Постанова КМУ № 680-93-п від 01.09.1993 Про затвердження Положення про Міністерство промисловості

                                                          
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 1 вересня 1993 р. N 680
Київ
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
N 178 ( 178-98-п ) від 16.02.98 )
Про затвердження Положення про
Міністерство промисловості

Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
Затвердити Положення про Міністерство промисловості, що
додається.

Прем"єр-міністр України Л.КУЧМА
Міністр
Кабінету Міністрів України В.ПУСТОВОЙТЕНКО

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 1 вересня 1993 р. N 680

ПОЛОЖЕННЯ
про Міністерство промисловості

1. Міністерство промисловості (Мінпром) є центральним органом
державної виконавчої влади, підвідомчим Кабінету Міністрів
України. Мінпром реалізує державну політику з питань розвитку
металургійної, хімічної, нафтохімічної, лісової та деревообробної
промисловості, сприяє структурній перебудові цих галузей.
2. Мінпром у своїй діяльності керується Конституцією і
законами України, постановами Верховної Ради України, указами і
розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і
розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а також цим
Положенням. У межах своїх повноважень Міністерство організує
виконання актів законодавства України і здійснює систематичний
контроль за їх реалізацією. Мінпром узагальнює практику застосування законодавства з
питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції про
його вдосконалення та вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів
України.
3. Основними завданнями Мінпрому є: формування і реалізація спільно з відповідними міністерствами
і відомствами державної стратегії розвитку металургійної,
хімічної, нафтохімічної, лісової та деревообробної промисловості з
метою досягнення світового рівня технології виробництва та якості
продукції, оптимізації виробничої та міжгалузевої структури
комплексів, переорієнтація галузей з урахуванням нових ринків
постачання сировини та збуту продукції, нових зв"язків за
кооперацією; проведення єдиної науково-технічної та інвестиційної
політики, координація зовнішньоекономічної діяльності у
металургійній, хімічній, нафтохімічній, лісовій та деревообробній
промисловості; розробка й реалізація комплексних державних програм
науково-технічного розвитку, в тому числі заходів, спрямованих на
поліпшення екологічного стану у регіонах розташування підприємств,
що входять до сфери управління Міністерства, координація їхньої
діяльності щодо утилізації відходів виробництва, впровадження
мало- та безвідходних технологій; вивчення наявних і перспективних потреб у продукції, що
виробляється підвідомчими підприємствами, на внутрішньому й
зовнішньому ринку; планування освоєння та випуску імпортзамінної
продукції; вирішення питань, пов"язаних із забезпеченням
підприємств основними матеріально-технічними ресурсами,
організація укладання договорів про закупівлю і поставку сировини
з інших країн; сприяння вирішенню питань соціально-економічного розвитку
підприємств, установ і організацій, що входять до сфери управління
Міністерства (надалі - підприємств).
4. Мінпром відповідно до покладених на нього завдань:
1) розробляє разом з відповідними міністерствами і
відомствами заходи щодо поглиблення економічної реформи, сприяє
розвиткові товарних ринків, поліпшенню фінансового стану
підприємств; 2) готує пропозиції про застосування економічних важелів
стимулювання роботи галузей, сприяє розробленню і виконанню
програм економічного та соціального розвитку підприємств, бере
участь у розробленні та реалізації проектів їх приватизації; 3) здійснює розміщення централізованих капіталовкладень по
головних виконавцях цільових програм і найважливіших нових
виробничих та інфраструктурних об"єктах, а також визначає
пріоритети використання кредитів, наданих зарубіжними країнами і
міжнародними організаціями; 4) розробляє цільові програми розвитку науки і технологій,
сприяє впровадженню їх у виробництво; 5) бере участь у формуванні державних контрактів і державного
замовлення на продукцію підприємств, доводить затверджені їх
обсяги до виконавців, контролює і сприяє їх виконанню; 6) аналізує роботу підприємств за основними показниками
господарської та фінансово-економічної діяльності, розробляє
заходи щодо забезпечення народного господарства продукцією та
поставок її на експорт; 7) сприяє виконанню міжнародних договорів України з питань
металургійної, хімічної, нафтохімічної, лісової та деревообробної
промисловості; 8) сприяє розвиткові підприємництва й конкуренції, вносить до
Кабінету Міністрів України пропозиції про здійснення
антимонопольних заходів у металургійній, хімічній, нафтохімічній,
лісовій і деревообробній промисловості; 9) розробляє економічні та організаційні заходи, спрямовані
на зростання експортного потенціалу підприємств, координує їх
зовнішньоекономічну діяльність; 10) готує пропозиції про квотування та ліцензування експорту
продукції металургійної, хімічної, нафтохімічної, лісової і
деревообробної промисловості; 11) проводить аналіз і виробляє рекомендації щодо оптимізації
економічних зв"язків, кооперованих поставок і перевезень продукції
галузей, вносить відповідні пропозиції до Кабінету Міністрів
України; 12) здійснює аналіз екологічного стану виробництва на
підприємствах металургійної, хімічної, нафтохімічної, лісової і
деревообробної промисловості, розробляє заходи, спрямовані на
забезпечення екологічної безпеки виробничого та навколишнього
природного середовища, раціонального використання надр, утилізації
відходів виробництва, впровадження мало- та безвідходних
технологій; 13) організує роботу з питань стандартизації, контролю
додержання стандартів якості продукції та патентно-ліцензійних
вимог, здійснює сертифікацію продукції (робіт, послуг)
металургійної, хімічної, нафтохімічної, лісової та деревообробної
промисловості, проводить експертну оцінку галузевих програм і
проектів; 14) виступає замовником наукових досліджень і проектних робіт
комплексного характеру з технологічних, організаційних та
екологічних проблем розвитку металургійної, хімічної,
нафтохімічної, лісової і деревообробної промисловості; 15) організує і координує роботу щодо підготовки для
підприємств висококваліфікованих спеціалістів і робочих кадрів,
проводить державну політику у питаннях праці та заробітної плати;
16) координує діяльність підприємств, забезпечує державну
підтримку у вирішенні ними завдань задоволення потреб населення і
суспільного виробництва у продукції металургійної, хімічної,
нафтохімічної, лісової і деревообробної промисловості; 17) сприяє розробленню та виконанню цільових програм
підвищення безпеки технологічних процесів, розробляє і реалізує
комплексні заходи для поліпшення гігієни праці та виробничого
середовища на підприємствах металургійної, хімічної,
нафтохімічної, лісової і деревообробної промисловості, надає їм
методологічну допомогу в організації роботи з охорони праці та
здійснює контроль за розв"язанням цих проблем відповідно до Закону
України "Про охорону праці" ( 2694-12 ); 18) розробляє заходи щодо роздержавлення власності в галузях
і розвитку різних її форм, проводить корпоратизацію підприємств
відповідно до чинного законодавства; 19) бере участь у визначенні пріоритетів економічного
розвитку галузей, вживає заходів для запобігання банкрутству
підприємств, мобілізації грошових коштів на розвиток виробництва,
надання податкових, кредитних пільг і дотацій підприємствам, що
забезпечують поповнення товарного ринку України, збільшують
експортний потенціал, зменшують імпорт сировини та комплектуючих,
скорочують витрати енергоносіїв, забезпечують зайнятість
населення; 20) дає згоду орендодавцю на передачу в оренду цілісних
майнових комплексів підприємств, їхніх структурних підрозділів, а
також нежилих приміщень та погоджує з ним істотні умови договору
оренди; 21) складає в установленому порядку зведені квартальні, річні
бухгалтерські, статистичні звіти і баланси за видами діяльності; 22) забезпечує подання Мінфіну необхідної інформації для
складання бюджету; 23) здійснює управління майном підприємств, установ і
організацій, що є у загальнодержавній власності; приймає рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію
підприємств, установ і організацій, заснованих на
загальнодержавній власності; затверджує статути (положення) підприємств, установ і
організацій, контролює їх дотримання та приймає рішення у зв"язку
з порушенням статутів (положень); укладає і розриває контракти з керівниками підприємств,
установ і організацій; здійснює контроль за ефективністю використання і збереження
закріпленого за підприємствами, установами і організаціями
державного майна; дає згоду Фондові державного майна на створення спільних
підприємств будь-яких організаційно-правових форм, до статутного
фонду яких передається майно, що є у загальнодержавній власності; готує разом з відповідними місцевими Радами народних
депутатів висновки та пропозиції Кабінетові Міністрів України щодо
розмежування державного майна між загальнодержавною,
республіканською (Республіки Крим) і комунальною власністю; бере участь у підготовці та укладанні міжнародних договорів
України з питань загальнодержавної власності; здійснює інші функції з управління майном, передбачені
законодавством.
5. Мінпром має право створювати в установленому порядку
спеціальні фонди позабюджетних коштів цільового призначення.
6. Мінпром при виконанні покладених на нього функцій
взаємодіє з іншими центральними органами державної виконавчої
влади України, органами Республіки Крим, місцевими державними
адміністраціями, органами місцевого і регіонального
самоврядування, а також з відповідними органами інших держав.
7. Мінпром у межах своїх повноважень видає на основі й на
виконання чинного законодавства накази, організує та контролює їх
виконання. Міністерство у разі потреби видає разом з іншими центральними
органами державної виконавчої влади, місцевими державними
адміністраціями спільні акти.
8. Мінпром очолює Міністр, який призначається відповідно до
Конституції України ( 888-09 ). Міністр має заступників, яких за його поданням призначає
Кабінет Міністрів України, розподіляє обов"язки між заступниками
та визначає повноваження структурних підрозділів Міністерства. Міністр промисловості несе персональну відповідальність за
виконання покладених на Міністерство завдань і здійснення ним
своїх функцій, встановлює ступінь відповідальності заступників
Міністра, керівників підрозділів Міністерства.
9. Для погодженого вирішення питань, що належать до
компетенції Мінпрому, обговорення найважливіших напрямів його
діяльності у Міністерстві утворюється колегія у складі Міністра
(голова колегії), заступників Міністра за посадою, а також інших
керівних працівників Міністерства. Члени колегії Міністерства затверджуються Кабінетом Міністрів
України. Рішення колегії проводяться в життя, як правило, наказами
Міністерства.
10. Для розгляду наукових рекомендацій та пропозицій щодо
основних напрямів розвитку науки і техніки, впровадження нових
технологій, визначення обгрунтованої єдиної політики розвитку
металургійної, хімічної, нафтохімічної, лісової та деревообробної
промисловості у Мінпромі утворюється науково-технічна рада з
учених і висококваліфікованих фахівців, до складу якої можуть
включатись фахівці інших міністерств і відомств. Склад науково-технічної ради і положення про неї
затверджуються Міністром.
11. Гранична чисельність і фонд оплати праці працівників
центрального апарату Мінпрому затверджуються Кабінетом Міністрів
України. Структура центрального апарату Міністерства затверджується
Віце-прем"єр-міністром України. Штатний розпис центрального апарату Міністерства і положення
про його структурні підрозділи затверджуються Міністром.
12. Мінпром є юридичною особою, має самостійний баланс,
рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного
герба України і своїм найменуванням.