Наказ ДКРГ № 164 від 08.12.1998 Про затвердження Правил промислового рибальства в басейні Чорного моря

 
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ
 
Н А К А З
 
N 164 від 08.12.98 Зареєстровано в Міністерстві
м.Київ юстиції України
9 березня 1999 р.
за N 147/3440

Про затвердження Правил промислового рибальства в
басейні Чорного моря
 Відповідно до Закону України "Про тваринний світ" та постанови  Кабінету  Міністрів  України  від 28 вересня 1996 р. N 1192 "Про затвердження Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства" Н А К А З У Ю
 
1. Затвердити Правила промислового рибальства в басейні Чорного моря, що додаються.
2. Визнати такими, що не застосовуються, "Правила рыболовства в бассейне Черного моря", затверджені наказом Міністерства рибного господарства СРСР від 1 грудня 1969 року N 402.
3. Контроль за виконанням даного наказу покласти на заступника Голови Держкомрибгоспу України О. М. Степаненка.
 
Голова Державного комітету
рибного господарства України М.Шведенко
Затверджено
Наказ Державного комітету
рибного господарства
України 08.12.98 N 164
 
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
9 березня 1999 р.
за N 147/3440
 
Правила
промислового рибальства в басейні Чорного моря
 
1. Загальні положення
1.1. Ці Правила визначають порядок здійснення та регулювання промислового рибальства (крім любительського та спортивного рибальства у рибогосподарських водних об'єктах загального користування), який є обов'язковим для суб'єктів рибного господарства - підприємств, установ, організацій (незалежно від форм власності), громадян України, осіб без громадянства (надалі - користувачі), які здійснюють промислове рибальство, а також для уповноважених органів, які забезпечують охорону, відтворення та збереження середовища існування водних живих ресурсів у басейні Чорного моря в межах територіальних вод, виключної (морської) економічної зони і на континентальному шельфі України із затоками, бухтами, лиманами, річками, естуаріями тощо.
 
2. Основні терміни, які використовуються в цих Правилах
 
Акліматизація водних живих ресурсів - цілеспрямоване ввезення будь-якого виду водного живого ресурсу в район, де він раніше не мешкав, з метою збагачення та оптимізації природного угруповання корисними для людини видами або покращання екологічного стану водного об'єкта.
Анадромні риби - види риб, які розмножуються у прісноводних водних об'єктах, а потім мігрують у морські райони для нагулу.
Відтворення водних живих ресурсів (надалі - відтворення) - природне або штучне (розведення, переселення, акліматизація тощо) поновлення чисельності популяцій (ретрансформація) водних живих ресурсів, які скорочуються в процесі їх лову або природної смертності.
Водні живі ресурси - сукупність водних організмів, життя яких (постійно або на окремих стадіях розвитку) неможливе без перебування у воді.
До водних живих ресурсів належать:
- прісноводні, морські, анадромні риби на всіх стадіях розвитку;
- круглороті;
- водні безхребетні, у тому числі молюски (черевоногі, двостулкові), ракоподібні, черви, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, інші водні тварини;
- водорості;
- інші водні живі ресурси загальнодержавного значення.
Вилучення водних живих ресурсів - лов (добування, збирання тощо) водних живих ресурсів із природного середовища.
Виключна (морська) економічна зона - морські райони, що знаходяться за межами територіальних вод (територіального моря) України і які прилягають до них, включаючи райони навколо островів, що належать Україні. Зовнішній кордон економічної зони знаходиться на відстані до 200 морських миль, що відраховуються від тих же вихідних ліній, що й територіальне море України.
Водоохоронна зона - зона вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ, інших водних об'єктів для створення сприятливого режиму, попередження забруднення, засмічення, знищення навколоводних рослин і тварин та зменшення коливань стоку водних об'єктів.
Дозвіл на спеціальне використання водних живих ресурсів (надалі - дозвіл) - документ, який засвідчує право користувача на спеціальне використання водних живих ресурсів.
Експедиційний лов - вилучення водних живих ресурсів виробничим підрозділом користувача (судно, ланка, дільниця, бригада тощо) на промислових ділянках інших користувачів за умови їх згоди та реєстрації промислового квитка і талона в державному органі рибоохорони, в зоні діяльності якого буде здійснюватись експедиційний лов.
Знаряддя лову (добування, збирання тощо) водних живих ресурсів (надалі - знаряддя лову) - сітки, неводи, трали, пастки тощо, якими здійснюється лов водних живих ресурсів.
Квота спеціального використання водних живих ресурсів (надалі - квота) - частка ліміту, яка виділяється користувачу.
Контрольний спостережний пункт (надалі - КСП) - стаціонарно розташований береговий пункт, на якому наукове підприємство, установа, організація (у тому числі державний орган рибоохорони) здійснює науково-дослідні роботи, пов'язані з вивченням стану водних живих ресурсів у районі дислокації пункту.
Контрольний лов - вилучення водних живих ресурсів для контролю кількісного або якісного складу популяції з метою регулювання промислу, з'ясування ветеринарно-санітарного (епідеміологічного) стану тощо.
Континентальний шельф - поверхня й надра морського дна підводних районів, що прилягають до узбережжя та до островів України, за зоною територіального моря, до глибини 200 метрів або за цією межею до таких місць, де глибини вод, що його покривають, дозволяють добування природних багатств цих районів.
Ліміт спеціального використання водних живих ресурсів (надалі - ліміт) - дозволений обсяг вилучення водного живого ресурсу з природного середовища.
Меліоративний лов - вилучення окремих видів водних живих ресурсів з метою оптимізації їх кількісного і якісного складу та покращання стану водних екосистем.
Науково-дослідний лов - вилучення водних живих ресурсів, яке здійснюється для наукових потреб. Може бути дозволений уповноваженими на те державними органами в будь-яких районах, будь-якими знаряддями та засобами лову, в будь-який час.
Науково-промисловий лов - вилучення водних живих ресурсів з метою з'ясування доцільності здійснення в подальшому їхнього промислу.
Неспеціалізований промисел водних живих ресурсів (надалі - неспеціалізований промисел) - вилучення водних живих ресурсів, при якому водні організми - об'єкти промислу можуть бути в улові в будь-якому співвідношенні.
Об'єкт промислу - водний організм певного виду та біологічного стану, стосовно до якого дозволено здійснювати промисел.
Паспорт промислової ділянки (надалі - паспорт) - документ, який містить назву, карту-схему, номер, місцезнаходження та фізико-географічну характеристику промислової ділянки.
Приймальний пункт, приймальне судно водних живих ресурсів (надалі - приймальний пункт, приймальне судно) - приміщення (судно), пристосоване (відповідно до санітарних норм) для приймання вилучених, посортованих за видами водних живих ресурсів, для їх подальшого зберігання.
Промислова ділянка - рибогосподарський водний об'єкт або його частина, що закріплюється державним органом рибоохорони за окремим користувачем для здійснення промислу та відтворення водних живих ресурсів.
Промисловий квиток - документ, що засвідчує особу, яка відповідає за вилучення водних живих ресурсів у виробничому підрозділі користувача (судно, ланка, дільниця, бригада тощо).
Промислове рибальство (надалі - промисел) - вид спеціального використання водних живих ресурсів, які перебувають у стані природної волі, шляхом їх вилучення (лову, добування, збирання) з природного середовища з метою задоволення потреб населення і народного господарства.
Район спільного рибальства - рибогосподарський водний об'єкт або його частина за межами промислових ділянок, де промисел здійснюється декількома користувачами.
Регулювання промислового рибальства (надалі - регулювання рибальства) - встановлення лімітів, виділення квот користувачам, визначення районів, термінів, промислових розмірів водних організмів, засобів лову, кількості, типів, параметрів знарядь лову тощо.
Рибалка - особа, яка безпосередньо здійснює вилучення водних живих ресурсів із природного середовища у складі виробничого підрозділу користувача (судно, ланка, дільниця, бригада тощо).
Рибне господарство - галузь народного господарства, завданнями якої є вивчення, охорона, відтворення та використання на науковій основі водних живих ресурсів з метою одержання різних видів харчової, кормової, технічної та медичної продукції, а також створення умов для задоволення матеріальних, рекреаційних та оздоровчих потреб населення.
Риболовні судна - судна, що використовуються для вилучення, приймання, обробки, зберігання та транспортування водних живих ресурсів, спеціально обладнані (згідно із законодавством) для виконання зазначених робіт.
Рибогосподарський водний об'єкт - водний об'єкт (його частина), що використовується або може використовуватись для рибогосподарських потреб.
До рибогосподарських водних об'єктів належать:
- моря із затоками, лиманами та естуаріями;
- ріки з їхніми придатковими системами (озера, бухти, затоки, канали, гирла, протоки, водосховища, що мають постійний або тимчасовий зв'язок з рікою, плавнями або тимчасовими водними об'єктами, а також всі притоки в межах розповсюдження максимальних паводків ріки);
- технічні водойми, що використовуються (можуть використовуватись) для розведення, вирощування та вилову водних живих ресурсів або мають значення для відтворення їхніх запасів.
Спеціалізований промисел водних живих ресурсів (надалі - спеціалізований промисел) - вилучення водних живих ресурсів, при якому об'єкт промислу повинен складати не менше 50 % від маси улову.
Спеціальне використання водних живих ресурсів - усі види використання водних живих ресурсів (за винятком любительського й спортивного рибальства у водних об'єктах загального користування), що здійснюється з їх вилученням з природного середовища при здійсненні промислу, науково-промислового, контрольного, меліоративного лову, любительського та спортивного рибальства в порядку спеціального використання, а також з метою подальшого відтворення, акліматизації та реакліматизації.
Територіальні води України (територіальне море) - прибережні морські води шириною 12 морських миль, що відраховуються від лінії найбільшого відпливу як на материку, так і на островах, що належать Україні, або від прямих вихідних ліній, що сполучають відповідні точки, географічні координати яких затверджуються в установленому порядку Урядом України.
Талон - документ, що засвідчує право рибалки на здійснення вилучення водних живих ресурсів.
Улов водних живих ресурсів (надалі - улов) - сукупність вилучених водних живих ресурсів у кількісному або ваговому вимірі.
 
3. Район дії цих Правил
3.1. Чорне море в межах територіальних вод і виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу України із затоками, бухтами, лиманами та естуаріями тощо.
3.2. Ріки, що впадають у Чорне море, з їхніми придатковими системами (озерами, бухтами, затоками, каналами, гирлами, протоками, водосховищами, що мають постійний або тимчасовий зв'язок з рікою, плавнями та тимчасовими водними об'єктами, а також усіма притоками в межах розповсюдження максимальних паводків ріки), в таких межах:
- р.Дніпро - від впадіння у Дніпровський лиман до греблі Каховської ГЕС з притокою Інгулець від гирла до с.Велика Олександрівка;
- р.Південний Буг - від впадіння у Бузький лиман до с.Голоскове Миколаївської області включно;
- р.Інгул - від гирла до с.Чорнишовка Миколаївської області включно;
- р.Дністер і рукав Турунчук з придатковою системою, включаючи Кучурганське водосховище в межах Одеської області;
- р.Дунай з придатковою системою, включаючи лиман Сасик і Стенсівсько-Жебріянські плавні в межах Одеської області;
- інші ріки - в межах території Херсонської, Миколаївської і Одеської областей.
3.3. Зв'язані з Чорним морем лимани, в тому числі Хаджибейський та Куяльницький.
3.4. Рибогосподарські водні об'єкти Автономної Республіки Крим.
3.5. Водоохоронні зони зазначених вище водних об'єктів.
 
4. Контроль за використанням водних живих ресурсів у басейні Чорного моря здійснюється державними органами рибоохорони та іншими уповноваженими на це державними органами.
 
5. Порядок здійснення промислу в районі дії цих Правил
5.1. Промисел водних живих ресурсів здійснюється користувачами за плату в межах виділених їм у встановленому порядку квот за дозволами та талонами встановленого зразка, виданими їм державними органами рибоохорони.
З метою створення оптимальних умов відтворення, використання водних живих ресурсів, а також їх охорони до цих Правил щорічно може розроблятись Режим рибальства в Чорному морі, який уточнює і доповнює вимоги щодо здійснення промислу в басейні Чорного моря.
5.2. Рибалкам, які відповідають за вилучення водних живих ресурсів у виробничих підрозділах користувачів (ланки, судна, дільниці, бригади тощо), державними органами рибоохорони видаються промислові квитки та талони, іншим рибалкам, які здійснюють вилучення водних живих ресурсів у зазначених підрозділах, користувачі зобов'язані видати посвідчення рибалки.
5.3. Капітани морських рибних портів і портпунктів зобов'язані випускати на лов риболовні судна із чітко нанесеними бортовими назвами й номерами, за наявності в капітана належно оформлених промислового квитка, талона та журналу обліку вилучених водних живих ресурсів (промислового журналу).
 
6. Обов'язки користувачів
 
6.1. При здійсненні промислу водних живих ресурсів:
6.1.1. Здійснювати промисел згідно з Правилами, Режимом рибальства в Чорному морі та іншими вимогами законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів.
Не перевищувати обсягів освоєння виділених їм квот водних живих ресурсів.
6.1.2. На кожному судні, ланці, дільниці, бригаді тощо вести промисловий журнал встановленої форми, а також мати документи, які підтверджують законність вилучення (промисловий квиток, талон) і здачі (квитанція) водних живих ресурсів.
6.1.3. Вести на кожному приймальному пункті, приймальному судні журнали з обліку прийнятих та реалізованих водних живих ресурсів.
6.1.4. Виконувати узгоджені з державними органами рибоохорони й науковими установами, підприємствами, організаціями, іншими компетентними юридичними особами плани меліоративних заходів (зариблення рибогосподарських водних об'єктів; поліпшення умов відтворення, рятування молоді із залишкових водойм; розчищення тоней, плавів, протоків, міжлиманних з'єднань, каналів, що з'єднують лимани з морем, джерел; боротьба із задухою, викос рослинності тощо). Ці роботи користувачі водних живих ресурсів на промислових ділянках здійснюють своїми силами та за рахунок своїх коштів або беруть участь у їх фінансуванні.
6.1.5. Утримувати в належному санітарному стані закріплені промислові ділянки, знаряддя лову й забезпечувати їхню охорону. Проводити після закінчення промислу очистку промислових ділянок від всіх пристроїв, що засмічують водний об'єкт.
6.1.6. Не здійснювати на промислових ділянках без дозволу державних органів рибоохорони, інших уповноважених на це органів робіт, що змінюють природні умови у водному об'єкті.
Не допускати (без дозволу органів рибоохорони) інших користувачів до використання водних живих ресурсів на закріплених за ними промислових ділянках.
6.1.7. Позначати берегові кордони промислових ділянок знаками за зразками, встановленими державними органами рибоохорони, а також мати на риболовних суднах довжиною понад 20 м нанесені (білою фарбою на темному фоні розміром 150 на 30 см) назви й номери, які чітко розпізнаються з літака.
6.1.8. Маркувати мітками встановленого зразка ставні знаряддя лову з метою визначення їхньої належності.
6.1.9. Використовувати на промислі тільки відповідно пристосовані для здійснення промислового рибальства і в установленому порядку зареєстровані плавзасоби, що мають на борту реєстраційний номер.
6.1.10. Безперешкодно допускати працівників державних органів рибоохорони на місця вилучення водних живих ресурсів, судна та інші плавучі засоби, склади, берегові приймальні пункти, приймальні судна, рибозаводи для перевірки знарядь і засобів лову, огляду добутих водних живих ресурсів, пред'являти на їхню вимогу промисловий журнал, інші документи, що мають відношення до промислу, та надавати їм допомогу в проведенні перевірок.
На вимогу працівників державних органів рибоохорони судно зобов'язане зупинитися, якщо воно не зайнято в цей момент ловом, постановкою, перевіркою тощо знарядь лову (в таких випадках судно зобов'язане зупинитися відразу ж після закінчення промислової операції).
6.1.11. Надавати працівникам державних органів рибоохорони та інших уповноважених органів право безкоштовного користування при службових поїздках зв'язком та попутними суднами, іншими видами транспорту, а також пересаджувати їх (на їхню вимогу) на інші судна, що є поряд.
6.1.12. Вчасно подавати в державні органи рибоохорони та інші державні установи відомості про обсяги вилучення водних живих ресурсів, іншу звітність відповідно до вимог законодавства.
6.1.13. Надавати на договірних умовах рибницьким підприємствам, установам, організаціям плідників риб, інших водних організмів.
Надавати на договірних умовах науковим установам, організаціям (у тому числі державним органам рибоохорони), що займаються розробкою рекомендацій щодо регулювання промислу, а також контрольно-спостережним іхтіологічним пунктам водні живі ресурси для біологічного аналізу.
6.1.14. Забезпечувати на договірних умовах у структурних підрозділах користувача (судно, ланка, дільниця, бригада тощо) можливість роботи іхтіолога-спостерігача підприємств, установ, організацій (у тому числі державних органів рибоохорони), що займається розробкою рекомендацій з регулювання промислу.
6.1.15. Прилов видів, які занесені до Червоної книги України, а також акліматизованих видів випускати (крім плідників, які відбираються для потреб рибництва) у рибогосподарські водні об'єкти в живому вигляді (заснула риба, інші водні живі ресурси оприбутковуються шляхом складання акта та записом у журналі обліку вилучених водних живих ресурсів).
Про факти оприбуткування, випуску видів, які занесені до Червоної книги України, а також акліматизованих видів інформується державний орган рибоохорони й держуправління екобезпеки в області, в якій знаходиться рибогосподарський водний об'єкт.
 
6.2. Обов'язки користувачів, які займаються відтворенням
6.2.1. У термін до першого грудня поточного року подавати на затвердження в державні органи рибоохорони узгоджений з науковими установами, підприємствами, організаціями план заходів на наступний рік щодо відтворення та меліоративних робіт.
Щотижня та після закінчення робіт з відтворення направляти в державні органи рибоохорони звітні дані про обсяги виконання зазначених робіт.
У місячний термін після закінчення меліоративних робіт направляти державним органам рибоохорони звіт про обсяги виконання.
6.2.2. Вести на кожному приймальному пункті (судні) журнал з обліку плідників, що заготовляються, в якому фіксується відбір плідників із кожного окремого улову за видами, кількістю, розміром, масою та статтю, з обов'язковою вказівкою номера приймально-здавальної квитанції.
6.2.3. З участю представника державних органів рибоохорони негайно оформляти акти про списання загиблих плідників, а також про утилізацію ікри, не придатної для одержання потомства та переробки.
 
7. Права користувачів
7.1. Здійснювати в установленому порядку спеціальне використання водних живих ресурсів.
7.2. Право власності на добуті в установленому порядку водні живі ресурси та доходи від їх реалізації.
7.3. Право на компенсацію збитків, завданих їм порушеннями природоохоронного законодавства юридичними або фізичними особами.
7.4. Оскаржувати в установленому порядку рішення державних органів і посадових осіб, що порушують їхні права на використання водних живих ресурсів.
7.5. Брати участь у вирішенні питань охорони водних живих ресурсів.
7.6. Проводити відтворення водних живих ресурсів, рибницько-меліоративні роботи у рибогосподарських водних об'єктах та оформляти відповідну документацію згідно із законодавством.
7.7. Інші передбачені законодавством України права щодо використання водних живих ресурсів.
 
8. Права державних органів рибоохорони
8.1. За узгодженням з науковими підприємствами, установами, організаціями - переносити (не більше ніж на 15 діб) терміни заборони, передбачені пунктами 11, 12 цих Правил, у той чи інший бік без зміни загальної тривалості. Строки заборони, встановлені цими Правилами, поширюються на перше й останнє числа періоду включно.
8.2. За узгодженням з науковими підприємствами, установами, організаціями - продовжувати на термін до 15 діб тривалість промислу, передбачену пунктами 13 і 14, і до 30 діб - згідно з пунктом 14.3.2 цих Правил. Строки промислу поширюються на перше й останнє числа періоду включно.
8.3. Визначати за узгодженими з науковими рибогосподарськими підприємствами, установами, організаціями межі нерестових ділянок, зимувальних ям і організовувати їх охорону в період нересту, зимівлі риб, інших водних живих ресурсів.
8.4. Відповідно до обгрунтувань наукових установ, організацій, інших компетентних юридичних осіб (в тому числі державних органів рибоохорони) - дозволяти в період заборони лов рослиноїдних риб та інших водних живих ресурсів, випущених у рибогосподарські водні об'єкти.
8.5. У разі виникнення ситуацій, загрозливих для існування водних живих ресурсів (задуха, отруєння, обезводнення, масові паразитарні та інші епізоотії тощо), - дозволяти їх вилов у відповідних водних об'єктах або їхніх ділянках, включаючи заборонені зони (за винятком територій та об'єктів природно-заповідного фонду), всіма засобами та знаряддями лову і в будь-який період року.
8.6. Залучати виробничі підрозділи користувачів (судна, дільниці, ланки, бригади) для здійснення контрольного лову в районах, що закриваються для промислу внаслідок підвищених приловів водних організмів непромислового розміру або при перевищенні прилову водних живих ресурсів, інших видів при спеціалізованому промислі.
8.7. Здійснювати перевірку готовності у користувачів потрібних для використання виділених квот знарядь, засобів лову, плавзасобів за кількістю і видами, приймальних пунктів, приймальних суден, ікряних наметів, відповідних облікових документів тощо.
Відповідно до обсягів виділених квот - видавати їм дозволи, промислові квитки, талони та реєструвати журнали обліку вилучених водних живих ресурсів.
Якщо користувачі належним чином не підготувались до проведення промислу, то державні органи рибоохорони можуть відмовити їм у видачі зазначених документів.
Вимагати надання звіту про використання дозволу.
8.8. При видачі або обміні промислових квитків - перевіряти знання Правил рибальства, інших нормативних документів рибалками, які відповідають за вилучення водних живих ресурсів у виробничих підрозділах користувачів, і в разі виявлення незадовільних знань зазначених документів - відмовляти їм у видачі промислових квитків.
8.9. Визначати користувачам промислові ділянки та райони спільного рибальства для здійснення промислу.
8.10. Дозволяти і здійснювати контроль за проведенням користувачами меліоративних, науково-промислових ловів, робіт з рибництва, відтворення, рятування молоді водних живих ресурсів, рибоводно-меліоративних робіт, що проводяться користувачами на промислових ділянках.
Затверджувати склад комісії з контролю за випуском водних живих ресурсів.
8.11. Перевіряти на суднах, у ланках, дільницях, бригадах, берегових приймальних пунктах, приймальних суднах тощо документи на право вилучення, транспортування, приймання, переробки і реалізації водних живих ресурсів, інші документи; проводити догляд суден і автотранспорту, виробничих приміщень.
Здійснювати перевірку знарядь лову, контролювати їхню чисельність, перевіряти відповідність вимогам цих Правил засобів лову, що застосовуються, а також схеми розстановки стаціонарних і режим роботи активних знарядь лову.
8.12. Дозволяти науковим установам, підприємствам, організаціям, іншим компетентним юридичним особам (в тому числі державним органам рибоохорони) спеціальне використання водних живих ресурсів для науково-дослідних цілей, проведення меліоративних, науково-промислових, контрольних ловів, робіт з рибництва, відтворення (переселення, акліматизація за наявності дозволу Мінекобезпеки), в тому числі в заборонених для промислу районах, в будь-який час і тими засобами та знаряддями лову, що передбачені програмами досліджень, планами інших вищезгаданих робіт.
8.13. Безперешкодно перевіряти підприємства, установи, організації, українські та іноземні судна, інші плавучі засоби, що здійснюють добування і переробку риби, інших водних живих ресурсів у зоні юрисдикції України, гідротехнічні споруди (крім забороненої зони та контрольованої зони гідроелектротехнічних споруд, на яких установлений особливий режим охорони), а також території природно-заповідного фонду України з метою здійснення контролю за дотриманням законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів.
8.14. Призупиняти та поновлювати дії дозволів, промислових квитків, талонів шляхом їх вилучення у разі порушення користувачем вимог цих Правил, законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів.
Скасовувати дозволи, промислові квитки, талони шляхом їх вилучення у разі неодноразового (два) порушення користувачем вимог цих Правил, законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів.
8.15. Вилучати і здавати в установленому порядку улови, добуті з порушеннями цих Правил, знаряддя їх добування, плавучі та транспортні засоби, обладнання і предмети, що були знаряддями правопорушення. Вилучений в користувача улов включається в рахунок виділеної йому квоти.
8.16. Складати акти перевірок і протоколи про порушення правил рибальства, інших норм і правил у галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, розглядати справи про порушення та приймати за ними відповідні рішення згідно з законодавством.
8.17. Подавати позови про відшкодування збитків і втрат, завданих рибному господарству внаслідок порушення законодавства про охорону, використання і відтворення водних живих ресурсів.
8.18. Доставляти осіб, що порушують законодавство з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, до місцевих органів виконавчої влади, органів внутрішніх справ.
8.19. Давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення порушень в охороні, використанні і відтворенні водних живих ресурсів.
8.20. Викликати громадян і посадових осіб для надання усних або письмових пояснень у зв'язку з порушенням ними законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів.
8.21. Використовувати фотографування, звукозапис, відеозйомку тощо як допоміжні засоби для попередження і розкриття порушень законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів.
8.22. Перевіряти в осіб, відповідальних за лов у виробничих підрозділах користувача, знання Правил рибальства при видачі та обміні промислових квитків.
У разі виявлення незадовільних знань цих Правил державні органи рибоохорони можуть відмовляти їм у видачі промислового квитка.
 
8.23. Інспектори державних органів рибоохорони відповідно до законодавства мають право:
8.23.1. На отримання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту, а також право на носіння форменого одягу зі знаками розрізнення, встановленими Держкомрибгоспом.
8.23.2. Одержувати безкоштовно від міністерств та інших центральних органів державної влади, підприємств, установ та організацій, громадян, іноземних фізичних і юридичних осіб статистичні, інші довідкові та інформаційні матеріали, пояснення, потрібні для визначення стану охорони, відтворення і використання природних ресурсів, а також повідомлення про аварійні забруднення довкілля.
8.23.3. Користуватись безоплатно при виконанні службових обов'язків попутним водним і сухопутним транспортом та засобами зв'язку, що належать користувачам водних живих ресурсів усіх форм власності.
 
9. Забороняється:
9.1. Скидати в рибогосподарські водні об'єкти і їхню водоохоронну зону неочищені й незнешкоджені стічні води промислових, комунальних, сільськогосподарських, інших підприємств, а також води після миття транспорту, виробничі, побутові та інші види відходів.
9.2. Скидати грунт, вибраний при проведенні днопоглиблювальних, дноочисних та інших робіт, а також пульпу, що створюється за межами відведених і позначених місць та не в установлені терміни.
9.3. Здійснювати в рибогосподарських водних об'єктах вимочування льону, конопель, миття автотранспорту, винної тари, тари з-під ядохімікатів та інших речовин, що негативно впливають на гідрохімічний режим водних об'єктів.
9.4. Здійснювати заготівлю лісу на берегах рік та їхніх притоків, що є місцями нересту цінних видів риб, інших водних живих ресурсів на відстані менше ніж 1 км від берега, а в районі розміщення рибоводних заводів і господарств із розведення риб, інших водних організмів - на відстані менше ніж 3 км.
9.5. Вилучення заборонених, незаконно встановлених знарядь лову та незаконно вилучених водних живих ресурсів без відповідного запису в судновому журналі і без оповіщення державних органів рибоохорони.
9.6. Знаходитися промисловим, транспортним та іншим суднам у межах заборонених для промислу місцях, за винятком транзитного проходу і проходу фарватером, зупинок біля поселень, для встановлення бакенів і у випадках надзвичайної потреби (шторм, туман, аварія і т.п.).
9.7. Всюди продаж і скупка водних живих ресурсів (об'єктів промислу) та продукції із них без наявності у продавця документів, що підтверджують законність їх вилучення або придбання.
 
9.8. У прибережних захисних смугах забороняється:
9.8.1. Застосування авіаопилення і авіаоприскування при обробці сільськогосподарських, лісних та інших масивів.
9.8.2. Використання для будь-яких цілей препаратів ДДТ, гексахлорану та інших речовин, гранично допустима концентрація яких для води рибогосподарських водних об'єктів нормується як "відсутність".
9.8.3. Застосування пестицидів із незатвердженими ГДК для води рибогосподарських водних об'єктів.
9.8.4. Будівництво складів для схову пестицидів і мінеральних добрив, влаштування злітно-посадочних майданчиків для авіахімічних робіт, ванн для купання худоби, майданчиків для заправки наземної апаратури ядохімікатами.
9.8.5. Будівництво тваринницьких ферм і комплексів, розміщення шлаконакопичувачів, сховищ, відстійників, промислових відходів та інших гідротехнічних споруд, що можуть створювати негативний вплив на прибережні води морів, рік, озер і т.п.
 
9.9. Користувачам водних живих ресурсів забороняється:
9.9.1. Здійснення промислу виробничими підрозділами користувача (ланки, дільниці, бригади тощо) на суднах, що не призначені для здійснення промислу, та (або) без наявності у рибалок, відповідальних за вилучення, промислових квитків, талонів, журналів обліку вилучених водних живих ресурсів (промислових журналів), а в інших рибалок, які здійснюють вилучення водних живих ресурсів у зазначених підрозділах користувача, посвідчень рибалок.
9.9.2. Зберігати об'єкти промислу, невраховані чи заборонені до вилову, частини їхнього тіла, а також приймати (здавати) виловлені об'єкти одного виду під іншою назвою або без видової назви.
9.9.3. Вести неточно облік та подавати неточні звітні облікові дані про райони та об'єкти промислу, обсяги вилучення водних живих ресурсів та заготівлю ікри.
9.9.4. Зберігати на судні, бригадному стані тощо або у водоохоронній зоні неопломбовані державними органами рибоохорони знаряддя лову, застосування яких у даному районі і в даний період заборонено.
9.9.5. Використовувати ставні знаряддя лову, не позначаючи їх розташування за допомогою буїв чи розпізнавальних знаків.
9.9.6. Використовувати знаряддя лову із водних об'єктів, в яких виявлені осередки паразитарних та інфекційних захворювань риб, в інших водних об'єктах без попередньої дезінфекції цих знарядь.
9.9.7. Перебувати на водному об'єкті або у водоохоронній зоні зі знаряддями лову, застосування яких заборонено цими Правилами, а також із вибуховими та отруйними речовинами, за винятком випадків (проведення на водних об'єктах робіт, пов'язаних із застосуванням цих речовин, а також при транзитному проходженні), узгоджених з державними органами рибоохорони.
9.9.8. Викидати за борт улов (у тому числі дозволених до вилову об'єктів промислу) або його частину. У таких випадках користувач зобов'язаний відшкодувати завдані збитки.
9.9.9. Вилов риби, інших водних живих ресурсів на зимувальних ямах.
 
9.10. Без погодження з державними органами рибоохорони забороняється:
9.10.1. Будь-яка діяльність, що може негативно вплинути на стан водних живих ресурсів, без виконання обов'язкових заходів для попередження та зменшення можливого впливу.
9.10.2. Проводити в рибогосподарських водних об'єктах без обгрунтування наукових установ, підприємств, організацій та дозволу Мінекобезпеки акліматизацію та переселення водних організмів.
9.10.3. Здійснювати обваловування та відбудову зруйнованих валів на заплавних ділянках, що є місцями нересту, міграцій риб та інших водних живих ресурсів.
9.10.4. Створювати завали та перегороджувати ріки, протоки, канали, руйнувати вали та береги, проводити будівництво ставів і каналів, випускати з лиманів і озер воду, проводити відторгнення морських заток, відділення морських акваторій дамбами.
9.10.5. Здійснювати забір води з рибогосподарських водних об'єктів для потреб промисловості, сільського, комунального та особистого господарства. Експлуатувати водозабірні споруди без ефективних рибозахисних пристроїв.
9.10.6. Здійснювати видобуток гравію та піщано-ракушкової суміші в рибогосподарських водних об'єктах та в прибережних захисних зонах.
9.10.7. Здійснювати в рибогосподарських водних об'єктах днопоглиблювальні, вибухові, бурові, сейсмологічні та геологорозвідувальні роботи, за винятком проведення невідкладних днопоглиблювальних робіт для підтримки судноплавства на обмілілих ділянках річок.
Для проведення вибухових робіт у зазначених випадках потрібно негайно сповістити в державні органи рибоохорони.
9.10.8. Здійснювати заготівлю очерету, рогозу та інших водних рослин у рибогосподарських водних об'єктах і на їхніх берегах.
9.10.9. Здійснювати встановлення штучних рифів.
9.10.10. Проводити на рибогосподарських водних об'єктах і їхніх ділянках роботи з розведення та вирощування водних живих ресурсів.
 
Місця, строки, знаряддя та засоби лову
 
10. Забороняється промисел протягом всього року:
10.1. У Чорному морі:
В передгирловому просторі р. Дунай (від Старостамбульського гирла до Білгородського каналу включно і на 10 км у глиб моря) на ділянках шириною по 1 км в обидва боки від кожного рукава й гирла, рахуючи від середини фарватера і на 5 км в глиб моря.
 
10.2. У р.Дніпро:
10.2.1. Протягом 10 км униз по річці від греблі Каховської ГЕС.
10.2.2. На Львовській ямі (на 100 м вгору і на 700 м вниз річкою від пристані с.Львово).
10.2.3. На ділянці нижче лінії, що йде від Верхньокасперовського маяка через усі гирла на щоглу Червоної Хати й далі на вершину заплави Глаголь, на південь до виходу протоки Джигирка, включаючи Щукову Забич, і далі на материковий берег, і в Дніпровському лимані перед гирлом р. Дніпро по лінії, що йде від гирла балки, розміщеної біля східного кінця с.Широка Балка, через лиман у точці в 4,5 км до заходу від рибоприймального пункту в с.Рибальче, а також на Станіславській ямі (навпроти с.Станіслав).
 
10.3. У р.Південний Буг:
10.3.1. На ділянці від греблі Олександрівської ГЕС протягом 4 км вниз по річці.
10.3.2. На ділянці в межах м.Первомайська від впадіння р.Кодима вниз рікою до міської межі.
10.3.3. У притоці р.Синюха на ділянці від Первомайського заводу будматеріалів до впадіння в р.Південний Буг.
 
10.4. У верхів'ї лиману Сасик:
10.4.1. Від лінії, що з'єднує південні межі сіл Борисівка й Трапівка до гирл рік Когільник і Сарата та в поймах цих рік до автошляхових мостів на трасі Татарбунари - Жовтий Яр.
 
10.5. У Дністровському лимані:
10.5.1. Перед гирлами рік Дністер і Турунчук - на відстані 2 км праворуч і ліворуч від гирл та на 2 км в глиб лиману, а також на 2 км в глиб цих річок.
10.5.2. На ділянці від гирла р. Турунчук уздовж західного берега до м.Білгород-Дністровський - на відстані 1 км в глиб лиману.
10.5.3. Перед гирлом, що з'єднує Дністровський лиман з морем на відстані 1 км в обидва боки від гирла, на 2 км в глиб моря і на 1 км всередину приморської частини Дністровського лиману, від Кароліно-Бугазької коси.
10.5.4. У Гарагольській затоці.
 
10.6. У Хаджибейському лимані:
У верхів'ї від лінії, що з'єднує північну межу с.Щорсове й південну межу с.Жовте до гирла р. Малий Куяльник та в поймі цієї ріки до південної межі с.Білка.
 
10.7. У протоці Джигірка:
На всьому протязі.
 
10.8. У Чорному морі тралами в районах, обмежених:
10.8.1. Меридіанами 35 град.05 мін.сх.д. і 35 град. 50,5 мін.сх.д., береговою межею та лінією, яка проходить на віддалі 12 миль від берега.
10.8.2. Береговою межею та лінією, яка проходить через південну межу мису Євпаторійський, точки 45 град.09 мін.півн.ш. 33 град.16 мін.сх.д. і 45 град.00 мін.півн.ш. 33 град.04 мін.сх.д., далі йде на віддалі 12 миль від берега до перетину з лінією, що з'єднує мис Тарханкут і Дністровсько-Царгородський маяк, і далі до мису Тарханкут.
10.8.3. З півдня лінією, що з'єднує мис Тарханкут із Дністровсько-Царгородським маяком.
10.8.4. Зі сходу меридіаном 30 град.00 мін.сх.д., із заходу - береговою смугою та з півдня державним кордоном.
 
10.9. В озерах:
10.9.1. Ялпуг - у верхів'ї від автошляхового мосту Болград - Рені вниз до лінії, що з'єднує північний край села Тополине й протилежний берег на 5 кілометрів у південному напрямку від села Виноградівка.
10.9.2. Кагул - від риборозплідника рибколгоспу ім.Шмідта на 2 км вздовж берега в бік м.Рені та на 500 метрів в глиб озера, включаючи протоку Руська.
10.9.3. Кугурлуй - у межах від каналу Тобочел Ренійського району, включаючи райони плавнів Каприці, Голобова Скеля, Шурой, канал "Георгій Запша" до виходу в озеро Кугурлуй і в глиб водойми на 200 метрів.
 
11. Забороняється ведення промислу в такі строки:
 
11.1. У річках:
11.1.1. Дніпро - від гирла до забороненого простору Каховської ГЕС, а також у придатковій системі - з 10 квітня по 15 червня.
Заборона не поширюється на лов оселедця на ділянці від верхнього кордону Нижньодніпровського забороненого простору до нижнього кордону забороненого простору у с.Львово.
11.1.2. Інгулець - від гирла до с.Велика Олександрівка - з 10 квітня по 15 червня.
11.1.3. Південний Буг - від Варваровського моста вгору рікою до забороненого простору Олександрівської ГЕС - з 5 квітня по 5 червня і від забороненого простору Олександрівської ГЕС до с.Голоскове - з 5 квітня по 20 червня.
Заборона не поширюється на вилов пузанка.
11.1.4. Інгул - на всьому протязі з придатковою системою - з 1 квітня по 30 червня;
11.1.5. Дністер з рукавом Турунчук - з 15 квітня по 5 червня, в заплавних озерах - з 15 квітня по 15 червня.
Заборона не поширюється на лов оселедців.
11.1.6. Дунай, його протоках, гирлах і єриках - з 1 по 30 травня, у придунайських озерах, лимані Сасик і Стенсівсько-Жебріянських плавнях - з 15 квітня по 15 червня.
Заборона не поширюється на лов сітками в річці осетрових і оселедця.
 
11.2. У лиманах:
11.2.1. Дніпровському (західним кордоном є лінія коса Очаківська - коса Кінбурнська), Бузькому й Березанському - на всій акваторії з 5 квітня по 5 червня.
Заборона не поширюється на вилов оселедців і пузанка.
11.2.2. Дніпровському - на відстані 1,5 км від берега в глиб лиману на ділянці від нижньої межі Дніпровського забороненого простору до Покровсько-Хуторського лабазу, включаючи всю придаткову озерну систему - з 6 по 15 червня.
11.2.3. Хаджибейському - з 15 квітня по 15 червня.
11.2.4. Сухому - з 1 травня по 15 червня.
11.2.5. Дністровському з плавнями, що прилягають до нього, - з 15 квітня до 31 липня.
Заборона не поширюється на лов оселедців.
11.2.6. Кучурганському - з 15 квітня по 15 червня.
 
11.3. У гирлах озер і лиманів:
Що з'єднуються з Чорним морем і перед гирлами з боку моря та лиманів - на відстані 500 м праворуч і ліворуч від гирла та на 500 м в глиб моря, озера чи лиману - з 1 квітня по 31 серпня.
11.4. У полойних системах і займищах усіх річок від скресання криги до спаду весняної повені.
11.5. В усіх інших, не перерахованих у статтях 10 і 11 цих Правил внутрішніх водних об'єктах Миколаївської, Херсонської, Одеської областей, - з 1 квітня по 30 червня, Автономної Республіки Крим - з 1 квітня по 31 травня.
 
12. У період масового нересту забороняється лов:
12.1. Азово-чорноморських кефалей - з 20 серпня по 10 вересня.
12.2. Камбали-калкана - з 1 по 30 травня.
Державним органам рибоохорони надається право за узгодженням з науковими рибогосподарськими установами, підприємствами, організаціями щороку визначати початок масового нересту камбали-калкана при появі 50 % і більше самок, що нерестяться чи вже віднерестилися.
На період масового нересту вводиться тимчасова заборона на лов риби в терводах тралами, наживними гачками, катрановими й камбальними сітками, за винятком лову шпрота і мерланга в районах с.Морське - м.Алушта, мис Аю-Даг - мис Сарич, о.Зміїний.
12.3. Камбали-глоси - з 15 лютого по 30 квітня.
12.4. Бичка - з 1 травня по 15 червня.
12.5. Осетра і севрюги в р. Дунай - з 16 березня по 15 квітня.
 
13. Дозволяється неспеціалізований промисел у зазначених нижче районах за винятком заборонених ділянок:
13.1. Ставними неводами та донними пастками:
У Чорному морі за винятком передгирлового простору р. Дунай та Каркінітській затоці, західним кордоном якої є лінія мис Тарханкут - основа Тендровської коси, - протягом всього року.
 
13.2. Ставними неводами:
13.2.1. У Каркінітській затоці - з 1 січня до 10 липня і з 1 вересня до 31 грудня.
На період масового нерестового ходу осетрових біля узбережжя п-ва Крим у березні - квітні може вводитися заборона на неспеціалізований промисел ставними неводами в Каркінітській затоці. Строки і тривалість заборони встановлюють державні органи рибоохорони за узгодженням з ПівденНІРО.
13.2.2. У лиманах всюди - протягом всього року за винятком заборонених періодів.
 
13.3. Ятерами:
У річках, лиманах і внутрішніх водних об'єктах - протягом всього року за винятком заборонених періодів.
 
13.4. Закидними неводами й волокушами:
13.4.1. У Чорному морі за винятком передгирлового простору р. Дунай - протягом всього року.
13.4.2. У Каркінітській затоці і внутрішніх водних об'єктах скрізь - протягом всього року за винятком заборонених періодів.
13.4.3. У Дністровському лимані на північ від лінії, яка з'єднує с.Південне і гирло р.Дністер - з 1 січня до 31 березня і з 1 жовтня до 31 грудня. Кількість неводів визначається органами рибоохорони за погодженням з науковими організаціями, установами.
У Дніпровському й Бузькому лиманах вилов здійснюється тільки на постійних тонях у районах острова Янушев, с.Станіслав, с.Олександрівка, Аджигольської і Волоської кіс.
 
13.5. Сітками:
У річках, лиманах і внутрішніх водних об'єктах з їхніми придатковими системами - протягом всього року за винятком заборонених періодів.
13.6. Турбуками, трандадами й лапташами:
У р. Дунай - протягом всього року за винятком забороненого періоду.
Кількість турбуків, трандад і лапташів визначається органами рибоохорони за погодженням з науковими установами, підприємствами, організаціями.
 
13.7. З використанням гард:
13.7.1. У каналах, що з'єднують р.Дунай з озерами, за дозволом державних органів рибоохорони.
13.7.2. У Чорноморських лиманах скрізь - протягом всього року за винятком заборонених періодів.
 
14. Дозволяється спеціалізований промисел у зазначених нижче районах за винятком їхніх заборонених ділянок:
14.1. Ставними неводами і підйомними заводами:
14.1.1. Азово-чорноморських кефалей протягом року в Чорному морі за винятком передгирлового простору р.Дунай і періоду нерестової заборони - з 1 червня по 31 грудня.
14.1.2. Піленгаса в Чорному морі за винятком Каркінітської затоки - протягом всього року.
14.1.3. Піленгаса в Каркінітській затоці - з 1 березня по 10 липня і з 1 вересня по 30 листопада, а підйомними заводами - з 1 березня по 30 листопада.
 
14.2. Ятерами, волокушами, сітками, підйомними пастками:
14.2.1. Бичка в Чорному морі, затоках і причорноморських лиманах - з 1 січня по 30 квітня та з 16 червня по 31 грудня.
14.2.2. Бичка в Дніпровському та Бузькому лиманах з 1 січня по 30 квітня та з 15 серпня по 31 грудня.
 
14.3. Кошільними й кільцевими неводами:
14.3.1. Піленгаса, чорноморської хамси, ставриди, скумбрії, луфаря і пеламіди в Чорному морі за винятком Каркінітської затоки - протягом всього року.
14.3.2. Азовської хамси в Чорному морі на схід від меридіана, який проходить через мис Херсонес, - з 1 жовтня по 31 січня.
Закінчення терміну лову може змінюватися державними органами рибоохорони за узгодженням з ПівденНІРО на 30 діб в той чи інший бік.
При утворенні промислових концентрацій хамси біля узбережжя п-ва Крим ідентифікація її як азовської або чорноморської встановлюється відповідним висновком ПівденНІРО.
14.3.3. Азово-чорноморських кефалей в Чорному морі за винятком Каркінітської затоки - з 1 червня по 31 грудня та в період нерестової заборони.
 
14.4. Закидними неводами й волокушами:
14.4.1. Азово-чорноморських кефалей в Чорному морі за винятком передгирлового простору р.Дунай - з 1 червня по 31 грудня за винятком періоду нерестової заборони.
14.4.2. Азово-чорноморських кефалей в Чорноморських лиманах, крім Дністровського, Дніпровського та Бузького - протягом року.
14.4.3. Пузанка в р.Південний Буг - з 1 травня до кінця весняної заборони.
14.4.4. Чорноморської хамси, тюльки й атерини в Чорному морі та лиманах - протягом всього року.
14.4.5. Барабулі в Чорному морі за винятком передгирлового простору р. Дунай - протягом всього року.
14.4.6. Тюльки в р.Дунай з її придатковою системою - з 1 листопада до 1 березня.
14.4.7. Оселедців під час заборони в р.Дніпро на ділянці від верхнього кордону забороненого простору до забороненого простору Львовська яма по основному руслу, за винятком 10 днів у період масового ходу. Конкретний строк заборони встановлюється державними органами рибоохорони за узгодженням з науковими організаціями, підприємствами, установами.
 
14.5. Бурилами:
14.5.1. Тюльки в Дніпровському й Бузькому лиманах - з 1 жовтня до початку весняного забороненого періоду.
14.5.2. Бичка в Дніпровському, Бузькому і Березанському лиманах - з 16 серпня по 1 листопада.
 
14.6. Різноглибинними тралами, включаючи близнюкові:
Шпрота й мерланга в Чорному морі - протягом всього року.
Допускається проведення промислу при прилові катрана до 200 кг за траління, а при великих розмірах прилову він не повинен перевищувати 50 % від загального вилову.
З 1 листопада по 31 березня лов дозволяється суднам водотоннажністю не більше 1200 т. Обсяг допустимого прилову хамси при цьому не регламентується.
Лов різноглибинним тралом повинен проводитися без дотику з поверхнею дна моря траловими дошками. Судна, які проводять лов різноглибинним тралом, повинні бути обладнані приладами контролю параметрів трала.
Траління, де спостерігаються в уловах донні організми (ракоподібні, молюски і донні матеріали), визначаються, як донні траління.
 
14.7. Сітками:
14.7.1. Камбали-калкана в Чорному морі - з 1 лютого по 31 жовтня за винятком періоду нерестової заборони.
14.7.2. Глоси в Чорному морі за винятком Каркінітської затоки і в лиманах - з 1 травня до 15 лютого.
14.7.3. Катрана й скатів у Чорному морі на південь від лінії, що з'єднує мис Тарханкут з Дністровсько-Царгородським маяком, і на схід від меридіана 30 град.00 мін.сх.д. - протягом всього року.
14.7.4. Піленгаса в Чорному морі за винятком Каркінітської затоки - протягом всього року і всюди в лиманах - протягом усього року.
14.7.5. Оселедця в Чорному морі за винятком Каркінітської затоки і передгирлового простору р.Дунай - з 1 жовтня по 30 квітня.
14.7.6. Оселедця в р.Дунай - з 1 березня по 15 липня за винятком п'ятиденної заборони від Чорного моря до Сулинського гирла і двадцятиденної заборони від Сулинського гирла вгору річкою в межах Одеської області, на період масового нерестового ходу.
14.7.7. Оселедця в р.Дністер - з 1 квітня по 5 червня (за винятком термінів заборони, що визначаються державними органами рибоохорони за погодженням з науковими установами, організаціями на період масового нерестового ходу).
14.7.8. Оселедця в Дністровському лимані - з 1 квітня по 31 липня (за винятком п'ятиденної заборони на період масового нерестового ходу).
14.7.9. Оселедця в р.Дніпро від верхньої межі забороненої зони до тоні Золота за винятком десятиденної заборони в період масового нерестового ходу.
14.7.10. Пузанка в Дніпровському й Бузькому лиманах і р.Південний Буг - з 1 травня до кінця весняної заборони.
14.7.11. Чехоні, рибця в річках, лиманах і внутрішніх водних об'єктах скрізь - протягом всього року (за винятком заборонених періодів).
14.7.12. Осетра й севрюги в р.Дунай - з 1 січня по 15 березня і з 16 квітня по 31 грудня.
 
14.8. Конусними сітками:
Ставриди вздовж узбережжя п-ва Крим від мису Меганом до мису Лукул - з 1 листопада до 30 квітня.
Величина допустимого прилову катрана при цьому не регламентується.
14.9. Підйомними пастками:
Бичка в Чорному морі - протягом усього року за винятком забороненого періоду.
14.10. Накидними сітками (наметами):
Ставриди й піленгаса в Чорному морі за винятком передгирлового простору р. Дунай - протягом всього року.
14.11. Наживними гаками (ярусами):
Катрана й скатів у Чорному морі на південь від лінії, що з'єднує мис Тарханкут з Дністровсько-Царгородським маяком, і на схід від меридіана 30 град.00 мін.сх.д. - протягом всього року.
14.12. Скребачками, сачками, щипцями, збирання руками:
Мідії і рапани в Чорному морі - протягом всього року.
 
14.13. Драгою Хижняка:
14.13.1. Мідії і рапани в Чорному морі (за винятком Каркінітської затоки) - з 1 серпня по 31 травня.
14.13.2. Мідії в Каркінітській затоці на ділянці, обмеженій координатами:
1) 45 град.36 мін.півн.ш. 32 град.45 мін.сх.д.;
2) 45 град.38,5 мін.півн.ш. 32 град.45 мін.сх.д.;
3) 45 град.43 мін.півн.ш. 32 град.50 мін.сх.д.;
4) 45 град.40 мін.півн.ш. 32 град.53 мін.сх.д. - з 1 жовтня по 31 травня.
 
14.14. Ятерами й раколовками:
Рака в річках Дунай, Дністер з їхніми придатковими системами озер і водосховищ, включаючи Дністровський лиман, в інших внутрішніх водних об'єктах - протягом всього року, за винятком періодів линяння, спаровування й виношування ікри, які щороку визначаються державними органами рибоохорони за узгодженням з науковими рибогосподарськими підприємствами, установами, організаціями.
 
14.15. Волокушами та ручними сачками:
14.15.1. Креветки в Чорному морі і внутрішніх водних об'єктах Автономної Республіки Крим - з 1 вересня по 31 травня.
14.15.2. Амфіпод у Чорному морі й лиманах - з 1 травня по 31 жовтня.
 
14.16. Сачками личинок хірономід і планктонних ракоподібних у лиманах і внутрішніх водних об'єктах - протягом всього року.
14.17. Яйця артемій шляхом їх збирання в Куяльницькому, Дофіновському лиманах і внутрішніх водних об'єктах Автономної Республіки Крим - з 1 жовтня по 31 березня.
14.18. Тралом Кітрана філофори в Чорному морі (за винятком Каркінітської затоки) - протягом всього року.
14.19. Серпами та косарками зостери і цистозіри в Чорному морі - з 1 червня по 31 жовтня.
14.20. Зостери і цистозіри шляхом збирання їхніх штормових викидів - протягом всього року.
 
15. При спеціалізованому промислі допускається проведення лову при прилові інших об'єктів менше як 50% від маси вилову, за винятком випадків, зазначених в пункті 14.
Допускається прилов калкана і осетрових (при наявності у користувача квоти) промислових розмірів, у тралових уловах шпрота в кількості відповідно до 4 екз. та 2 екз. на 1 т улову, а осетрових (при наявності у користувача квоти) на наживні гачки в кількості 2 екз. на 1 т улову.
При перевищенні допустимого прилову повідомляються державні органи рибоохорони, улов може бути зарахований (за винятком заборонених до вилову водних живих ресурсів), після чого для нестаціонарних знарядь має бути змінено місце вилову не менше ніж на:
2 милі - для тралів;
1 милю - для кошільних і кільцевих неводів, волокуш, бурів, сіток, ярусів, драг;
0,5 милі - для накидних сіток (або змінена глибина лову не менше ніж на 20 м).
У разі підвищеного прилову одних об'єктів при спеціалізованому промислі інших державні органи рибоохорони за узгодженням з науковими організаціями приймають рішення про заборону промислу або заміну в даному районі знарядь лову іншими, з більшим вічком.
Термін закінчення заборони визначають відповідно до цих Правил за результатами роботи контрольних знарядь лову, за винятком обмежень, що накладаються цією статтею.
При лові тралами, кошільними й кільцевими неводами, накидними сітками, волокушами, драгами й бурилами заборона промислу в даному районі встановлюється у разі підвищеного прилову інших об'єктів промислу, що визначається як середньозважений із не менше ніж 5 закидань (тралінь), а при лові закидними неводами, сітками, ярусами, ставними неводами, донними пастками і ятерами - як середньозважений із добового улову не менше ніж 4 знаряддями (за наявності менше 4 знарядь - як середньозважений улов із 4 закидань).
 
16. Забороняється:
16.1. Усякий вид та засіб промислу, не передбачений пунктами 13 і 14 цих Правил.
16.2. Добування занесених у Червону книгу України тварин і рослин, крім плідників, які відбираються для потреб рибництва (прилов видів, які занесені до Червоної книги України, випускаються у рибогосподарські водні об'єкти в живому вигляді, а заснула риба, інші водні живі ресурси оприбутковуються).
16.3. Займати знаряддями лову та іншими спорудами для вилову водних живих ресурсів понад 2/3 ширини русла ріки, струмка чи протоки, а також закидання неводів з протилежних берегів "у замок".
16.4. Установлювати ставні знаряддя лову в шаховому порядку.
16.5. Виконувати траління різноглибинним тралом без використання приладів контролю горизонтального ходу трала, а також із доторканням розпірних дошок до грунту.
16.6. Вилов рибця на греблях у нижньому Дніпрі.
16.7. Використання суден для лову закидними неводами й волокушами в р.Дунай.
 
16.8. Застосування:
16.8.1. Неводів та волокуш з приводами понад 1/2 довжини відповідного крила.
16.8.2. Ставних порядків у лиманах довжиною понад 600 м і на відстані ближче 500 м один від одного, за винятком вилову піленгаса, коли відстань між сітками не обмежується.
16.8.3. У р.Дунай з її придатковою системою та передгирловим простором лав ятерів і порядків сіток довжиною понад 150 м з відстанню між лавами ятерів менше 200 м, а між порядками сіток - менше 500 м один від одного.
16.8.4. Поріжі в сітках при спеціалізованому промислі оселедців (крім р. Дунай з її придатковою системою і передгирловим простором), калкана, катрана і скатів.
16.8.5. Лійок з кільцями в ставних неводах з розміром вічка менше як 20 мм.
16.8.6. Сіток у Дніпровському і Бузькому лиманах у світлий час доби від закінчення весняної заборони до 15 вересня.
Державним органам рибоохорони надається право дозволяти в окремих випадках залишати на промислі сітки у вихідні й передсвяткові дні у світлий час доби.
16.8.7. Бурил у Дніпровському і Бузькому лиманах у темний час доби.
16.8.8. Будь-яких засобів і пристроїв, що зменшують розмір вічка нижче допустимого.
16.8.9. Ставних неводів, ятерів та сіток у гирлах та протоках.
16.8.10. Плавних сіток без нижньої підбори з ядром, що волочиться по дну.
16.8.11. Сіткових пасток при гардах.
 
16.9. При добуванні водних живих ресурсів застосовувати знаряддя лову з розміром вічка нижче розмірів, передбачених Правилами рибальства.
 
Заходи щодо охорони молоді водних живих ресурсів
 
17. Промисловий розмір
17.1. Промисловий розмір риби визначається у свіжому вигляді виміром від вершини рила (при закритому роті) до початку середніх променів хвостового плавника. Визначення частки риби непромислового розміру проводиться шляхом взяття проби з різних місць лову; визначення цієї частки візуально забороняється.
При вимірі риби в обробленому вигляді (солоному, сушеному, копченому і в'яленому) встановлена міра знижується на 4 %.
Промислова міра мідій визначається виміром по найбільшій довжині черепашки, рака прісноводного і креветки - по відстані від середини ока до кінця хвостової пластинки.
 
17.2. Значення промислового розміру для водних живих ресурсів:
17.2.1. У р.Дунай і її придаткових водних об'єктах, а також у її передгирловому просторі в Чорному морі (см):
Осетер 110 Лин 13 Бичок 9
Рибець 20 Оселедець 16 Чехоня 24
Севрюга 100 Сазан 30 В'язь 22
Карась 10 Пузанок 11 Сом 50
 
Мінімальний розмір ляща, судака в о. Сасик, р. Дунай та її придаткових водних об'єктах визначається органами рибоохорони за погодженням із науковими організаціями, установами.
 
17.2.2. В інших районах (см): Хамса азовська 6,5 Кефаль 20 Севрюга 100 Рибець 22 Карась срібний 15 Лин 20 Ставрида 10 Піленгас 38 Оселедець 17 Судак 38 Чехоня 24 Щука 32 Барабуля 8,5 Калкан 35 Пузанок 11 Лящ 30 Вусач 30 Форель озерна 32 Скумбрія 15 Глоса 15 Форель струмкова 19 Тараня 18 Підуст 25 Сом 60 Шпрот 6 Катран 85 Товстолобик 40 Сазан 32 Білизна 40 Білий амур 45 Мерланг 12 Осетер 110 Рак 10 Головень 28 В'язь 24 Мідія 5 Креветка 3,5 Бичок (окрім Дністровського й Тилігульського лиманів) 11 Бичок у Дністровському і Тилігульському лиманах 9
 
Мінімальний розмір піленгаса в причорноморських лиманах Одеської області визначається органами рибоохорони за погодженням з науковими організаціями, установами.
Мінімальні розміри чорноморських кефалей і терміни спеціалізованого лову в причорноморських лиманах Одеської області визначаються органами рибоохорони за погодженням з науковими організаціями, установами.
 
18. Максимально допустимий прилов особин непромислового розміру
 
18.1. Виловлена знаряддями лову риба та інші водні живі ресурси у випадку невідповідності їх встановленим цими Правилами нормам прилову особин непромислового розміру підлягають випуску у водний об'єкт в живому вигляді (заснула риба, інші водні живі ресурси оприбутковуються зі складанням акта та відповідним записом у промисловому журналі).
При перевищенні допустимого прилову особин непромислового розміру в уловах нестаціонарних знарядь у Чорному морі потрібно змінити місце лову не менше ніж на:
2 милі - для тралів;
1 милю - для кошільних і кільцевих неводів, волокуш, сіток, ярусів, драг;
0,5 милі - для конусних і накидних сіток, підйомних пасток або змінити глибину лову не менше ніж на 20 м.
18.2. При підвищеному прилові особин непромислового розміру в будь-якому районі державні органи рибоохорони за погодженням з науковими рибогосподарськими організаціями приймають рішення про заборону промислу або заміну в даному районі знарядь лову іншими, з більш крупним вічком.
Терміни закінчення заборони визначаються за результатами роботи контрольних знарядь лову.
При лові тралами, кошільними і кільцевими неводами, накидними сітками, волокушами, драгами й бурилами заборона промислу в даному районі встановлюється у випадку підвищеного прилову особин непромислового розміру, що визначається як середньовиважений не менше ніж з 5 закидань (тралінь); при лові закидними неводами, сітками, ярусами, ставними неводами, донними пастками і ятерами - як середньовиважений з добових уловів не менше ніж 4 знарядь на даній ділянці (за наявності менше 4 знарядь - як середньовиважений з їх уловів за 4 зрізання); при лові підйомними пастками - з 10 підйомів, конусними сітками - з 20 підйомів.
 
18.3. Дозволяється ведення промислу, коли прилов осетрових риб непромислового розміру не перевищує:
18.3.1. При проведенні лову знаряддями лову з розміром вічка 12 мм і більше, окрім сіток і тралів, - 4 екз. на 100 кг улову.
18.3.2. При проведенні лову знаряддями лову з розміром вічка менше 12 мм, окрім сіток і тралів, - 2 екз. на 100 кг улову.
18.3.3. При проведенні лову сітками - 2 екз. на 100 кг улову.
18.3.4. При проведенні лову тралами і ярусами - 2 екз. на 1 т улову.
 
18.4. Дозволяється ведення неспеціалізованого промислу, коли прилов особин непромислового розміру не перевищує:
18.4.1. Знаряддями лову з розміром вічка 20 мм і більше в морі - 20%, а в лиманах і внутрішніх водних об'єктах - 8% від кількості загального улову.
18.4.2. Знаряддями лову з розміром вічка менше 20 мм: азовської хамси, мерланга - 20%, бичка, барабулі, ставриди, шпрота - 8%, інших риб - 2% від маси загального улову.
 
18.5. Дозволяється ведення спеціалізованого промислу об'єктів, коли кількість їх особин непромислового розміру в улові за кількістю не перевищує:
бичка, ставриди, барабулі, азово-чорноморських кефалей і піленгаса - 20%;
катрана - 15%;
оселедця, пузанка і глоси - 8%;
калкана сітками - 5%, наживними гачками - 20%;
азовської хамси - 40%;
скумбрії, шпрота і мерланга - 30%;
мідій драгами - 25%;
креветки - 8%.
 
18.6. При добуванні:
мідій скребачками, сачками, щипцями і збиранні їх руками - прилов не допускається;
раків - прилов маломірного рака та ікряних самиць не дозволяється.
 
19. Мінімально допустимий розмір вічка (у мм):
 
Розмір вічка знарядь лову визначається шляхом виміру відстані між 11 вузлами і ділення на 10, при розмірі вічка менше 30 мм.
Розмір вічка знарядь лову визначається шляхом виміру відстані між 6 вузлами і ділення на 5, при розмірі вічка більше 30 мм.
19.1. При неспеціалізованому промислі:
19.1.1. У ставних неводах у Чорному морі:
У котлі - 6, дворі - 10, крилах - 14.
На ділянках від гирла Тилігульського лиману до м. Очаків у смузі шириною 1,5 км від берега і з морського боку Кинбурнської коси у смузі шириною 1,5 км від берега, обмеженій лінією, що проходить через точку з координатами 46 град. 20,2 мін. півд. ш. і 31 град. 33,2 мін. сх. д., і південним краєм Кинбурнської коси, допускається в дворі і крилах застосування вічка з мінімальним розміром 6 мм.
19.1.2. У донних пастках у сажалці - 10, відкрилках - 12, крилах - 14.
19.1.3. У ятерах в ріках Дунай, Дністер, Турунчук з їхніми придатковими системами озер і водосховищ:
бочці - 30, сажалці, замку й крилах - 40.
19.1.4. У закидних неводах і волокушах:
матні - 30, приводах - 36, крилах - 40.
19.1.5. У сітках:
- у р.Південний Буг з її придатковою системою, Дніпровському та Бузькому лиманах - 65;
- у р.Дунай - 40;
- в інших водних об'єктах - 60.
19.1.6. У лапташах і турбуках - 40, трандадах - 50.
 
19.2. При спеціалізованому промислі:
19.2.1. Ставними неводами і підйомними заводами:
азово-чорноморських кефалей - 20;
піленгаса: котел - 30, двір та крила - 40.
19.2.2. Кошільними та кільцевими неводами: хамси і ставриди - 6, скумбрії - 12, азово-чорноморських кефалей - 20, піленгаса, луфаря і пеламіди - 30.
19.2.3. Закидними неводами і волокушами: матня приводи крила азово-чорноморських кефалей 20 22 22 оселедця 26 28 30 пузанка 18 22 26 чорноморської хамси, тюльки і 6 6 6 атерини барабулі 10 10 10 бичка (повсюди, окрім р.Дунай з 18 20 22 її придатковою системою, Дністровського і Тилігульського лиманів) бичка в р.Дунай з її 16 18 20 придатковою системою, Дністровському і Тилігульському лиманах
 
19.2.4. Бурилами: матня приводи крила тюльки 5 6 6 бичка 18 20 22
 
19.2.5. Тралами: шпрота - 6, мерланга - 12.
З метою запобігання передчасному зношенню сіткоматеріалів дозволяється прикріпляти парусину, сіткове полотно, шкіру та інші матеріали до нижньої частини кутків тралів. Забороняється використовувати будь-які матеріали й пристрої, що можуть закрити вічко або зменшити його розмір у бокових і верхніх частинах кутків трала.
19.2.6. Сітками: калкана - 180; глоси - 50; катрана й скатів - 100; кефалі - 20; піленгаса - 45; оселедця - 28; пузанка - 22; чехоні, тарані й рибця у річках Дністер і Дунай з їхніми придатковими системами - 32, в інших водних об'єктах - 38 (але не більше 50); осетра й севрюги - 120; ляща й судака в Дніпровському і Бузькому лиманах - 80.
При промислі чехоні, тарані й рибця розмір вічка не повинен перевищувати 50 мм; глоси, оселедця й піленгаса - 70 мм; осетрових - 150 мм.
19.2.7. Конусними сітками: внутрішній конус (лійка) - 12, зовнішній конус - 14.
19.2.8. Накидними сітками (наметами): ставриди - 12, піленгаса - 30.
19.2.9. Ятерами бичка: в бочці - 18, садку, запорі і крилах.
19.2.10. Підйомними пастками - 18.
19.2.11. Ятерами і раколовками раків - 16.
19.2.12. Волокушами й ручними сачками: креветки - 6; амфіпод: у крилах - 3, у кутку - млиновий газ N 10.
 
20. Розміри гачків: ширина й висота піддіву - 26 мм з допустимим відхиленням в той чи інший бік - 2 мм.
 
21. Мінімальний допустимий зазор між прутами решітки (мм):
21.1. У дразі Хижняка - 35.
 
21.2. У гардах:
21.2.1. В р.Дунай з її придатковою системою - між вертикальними - 30, горизонтальними - 200.
21.2.2. В інших районах - 5.
 
Відповідальність за порушення цих Правил
 
22. Порядок притягнення порушників цих Правил до адміністративної, дисциплінарної, кримінальної та цивільно-правової відповідальності, а також відшкодування збитків, завданих рибному господарству, визначаються діючим законодавством.
Припинення права спеціального використання водних живих ресурсів не звільняє користувача від зобов'язань щодо компенсації збитків, завданих ним внаслідок порушення.
23. Вибірка з води знарядь лову, що використовувались з порушенням цих Правил, доставка затриманих знарядь лову, плавзасобів та уловів до місць зберігання на вимогу працівників державних органів рибоохорони проводиться порушником за його рахунок.