авіаційної техніки.
Матеріальне забезпечення здійснюється центральними і
місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами та
організаціями (незалежно від форми власності і господарювання), що
залучаються до ліквідації НС, з метою безперервного постачання
необхідного майна та обладнання для проведення робіт з ліквідації
НС, а також життєзабезпечення населення, яке потерпіло внаслідок
НС, за рахунок створених резервів матеріально-технічних засобів.
Технічне забезпечення здійснюється центральними і місцевими
органами виконавчої влади, підприємствами, установами та
організаціями (незалежно від форми власності і господарювання), що
залучаються до ліквідації НС. Розгортається робота ремонтних
заводів, майстерень, станцій технічного обслуговування, пересувних
ремонтно-відбудовних груп ремонту автомобільної та інженерної
техніки, евакуаційних груп та пунктів збору пошкоджених машин.
Транспортне забезпечення здійснються Мінтрансом та
регіональними органами управління залізничного, автомобільного,
водного та авіаційного транспорту з використанням стаціонарної
мережі транспортних комунікацій, а також місцевими органами
виконавчої влади із залученням наявних місцевих ресурсів.
Медичне забезпечення здійснюється силами та засобами
лікувально-профілактичних закладів Державної служби медицини
катастроф. У міру потреби медичними закладами та установами МОЗ
територіального рівня додатково розгортається необхідна кількість
відповідних формувань медичних бригад постійної готовності першої
черги (бригад швидкої медичної допомоги), підрозділів
санітарно-епідеміологічної служби, спеціалізованих медичних бригад
постійної готовності другої черги. У медичних закладах готується
необхідна кількість ліжко-місць, у тому числі у спеціалізованих
центрах та відділеннях, а в разі потреби - в інших медичних
закладах незалежно від форми власності і підпорядкування.
Забезпечення радіаційного, хімічного захисту проводиться з
метою виявлення та оцінки масштабів і наслідків аварій на
радіаційно, хімічно небезпечних об"єктах та ліквідації наслідків
цих аварій спеціалізованими підрозділами центральних і місцевих
органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій
(незалежно від форми власності і господарювання), що залучаються
до ліквідації НС.
Для санітарної обробки людей і спеціальної