Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей
Стаття 6. Реалізація військовослужбовцями права на свободу світогляду і віросповідання

1. Військовослужбовці вправі сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відкрито висловлювати свої релігійні або атеїстичні переконання. Командири військових з'єднань та частин надають можливість військовослужбовцям брати участь у богослужіннях та релігійних обрядах у вільний від виконання обов'язків військової служби час.

{ Пункт 1 статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1900-VI від 16.02.2010 }

2. Військовослужбовці не мають права відмовлятися або ухилятися від виконання обов'язків військової служби з мотивів релігійних переконань та використовувати службові повноваження для релігійної чи атеїстичної пропаганди.

3. Військовослужбовці мають право на придбання, володіння і використання релігійної літератури будь-якою мовою, а також інших предметів та матеріалів релігійного призначення. Ніхто не має права перешкоджати задоволенню військовослужбовцями своїх релігійних потреб.

4. Держава не несе зобов'язань щодо задоволення потреб військовослужбовців, пов'язаних з їх релігійними переконаннями та відправленням релігійних обрядів.

5. Особам, релігійні переконання яких перешкоджають проходженню строкової військової служби, надається право на проходження альтернативної служби відповідно до Закону України "Про альтернативну службу" .

6. Створення релігійних організацій в органах військового управління, військових з'єднаннях та частинах забороняється.

{ Пункт 6 статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1900-VI від 16.02.2010 } { Стаття 6 в редакції Закону N 1014-V від 11.05.2007 }