Про альтернативну (невійськову) службу
Стаття 8.

Громадянин, направлений на альтернативну службу, не має права:

ухилятися від проходження альтернативної служби;
 
брати участь у страйках;
 
займатися підприємницькою діяльністю;
 
навчатися в закладах освіти, крім середніх або вищих закладів освіти з вечірньою або заочною формами навчання;
 
відмовлятися від місця проходження альтернативної служби, визначеного відповідним структурним підрозділом місцевої державної адміністрації. { Частину першу статті 8 доповнено абзацом шостим згідно із Законом N 1720-IV від 18.05.2004; із змінами, внесеними згідно із Законом N 5462-VI від 16.10.2012 }
 
Ухиленням від проходження альтернативної служби вважається:
 
неприбуття без поважних причин на місце проходження альтернативної служби, зазначене у направленні, або прибуття із запізненням більше ніж на три календарні дні;
 
самовільне припинення виконання службових обов'язків;
 
несвоєчасне (пізніше ніж за п'ять календарних днів) повідомлення відповідному структурному підрозділу місцевої державної адміністрації про надання відпустки з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, а також про попередження власником або уповноваженим ним органом щодо звільнення у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації. { Абзац четвертий частини другої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1720-IV від 18.05.2004, N 5462-VI від 16.10.2012 }
 
У разі ухилення громадянина від проходження альтернативної служби або вчинення інших дій, передбачених частиною першою цієї статті, місцева державна адміністрація може скасувати своє рішення про направлення його на альтернативну службу, про що протягом п'яти календарних днів у письмовій формі повідомляє громадянина і військовий комісаріат, після чого громадянин підлягає призову на строкову військову службу на загальних підставах.
{ Частина третя статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5462-VI від 16.10.2012 }