Про державну реєстрацію актів цивільного стану
Прикінцеві положення

Розділ IV 
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім частин другої та третьої статті 12 цього Закону, в частині складання актових записів в електронному вигляді, які набирають чинності через три роки з дня набрання чинності цим Законом.

2. Розірвання шлюбу, здійснене судом до набрання чинності цим Законом, підлягає державній реєстрації в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Державна реєстрація розірвання шлюбу може бути проведена органом державної реєстрації актів цивільного стану за нотаріально засвідченою або прирівняною до нотаріально засвідченої заявою одного з подружжя, якщо актовий запис про розірвання шлюбу вже складено за заявою другого з подружжя на підставі рішення суду про розірвання шлюбу або на підставі пункту 3 частини першої статті 107 Сімейного кодексу України до набрання чинності цим Законом, у разі якщо така особа не може з поважної причини особисто з'явитися до державного органу реєстрації актів цивільного стану.

3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Сімейному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 21-22, ст. 135):

у частині другій статті 106 слова "виносить постанову" замінити словами "складає актовий запис";

пункт 3 частини першої статті 107 виключити;

в абзаці першому частини першої статті 108 слова і цифри "та пункту 3 частини першої статті 107" виключити;

статтю 115 викласти в такій редакції:

"Стаття 115. Державна реєстрація розірвання шлюбу

1. Розірвання шлюбу, здійснене в порядку, передбаченому статтями 106 і 107 цього Кодексу, повинно бути зареєстроване в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

2. Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

3. Розірвання шлюбу, здійснене органами державної реєстрації актів цивільного стану, засвідчується Свідоцтвом про розірвання шлюбу, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили";

частину першу статті 116 після слів "Свідоцтва про розірвання шлюбу" доповнити словами "або рішення суду, яке набрало законної сили";

пункт 2 частини другої статті 125, статтю 127 та частину другу статті 225 виключити;

частину першу статті 128 викласти в такій редакції:

"1. За відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду";

статтю 134 викласти в такій редакції:

"Стаття 134. Внесення змін до актового запису про народження у разі визнання батьківства, материнства

1. На підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження";

у статті 135:

абзац перший частини першої після слів "за прізвищем" доповнити словами "та громадянством";

частину другу викласти в такій редакції:

"2. Якщо батьки дитини невідомі, державна реєстрація її народження проводиться за рішенням органу опіки та піклування, яким визначається прізвище, власне ім'я, по батькові дитини і відомості про батьків";

абзац перший частини першої статті 233 після слів "повнолітньої особи" доповнити словами "складений органами державної реєстрації актів цивільного стану України";

у тексті Кодексу слова "державний орган реєстрації" в усіх відмінках і числах замінити словами "орган державної реєстрації" у відповідному відмінку і числі;

2) частину третю статті 49 Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356) після слів "розірвання шлюбу" доповнити словами "у випадках, передбачених законом";

3) у Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., №№ 40-42, ст. 492):

частину третю статті 234 після слів "подружжя, яке має дітей" доповнити словами "за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі", а слова "про поновлення шлюбу після його розірвання" виключити;

у статті 235:

частину четверту доповнити абзацом другим такого змісту:

"Справа про розірвання шлюбу за заявою особи, засудженої до позбавлення волі, може бути розглянута судом за участю представника такої особи";

доповнити частиною восьмою такого змісту:

"8. У рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається";

4) у Законі України "Про нотаріат" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 39, ст. 383 із наступними змінами):

розділ II доповнити статтею 40-1 такого змісту:

"Стаття 40-1. Засвідчення справжності підпису на документах начальником установи виконання покарань

Начальник установи виконання покарань засвідчує справжність підпису особи, яка перебуває в такій установі, відповідно до статті 78 цього Закону.

Засвідчення начальником установи виконання покарань справжності підпису на документах прирівнюється до нотаріального засвідчення справжності підпису";

частину першу статті 78 після слова "самоврядування" доповнити словами "начальник установи виконання покарань";

5) У Декреті Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 13, ст. 113; 1995 р., № 30, ст. 229):

пункт 4 статті 2 викласти в такій редакції:

"4) за державну реєстрацію актів цивільного стану, а також повторну видачу громадянам свідоцтв про реєстрацію актів цивільного стану та свідоцтв у зв'язку із зміною і поновленням актових записів цивільного стану";

у статті 3:

у підпункті "г" пункту 1 слова "внаслідок душевної хвороби чи недоумства" та "на строк не менше трьох років" виключити;

у пункті 5:

в абзаці першому слово "громадянського" замінити словом "цивільного";

у підпункті "б":

абзаци третій і четвертий виключити;

в абзаці п'ятому слова "внаслідок душевної хвороби чи недоумства, або з особами, засудженими за скоєння злочину до позбавлення волі на строк не менше трьох років" виключити;

у підпункті "д" слова "записів про реєстрацію громадянського" замінити словами "актових записів цивільного";

у підпункті "е" слова "видачу повторних свідоцтв про реєстрацію актів громадянського" замінити словами "повторну видачу свідоцтв про реєстрацію актів цивільного";

пункт 13 частини першої статті 4 викласти в такій редакції:

"13) громадяни - за реєстрацію народження фізичної особи та її походження, смерті, за видачу їм свідоцтв у разі внесення змін до актових записів про народження у разі визнання батьківства (материнства), усиновлення, а також у зв'язку з помилками, допущеними під час реєстрації актів цивільного стану органами державної реєстрації актів цивільного стану".

4. Визнати такими, що втратили чинність:

1) розділ V "Акти громадянського стану" Кодексу про шлюб та сім'ю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1969 р., № 26, ст. 204);

2) Закон України "Про органи реєстрації актів громадянського стану" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 14, ст. 78; 2000 р., № 9, ст. 67, № 32, ст. 257; 2002 р., № 29, ст. 194);

3) Постанову Верховної Ради України від 24 грудня 1993 року "Про порядок введення в дію Закону України "Про органи реєстрації актів громадянського стану" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 14, ст. 79).