Постанова КМУ № 473-96-п від 26.04.1996 Про затвердження Типового положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості

                                                          
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 26 квітня 1996 р. N 473
Київ
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
N 630 ( 630-2002-п ) від 16.05.2002 )
Про затвердження Типового положення з
планування, обліку і калькулювання
собівартості продукції (робіт, послуг) у
промисловості

Відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ), а також з метою забезпечення єдиних
засад формування собівартості продукції (робіт, послуг) на
промислових підприємствах і в госпрозрахункових непромислових
організаціях, що випускають промислову продукцію, Кабінет
Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Типове положення з планування, обліку і
калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у
промисловості, що додається.
2. Міністерствам, відомствам у разі потреби розробити і
довести до підприємств і організацій галузеві інструкції з питань
планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт,
послуг) стосовно специфіки відповідних промислових виробництв.
3. Доручити Міністерству промисловості та Міністерству
машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії
давати роз"яснення щодо застосування Типового положення з
планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт,
послуг) у промисловості.
4. Міністерствам і відомствам у двомісячний термін привести
відомчі нормативні акти у відповідність із цією постановою.

Прем"єр-міністр України Є.МАРЧУК
Міністр
Кабінету Міністрів України В.ПУСТОВОЙТЕНКО
Інд.21
ЗАТВЕРДЖЕНЕ
постановою Кабінету Міністрів України
від 26 квітня 1996 р. N 473
ТИПОВЕ ПОЛОЖЕННЯ
З ПЛАНУВАННЯ, ОБЛІКУ І КАЛЬКУЛЮВАННЯ
СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ (РОБІТ, ПОСЛУГ)
У ПРОМИСЛОВОСТІ

1. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
1. Типове положення з планування, обліку і калькулювання
собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості розроблено
відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) та Правил застосування Закону України
"Про оподаткування прибутку підприємств", затверджених постановою
Верховної Ради України від 27 червня 1995 року ( 247/95-ВР ). 2. Типове положення застосовується для здійснення планування,
ведення обліку і калькулювання собівартості промислової продукції,
робіт і послуг промислового характеру як на промислових
підприємствах, так і в непромислових організаціях, що випускають
промислову продукцію, незалежно від форм власності і
господарювання. У структурних підрозділах промислових підприємств, виділених
в окрему планово-облікову одиницю, що відносяться до інших галузей
народного господарства (наприклад, відділи капітального
будівництва, що виконують будівельно-монтажні роботи господарським
способом, підсобні сільськогосподарські виробництва та інші),
застосовуються Типові положення з планування, обліку і
калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) відповідних
галузей (будівництво, сільське господарство тощо). 3. Собівартість промислової продукції (робіт, послуг) - це
виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на її
виробництво і збут. Витрати на виробництво утворюють виробничу
(заводську) собівартість, а витрати на виробництво і збут - повну
собівартість промислової продукції. Перелік включених до
собівартості поточних витрат визначено статтею 9 Закону України
"Про оподаткування прибутку підприємств". Витрати на виробництво валової продукції (чи собівартість
валової продукції) характеризують витрати поточного періоду (року,
кварталу, місяця) на виробництво промислової продукції (робіт,
послуг). Собівартість товарної продукції (продукції, що реалізується)
характеризують витрати на виробництво та збут протягом усього
циклу. 4. Планування собівартості продукції для підприємств є
складовою частиною планування діяльності промислового підприємства
і являє собою систему техніко-економічних розрахунків, які
відображають величину (зміну величини) поточних витрат, що
включаються до складу собівартості валової продукції, а також
величину витрат, що склалися протягом усього промислового циклу,
які включаються до складу собівартості товарної продукції. Метою планування собівартості є економічно обгрунтоване
визначення величини витрат, необхідних у планованому періоді для
виробництва і збуту кожного виду та всієї промислової продукції
підприємства, що відповідає вимогам щодо її якості. Розрахунки планової собівартості окремих виробів, товарної і
валової продукції використовуються для визначення потреби в
оборотних коштах, планування прибутку, визначення економічної
ефективності окремих організаційно-технічних заходів та
виробництва в цілому, для внутрішньозаводського планування, а
також для формування цін. 5. Метою обліку собівартості продукції є своєчасне, повне і
достовірне визначення фактичних витрат, пов"язаних з виробництвом
і збутом продукції, обчислення фактичної собівартості окремих
видів та всієї продукції, а також контроль за використанням
матеріальних, трудових та грошових ресурсів. Дані обліку витрат використовуються для оцінки та аналізу
виконання планових показників, визначення результатів діяльності
структурних підрозділів та підприємства в цілому, фактичної
ефективності організаційно-технічних заходів, спрямованих на
розвиток та удосконалення виробництва, для планово-економічних та
аналітичних розрахунків. У зв"язку з цим повинно бути забезпечене повне зіставлення
планових та звітних даних щодо складу і класифікації витрат,
об"єктів і одиниць калькулювання, методів розподілу витрат за
планованими (звітними) періодами.

2. КЛАСИФІКАЦІЯ ВИТРАТ
6. Витрати на виробництво класифікуються за такими ознаками:
————————————————————————————————————————————————————————————————— Ознаки | Витрати —————————————————————————————————————————————————————————————————
1. За місцем виникнення витрати виробництва, цеху, дільниці,
витрат служби
2. За видами продукції, витрати на вироби, типові представники
робіт, послуг виробів, групи однорідних виробів, од-
норазові замовлення, валову, товарну,
реалізовану продукцію
3. За видами витрат витрати за економічними елементами,
витрати за статтями калькуляції
4. За способами перене- витрати прямі, непрямі
сення вартості на про-
дукцію
5. За ступенем впливу витрати умовно-змінні, умовно-постійні
обсягу виробництва на
рівень витрат
6. За календарними витрати поточні, одноразові
періодами

7. За місцем виникнення витрати на виробництво групуються за
цехами, дільницями, службами та іншими адміністративно
відокремленими структурними підрозділами виробництв. Залежно від характеру та призначення виконуваних процесів
виробництво поділяється на: основне, допоміжне і непромислове
господарство. До основного виробництва належать цехи, дільниці, що беруть
безпосередню участь у виготовленні продукції. Допоміжне виробництво призначене для обслуговування цехів
основного виробництва: виконання робіт по ремонту основних фондів,
забезпечення інструментом, запасними частинами для ремонту
устаткування, різними видами енергії, транспортними та іншими
послугами. До нього належать ремонтні цехи, експериментальні,
енергетичні, транспортні та інші підрозділи. До непромислового господарства належать: незаводський
транспорт, житлово-комунальне господарство та культурно-побутові
заклади, підсобні сільськогосподарські підприємства та інші
структурні підрозділи, які не беруть участі у виробництві товарної
продукції. 8. Усі витрати на виробництво включаються до собівартості
окремих видів продукції, робіт і послуг (у тому числі окремих
виробів, виготовлених за індивідуальними замовленнями) чи груп
однорідних виробів. 9. За видами витрати класифікуються за економічними
елементами та за статтями калькуляції. Під елементами витрат розуміють економічно однорідні види
витрат. Витрати за статтями калькуляції - це витрати на окремі види
виробів, а також витрати на основне і допоміжне виробництво. 10. За способами перенесення вартості на продукцію витрати
поділяються на прямі та непрямі. До прямих витрат належать витрати, пов"язані з виробництвом
окремих видів продукції (на сировину, основні матеріали, покупні
вироби і напівфабрикати тощо), які можуть бути безпосередньо
включені до їх собівартості. До непрямих витрат належать витрати, пов"язані з виробництвом
кількох видів продукції (витрати на утримання та експлуатацію
устаткування, загальновиробничі, загальногосподарські витрати), що
включаються до собівартості за допомогою спеціальних методів.
Непрямі витрати утворюють комплексні статті калькуляції (тобто
складаються з витрат, що включають кілька елементів), які
відрізняються за їх функціональною роллю у виробничому процесі. 11. За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат
витрати поділяються на умовно-змінні та умовно-постійні. До умовно-змінних витрат належать витрати, абсолютна величина
яких зростає із збільшенням обсягу випуску продукції і зменшується
із його зниженням. До умовно-змінних витрат належать витрати на сировину та
матеріали, покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати,
технологічне паливо й енергію, на оплату праці працівникам,
зайнятим у виробництві продукції (робіт, послуг), з відрахуваннями
на соціальні заходи, а також інші витрати. Умовно-постійні - це витрати, абсолютна величина яких із
збільшенням (зменшенням) випуску продукції істотно не змінюється. До умовно-постійних належать витрати, пов"язані з
обслуговуванням і управлінням виробничою діяльністю цехів, а також
витрати на забезпечення господарських потреб виробництва. 12. Витрати на виробництво поділяються за календарними
періодами на поточні та одноразові. Поточні, тобто постійні, звичайні витрати або витрати, у яких
періодичність менша ніж місяць. Одноразові, тобто однократні, витрати або витрати, які
здійснюються періодично (періодичність більша ніж місяць) і
спрямовуються на забезпечення процесу виробництва протягом
тривалого часу.

3. ГРУПУВАННЯ ВИТРАТ ЗА ЕКОНОМІЧНИМИ ЕЛЕМЕНТАМИ
13. Витрати, що включаються до собівартості продукції (робіт,
послуг), групуються за такими елементами: матеріальні витрати витрати на оплату праці відрахування на соціальні заходи амортизація основних фондів та нематеріальних активів інші витрати.
Це групування є єдиним для всієї промисловості. 14. До елемента "Матеріальні витрати" належать витрати на: 1) сировину та матеріали, що придбаваються у сторонніх
підприємств і організацій і входять до складу вироблюваної
продукції, утворюючи її основу, або є необхідним компонентом для
виготовлення продукції (робіт, послуг); 2) покупні матеріали, що використовуються в процесі
виробництва продукції (робіт, послуг) для забезпечення нормального
технологічного процесу і упаковування продукції або інших
виробничих та господарських потреб (проведення випробувань,
контроль, утримання, ремонт і експлуатацію устаткування, будівель,
споруд, інших основних фондів тощо), а також запасні частини для
ремонту устаткування; знос інструментів, пристроїв, інвентаря,
приладдя, лабораторного обладнання та інших засобів і предметів
праці, які не належать до основних виробничих фондів; знос
спецодягу, спецвзуття; інші засоби індивідуального захисту, мило
та інші миючі засоби, знешкоджуючі засоби, молоко і
лікувально-профілактичне харчування; 3) покупні комплектуючі вироби і напівфабрикати, що
підлягають монтажу або додатковій обробці на даному підприємстві; 4) роботи і послуги виробничого характеру, які виконуються
сторонніми підприємствами або структурними підрозділами
підприємства, що не належать до основного виду його діяльності. До робіт і послуг виробничого характеру належать: здійснення
окремих операцій з виготовлення продукції, обробка сировини та
матеріалів, проведення випробувань з метою визначення якості
сировини і матеріалів, що споживаються, транспортні послуги
сторонніх організацій на перевезення вантажу по території
підприємства (переміщення сировини, матеріалів, інструментів,
деталей, заготовок, інших видів вантажу з базового (центрального)
складу до цехів (відділень) і доставку готової продукції на склади
зберігання); 5) витрати, пов"язані з використанням природної сировини, в
частині відрахувань для покриття витрат на геологорозвідку та
геологорозшуки корисних копалин, на рекультивацію земель, плата за
деревину, продану на пні, та за воду, що вибирається з
водогосподарських систем у межах затверджених лімітів,
відшкодування у межах нормативу втрат сільськогосподарського
виробництва при вилученні угідь для розширення видобутку
мінеральної сировини, а також платежі за використання інших
природних ресурсів; 6) придбане у сторонніх підприємств і організацій будь-яке
паливо, що витрачається з технологічною метою на вироблення всіх
видів енергії, опалення виробничих приміщень, транспортні роботи,
пов"язані з обслуговуванням виробництва власним транспортом; 7) придбана енергія всіх видів, що витрачається на
технологічні, енергетичні, рухові та інші виробничі потреби
підприємства. Витрати на власне виробництво електричної та інших видів
енергії, а також на трансформацію та передачу придбаної енергії до
місця її споживання включаються до відповідних елементів витрат; 8) втрати внаслідок нестачі матеріальних цінностей у межах
норм природного убутку. 15. Вартість матеріальних ресурсів формується виходячи з цін
їх придбання на день оприбуткування (без урахування податку на
добавлену вартість, за винятком передбачених законодавчими актами
випадків), включаючи націнки і комісійні винагороди
постачальницьким та зовнішньоекономічним організаціям, вартість
послуг товарних бірж, брокерські послуги, суму мита і митних
зборів, витрати на транспортування, зберігання та доставку, що
здійснюються сторонніми організаціями. Витрати, пов"язані з доставкою (в тому числі
вантажно-розвантажувальні роботи) матеріальних ресурсів
транспортом і персоналом підприємства, включаються до відповідних
елементів витрат на виробництво (витрати на оплату праці,
амортизація основних фондів та нематеріальних активів, матеріальні
витрати тощо). До вартості матеріальних ресурсів включаються також витрати
підприємства на придбання пакувальних матеріалів і тари (крім
дерев"яної та картонної), одержаної від постачальників
матеріальних ресурсів, за винятком вартості цієї тари за ціною її
можливого використання у тих випадках, коли ціни на них
встановлюються окремо понад ціни на матеріальні ресурси. У разі включення вартості тари, прийнятої від постачальника
разом з матеріальними ресурсами, до ціни ресурсів із загальної
суми витрат на їх придбання вираховується вартість тари за ціною
можливого використання чи реалізації з урахуванням витрат на
придбання матеріалів для її ремонту. 16. З витрат на матеріальні ресурси, що включаються до
собівартості продукції, вираховується вартість зворотних відходів. Зворотні відходи - це залишки сировини, матеріалів,
напівфабрикатів, теплоносіїв та інших видів матеріальних ресурсів,
що утворилися в процесі виробництва продукції (робіт, послуг),
втратили повністю або частково споживчі властивості початкового
ресурсу (хімічні та фізичні) і через це використовуються з
підвищеними витратами (зниженням виходу продукції) або зовсім не
використовуються за прямим призначенням. До зворотних відходів не належать: залишки матеріальних ресурсів, які відповідно до встановленої
технології передаються до інших цехів, підрозділів як повноцінний
матеріал для виробництва інших видів продукції (робіт, послуг); попутна продукція, що одержується одночасно з цільовим
(основним) продуктом в єдиному технологічному процесі. 17. До елемента "Витрати на оплату праці" належать: 1) витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати,
обчислені згідно з прийнятими підприємством системами оплати
праці, включаючи будь-які види грошових і матеріальних доплат; 2) виплати, передбачені законодавством про працю, за
невідпрацьований на виробництві (неявочний) час: оплата щорічних
відпусток (компенсація за невикористану відпустку), крім оплати у
частині витрат на оплату праці за рахунок прибутку, що залишається
у розпорядженні підприємства; оплата праці працівників, яким не
виповнилося 18 років, при скороченій тривалості їх щоденної
роботи; оплата перерв працюючим матерям для годування дитини;
оплата часу, пов"язаного з проходженням обов"язкових медичних
оглядів, виконанням державних обов"язків, винагорода за
передбачену законодавством вислугу років, інші виплати. Якщо на підприємстві створюється резерв для оплати відпусток,
то до витрат виробництва (обігу) включаються щомісячні
відрахування на створення такого резерву; 3) витрати, пов"язані з підготовкою (навчанням) і
перепідготовкою кадрів: виплата працівникам підприємства середньої заробітної плати
за основним місцем роботи за час їх навчання з відривом від
виробництва в системі підвищення кваліфікації та перепідготовки
кадрів; оплата праці кваліфікованих робітників, не звільнених від
основної роботи, за навчання учнів та підвищення кваліфікації
робітників; витрати базових підприємств на оплату праці за керівництво
виробничою практикою учнів загальноосвітніх шкіл,
професійно-технічних училищ і студентів вищих навчальних закладів; витрати, пов"язані з виплатою учням професійно-технічних
училищ різниці між стипендією в розмірі тарифної ставки
(мінімального окладу) робітника першого розряду і витратами цих
навчальних закладів (на виплату стипендій, забезпечення
харчуванням і обмундируванням); оплата відпусток із збереженням повністю або частково
заробітної плати, що надається відповідно до законодавства особам,
які успішно навчаються у вечірніх і заочних вищих навчальних
закладах, заочній аспірантурі, у вечірніх (змінних) і заочних
загальноосвітніх школах та вечірніх (змінних) професійно-технічних
училищах, оплата їх проїзду до місця навчання і назад,
передбачених законодавством; 4) виплати громадянам за виконання робіт (послуг) згідно з
договорами цивільно-правового характеру; 5) виплата звільненим працівникам вихідної допомоги і
середнього заробітку. 18. В окремих галузях народного господарства до витрат на
оплату праці (відповідно до законодавства) належать: вартість безкоштовно наданих працівникам комунальних послуг,
продуктів харчування, витрати на оплату безкоштовно наданого
працівникам підприємств житла (суми грошових компенсацій за
ненадання безкоштовно житла, комунальних послуг тощо); вартість безкоштовно наданих предметів (включаючи формений
одяг, обмундирування), що залишаються в особистому постійному
користуванні, або сума пільг у зв"язку з продажем їх за зниженими
цінами (крім вартості виданого спецодягу, спецвзуття та інших
засобів індивідуального захисту, мила та інших миючих засобів,
знешкоджуючих засобів, молока і лікувально-профілактичного
харчування або відшкодування витрат працівникам за придбання ними
спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту у
разі невидачі їх адміністрацією). 19. Витрати на оплату праці поділяються на основну та
додаткову заробітну плату. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу
відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку,
обслуговування, посадові обов"язки). Вона встановлюється у вигляді
тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та
посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад
установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за
особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і
компенсаційні виплати, передбачені законодавством, премії,
пов"язані з виконанням виробничих завдань і функцій. 20. До елемента "Відрахування на соціальні заходи" належать: 1) відрахування на державне (обов"язкове) соціальне
страхування, включаючи відрахування на обов"язкове медичне
страхування; 2) відрахування на державне (обов"язкове) пенсійне
страхування (до Пенсійного фонду), а також відрахування на
додаткове пенсійне страхування; 3) відрахування до Фонду сприяння зайнятості населення; 4) відрахування до Фонду для здійснення заходів щодо
ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального
захисту населення. 21. Відрахування на обов"язкове соціальне страхування,
обов"язкове пенсійне страхування та до Фонду сприяння зайнятості
населення здійснюються за встановленими законодавством нормами від
загального розміру витрат на оплату праці згідно із
законодавством. Відрахування на обов"язкове соціальне страхування і
обов"язкове пенсійне страхування не нараховуються на доходи
громадян від володіння корпоративними правами (отриманими
дивідендами). Відрахування на додаткове пенсійне страхування та обов"язкове
медичне страхування з віднесенням до собівартості реалізованої
продукції (робіт, послуг) здійснюється згідно з порядком,
визначеним законодавством. 22. До елемента "Амортизація основних фондів та
нематеріальних активів" належать: 1) витрати на повне відновлення основних фондів та
капітальний ремонт у вигляді амортизаційних відрахувань від
вартості основних виробничих фондів на реконструкцію, модернізацію
та капітальний ремонт фондів, що належать підприємству, а також
тих, що перебувають у користуванні підприємства за умовами оренди
(лізингу), обчислені за їх балансовою вартістю відповідно до
встановлених норм, включаючи прискорену амортизацію активної їх
частини. До активної частини основних виробничих фондів належать:
машини та обладнання, транспортні засоби. Рішення про прискорену амортизацію активної частини основних
виробничих фондів (але не більше ніж у два рази проти встановлених
законодавством норм) приймається підприємством самостійно, якщо
таке рішення не є причиною підвищення рівня цін і тарифів на
продукцію (роботи, послуги), що випускається. Не допускається
прийняття рішення про прискорену амортизацію орендованих основних
фондів без згоди орендодавця; 2) амортизаційні відрахування на надані в оперативну оренду
основні фонди (крім тих, що належать до державної форми власності)
нараховуються орендодавцем і використовуються ним на повне
відновлення наданих в оренду або інших належних йому основних
фондів. При цьому на собівартість продукції (робіт, послуг)
орендаря відноситься сума нарахованих орендодавцем амортизаційних
відрахувань на надані в оренду основні фонди; 3) амортизаційні відрахування на надані у фінансову оренду
основні фонди, а також на надані в оперативну оренду основні
фонди, що належать до державної форми власності, нараховуються
орендарем і використовуються ним виключно на повне відновлення
орендованої частки основних фондів; 4) витрати орендаря на капітальний ремонт орендованих
будівель (приміщень) нежитлового призначення відносяться на
собівартість продукції (робіт, послуг) щомісяця рівними частками
протягом строку дії договору оренди; 5) амортизаційні відрахування від вартості основних фондів
(приміщень), що надаються безоплатно підприємствам громадського
харчування або використовуються підприємствами самостійно для
обслуговування працівників, що перебувають з підприємством у
трудових відносинах; 6) витрати, пов"язані із зносом нематеріальних активів, у
сумі амортизаційних відрахувань, що визначаються щомісяця за
нормами, розрахованими виходячи із їх первинної вартості та строку
корисного використання, але не більше десяти років безперервної
експлуатації або строку діяльності підприємства. 23. До елемента "Інші витрати" належать: 1) витрати, пов"язані з управлінням виробництвом:
службові відрядження у межах норм, передбачених
законодавством; оплата робіт (послуг) консультаційного та інформаційного
характеру, пов"язаних із забезпеченням виробництва, зберіганням і
реалізацією продукції, включаючи послуги щодо зміни структури
управління приватизованим підприємством, а також передбачених
законодавством обов"язкових аудиторських перевірок; оплата робіт із сертифікації продукції; оплата послуг інших підприємств щодо управління виробництвом,
зберіганням і реалізацією продукції (робіт, послуг), якщо штатним
розписом підприємства не передбачено відповідні функціональні
служби; оплата за використання та обслуговування технічних засобів
управління: обчислювальних центрів, вузлів зв"язку, засобів
сигналізації; оплата вартості ліцензій та інших державних дозволів для
ведення господарської діяльності підприємства; сплата збору за реєстрацію підприємства в органах державного
управління, передбаченого законодавством; 2) витрати на перевезення працівників до місця роботи і назад
у напрямках, що не обслуговуються пасажирським транспортом
загального користування, включаючи додаткові витрати на спеціальні
маршрути міського пасажирського транспорту, організовані
відповідно до угод, укладених з транспортними підприємствами
(понад вартість, сплачену працівниками підприємства за діючими
тарифами на відповідний вид транспорту або віднесену за рахунок
прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства), витрати на
перевезення працівників-інвалідів 1 і 2 груп до місця роботи і
назад незалежно від наявності маршрутів пасажирського транспорту
загального користування; 3) додаткові витрати, пов"язані з виконанням робіт вахтовим
методом, включаючи транспортні витрати на перевезення працівників
від місця знаходження підприємства або пункту збору до місця
роботи і назад та від місця проживання у вахтовому селищі до місця
роботи і назад, а також витрати на експлуатацію та утримання
вахтового селища, які не компенсуються платою працівників за
користування житлом і комунальними послугами; 4) платежі з обов"язкового страхування майна підприємства та
цивільної відповідальності, а також окремих категорій працівників,
зайнятих у виробництві відповідних видів продукції (робіт, послуг)
безпосередньо на роботах з підвищеною небезпекою для життя та
здоров"я, передбачених законодавством; 5) витрати на сплату процентів за фінансовими кредитами,
одержаними для поповнення власних обігових коштів, а також для
придбання основних виробничих фондів і нематеріальних активів для
поточної виробничої діяльності, незалежно від терміну
кредитування, а також для сплати процентів за товарні і комерційні
кредити; витрати, пов"язані із сплатою процентів за користування
матеріальними цінностями, взятими в оренду (лізинг), нараховуються
щомісяця в розмірі, передбаченому договором, і відображаються у
складі собівартості продукції (робіт, послуг) в тому періоді, за
який їх нараховано; 6) витрати, пов"язані з оплатою послуг комерційних банків та
інших кредитно-фінансових установ, включаючи плату за розрахункове
обслуговування, отримання гарантій, вексельного авалю,
факторингових і довірчих операцій, облік боргових вимог і
зобов"язань, включаючи цінні папери, поштово-телеграфних послуг та
інших витрат, пов"язаних з грошовим обігом; 7) витрати на виготовлення і придбання бланків цінних
паперів, а також інші витрати, пов"язані з емісією цінних паперів; 8) витрати на гарантійний ремонт і обслуговування виробленої
продукції, якщо це передбачено умовами реалізації продукції, але
не більше двох відсотків вартості цієї продукції; 9) витрати на реалізацію продукції: на відшкодування складських, вантажно-розвантажувальних,
перевалочних, пакувальних, транспортних і страхувальних витрат
постачальника, що включаються до ціни продукції згідно з базисом
поставки, передбаченим угодою сторін; на оплату послуг транспортно-експедиційних, страхових та
посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду),
вартість яких входить до ціни продукції згідно з базисом поставки,
передбаченим угодою сторін; на сплату експортного (вивізного) мита та митних зборів; на рекламу і передпродажну підготовку товарів. До витрат підприємства на рекламу належать витрати на: розробку і видання рекламних виробів (ілюстрованих
прейскурантів, каталогів, брошур, альбомів, проспектів, плакатів,
афіш, рекламних листів, листівок тощо); розробку і виготовлення ескізів етикеток, зразків фірмових
пакетів і упаковки; рекламу в засобах масової інформації (оголошення в пресі,
передачі по радіо і телебаченню), витрати на світлову, комп"ютерну
та іншу зовнішню рекламу; придбання, виготовлення, копіювання, дублювання і
демонстрацію рекламних кіно-, відео- і діафільмів; виготовлення стендів, муляжів, рекламних щитів, покажчиків
тощо (в сумі амортизації, зносу щодо зазначеного інвентаря); зберігання та експедирування рекламних матеріалів; оформлення вітрин, кімнат-зразків, виставок-продажу,
включаючи відрядження працівників підприємства на виставку
продукції підприємства і вартість її зразків, що передані
безпосередньо покупцям або посередницьким організаціям відповідно
до контрактів і угод безоплатно і не підлягають поверненню; уцінку продукції, що повністю або частково втратила первинну
якість за час експонування у вітринах; проведення інших рекламних заходів, пов"язаних з діяльністю
підприємства; на відшкодування витрат за участь у виставках, ярмарках,
вартості безоплатно переданих зразків і моделей, на представницькі
витрати (організацію прийомів, конференцій та інших офіційних
заходів, включаючи оплату праці обслуговуючого персоналу) у
розмірі до двох відсотків від обсягів реалізації продукції (робіт,
послуг) за оподатковуваний період та в цілому за рік; 10) нарахування на заробітну плату і авторські винагороди
творчих працівників, що перераховуються до фондів творчих спілок
України відповідно до законодавства; 11) податки, за винятком передбачених підпунктом 3.1.2 статті
3 Закону України ( 334/94-ВР ) "Про оподаткування прибутку
підприємств", збори та інші обов"язкові платежі, передбачені
законодавством, включаючи відрахування на будівництво,
реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг, до
Державного інноваційного фонду, позабюджетних фондів фінансування
галузевих і міжгалузевих науково-дослідних робіт і заходів щодо
освоєння нових технологій і виробництва нових видів продукції,
які створюються за рахунок відрахувань від внесків до Державного
інноваційного фонду, Державного фонду сприяння конверсії, а також
збори та інші обов"язкові платежі, передбачені законами України,
постановами Верховної Ради України, указами Президента України та
декретами Кабінету Міністрів України; 12) втрати внаслідок технічного неминучого браку, витрати на
операції із скляною тарою, виплати на відшкодування шкоди,
заподіяної працівникові ушкодженням здоров"я, пов"язаним з
виконанням ним трудових обов"язків; 13) сплата концесійних платежів за використання природних
копалин; 14) витрати на оприлюднення річного звіту; 15) платежі за викиди і скиди забруднюючих речовин у
навколишнє природне середовище, розміщення відходів та інші види
шкідливого впливу в межах лімітів; 16) сума сплачених орендарем процентів (винагороди) за
користування наданими в оперативну та фінансову оренду основними
фондами. Орендна плата за надані в оперативну оренду приміщення
нежитлового призначення включається до собівартості продукції
(робіт, послуг) у розмірі, визначеному угодами сторін, а
комунальної власності - не вище ставок орендної плати,
встановленої місцевими органами державної виконавчої влади; 17) витрати, пов"язані з набором робочої сили, передбачені
законодавством, з урахуванням витрат на оплату випускникам
середніх професійно-технічних училищ і молодим спеціалістам, які
закінчили вищий навчальний заклад, вартості проїзду до місця
роботи, а також оплачуваної відпустки, яка надається їм перед
початком роботи.
4. ГРУПУВАННЯ ВИТРАТ ЗА СТАТТЯМИ КАЛЬКУЛЯЦІЇ
24. Витрати, пов"язані з виробництвом і збутом (реалізацією)
продукції (робіт, послуг), під час планування, обліку і
калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) групуються за
статтями: сировина та матеріали; покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги
виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій; паливо й енергія на технологічні цілі; зворотні відходи (вираховуються); основна заробітна плата; додаткова заробітна плата; відрахування на соціальне страхування; витрати, пов"язані з підготовкою та освоєнням виробництва
продукції; відшкодування зносу спеціальних інструментів і пристроїв
цільового призначення та інші спеціальні витрати; витрати на утримання та експлуатацію устаткування; загальновиробничі витрати; загальногосподарські витрати; втрати внаслідок технічного неминучого браку; попутна продукція (вираховується); інші виробничі витрати; позавиробничі (комерційні) витрати. До наведеної вище типової номенклатури статей калькуляції
міністерства за погодженням з Мінекономіки, Мінфіном та Мінстатом
можуть вносити зміни з урахуванням особливостей техніки,
технології та організації виробництва відповідної галузі і питомої
ваги окремих видів витрат у собівартості продукції, а також
об"єднувати кілька типових статей калькуляції в одну або виділяти
з однієї типової статті кілька статей калькуляції. Зокрема, для хімічної, металургійної галузей промисловості
даний