Ст. 12 ЗУ Про приватизацію державного і комунального майна № 2269-VIII від 18.01.2018
Про приватизацію державного і комунального майна
Стаття 12. Порядок прийняття рішення про приватизацію
1. Рішення про приватизацію об’єкта, який включено до переліку об’єктів державної власності, що підлягають приватизації, приймається державними органами приватизації шляхом видання наказу, але не пізніше 30 днів з дня включення до переліку об’єктів, що підлягають приватизації, за винятком випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.
Опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об’єкта здійснюється протягом п’яти робочих днів з дня видання державним органом приватизації відповідного наказу в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України.
Опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об’єкта комунальної власності здійснюється на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі протягом п’яти робочих днів з дня ухвалення місцевою радою рішення, передбаченого частиною четвертою статті 11 цього Закону.
2. У місячний строк з моменту прийняття рішення про приватизацію уповноваженими органами управління передаються державним органам приватизації функції з управління пакетами акцій (частками), функції з управління майном державних підприємств.
У разі непередачі об’єкта державної власності в установлений строк рішення про передачу такого об’єкта державної власності приймає Кабінет Міністрів України. Проект зазначеного рішення Кабінету Міністрів України готує Фонд державного майна України.
Передача (повернення) функцій з управління майном державних підприємств, функцій з управління пакетами акцій (частками) здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Майно, що не підлягає приватизації, у тому числі матеріальні носії секретної інформації, передачі не підлягають.
3. Функції з управління не передаються для таких об’єктів малої приватизації:
окремого майна;
об’єктів незавершеного будівництва;
законсервованих об’єктів;
об’єктів соціально-культурного призначення.
4. З дня прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства або пакета акцій (частки) господарського товариства і до переходу права власності до покупця або припинення приватизації об’єкта приватизації відповідно до частини шостої цієї статті без згоди органів приватизації такі підприємства (товариства), їх уповноважені органи управління не мають права щодо:
вчинення правочину та/або господарського зобов’язання, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг чи сума коштів, що є предметом такого правочину та/або господарського зобов’язання, перевищує 10 відсотків вартості активів підприємства та/або господарського товариства за даними фінансової звітності за останній звітний період. Забороняється ділити предмет правочину з метою ухилення від вимоги, передбаченої цим абзацом;
укладення кредитних договорів, договорів позики, надання та отримання фінансової допомоги, правочинів та/або господарських зобов’язань щодо відступлення права вимоги та/або зарахування зустрічних однорідних вимог, факторингу, правочинів та/або господарських зобов’язань, предметом яких є переведення боргу;
вчинення правочинів та/або господарських зобов’язань, предметом яких є відчуження підприємством та/або господарським товариством або набуття ним земельної ділянки та іншого нерухомого майна, та/або майнових прав на зазначені об’єкти та/або внаслідок яких може відбутися зменшення вартості такого майна або зменшення розміру земельної ділянки, що належить такому підприємству та/або господарському товариству або перебуває в його користуванні;
вчинення правочинів та/або господарських зобов’язань, предметом яких є обтяження земельних ділянок, іншого нерухомого майна та/або основних фондів підприємства та/або господарського товариства та/або майнових прав на зазначені об’єкти;
вчинення правочинів та/або господарських зобов’язань, предметом яких є придбання, відчуження, обтяження, набуття у власність у інший спосіб акцій, часток, а також похідних цінних паперів;
укладення договорів оренди земельних ділянок та іншого нерухомого майна або основних засобів підприємства та/або господарського товариства;
укладення договорів поруки, гарантії;
списання основних засобів, що мають залишкову вартість, безоплатної передачі та реалізації майна для погашення заборгованості, передачі майна в управління;
зміни номінальної вартості або кількості акцій без зміни розміру статутного капіталу акціонерного товариства (крім банків);
прийняття рішень про збільшення або зменшення статутного капіталу, крім випадків збільшення статутного капіталу на суму збільшення вартості власного капіталу товариства (крім банків);
прийняття рішень про припинення підприємства/господарського товариства шляхом реорганізації;
скорочення чисельності працівників підприємства, що приватизується.
Якщо дії, передбачені частиною четвертою цієї статті, вчиняються без попереднього погодження органом приватизації та з покупцем (у період з дати підписання договору купівлі-продажу до переходу права власності до покупця), такий правочин є недійсним.
Зазначені обмеження діють до завершення приватизації об’єкта.
Забороняється ділити предмет правочину/господарського зобов’язання з метою ухилення від вимог, передбачених цією частиною.
У разі якщо дії, передбачені частиною четвертою цієї статті, вчиняються господарським товариством, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) якого належать державі, і загальні збори акціонерів (учасників) прийняли рішення про надання згоди (попереднє надання згоди) на вчинення таких дій, отримання господарським товариством згоди від державних органів приватизації не вимагається.
У разі якщо дії, передбачені частиною четвертою цієї статті, вчиняються державним підприємством, органом управління якого є орган приватизації, і такий орган приватизації прийняв рішення про надання згоди (попереднє надання згоди) на вчинення таких дій, отримання державним підприємством додаткової згоди в розумінні частини четвертої цієї статті від державних органів приватизації не вимагається.
У разі якщо дії, передбачені абзацами другим - дев’ятим частини четвертої цієї статті, вчиняються державним підприємством/господарським товариством, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) якого належать державі, та статутом такого підприємства/господарського товариства вчинення таких дій віднесено до повноважень наглядової ради, більшість з членів якої є представниками суб’єкта управління/акціонера - органу приватизації, і наглядова рада прийняла рішення про надання згоди (попереднє надання згоди) на вчинення таких дій, отримання підприємством/господарським товариством додаткової згоди в розумінні частини четвертої цієї статті від державних органів приватизації не вимагається.
Відповідальність за збереження цілісності майнових комплексів та за шкоду, завдану таким об’єктам, несуть керівники відповідних підприємств.
5. Справи про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, не порушуються до її завершення. Провадження у справах про банкрутство таких підприємств/господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, підлягає припиненню, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника.
Справи про банкрутство підприємств/господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про завершення приватизації, не можуть порушуватися протягом одного року з дня завершення приватизації з підстав, що виникли до завершення приватизації.
6. Органи приватизації припиняють приватизацію об’єкта приватизації у таких випадках:
включення об’єкта приватизації до переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації;
виключення об’єкта великої приватизації з переліку об’єктів, що підлягають приватизації;
ухвалення місцевою радою рішення про скасування попереднього рішення про приватизацію відповідного об’єкта комунальної власності.
У місячний строк з дня прийняття рішення про припинення приватизації об’єкта приватизації державні органи приватизації повертають функції з управління пакетами акцій (частками), функції з управління майном державних підприємств уповноваженим органам управління.