Почніть консультацію з юристом онлайн
Розпорядження КМУ № 1024-р від 22.10.2014 Про схвалення Концепції боротьби з деградацією земель та опустелюванням
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 22 жовтня 2014 р. № 1024-р
Київ
Про схвалення Концепції боротьби з деградацією земель та опустелюванням
1. Схвалити Концепцію боротьби з деградацією земель та опустелюванням, що додається.
2. Міністерству екології та природних ресурсів, Міністерству аграрної політики та продовольства разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади за участю Національної академії наук та Національної академії аграрних наук розробити та подати до 1 квітня 2015 р. Кабінетові Міністрів України проект Національного плану дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням.
Прем'єр-міністр України
А.ЯЦЕНЮК
Інд. 33
СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 22 жовтня 2014 р. № 1024-р
КОНЦЕПЦІЯ
боротьби з деградацією земель та опустелюванням
Проблема, яка потребує розв’язання
Деградація земель та опустелювання є одними з найбільш серйозних викликів для сталого розвитку країни, які спричиняють істотні проблеми екологічного і соціально-економічного характеру.
Найбільш масштабними деградаційними процесами є водна та вітрова ерозія ґрунтів (близько 57 відсотків території країни), підтоплення земель (приблизно 12 відсотків), підкислення (майже 18 відсотків), засолення та осолонцювання ґрунтів (більш як 6 відсотків).
За різними критеріями забрудненими є близько 20 відсотків українських земель. Щороку фіксується майже 23 тис. випадків зсувів. Внаслідок абразії руйнується до 60 відсотків узбережжя Азовського і Чорного морів та 41 відсоток берегової лінії дніпровських водосховищ. Більш як 150 тис. гектарів земель порушені внаслідок гірничодобувної та інших видів діяльності. Кількість підземних і поверхневих карстопроявів становить близько 27 тисяч.
Унаслідок деградації земель протягом 1986-2010 років вміст гумусу зменшився на 0,22 відсотка і становить 3,14 відсотка. За цей період втрати гумусу в орному шарі становили 5500 кілограмів на гектар. Щороку з урожаєм сільськогосподарських культур з кожного гектара безповоротно відчужуються 77-135 кілограмів поживних речовин (азот, фосфор, калій).
Проблеми деградації земель та опустелювання загострюються через швидкі темпи зміни клімату, що супроводжується підвищенням середньорічних температур, повторюваності та інтенсивності екстремальних погодних явищ, у тому числі посух, які охоплюють раз у два - три роки від 10 до 30 відсотків території країни, а раз у 10-12 років - від 50 до 70 відсотків її загальної площі.
Деградація земель та опустелювання також призводять до втрат біорізноманіття, погіршення стану або зникнення водних об’єктів, загострення проблем водозабезпечення населення і галузей економіки та, як наслідок, погіршення умов життя людей.
Рівень бідності населення у сільській місцевості, яке традиційно більшою мірою залежить від стану використання і охорони земельних та інших природних ресурсів, протягом останніх 10 років є на 2-11 відсотків вищим, ніж у середньому в країні, що призводить до надмірної експлуатації природних ресурсів, їх подальшого виснаження та деградації.
Проблема зумовлена:
необґрунтовано високим рівнем господарського (передусім сільськогосподарського) освоєння території та незбалансованим співвідношенням між земельними угіддями;
порушенням науково обґрунтованих принципів землекористування та основ землеробства, у тому числі недотриманням сівозмін, зменшенням обсягу внесення агрохімікатів, перш за все добрив, включаючи органічні;
нераціональним розміщенням виробничих і житлових об’єктів, зокрема порушенням принципу розташування водоємних виробництв виходячи з місцевих водних ресурсів;
недостатньою площею земель природоохоронного, рекреаційного, оздоровчого та історико-культурного призначення;
незадовільним станом забезпечення землеустрою в частині розроблення документації в галузі охорони земель та здійснення передбачених нею заходів, а також недостатнім обсягом наповнення відомостями системи Державного земельного кадастру;
недостатнім забезпеченням функціонування державної системи моніторингу земель та довкілля, системи раннього оповіщення та моніторингу посух і гідрометеорологічної мережі спостережень;
незадовільним рівнем матеріально-технічного та кадрового забезпечення органів державної влади у сфері управління земельними та іншими природними ресурсами;
необхідністю більш широкого використання сучасних технологій, у тому числі геоінформаційних та дистанційного зондування землі, а також новітніх наукових розробок для прийняття та реалізації управлінських рішень;
недостатнім обсягом фінансових ресурсів, що виділяються для розв’язання проблем у сфері охорони та збалансованого використання земель;
відомчою і галузевою спрямованістю та недостатньою координованістю заходів у сфері боротьби з деградацією земель та опустелюванням без урахування багатофакторності їх причин та наслідків;
недостатнім рівнем обізнаності населення, заінтересованості та спроможності власників земель і землекористувачів, кількість яких перевищила 25 млн. осіб, у забезпеченні сталого використання земель та розв’язання проблем їх деградації.
Мета і строки реалізації Концепції
Метою Концепції є підвищення ефективності реалізації державної політики щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням, визначення пріоритетних завдань, зміцнення інституціональної спроможності та покращення координації діяльності уповноважених органів у відповідній сфері, а також забезпечення виконання Україною як стороною Конвенціїї ООН про боротьбу з опустелюванням у тих країнах, що потерпають від серйозної посухи та/або опустелювання, особливо в Африці (далі - Конвенція), міжнародних зобов’язань.
Реалізувати Концепцію передбачається протягом 2015-2020 років.
Визначення оптимального варіанта розв’язання проблеми на основі порівняльного аналізу можливих варіантів
Можливі три варіанти розв’язання проблеми.
Згідно з першим варіантом планується продовження здійснення заходів, передбачених у рамках реалізації державної політики у сфері боротьби з деградацією земель та опустелюванням, що не дасть змоги підвищити її ефективність та забезпечити виконання Україною міжнародних зобов’язань як Сторони Конвенції в частині затвердження відповідного національного плану дій.
Другий варіант - затвердження Концепції і Державної цільової програми боротьби з деградацією земель та опустелюванням.
Недоліком зазначеного варіанта є неврахування багатофакторності причин і наслідків деградації земель та опустелювання, включаючи кліматичні зміни і соціально-економічні проблеми, а також його невідповідність вимогам рішень Президента України та Кабінету Міністрів України щодо економії державних коштів і недопущення втрат бюджету, у тому числі стосовно припинення підготовки проектів нових державних цільових програм або внесення змін до затверджених цільових програм, що потребують додаткового фінансування з державного бюджету.
Третій, оптимальний варіант, що передбачає затвердження Концепції боротьби з деградацією земель та опустелюванням і відповідного національного плану дій, узгодженого з десятирічною Стратегією впровадження Конвенції, дасть змогу досягти мети Концепції з урахуванням зазначених вимог.
Шляхи і способи розв’язання проблеми
Основними шляхами розв’язання проблеми є:
удосконалення структури земельних угідь та напрямів господарської діяльності з метою формування збалансованого співвідношення між земельними угіддями та забезпечення екологічної безпеки і рівноваги території, зокрема:
- збільшення площі сільськогосподарських угідь екстенсивного використання (сіножатей, пасовищ), лісів, полезахисних лісових смуг та інших захисних насаджень відповідно до науково обґрунтованих показників з урахуванням регіональних особливостей та природно-кліматичних умов;
- зменшення площі орних земель за рахунок ерозійно-небезпечних, деградованих, малопродуктивних та техногенно забруднених сільськогосподарських угідь, заплав і прибережних захисних смуг водних об’єктів;
- створення нових і збільшення площі наявних територій та об’єктів природно-заповідного фонду;
- створення умов для забезпечення формування екомережі;
забезпечення широкого впровадження екологічно збалансованих технологій землекористування, у тому числі спрямованих на розвиток спеціальних сировинних зон та органічного сільськогосподарського виробництва;
удосконалення економічних механізмів стимулювання землевласників та землекористувачів до провадження екологічно збалансованої діяльності, збереження ґрунтів та відтворення їх родючості;
удосконалення державної системи моніторингу довкілля, у тому числі земель (включаючи великомасштабні ґрунтові обстеження та агрохімпаспортизацію), лісів і вод, удосконалення функціонування державних земельного, лісового та водного кадастрів, забезпечення землеустрою в частині розроблення відповідної документації в галузі охорони земель та здійснення передбачених нею заходів, а також лісовпорядкування;
забезпечення належного функціонування і вдосконалення системи раннього оповіщення та моніторингу посух і гідрометеорологічної мережі спостережень;
запровадження інтегрованого підходу до управління земельними та іншими природними ресурсами, підвищення його координованості та ефективності.
Проблему передбачається розв’язати шляхом виконання завдань за такими напрямами діяльності:
удосконалення політики у сфері охорони і невиснажливого використання земельних та інших природних ресурсів, збереження ґрунтів та відтворення їх родючості, включаючи нормативно-правове забезпечення;
розвиток та впровадження науково-технічних знань, здійснення науково обґрунтованих заходів;
проведення пропагандистської, інформаційної та просвітницької роботи;
зміцнення інституціональної спроможності уповноважених органів;
створення умов для мобілізації фінансових ресурсів.
Перелік конкретних завдань (із зазначенням строків їх реалізації, відповідальних виконавців), а також індикатори (показники) оцінки стану досягнення цілей передбачається визначити у затвердженому відповідно до цієї Концепції Національному плані дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням.
Oчікувані результати
У результаті реалізації Концепції і виконання Національного плану дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням планується досягти таких стратегічних цілей:
покращення стану уражених екосистем, запобігання поширенню деградації земель та опустелювання;
покращення умов життя населення уражених територій, у тому числі шляхом створення нових робочих місць;
збереження і відновлення біорізноманіття, зменшення обсягу викидів парникових газів, адаптація до змін клімату завдяки здійсненню заходів з охорони і невиснажливого використання земельних та інших природних ресурсів, збереження ґрунтів та відтворення їх родючості;
мобілізація додаткових ресурсів для боротьби з деградацією земель та опустелюванням, у тому числі шляхом налагодження ефективного партнерства між національними і міжнародними суб’єктами.
Oбсяг фінансових, матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для реалізації Концепції
Реалізація Концепції здійснюється за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та інших джерел, передбачених законодавством.
Обсяг фінансування, матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для реалізації Концепції, визначається щороку з урахуванням можливостей державного і місцевих бюджетів, розміру міжнародної технічної допомоги.
Почніть консультацію з юристом онлайн
Інші НПА
Розпорядження КМУ №1023-р від 22.10.2014 Про вилучення та передачу в оренду земельної ділянки із зміною її цільового призначення Розпорядження КМУ №1022-р від 22.10.2014 Про передачу нерухомого майна у власність територіальної громади м. Вінниці Розпорядження КМУ №1021-р від 22.10.2014 Про утворення комісії з ліквідації Державної пробірної служби Розпорядження КМУ №1020-р від 22.10.2014 Про передачу частини будівлі у м. Львові до сфери управління Державної ветеринарної та фітосанітарної служби Розпорядження КМУ №1019-р від 22.10.2014 Про внесення змін до пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2012 р. № 996 Розпорядження КМУ №1018-р від 22.10.2014 Про внесення зміни до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2008 р. № 557 Наказ МФУ №1016 від 08.10.2014 Про затвердження форми інформації про обсяги відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету та Порядку формування і оприлюднення податкової інформації, пов’язаної з відшкодуванням податку на додану вартість з державного бюджету Наказ Мін'юст №58 від 29.07.1993 Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників Указ Президент №1070/2011 від 23.11.2011 Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг Розпорядження Держфінпослуг №674 від 27.10.2011 Про затвердження Положення про порядок складання, формування та подання адміністратором недержавного пенсійного фонду звітності з недержавного пенсійного забезпеченняЧитати ще раз
Скачать Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції Про благодійництво та благодійні організації Стаття 3. Законодавство про благодійництво та благодійні організації Про приватизацію державного житлового фонду Стаття 1. Поняття приватизації державного житлового фонду Про приватизацію державного житлового фонду Стаття 8. Організація проведення приватизації та оформлення права власності Скачать Закон України Про благодійництво та благодійні організації