Ст. 1257 ЦКУ від 16.01.2003 № 435-IV
Чинний зі змінами. Перевірено 08.07.2019
Почніть консультацію з юристом онлайн
Цивільний кодекс України
Стаття 1257. Недійсність заповіту
1. Заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. 2. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
3. Недійсність окремого розпорядження, що міститься у заповіті, не має наслідком недійсності іншої його частини.
4. У разі недійсності заповіту спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений права на спадкування, одержує право на спадкування за законом на загальних підставах.
Додатково дивись
Постанову ПВС №9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"
Почніть консультацію з юристом онлайн
Читати ще раз
Об альтернативной (невоенной) службе Цивільний кодекс України Стаття 1059. Форма договору банківського вкладу Цивільний кодекс України Стаття 1107. Види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності Цивільний кодекс України Стаття 1281. Пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців Цивільний кодекс України Стаття 1118. Форма договору комерційної концесії