Постанова КМУ № 299-94-п від 10.05.1994 Про затвердження Положення про Цивільну оборону України

                                                          
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 10 травня 1994 р. N 299
Київ
Про затвердження Положення про
Цивільну оборону України
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 651 ( 651-94-п ) від 21.09.94
N 278 ( 278-96-п ) від 04.03.96
N 1543 ( 1543-96-п ) від 23.12.96
N 309 ( 309-97-п ) від 03.04.97
N 1763 ( 1763-99-п ) від 24.09.99
N 133 ( 133-2001-п ) від 07.02.2001
N 874 ( 874-2001-п ) від 26.07.2001 )
( Назви "Штаб Цивільної оборони України" та "Міністерство
України у справах захисту населення від наслідків аварії
на Чорнобильській АЕС" у відповідних відмінках замінено
назвою "Міністерство України з питань надзвичайних
ситуацій та у справах захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи" у відповідних відмінках;
назви "Мінчорнобиль" і "Штаб ЦО" у відповідних відмінках
замінено абревіатурою "МНС" згідно з Постановою КМ
N 1543 ( 1543-96-п ) від 23.12.96 )

Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
Затвердити Положення про Цивільну оборону України
(додається).
Уряду Криму, міністерствам та іншим центральним органам
державної виконавчої влади, місцевим державним адміністраціям
вжити заходів для забезпечення реалізації цього Положення.

Виконуючий обов"язки
Прем"єр-міністра України Ю. ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ
Міністр
Кабінету Міністрів України І. ДОЦЕНКО

Інд.33

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 10 травня 1994 р. N 299

ПОЛОЖЕННЯ
про Цивільну оборону України
( У тексті Положення слова "Державний комітет України по
гідрометеорології", "Державний комітет по
гідрометеорології" та "Держкомгідромет" в усіх
відмінках замінено відповідно словами "Комітет України
з питань гідрометеорології", "Комітет з питань
гідрометеорології" та "Гідрометком" у відповідному
відмінку згідно з Постановою КМ N 1763 ( 1763-99-п )
від 24.09.99 )

Це Положення визначає завдання Цивільної оборони України,
порядок її організації та функціонування.
I. Завдання Цивільної оборони та заходи
щодо їх виконання
Завданнями Цивільної оборони та заходами щодо їх реалізації
є:
1. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного
походження і забезпечення зменшення збитків і витрат у разі
стихійного лиха, аварій, катастроф, вибухів і великих пожеж.
З метою виконання завдання: завчасно розробляються і проводяться інженерно-технічні
заходи для зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій і
захисту населення від впливу їхніх наслідків; готується науково обгрунтований прогноз наслідків можливих
надзвичайних ситуацій; здійснюється безперервне спостереження за станом потенційно
небезпечних об"єктів і навколишнього природного середовища; утримуються в готовності до негайного застосування засоби
оповіщення і інформаційного забезпечення населення, створюються
локальні системи виявлення місць зараження та локальні системи
оповіщення; створюються спеціалізовані формування і здійснюється їх
підготовка до дій за призначенням; проводиться забезпечення працівників підприємств, установ і
організацій індивідуальними засобами захисту, а також ведеться
будівництво захисних споруд відповідно до норм і правил
інженерно-технічних заходів цивільної оборони. У разі коли підприємством, установою, організацією не
здійснюються ці заходи або допускаються порушення в технологічному
процесі, не дотримуються правила зберігання, транспортування,
використання, знешкодження та захоронення сильнодіючих отруйних,
радіоактивних і вибухових речовин, що може призвести до
надзвичайної ситуації, штаби цивільної оборони вносять відповідним
органам пропозиції щодо застосування до цього підприємства
(установи, організації) відповідних санкцій, а також притягнення
посадових осіб, винних у порушеннях, до відповідальності згідно з
чинним законодавством.
2. Оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайних
ситуацій у мирний та воєнний час, постійне інформування його про
стан наявної обстановки.
З метою виконання завдання у всіх ланках міських і
позаміських пунктів на основі автоматизованих систем
централізованого оповіщення, мережі зв"язку та радіомовлення, а
також спеціальних засобів створюється система оповіщення та
інформаційного забезпечення. Вона являє собою комплекс
організаційно-технічних засобів для передачі відповідних сигналів
і розпоряджень органам державної виконавчої влади, адміністрації
підприємств, установ і організацій, силам цивільної оборони і
населенню. Автоматизована система оповіщення та інформаційного
забезпечення створюється на базі загальнодержавної мережі зв"язку
та радіомовлення і поділяється на державну і регіональну. Система
має забезпечити циркуляційне оповіщення посадових осіб із
застосуванням для цього міської телефонної мережі, засобів
радіомовлення і телебачення. Система оповіщення та інформаційного забезпечення
використовується централізовано. Оповіщення підпорядкованих штабів, сил цивільної оборони і
населення організовує вищестоящий штаб.
3. Захист населення від наслідків стихійного лиха, аварій,
катастроф, вибухів, великих пожеж і застосування засобів ураження.
З метою виконання завдання здійснюється комплекс заходів, які
мають забезпечити укриття населення в захисних спорудах, його
евакуацію, медичний, радіаційний і хімічний захист, а також захист
від впливу біологічних засобів ураження. Укриття населення в захисних спорудах досягається: завчасним будівництвом захисних споруд і підтриманням їх у
готовності до використання; комплексним освоєнням підземного простору міст та інших
населених пунктів для розміщення підприємств, установ і
організацій соціально-побутового, виробничого і господарського
призначення (з урахуванням пристосування і використання частини
приміщень для укриття населення в надзвичайних ситуаціях); обстеженням і обліком підземних і наземних будівель і споруд,
що відповідають вимогам з захисту населення; дообладнанням з урахуванням реальної обстановки підвальних та
інших заглиблених приміщень. Потреба у захисних спорудах визначається виходячи з
необхідності укриття всіх робітників і службовців за місцем роботи
і проживання, усього непрацюючого населення за місцем проживання. Укриттям у сховищах повинна бути забезпечена найбільша
працююча зміна підприємства, установи, організації, що продовжує
свою виробничу діяльність у воєнний час, а також
нетранспортабельні хворі в лікарнях, що розташовані в містах,
віднесених до груп з цивільної оборони. Норма площі захисної
споруди на одну особу та інші критерії визначаються будівельними
нормами і правилами інженерно-технічних заходів цивільної оборони. Практичні заходи евакуації населення як організованого його
вивезення та виведення із районів можливого впливу наслідків
надзвичайних ситуацій (якщо виникає безпосередня загроза життю та
заподіяння шкоди здоров"ю людини) плануються на випадок: загальної аварії на атомній електростанції; всіх видів аварій з викидом сильнодіючих отруйних речовин,
внаслідок яких виникає безпосередня загроза життю та заподіяння
шкоди здоров"ю людей, що проживають у зоні можливого ураження; загрози катастрофічного затоплення місцевості; масових лісових і торф"яних пожеж, що загрожують населеним
пунктам; землетрусів та інших геофізичних і гідрометеорологічних явищ
з тяжкими наслідками. Підставою для практичного здійснення заходів евакуації є
фактичні показники стану наявної обстановки в разі надзвичайної
ситуації та відповідне рішення. Штаби цивільної оборони беруть участь у плануванні
евакозаходів і всебічно сприяють підготовці евакоорганів до дій за
призначенням. Для транспортного забезпечення здійснення зазначених заходів
залучається у мирний час весь транспорт, що є на відповідній
адміністративній території, а у воєнний час - той, що не
поставляється до Збройних Сил України. До комплексу заходів з медичного захисту населення, що
полягає в запобіганні ураженню людей або зменшенні його масштабів,
своєчасному поданні допомоги потерпілим і їх лікуванні,
забезпеченні епідемічного благополуччя в районах надзвичайних
ситуацій, включається така робота: планування використання наявних сил і засобів охорони
здоров"я незалежно від їхньої приналежності та форм власності; розгортання у надзвичайних умовах необхідної кількості
лікувальних закладів; забезпечення своєчасного застосування профілактичних
препаратів; контроль продуктів харчування та води; завчасне створення та підготовка сил екстреної медичної
допомоги та медичного захисту; накопичення медичних засобів захисту, спеціального майна і
техніки; підготовка медперсоналу та загальне медико-санітарне навчання
населення. Захист від біологічних засобів зараження передбачає: своєчасне виявлення загрози або факту біологічного зараження,
його виду й масштабів; комплекс адміністративно-господарських, режимно-обмежувальних
і спеціальних заходів. У ході виконання заходів захисту від біологічних засобів
зараження використовуються колективні та індивідуальні засоби
захисту, запроваджується режим карантину або обсервації,
проводиться знешкодження осередку ураження та екстрена
профілактика. На об"єктах народного господарства, у закладах
охорони здоров"я та населенням дотримується протиепідемічний
режим. Радіаційний та хімічний захист - це забезпечення людей
засобами індивідуального захисту, організація і проведення
спеціального оброблення, встановлення та дотримання типового
режиму радіаційного захисту. Радіаційний та хімічний захист
досягається: завчасним накопиченням і утриманням в готовності засобів
індивідуального захисту, приладів радіаційної, хімічної розвідки
та контролю. Цими засобами забезпечуються передусім особовий склад
формувань, які беруть участь у рятувальних та інших невідкладних
роботах в осередках ураження, персонал радіаційно і хімічно
небезпечних об"єктів та населення, що проживає в зонах можливого
небезпечного зараження; своєчасним впровадженням у практику застосування засобів,
способів і методів виявлення, оцінки масштабів і наслідків
надзвичайних ситуацій, зумовлених аваріями на радіаційно та
хімічно небезпечних об"єктах, застосуванням зброї масового
ураження; розроблення типових режимів радіаційного захисту неселення і
функціонування об"єктів народного господарства в умовах зараження
місцевості; завчасним пристосуванням об"єктів комунально-побутового
обслуговування і транспортних підприємств для проведення
санітарного оброблення людей і спеціального оброблення одягу,
майна і транспорту. Для забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних
ситуацій на території України запроваджуються єдині вимоги з
безпеки функціонування радіаційно, хімічно та вибухонебезпечних
об"єктів: утримання на них запасів сильнодіючих отруйних речовин в
обсязі, що не перевищує нормативний; розміщення їх поза межами житлової забудови міста; урахування метеорологічних та інших природних факторів,
властивих даній місцевості, що впливають на наслідки діяльності
підприємств або аварій; виконання обов"язкового комплексу інженерно-технічних заходів
щодо зменшення небезпеки в разі аварії; дотримання норм і правил техніки безпеки персоналом
радіаційно, хімічно і вибухонебезпечних об"єктів. Захист населення забезпечується шляхом: розроблення та запровадження системи відповідної нормативної
документації; включення у розроблювані плани економічного і соціального
розвитку спеціальних розділів з цивільної оборони; розроблення і реалізація на державному та регіональному рівні
спеціальних програм забезпечення захисту населення в надзвичайних
ситуаціях; складання планів захисту персоналу радіаційно, хімічно та
вибухонебезпечних об"єктів і населення в зонах можливого зараження
в разі аварій на них.
4. Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних
робіт у районах лиха і осередках ураження.
Це завдання полягає у виконанні заходів, передбачених чинним
законодавством з питань ліквідації наслідків стихійного лиха,
аварій і катастроф, епідемій, епізоотій, що створюють загрозу
життю і здоров"ю населення, а також у: розвідуванні осередків ураження і визначенні меж (кордонів)
цих осередків; проведення робіт, пов"язаних з пошуком і рятуванням людей; подання допомоги потерпілим; евакуації населення з небезпечних районів; карантинно-обсерваційних заходах; оточенні осередків ураження; забезпеченні громадського порядку у районах лиха і осередках
ураження; здійсненні заходів життєзабезпечення населення; соціально-психологічній реабілітації населення; здійсненні санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів. Для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт: створюються і утримуються в готовності до дій сили цивільної
оборони; залучаються в разі потреби інші сили незалежно від їхньої
відомчої приналежності та рятувальні добровільні сили; здійснюється підготовка органів управління цивільної оборони
та опрацювання відповідних планів; виготовляються необхідні технічні засоби; забезпечується дотримання вимог з безпеки особовим складом
сил цивільної оборони, який бере участь в рятувальних та інших
невідкладних роботах; підтримується інженерне, хімічне, медичне, транспортне та
матеріальне забезпечення дій сил, що беруть участь у проведенні
робіт.
5. Створення системи аналізу, прогнозування, управління,
оповіщення і зв"язку, спостереження і контролю за радіоактивним,
хімічним і бактеріологічним зараженням, підтриманням їхньої
готовності до сталого функціонування у надзвичайних ситуаціях
мирного і воєнного часу.
Організатором діяльності цих систем є Міністерство України з
питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від
наслідків Чорнобильської катастрофи, основними виконавцями -
Гідрометком, МОЗ, Мінсільгосппрод та інші центральні органи
державної виконавчої влади, а також підприємства, установи і
організації, що входять до сфери їхнього управління. Спеціальні підрозділи зазначених центральних органів
державної виконавчої влади щодобово інформують Міністерство
України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту
населення від наслідків Чорнобильської катастрофи про наявний стан
навколишнього природного середовища та в установлений термін
подають відомості про прогноз на найближчий час. Про загрозливі
явища МНС повідомляється негайно. У разі виникнення надзвичайної ситуації мережа спостереження
і контролю зміцнюється за рахунок залучення відповідних
підрозділів зі складу сил цивільної оборони. Для своєчасного виявлення загрози виникнення надзвичайної
ситуації, оповіщення персоналу та населення, що проживає в зонах
можливого ураження, на радіаційно і хімічно небезпечних об"єктах
створюються локальні автоматизовані системи, які мають бути
сполученими з централізованою системою управління Цивільної
оборони України. Перелік об"єктів, де мають застосуватися локальні
автоматизовані системи, визначається Кабінетом Міністрів України
за поданням МНС. Роботи, пов"язані із створенням цих систем, включаються до
плану заходів щодо запобігання аваріям та катастрофам і зменшення
збитків і втрат у разі їх виникнення, затверджуваного Кабінетом
Міністрів України.
6. Організація життєзабезпечення населення під час аварій,
катастроф, стихійного лиха і у воєнний час.
Завдання передбачає заходи, що здійснюються центральними та
місцевими органами державної виконавчої влади, виконкомами
місцевих Рад народних депутатів, штабами цивільної оборони,
адміністрацією підприємств, установ і організацій завчасно, а
також у разі надзвичайної ситуації з метою створення умов для
виживання населення, яке може опинитися (опинилося) в осередках
ураження. Заходами життєзабезпечення населення, спрямованими на
задоволення мінімуму життєвих потреб громадян, які потерпіли
(можуть потерпіти) від наслідків надзвичайних ситуацій, надання їм
побутових послуг і реалізацію соціальних гарантій на період
проведення рятувальних та інших невідкладних робіт, є: тимчасове розселення громадян в безпечних районах; організація харчування у районах лиха і тимчасового
розселення; організація забезпечення населення, що потерпіло, одягом,
взуттям і товарами першої необхідності; організація подання фінансової допомоги потерпілим; забезпечення медичного обслуговування та
санітарно-епідеміологічного нагляду в районах тимчасового
розселення.
7. Підготовка і перепідготовка осіб керівного складу
цивільної оборони, її органів управління та сил, навчання
населення вміння застосувати засоби індивідуального захисту і
діяти у надзвичайних ситуаціях.
До керівного складу, який проходить підготовку й
перепідготовку з цивільної оборони, належать посадові особи, що
очолюють Уряд України та Уряд Криму, центральні та місцеві органи
державної виконавчої влади, підрозділи виконкомів місцевих Рад
народних депутатів, на які покладено завдання з забезпечення
захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій; керівники
підприємств, установ і організацій, командири (начальники)
військових з"єднань і частин цивільної оборони та спеціалізованих
формувань цивільної оборони центрального підпорядкування. Підготовка осіб керівного складу цивільної оборони
здійснюється на Центральних державних і територіальних курсах
цивільної оборони: новопризначених на посаду - в рік призначення
(протягом п"яти днів), усіх інших - під час проведення заходів
відповідно до рішень начальника Цивільної оборони України.
Перепідготовка зазначених осіб здійснюється один раз на п"ять
років. Підготовка і перепідготовка осіб керівного складу цивільної
оборони здійснюється за планом комплектування курсів, що
затверджується на відповідному рівні Прем"єр-міністром України,
головою Уряду Криму, главами обласних, Київської та
Севастопольської міських державних адміністрацій. Підготовка вчителів початкової та основної школи з питань
цивільної оборони здійснюється щорічно протягом одного дня під час
зимових канікул. Викладачі предмета "Цивільна оборона" вищих навчальних
закладів проходять підготовку під час методичних конференцій
(зборів) один раз на три роки протягом трьох днів, а також на
Центральних державних курсах цивільної оборони промислової та
екологічної безпеки України. Командири військових з"єднань і частин цивільної оборони, а
також спеціалізованих формувань центрального підпорядкування
проходять підготовку відповідно до планів оперативної,
мобілізаційної та командирської підготовки. Населення проходить підготовку по групах: учні початкової та основної школи - за спеціальними
програмами під керівництвом учителів; учні старшої школи та навчально-виховних закладів - за
програмою допризовної підготовки; студенти вищих навчальних закладів - за спеціальними
програмами, що затверджуються відповідним міністром і начальником
Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах
захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи; працівники підприємств, установ і організацій, а також
особовий склад невоєнізованих формувань - під час об"єктових
тренувань і комплексних навчань один раз на три роки. Особи, що не зайняті у сфері виробництва та обслуговування,
навчаються вміння застосовувати засоби захисту і діяти у
надзвичайних ситуаціях з допомогою пам"яток і засобів масової
інформації, а також під час загальнодержавного навчання з
цивільної оборони, яке проводиться за рішенням Уряду України. Підготовка особового складу органів управління цивільної
оборони здійснюється в ході командно-штабних і штабних навчань,
тренувань різних видів. Командно-штабне навчання Цивільної оборони України
проводиться один раз на п"ять років протягом п"яти діб. До
навчання залучаються: війська цивільної оборони (але не більше
однієї окремої механізованої бригади та одного окремого
механізованого полку у повному складі), не більше одного
спеціалізованого формування центрального підпорядкування, органи
управління і сили цивільної оборони 2 - 3 областей у повному
складі, штаби цивільної оборони Республіки Крим, решти областей,
міст Києва і Севастополя, керівний склад центральних органів
державної виконавчої влади, які залучені до виконання завдань з
цивільної оборони, підприємства, установи і організації, де на
період загальнодержавного заходу заплановано комплексне навчання,
штатні підрозділи цивільної оборони центральних органів державної
виконавчої влади. Керівник навчання - начальник Цивільної оборони
України. Штабне навчання Цивільної оборони України проводиться один
раз на два роки протягом трьох діб. До навчання залучаються всі
штаби військових з"єднань, частин і штаби цивільної оборони
областей, міст Києва і Севастополя, штатні підрозділи цивільної
оборони центральних органів державної виконавчої влади, які
залучені до виконання завдань з цивільної оборони та керівний
склад спеціалізованих формувань центрального підпорядкування.
Керівник навчання - начальник Міністерства України з питань
надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи. Командно-штабне навчання цивільної оборони області (міста,
віднесеного до групи з цивільної оборони) проводиться один раз на
п"ять років протягом трьох діб. До навчання залучаються штаб
цивільної оборони області (міста), відповідні підрозділи місцевої
державної адміністрації (виконкомів місцевих Рад народних
депутатів), які залучені до виконання завдань з цивільної оборони,
органи управління цивільної оборони районів (але не більше
третини), підприємства, установи і організації (лише ті, де на
період проведення заходу заплановано комплексні навчання).
Керівник навчання - начальник Міністерства України з питань
надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи (начальник цивільної оборони області). Підготовка особового складу органів управління цивільної
оборони міст і районів здійснюється відповідно до щорічних
організаційно-методичних вказівок.
8. Контроль за виконанням завдань цивільної оборони
покладається на штаби цивільної оборони, які в цьому напрямі
діяльності співпрацюють з центральними та місцевими органами
державної виконавчої влади, органами місцевого та регіонального
самоврядування, громадськими організаціями.
Для розв"язання завдань у галузі запобігання виникненню
надзвичайних ситуацій створюється Інспекція Цивільної оборони
України, на яку покладається контроль за: експлуатацією діючих підприємств, споруд і потенційно
небезпечних об"єктів, включаючи контроль за наявністю засобів
колективного та індивідуального захисту, майна цивільної оборони,
систем контролю і оповіщення; зберіганням, транспортуванням, використанням, знешкодженням
та захороненням сильнодіючих отруйних, радіоактивних і вибухових
речовин, а також проведенням заходів щодо запобігання їх аварійним
викидам; дотриманням будівельних норм і правил у частині
інженерно-технічних заходів цивільної оборони, а також техногенної
безпеки на хімічно, пожежно- і вибухонебезпечних об"єктах. Положення про Інспекцію Цивільної оборони України
затверджується Кабінетом Міністрів України.
II. Система цивільної оборони та
організація її діяльності
1. Цивільна оборона організовується за
територіально-виробничим принципом на всій території держави.
2. Загальне керівництво цивільною обороною відповідно до
принципу її побудови здійснюють Кабінет Міністрів України, Уряд
Криму, центральні та місцеві органи державної виконавчої влади,
адміністрація підприємств, установ і організацій незалежно від
форм власності та господарювання. У містах, районах у містах (крім Києва та Севастополя),
селищах і селах керівництво здійснюють виконкоми відповідних Рад
народних депутатів. Начальником Цивільної оборони України є Прем"єр-міністр
України або окрема посадова особа. На інших
адміністративно-територіальних рівнях функції начальників
цивільної оборони виконують керівники відповідних органів
державної виконавчої влади, голови виконкомів Рад народних
депутатів. У міністерствах, інших центральних органах державної
виконавчої влади, на підприємствах, в установах, організаціях та
на об"єктах народного господарства начальниками цивільної оборони
є їхні керівники. Безпосереднє керівництво виконанням завдань цивільної оборони
покладається на штаби цивільної оборони, спеціальні підрозділи
міністерств та інших центральних органів державної виконавчої
влади, залучених до виконання завдань захисту населення і подання
йому допомоги у надзвичайних ситуаціях, а також штатних
працівників цивільної оборони підприємств, установ і організацій,
чисельний склад яких визначається згідно з додатком N 1 до цього
Положення.
3. Завдання, функції та повноваження штабів визначаються
положеннями про Міністерство України з питань надзвичайних
ситуацій та у справах захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи і про територіальні штаби цивільної
оборони. Функціональні обов"язки спеціальних підрозділів
міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади,
штатних працівників цивільної оборони підприємств, установ і
організацій визначаються відповідними начальниками цивільної
оборони.
4. Для проведення заходів цивільної оборони органи управління
цивільної оборони, підприємства, установи і організації на
підставі рекомендацій Міністерства України з питань надзвичайних
ситуацій та у справах захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи розробляють плани: розвитку й удосконалення цивільної оборони; цивільної оборони (дій органів управління та сил у разі
надзвичайної ситуації). Всі плани (за винятком тих, що стосуються мобілізаційних
заходів) розробляються як документи відкритого користування. Плани затверджуються: Цивільної оборони України - Кабінетом Міністрів України; цивільної оборони Республіки Крим, областей, міст Києва та
Севастополя - відповідно Урядом Криму, обласною, Київською та
Севастопольською міськими державними адміністраціями після
погодження з командуючими військових округів, а для Республіки
Крим та областей, розташованих вздовж узбережжя Чорного моря, та
міста Севастополя, крім того, з Командуючим Військово-Морським
Флотом України; цивільної оборони районів, міст, районів у містах, сіл і
селищ - районними місцевими державними адміністраціями та
відповідними виконкомами Рад народних депутатів; цивільної оборони міністерств, інших центральних органів
державної виконавчої влади, які залучені до проведення заходів
захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій, -
керівниками цих органів після погодження з Міністерством України з
питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від
наслідків Чорнобильської катастрофи; цивільної оборони інших міністерств і центральних органів
державної виконавчої влади - їхніми керівниками; цивільної оборони підприємств, установ і організацій - їхніми
керівниками після погодження з відповідним територіальним штабом
цивільної оборони. Плани цивільної оборони вводяться в дію у разі виникнення
надзвичайної ситуації відповідно до встановленого порядку.
5. Для надійного і сталого управління процесами захисту
населення у надзвичайних ситуаціях і виконання інших функцій,
передбачених планами на воєнний час, використовується державна
система пунктів управління: на державному рівні - пункт, який має бути захищений,
обладнаний засобами зв"язку і життєзабезпечення, з цілодобовим
чергуванням, розташований безпосередньо в місці дислокації
Адміністрації Президента та Кабінету Міністрів України, що
утримується за рахунок державного бюджету. Режим роботи, а також
чисельність особового складу, який має працювати на зазначеному
пункті управління, а також на запасному пункті управління в
позаміській зоні, визначаються у порядку, що встановлюється
Кабінетом Міністрів України; на рівні міністерств та інших центральних органів державної
виконавчої влади - запасні пункти управління в позаміській зоні,
які утримуються за рахунок коштів, що виділяються на утримання
міністерств та інших центральних органів державної виконавчої
влади; на обласному рівні та в Республіці Крим - по два запасних
пункти: один - в місті, де розташовано орган, що здійснює
керівництво цивільною обороною на даному рівні, і один у
позаміській зоні. Ці пункти повинні мати захисні споруди, бути
обладнаними засобами зв"язку і оповіщення, системами
життєзабезпечення. Утримуються вони на балансі відповідного органу
державної виконавчої влади. На інших адміністративних рівнях пункти управління
створюються за місцем дислокації органу, що здійснює керівництво
цивільною обороною на даному рівні, в одному з сховищ об"єкта
народного господарства.
6. Для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у
разі надзвичайних ситуацій застосовуються сили цивільної оборони:
війська, спеціалізовані і невоєнізовані формування. Порядок
повсякденного функціонування військ цивільної оборони та дії їх у
надзвичайних ситуаціях визначаються Статутом військ Цивільної
оборони України.
7. Спеціалізовані формування цивільної оборони - це складова
частина сил цивільної оборони, що призначена для виконання
специфічних робіт, пов"язаних з радіаційною та хімічною
небезпекою, значними руйнуваннями, аварійними ситуаціями на
нафтогазодобувних промислах. Спеціалізовані формування залежно від рівня підпорядкування
утворюються: центрального підпорядкування - Міністерством України
з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від
наслідків Чорнобильської катастрофи, територіального - місцевою
державною адміністрацією, об"єктового - адміністрацією
підприємства, установи, організації. На спеціалізовані формування покладаються: рятувальні, аварійні та евакуаційні роботи в осередку
ураження і надання медичної допомоги потерпілим безпосередньо на
робочому місці або під час евакуації; роботи щодо запобігання надзвичайним ситуаціям; виробництво, ремонт і технічне обслуговування дихальних
апаратів, контрольних приладів, засобів аварійного зв"язку, іншого
обладнання для боротьби з наслідками надзвичайних ситуацій. За окремими договорами спеціалізовані формування: виконують роботи неаварійного характеру, спрямовані на
посилення протиаварійного захисту потенційно небезпечних об"єктів; здійснюють підготовку персоналу потенційно небезпечних
об"єктів до дій у надзвичайних ситуаціях; виконують завдання з надання гуманітарної та інших видів
допомоги, визначених Женевськими конвенціями про захист жертв
війни і про захист цивільного населення. Для реалізації покладених завдань спеціалізовані формування
мають у своєму складі оперативні та допоміжні підрозділи,
науково-дослідні організації, підприємства. Структуру оперативних підрозділів, їхній штат і чисельність
затверджує відповідний орган державної виконавчої влади
(адміністрація підприємства, установи, організації). Комплектування спеціалізованих формувань здійснюється за
контрактом з числа фахівців, які мають досвід роботи з ліквідації
наслідків надзвичайних ситуацій.
8. Невоєнізовані формування цивільної оборони - це складова
частина сил цивільної оборони, які утворюються на воєнний час в
областях, містах, районах, а також на підприємствах, що
продовжуватимуть свою виробничу діяльність під час війни. До невоєнізованих формувань належать загони, команди, групи,
ланки, які призначені для проведення рятувальних та інших
невідкладних робіт у разі надзвичайних ситуацій. Комплектування невоєнізованих формувань здійснюється у
встановленому законодавством порядку з урахуванням завдань штабів
цивільної оборони. Порядок використання особового складу невоєнізованих
формувань, його матеріального, технічного і фінансового
забезпечення, а також матеріального стимулювання в мирний час
визначають Уряд Криму, обласні, Київська та Севастопольська міські
державні адміністрації.
III. Повноваження та обов"язки посадових осіб,
органів державної виконавчої влади, адміністрації
підприємств, установ та організацій з питань
цивільної оборони
1. Начальник Цивільної оборони України: забезпечує постійну готовність Цивільної оборони України до
виконання покладених на неї завдань; приводить у готовність органи
управління й сили цивільної оборони відповідно до законодавства
України про цивільну оборону, надзвичайний і воєнний стан;
забезпечує здійснення контролю за виконанням заходів цивільної
оборони в центральних органах державної виконавчої влади,
Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі; здійснює керівництво підготовкою органів управління й сил
цивільної оборони центрального підпорядкування і проведенням
навчань з цивільної оборони відповідно до цього Положення; визначає основні напрями наукових досліджень з проблем
цивільної оборони, забезпечує координацію науково-дослідних робіт
з цих проблем та здійснення контролю за виконанням найважливіших з
них; ( Абзац п"ятий пункту 1 розділу III втратив чинність на
підставі Постанови КМ N 309 ( 309-97-п )