Постанова КМУ № 587-2006-п від 27.04.2006 Про затвердження Типового положення про мобілізаційний підрозділ органу державної влади, іншого державного органу

                                                          
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 27 квітня 2006 р. N 587
Київ
Про затвердження Типового положення
про мобілізаційний підрозділ органу державної
влади, іншого державного органу

Відповідно до статті 5 Закону України "Про мобілізаційну
підготовку та мобілізацію" ( 3543-12 ) Кабінет Міністрів
України п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Типове положення про мобілізаційний підрозділ
органу державної влади, іншого державного органу, що додається.
2. Установити, що:
в органі державної влади, у тому числі в урядовому органі
державного управління, який діє у складі центрального органу
виконавчої влади, а також в іншому державному органі (далі -
державний орган), мобілізаційний підрозділ утворюється, якщо орган
має мобілізаційне завдання (замовлення) або якщо цього вимагає
характер та обсяг мобілізаційної роботи. В іншому разі у
зазначених органах призначається окремий працівник з питань
мобілізаційної роботи;
функції, права і обов"язки мобілізаційного підрозділу
визначаються у положенні про мобілізаційний підрозділ, а
працівника з питань мобілізаційної роботи - у посадовій
інструкції, які затверджує керівник державного органу, відповідно
до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"
( 3543-12 ) з урахуванням функцій, прав та обов"язків
мобілізаційних підрозділів, передбачених у Типовому положенні,
затвердженому цією постановою.
3. Зобов"язати Раду міністрів Автономної Республіки Крим і
рекомендувати органам місцевого самоврядування, підприємствам,
установам та організаціям керуватися Типовим положенням про
мобілізаційний підрозділ органу державної влади, іншого державного
органу під час утворення власних мобілізаційних підрозділів
відповідно до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та
мобілізацію" ( 3543-12 ).
4. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету
Міністрів України від 20 вересня 1994 р. N 648-018 і від
30 грудня 1995 р. N 1075-018.

Прем"єр-міністр України Ю.ЄХАНУРОВ
Інд. 29

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 27 квітня 2006 р. N 587
ТИПОВЕ ПОЛОЖЕННЯ
про мобілізаційний підрозділ органу державної
влади, іншого державного органу

1. Мобілізаційний підрозділ органу державної влади, іншого
державного органу (далі - мобілізаційний підрозділ) є самостійним
структурним підрозділом у складі апарату такого органу, який
утворюється керівником цього органу та підпорядковується йому
безпосередньо.
2. Мобілізаційний підрозділ у своїй діяльності керується
Конституцією ( 254к/96-ВР ) і законами України, актами Президента
України, Кабінету Міністрів України, відповідного органу державної
влади, іншого державного органу (далі - державний орган),
прийнятими в межах їх компетенції, а також положенням про цей
мобілізаційний підрозділ.
3. Утримання мобілізаційного підрозділу здійснюється за
рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання
державного органу.
4. Основними завданнями мобілізаційного підрозділу є
організація заходів з мобілізаційної підготовки та мобілізації і
контроль за їх здійсненням у відповідній сфері управління, галузі
національної економіки чи на території відповідної
адміністративно-територіальної одиниці.
5. Мобілізаційний підрозділ відповідно до покладених на нього
завдань:
бере участь у державному регулюванні мобілізаційної
підготовки та мобілізації;
організовує виконання державним органом законів, інших
нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та
мобілізації;
розробляє та подає керівництву державного органу проекти
нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та
мобілізації;
організовує наукове, інформаційне, методологічне і методичне
забезпечення мобілізаційної підготовки та мобілізації;
організовує планування, розроблення і проведення заходів з
мобілізаційної підготовки та мобілізації, у тому числі з
переведення відповідної сфери управління, галузі національної
економіки чи території адміністративно-територіальної одиниці на
роботу в умовах особливого періоду та здійснює контроль за їх
виконанням;
бере участь у формуванні проекту основних показників
мобілізаційних планів;
координує розроблення проектів мобілізаційних планів,
довгострокових і річних програм мобілізаційної підготовки і вживає
заходів до забезпечення їх виконання;
подає пропозиції керівництву державного органу щодо участі в
організації управління державою в особливий період;
організовує роботу з визначення потреб (обсягу) у
фінансуванні заходів з мобілізаційної підготовки;
подає пропозиції щодо встановлення мобілізаційних завдань
(замовлень) підприємствам, установам та організаціям, а також
організовує їх доведення до виконавців;
бере участь в укладенні договорів (контрактів) про виконання
мобілізаційних завдань (замовлень) з підприємствами, установами та
організаціями;
вживає заходів до виконання підприємствами, установами та
організаціями мобілізаційних завдань (замовлень) відповідно до
укладених договорів (контрактів);
подає пропозиції щодо передачі мобілізаційних завдань
(замовлень) іншим підприємствам, установам та організаціям у разі
ліквідації (реорганізації) підприємств, установ та організацій;
подає пропозиції щодо створення, розвитку, утримання,
передачі, ліквідації та реалізації мобілізаційних потужностей на
підприємствах, в установах та організаціях;
здійснює контроль за створенням, зберіганням та
обслуговуванням мобілізаційного резерву матеріально-технічних і
сировинних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях;
бере участь у визначенні потреби у постачанні
матеріально-технічних ресурсів за рахунок міждержавної кооперації;
подає пропозиції щодо створення, формування і ведення
страхового фонду документації на продукцію мобілізаційного та
оборонного призначення та програми створення такої документації;
подає пропозиції щодо формування довгострокових і річних
програм мобілізаційної підготовки;
контролює здійснення заходів з мобілізаційної підготовки
підприємствами, установами та організаціями з метою сталого
функціонування відповідної сфери управління, галузі національної
економіки чи території адміністративно-територіальної одиниці в
умовах особливого періоду;
організовує роботу, пов"язану з визначенням можливості
задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань,
національної економіки та забезпечення життєдіяльності населення в
особливий період;
організовує роботу з бронювання військовозобов"язаних та
контроль за веденням їх обліку, забезпечує подання відповідної
звітності, подає пропозиції щодо бронювання військовозобов"язаних
на період мобілізації та на воєнний час;
розробляє заходи щодо раціонального використання в особливий
період матеріально-технічних, сировинних, фінансових ресурсів та
виробничого потенціалу;
забезпечує подання державним органам інформації, необхідної
для планування та здійснення мобілізаційних заходів;
готує і доводить іншим структурним підрозділам державного
органу вказівки щодо виконання актів з питань мобілізаційної
підготовки та мобілізації;
здійснює заходи щодо підвищення кваліфікації працівників
мобілізаційного підрозділу, у тому числі шляхом проведення
навчань;
забезпечує додержання режиму секретності під час здійснення
заходів з мобілізаційної підготовки;
готує щорічну доповідь про стан мобілізаційної готовності та
про хід виконання довгострокових і річних програм мобілізаційної
підготовки.
6. Мобілізаційний підрозділ має право:
одержувати від інших структурних підрозділів державного
органу в установленому порядку інформацію, документи і матеріали,
необхідні для виконання покладених на нього завдань;
залучати в установленому порядку науковців, експертів та
консультантів для опрацювання окремих питань з мобілізаційної
підготовки та мобілізації, а також спеціалістів інших структурних
підрозділів для розгляду питань, що належать до його компетенції;
перевіряти і визначати ефективність здійснення іншими
структурними підрозділами державного органу заходів з
мобілізаційної підготовки та мобілізації;
контролювати здійснення заходів щодо мобілізаційної
підготовки та мобілізації, стан мобілізаційної готовності;
подавати керівникові державного органу пропозиції щодо
заохочення працівників, які брали участь у розробленні та
підготовці заходів з мобілізаційної підготовки, а також про
накладення стягнень на осіб, які допустили порушення законодавства
про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
7. Мобілізаційний підрозділ очолює начальник, який має вищу
освіту, стаж роботи, пов"язаний з мобілізаційною підготовкою не
менш як три роки, та відповідний допуск до державної таємниці.
Начальник мобілізаційного підрозділу організовує роботу та несе
персональну відповідальність за виконання покладених на підрозділ
завдань.
На посади працівників мобілізаційного підрозділу
призначаються особи, які мають відповідний посаді
освітньо-кваліфікаційний рівень та досвід роботи у сфері
мобілізаційної підготовки.
Права, обов"язки та конкретні освітньо-кваліфікаційні вимоги
до начальника і працівників мобілізаційного підрозділу
визначаються положенням про мобілізаційний підрозділ та посадовими
інструкціями, затвердженими в установленому порядку.