Постанова КМУ № 489-92-п від 19.08.1992 Про затвердження Тимчасового положення про Державний комітет у справах захисту прав споживачів

                                                          
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 19 серпня 1992 р. N 489
Київ
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
N 197 ( 197-94-п ) від 30.03.94 )
Про затвердження Тимчасового положення
про Державний комітет у справах захисту
прав споживачів

Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Тимчасове положення про Державний комітет у
справах захисту прав споживачів, що додається.
2. Державному комітетові у справах захисту прав споживачів,
Міністерству юстиції підготувати і подати Кабінету Міністрів
України проект закону про внесення змін і доповнень до Закону УРСР
"Про захист прав споживачів".

Прем"єр-міністр України В.ФОКІН
Заступник Міністра
Кабінету Міністрів України І.ЄМЕЦЬ
Інд. 23
ЗАТВЕРДЖЕНЕ
постановою Кабінету Міністрів України
від 19 серпня 1992 р. N 489
ТИМЧАСОВЕ ПОЛОЖЕННЯ
про Державний комітет у справах захисту
прав споживачів

1. Державний комітет у справах захисту прав споживачів є
центральним органом державної виконавчої влади, підвідомчим
Кабінету Міністрів України.
Комітет забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту
прав споживачів, сприяє забезпеченню безпеки для їхнього життя і
здоров"я при придбанні ними продукції, виконанню в Україні
Керівних принципів для захисту інтересів споживачів, прийнятих
Генеральною Асамблеєю ООН 9 квітня 1985 року, формує систему
заходів, спрямованих на забезпечення прав споживачів.
2. Державний комітет у справах захисту прав споживачів у
своїй діяльності керується Конституцією ( 888-09 ) і законами
України, постановами Верховної Ради України, указами і
розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями
Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням. У межах своєї
компетенції Комітет організує виконання актів законодавства
України і здійснює контроль за їх виконанням.
Комітет узагальнює практику застосування законодавства з
питань, що входять до його компетенції, розробляє пропозиції щодо
його вдосконалення і вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів
України.
3. Головними завданнями Державного комітету у справах захисту
прав споживачів є:
здійснення державного контролю за дотриманням законодавтсва
про захист прав споживачів у міністерствах та інших центральних
органах державної виконавчої влади, державних і кооперативних
підприємствах, організаціях, установах, громадянами, а також на
підприємствах, в об"єднаннях, установах і організаціях, заснованих
на інших формах власності, включаючи спільні підприємства,
об"єднання й організації за участю українських та іноземних
юридичних осіб і громадян (надалі - суб"єкти підприємництва);
захист економічних інтересів громадян як споживачів при
придбанні або використанні ними продукції (товарів, робіт,
послуг);
методичне керівництво та координація роботи міністерств та
інших центральних органів державної виконавчої влади з питань
захисту прав споживачів, дотримання правил торгівлі та надання
послуг населенню;
систематичне висвітлення через засоби масової інформації
результатів перевірок дотримання законодавства про захист прав
споживачів, правил торгівлі та надання послуг населенню з
відображенням фактів порушень і конкретних винуватців;
визначення основних напрямів і координація проведення заходів
міждержавного і міжнародного співробітництва у сфері захисту прав
споживачів.
4. Державний комітет у справах захисту прав споживачів
відповідно до покладених на нього завдань:
а) узагальнює роботу з питань захисту прав споживачів,
розробляє і вносить до Кабінету Міністрів України пропозиції про
вдосконалення законодавства щодо захисту прав споживачів;
б) проводить експертизу проектів рішень Уряду України, що
стосуються інтересів і прав споживачів;
в) перевіряє у будь-яких суб"єктів підприємництва якість
продукції, виконання правил приймання, відвантаження, пакування,
зберігання та строки придатності товарів, а також додержання
правил торгівлі і надання послуг. Здійснює в необхідних випадках
перевірки якості сировини, матеріалів і комплектуючих виробів, що
поставляються для виробництва товарів народного споживання;
г) вживає заходів до зняття з виробництва, вилучення з
обороту, відкликання від споживачів недопустимо небезпечної
продукції;
д) подає матеріали перевірок по фактах зловживань відповідним
органам, до компетенції яких входить прийняття рішень із
зазначених питань;
є) бере в установленому порядку участь у роботі
художньо-технічних, координаційних рад, атестаційних,
дегустаційних та інших комісій при розгляді питань якості товарів
народного споживання та послуг і вносить відповідні пропозиції;
ж) узагальнює результати здійснюваного органами у справах
захисту прав споживачів контролю, розробляє пропозиції про
усунення виявлених недоліків і подає їх відповідним органам для
вжиття заходів;
з) проводить перевірки організації та ефективності роботи
управлінь у справах захисту прав споживачів Республіки Крим,
областей, міст Києва та Севастополя. У необхідних випадках
заслуховує звіти керівників підпорядкованих управлінь про стан
контрольної роботи, подає методичну та практичну допомогу в її
організації, вивчає і поширює позитивний досвід роботи;
і) розглядає скарги, заяви, пропозиції споживачів з питань,
що належать до компетенції Комітету, вживає по них необхідних
заходів, консультує споживачів з питань законодавства про захист
прав споживачів;
к) забезпечує висвітлення через засоби масової інформації
результатів перевірок дотримання законодавства України, про захист
прав споживачів; здійснює видавничу діяльність;
л) організує професійну підготовку та перепідготовку кадрів.
5. Державний комітет у справах захисту прав споживачів при
виконанні покладених на нього функцій взаємодіє з іншими
центральними органами державної виконавчої влади України, органами
Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами
державного нагляду, іншими контролюючими і правоохоронними
органами, органами місцевого і регіонального самоврядування,
товариствами споживачів, а також з відповідними органами інших
держав.
6. Державний комітет у справах захисту прав споживачів для
виконання покладених на нього завдань може мати лабораторії та
інші підрозділи по дослідженню (експертизі) якості товарів
народного споживання.
7. Державний комітет у справах захисту прав споживачів має
право:
а) одержувати від будь-яких суб"єктів підприємництва, а також
науково-дослідних і проектних інститутів, лабораторій необхідну
технічну документацію, інші відомості, що характеризують якість
продукції, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, які
використовуються для виробництва продукції;
б) давати суб"єктам підприємництва обов"язкові для виконання
приписи про усунення виявлених порушень;
в) залучати за домовленістю спеціалістів інших центральних
органів державної виконавчої влади, наукових, проектних установ і
організацій, громадських об"єднань до перевірки питань, що
стосуються захисту прав споживачів;
г) відбирати зразки товарів, сировини, матеріалів,
напівфабрикатів, комплектуючих виробів для дослідження їх якості
на місці або проведення незалежної експертизи у відповідних
лабораторіях, інститутах та інших установах;
д) проводити на підприємствах громадського харчування
контрольні закупки вироблюваної ними продукції для визначення
правильності розрахунків із споживачами;
є) одержувати від суб"єктів підприємництва документи,
відомості, а також пояснення, пов"язані з проведенням перевірки;
ж) безплатно одержувати від органів Мінстату необхідні
статистичні матеріали.
8. Державний комітет у справах захисту прав споживачів у
межах своєї компетенції видає на основі й на виконання чинного
законодавства накази, організує та контролює їх виконання.
Комітет у необхідних випадках видає разом з іншими
центральними та місцевими органами державної виконавчої влади,
органами місцевого і регіонального самоврядування та громадськими
об"єднаннями спільні акти.
Рішення Комітету з питань державного захисту прав споживачів,
видані у межах його компетенції, є обов"язковими для центральних і
місцевих органів державної виконавчої влади, а також підприємств,
установ і організацій.
9. Державний комітет у справах захисту прав споживачів очолює
голова, який призначається Кабінетом Міністрів України.
Голова Комітету має заступників, яких за його поданням
призначає Кабінет Міністрів України. Розподіл обов"язків між
заступниками голови провадиться головою Комітету.
Голова Державного комітету у справах захисту прав споживачів
несе персональну відповідальність за виконання покладених на
Комітет завдань і здійснення ним своїх функцій, установлює ступінь
відповідальності заступників голови, керівників підрозділів
Комітету.
10. Для погодженого вирішення питань, що належать до
компетенції Комітету, обговорення найважливіших напрямів його
діяльності у Комітеті утворюється колегія у складі голови Комітету
(голова колегії), заступників голови за посадою, а також інших
керівних працівників Комітету.
До складу колегії можуть входити керівники інших органів
державної виконавчої влади та представники відповідних громадських
об"єднань.
Члени колегії Комітету затверджуються Кабінетом Міністрів
України.
Рішення колегії проводяться в життя, як правило, наказами
Комітету.
11. Гранична чисельність і фонд оплати праці працівників
центрального апарату Державного комітету у справах захисту прав
споживачів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Структура центрального апарату Комітету затверджується
Віце-прем"єр-міністром України.
Штатний розпис центрального апарату і положення про його
структурні підрозділи затверджуються головою Комітету.
12. Державний комітет у справах захисту прав споживачів є
юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах
банків, печатку із зображенням Державного герба України і своїм
найменуванням.