Ст. 1257 ЦКУ від 16.01.2003 № 435-IV
Ця копія може бути застарілою. Актуальну редакцію перевіряйте в офіційному джерелі.
Документ на сайті Верховної Ради України
Цивільний кодекс України
Стаття 1257. Недійсність заповіту
1. Заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. 2. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
3. Недійсність окремого розпорядження, що міститься у заповіті, не має наслідком недійсності іншої його частини.
4. У разі недійсності заповіту спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений права на спадкування, одержує право на спадкування за законом на загальних підставах.
Додатково дивись
Постанову ПВС №9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"
Читати ще раз
Цивільний кодекс України Стаття 632. Ціна Цивільний кодекс України Стаття 1118. Форма договору комерційної концесії Цивільний кодекс України Стаття 547. Форма правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання Цивільний кодекс України Стаття 218. Правові наслідки недодержання вимоги щодо письмової форми правочину Цивільний кодекс України Стаття 1107. Види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності