Про депозитарну систему України
Стаття 4. Система депозитарного обліку цінних паперів

1. Система депозитарного обліку цінних паперів (далі - система депозитарного обліку) - сукупність інформації, записів про емісійні цінні папери (вид із зазначенням типу, номінальна вартість і кількість, реєстр кодів цінних паперів (міжнародних ідентифікаційних номерів цінних паперів), обмеження обігу тощо) на рахунках у цінних паперах власників таких рахунків; інформації про емітентів; про власників цінних паперів, які мають права за цінними паперами та права на цінні папери; про обмеження прав на цінні папери та прав за цінними паперами; про осіб, уповноважених власниками цінних паперів (управителів, заставодержателів, інших осіб, наділених відповідними правами щодо цінних паперів); про номінальних утримувачів; інші дані, що дають змогу ідентифікувати емісійні цінні папери і зазначених осіб; інша передбачена законодавством інформація.

Вимоги до переліку документів, що подаються емітентом Центральному депозитарію, а у випадках, встановлених цим Законом, - Національному банку України, а також порядок оформлення та ведення обліку глобальних сертифікатів, тимчасових глобальних сертифікатів та їх реквізити встановлюються Комісією, а у випадках, встановлених цим Законом, - Національним банком України.

2. Набуття і припинення прав на цінні папери і прав за цінними паперами здійснюються шляхом фіксації відповідного факту в системі депозитарного обліку. У системі депозитарного обліку реєструються обмеження прав на цінні папери. У системі депозитарного обліку можуть реєструватися обмеження прав за цінними паперами у випадках та в порядку, встановлених Комісією.

Передбачені абзацом першим цієї частини фіксація, обмеження у разі їх вчинення щодо цінних паперів, які обліковуються на рахунку номінального утримувача, здійснюються з урахуванням особливостей, встановлених Комісією.

Вимоги до інформації, яка вноситься до системи депозитарного обліку, встановлюються Центральним депозитарієм за погодженням з Комісією.