Укр Рус

Основи законодавства України про охорону здоров'я
Стаття 33. Забезпечення надання медичної допомоги 



Ст. 33 ЗУ Основи законодавства України про охорону здоров'я від 19.11.1992 № 2801-XII



Медична допомога надається відповідно до медичних показань професійно підготовленими медичними працівниками, які перебувають у трудових відносинах із закладами охорони здоров’я, що забезпечують надання медичної допомоги згідно з одержаною відповідно до закону ліцензією, та фізичними особами - підприємцями, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку і можуть перебувати з цими закладами у цивільно-правових відносинах. { Частина перша статті 33 в редакції Закону N 5081-VI від 05.07.2012 }
  Медична допомога за видами поділяється на екстрену, первинну, вторинну (спеціалізовану), третинну (високоспеціалізовану), паліативну, медичну реабілітацію.

Порядок надання медичної допомоги лікарями та іншими медичними працівниками і порядок направлення пацієнтів до закладу охорони здоров'я, що надає медичну допомогу відповідного виду, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, якщо інше не передбачено законом. { Частина третя статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5081-VI від 07.07.2011 }
  Стаття 34. Лікуючий лікар
Лікуючий лікар - лікар закладу охорони здоров'я або лікар, який провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа - підприємець і який надає медичну допомогу пацієнту в період його обстеження та лікування.

Лікуючий лікар обирається пацієнтом або призначається йому в установленому цими Основами порядку. Обов'язками лікуючого лікаря є своєчасне і кваліфіковане обстеження та лікування пацієнта. Пацієнт вправі вимагати заміни лікаря.

Лікар має право відмовитися від подальшого ведення пацієнта, якщо останній не виконує медичних приписів або правил внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров'я, за умови, що це не загрожуватиме життю хворого і здоров'ю населення.

Лікар не несе відповідальності за здоров'я хворого в разі відмови останнього від медичних приписів або порушення пацієнтом встановленого для нього режиму.

Нормативи навантаження лікуючих лікарів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я. { Текст статті 34 в редакції Закону N 3611-VI від 07.07.20

Стаття 1 ...31 32 33 35 36 ...80 

Перейти до статті
Скачать бесплатно Закон України Основи законодавства України про охорону здоров'я від 19.11.1992 № 2801-XII 



Додати коментар до ст.33 ЗУ Основи законодавства України про охорону здоров'я від 19.11.1992 № 2801-XII