Постанова КМУ № 696-99-п від 24.04.1999 Про затвердження Правил санітарної охорони території України

                                                          
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 24 квітня 1999 р. N 696
Київ
{ Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
N 893 ( 893-2011-п ) від 22.08.2011 }
Про затвердження Правил санітарної
охорони території України
{ Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 5 ( 5-2001-п ) від 12.01.2001 }

З метою запобігання занесенню і розповсюдженню на території
України особливо небезпечних (у тому числі карантинних) і
небезпечних для людей інфекційних хвороб, здійснення державного
санітарно-епідеміологічного нагляду та відповідно до Закону
України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя
населення" ( 4004-12 ) Кабінет Міністрів України
п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Правила санітарної охорони території України
(додаються).
2. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним,
Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям за
погодженням з головним державним санітарним лікарем України
забезпечити діяльність санітарно-карантинних підрозділів
(відділів, пунктів) у пунктах пропуску через державний кордон.
3. Міністерству транспорту, Міністерству аграрної політики і
Державній митній службі разом з Радою міністрів Автономної
Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими
державними адміністраціями, підприємствами, установами та
організаціями, що належать до сфери їхнього управління і майно
яких розміщено постійно у прикордонних контрольних пунктах,
забезпечити створення належних умов для діяльності
санітарно-карантинних підрозділів (відділів, пунктів). ( Пункт 3
із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 5 ( 5-2001-п ) від
12.01.2001 )

Прем"єр-міністр України В.ПУСТОВОЙТЕНКО
Інд. 28

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 24 квітня 1999 р. N 696
ПРАВИЛА
санітарної охорони території України
Загальні положення
1. Ці Правила регламентують порядок здійснення
загальнодержавних медико-санітарних заходів (організаційних,
санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних та
протиепідемічних), спрямованих на запобігання занесенню і
розповсюдженню на території України інфекційних хвороб людини,
таких як холера, чума, жовта гарячка (карантинні хвороби),
контагіозні вірусні геморагічні гарячки (Ласса, Ебола, хвороба
Марбург), малярія та інші небезпечні для людини інфекційні
хвороби, які передаються комарами (гарячка Денге, Чикунгунья,
долини Рифт, Західного Нілу, енцефаломієліти кінські - західний
американський і венесуельський, енцефаліти - японський,
каліфорнійський, Сент-Луїс, долини Муррея), а також на локалізацію
та ліквідацію осередків цих хвороб.
2. У цих Правилах основні поняття і терміни мають таке
значення:
1) ВООЗ - Всесвітня організація охорони здоров"я;
2) дезінфекція - знищення збудників, переносників інфекційних
хвороб шляхом застосування хімічних або фізичних факторів;
3) дезінсекція - знищення комах, кліщів, вошей тощо -
переносників збудників інфекційних хвороб людини, виявлених на
суднах, у поїздах, інших транспортних засобах та в контейнерах;
4) дератизація - знищення гризунів, які є переносниками
збудників інфекційних хвороб людини, виявлених на суднах, у
поїздах, інших транспортних засобах та в контейнерах;
5) державний санітарно-епідеміологічний нагляд - діяльність
органів, установ та закладів державної санітарно-епідеміологічної
служби, пов"язана із здійсненням нагляду за додержанням юридичними
та фізичними особами санітарного законодавства з метою
попередження, виявлення, зменшення або усунення шкідливого впливу
небезпечних факторів на здоров"я людей та застосуванням заходів
правового характеру щодо порушників;
6) епідемія - масове поширення інфекційної хвороби, коли
показник захворюваності серед населення перевищує її звичайний
рівень, характерний для даної хвороби в умовах певної місцевості;
7) заражений район - район (територія), де через певні
особливості, щільність та мобільність населення і/або потенційні
можливості розповсюдження переносників і тварин - резервуарів
інфекції можуть підтримуватися умови для передачі інфекційної
хвороби;
8) заражена особа - особа із захворюванням на будь-яку
інфекційну хворобу, зазначену у пункті 1 цих Правил, або яка є
переносником збудників такої інфекційної хвороби в інкубаційному
періоді чи її носієм;
9) заражений транспорт - морські, річкові, повітряні,
залізничні, інші транспортні засоби міжнародного сполучення, в
яких під час медичного (санітарного) огляду виявлено особу,
заражену будь-якою інфекційною хворобою, зазначеною у пункті 1 цих
Правил, або з підозрою на наявність інфекційної хвороби, чи
виявлено гризунів, у тому числі загиблих, комарів тощо, які є
переносниками збудників інфекційних хвороб;
10) заражена країна - країна, в якій, за повідомленням ВООЗ,
є особи, заражені будь-якою інфекційною хворобою, зазначеною у
пункті 1 цих Правил;
11) інкубаційний період - період, що минає з початку
зараження будь-якою інфекційною хворобою, зазначеною у пункті 1
цих Правил, до моменту виникнення перших клінічних проявів
інфекційної хвороби;
12) карантин - адміністративні та медико-санітарні заходи, що
застосовуються для запобігання розповсюдженню особливо небезпечних
інфекційних хвороб; ( Підпункт 12 пункту 2 в редакції Постанови КМ
N 5 ( 5-2001-п ) від 12.01.2001 )
13) орган охорони здоров"я - державний орган, який відповідає
за проведення медико-санітарних заходів, передбачених цими
Правилами, на всій території, де вони застосовуються;
14) особа з підозрою на зараження - особа, яка опинилася, за
визначенням працівників державної санітарно-епідеміологічної
служби, в умовах небезпеки зараження будь-якою інфекційною
хворобою, зазначеною у пункті 1 цих Правил, та вважається такою,
яка може бути переносником збудника інфекційної хвороби;
15) пункт пропуску через державний кордон - територія або
частина території прикордонної залізничної, автомобільної станції,
морського, річкового порту, аеропорту (аеродрому) з комплексом
будівель, споруд та інженерно-технічних засобів, де здійснюються
визначені законодавством види контролю з метою пропуску через
державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та
іншого майна;
16) державна санітарно-епідеміологічна служба - органи,
установи і заклади санітарно-епідеміологічного профілю МОЗ,
відповідні установи, заклади, частини і підрозділи Міноборони,
МВС, Держкомкордону, Національної гвардії, СБУ;
17) обмежувальні протиепідемічні заходи - медико-санітарні та
адміністративні заходи, що здійснюються в межах осередку
інфекційної хвороби з метою запобігання її розповсюдженню. ( Пункт
2 доповнено підпунктом 17 згідно з Постановою КМ N 5 ( 5-2001-п )
від 12.01.2001 )
3. У разі виявлення інфекційних хвороб людини, не
передбачених пунктом 1 цих Правил, на іноземних транспортних
засобах, у іноземців та осіб без громадянства медико-санітарні
заходи здійснюються згідно з відповідними нормативно-правовими
актами та міжнародними договорами України, згода на обов"язковість
яких надана Верховною Радою України.
4. МОЗ взаємодіє з іншими центральними та місцевими органами
виконавчої влади, а також органами місцевого самоврядування у
запобіганні занесенню і розповсюдженню будь-якої інфекційної
хвороби, зазначеної у пункті 1 цих Правил, та контролює діяльність
медичних служб, підпорядкованих цим органам. За наявності фактів,
які свідчать про навмисне розповсюдження зазначених інфекційних
хвороб, МОЗ в оперативному порядку інформує про це МВС та СБУ.
5. Рішення та заходи державної санітарно-епідеміологічної
служби щодо запобігання розповсюдженню інфекційних хвороб,
зазначених у пункті 1 цих Правил, є обов"язковими для виконання
всіма центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами
місцевого самоврядування, підприємствами, установами та
організаціями незалежно від форми власності, у тому числі
міжнародними та іноземними, розташованими на території України, а
також посадовими особами, громадянами, у тому числі іноземцями та
особами без громадянства.
6. Медико-санітарні заходи щодо запобігання занесенню і
розповсюдженню інфекційних хвороб, зазначених у пункті 1 цих
Правил, розробляються органами охорони здоров"я окремо для кожної
території відповідно до адміністративно-територіального устрою
України за погодженням з відповідними міністерствами, іншими
центральними органами виконавчої влади, включаються до комплексних
програм і планів профілактики та боротьби з інфекційними,
паразитарними захворюваннями, що затверджуються місцевими органами
виконавчої влади кожні п"ять років.
7. МОЗ забезпечує заклади охорони здоров"я, медичні служби
міністерств, інших центральних органів виконавчої влади,
безпосередньо підпорядковані йому органи, установи та заклади
державної санітарно-епідеміологічної служби оперативною
інформацією про зміну епідемічної ситуації в Україні та в інших
державах.
8. У разі виявлення інфекційних хвороб, зазначених у пункті 1
цих Правил, на територіях країн, де раніше ці хвороби не були
зареєстровані, дипломатичні представництва, консульські установи
та торговельні представництва України за кордоном терміново
повідомляють про це МОЗ із зазначенням зараженого району,
кількості захворювань та вжитих місцевими органами влади
протиепідемічних заходів. Таку ж інформацію вони зобов"язані
надавати представникам Мінтрансу та Мінагрополітики у цих країнах,
капітанам суден і судновим лікарям (на їх прохання). ( Пункт 8 із
змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 5 ( 5-2001-п ) від
12.01.2001 )
9. МОЗ складає перелік країн, у разі виїзду до яких
громадянам України обов"язково проводяться щеплення, доводить цей
перелік до установ та закладів охорони здоров"я, відомчих медичних
служб, а також до міністерств, інших центральних органів
виконавчої влади, що оформляють виїзд громадян України за кордон.
Зазначені органи несуть відповідальність за своєчасність
проведення щеплень у медичних закладах, визначених МОЗ.
10. В"їзд на територію України громадян України, іноземців та
осіб без громадянства, а також транспортних засобів з країни
(місцевості), де зареєстровано інфекційні хвороби, зазначені у
пункті 1 цих Правил, дозволяється за наявності документів,
передбачених міжнародними договорами і санітарним законодавством
України.
11. МОЗ інформує ВООЗ і дипломатичні місії та консульства
іноземних держав в Україні (на їх запити) про епідемічну ситуацію
в країні щодо інфекційних хвороб, зазначених у пункті 1 цих
Правил, і налагоджує зв"язки з ВООЗ у питаннях здійснення
міжнародного епідеміологічного нагляду за додержанням міжнародних
медико-санітарних правил.
12. У разі невиконання вимог, передбачених цими Правилами,
органи Держкомкордону, Держмитслужби за поданням державної
санітарно-епідеміологічної служби можуть заборонити в"їзд в
Україну та виїзд з України транспортних засобів та осіб (громадян
України, іноземців та осіб без громадянства), а також ввезення в
Україну та вивезення з України вантажів, багажу і міжнародних
поштових відправлень.
13. У разі виникнення загрози розповсюдження на території
України інфекційних хвороб, зазначених у пункті 1 цих Правил,
Кабінет Міністрів України за поданням МОЗ може тимчасово обмежити
чи припинити транспортне сполучення з будь-якою країною, а також
обмежити чи заборонити ввезення в Україну харчових продуктів,
сировини, інших вантажів, що можуть спричинити перенесення
збудників інфекційних хвороб.
Порядок створення і функціонування спеціальних
санітарно-карантинних підрозділів (відділів, пунктів)
14. З метою запобігання занесенню і розповсюдженню на
території України інфекційних хвороб, зазначених у пункті 1 цих
Правил, у пунктах пропуску через державний кордон створюються і
функціонують санітарно-карантинні підрозділи (відділи, пункти),
які проводять медичний (санітарний) огляд пасажирів і водіїв усіх
видів транспортних засобів, плаваючого складу морських (річкових)
суден, льотного складу повітряних суден, поїзних і локомотивних
бригад пасажирських і вантажних поїздів, бригад рефрижераторних і
поштово-багажних поїздів (секцій і вагонів), воєнізованої охорони
та осіб, що супроводжують вантажі, транспортних засобів усіх
видів, вантажів, товарів та інших предметів, у тому числі харчових
продуктів та продовольчої сировини, лікарських засобів, хімічних,
біологічних і радіоактивних речовин, а також матеріалів і
відходів, що завозяться на територію або вивозяться з території
України чи прямують транзитом через її територію (у випадках,
передбачених цими Правилами) і можуть бути факторами передачі
збудника інфекції або створити небезпеку для життя і здоров"я
людей. ( Пункт 14 в редакції Постанови КМ N 5 ( 5-2001-п ) від
12.01.2001 )
15. Санітарно-карантинні підрозділи (відділи, пункти)
відповідних установ державної санітарно-епідеміологічної служби,
які здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд у
пунктах пропуску через державний кордон, створюються після
прийняття Кабінетом Міністрів України акта про відкриття цих
пунктів. ( Абзац перший пункту 15 в редакції Постанови КМ N 5
( 5-2001-п ) від 12.01.2001 )
Рішення про утворення санітарно-карантинного підрозділу
(відділу, пункту) приймається Радою міністрів Автономної
Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими
держадміністраціями на підставі подання головного державного
санітарного лікаря відповідної адміністративної території або
відповідного виду транспорту та за погодженням з головним
державним санітарним лікарем України.
16. Категорійність і штатні нормативи санітарно-карантинних
підрозділів (відділів, пунктів) у пунктах пропуску через державний
кордон, а також положення про них визначається МОЗ в установленому
порядку залежно від обсягів роботи відповідного пункту пропуску
через державний кордон.
17. Санітарно-карантинні підрозділи (відділи, пункти) у
пунктах пропуску через державний кордон працюють у взаємодії з
іншими контрольними службами, які здійснюють прикордонний, митний,
ветеринарний, фітосанітарний та екологічний контроль.
У своїй діяльності ці підрозділи (відділи, пункти) керуються
законодавством України, нормативно-правовими актами МОЗ, наказами
головного державного санітарного лікаря України та цими Правилами.
18. Санітарно-карантинний підрозділ (відділ, пункт) у пункті
пропуску через державний кордон очолює завідуючий. Завідуючий та
інші працівники цих підрозділів (відділів, пунктів) призначаються
на посаду та звільняються з посади головним державним санітарним
лікарем відповідної адміністративної території або відповідного
виду транспорту.
19. Допуск працівників санітарно-карантинних підрозділів
(відділів, пунктів) у зони прикордонного і митного контролю
здійснюється згідно з режимними правилами, що регламентують
порядок допуску в ці зони осіб, які забезпечують медичний
(санітарний) огляд у пунктах пропуску через державний кордон.
20. Працівники санітарно-карантинних підрозділів (відділів,
пунктів) під час виконання своїх службових обов"язків повинні
носити формений одяг та мати розпізнавальний знак на одязі, зразок
якого затверджується головним державним санітарним лікарем
України.
21. Утримання санітарно-карантинних підрозділів (відділів,
пунктів) у пунктах пропуску через державний кордон (крім витрат,
зазначених у пункті 33 цих Правил) здійснюється за рахунок
асигнувань, передбачених на утримання закладів санепідслужби по
відповідних бюджетах.
Медико-санітарні заходи щодо запобігання
занесенню на територію України інфекційних хвороб,
зазначених у пункті 1 цих Правил
22. Власник транспортного засобу міжнародного сполучення,
який належить Україні, або уповноважений ним орган (особа) до
виходу в міжнародний рейс забезпечує:
1) підготовку членів екіпажу (бригади) з питань виявлення
характерних ознак інфекційної хвороби, надання першої медичної
допомоги та здійснення протиепідемічних заходів у разі виникнення
підозри на захворювання будь-якою з інфекційних хвороб, зазначених
у пункті 1 цих Правил;
2) комплектування транспортного засобу необхідними засобами
для надання першої медичної допомоги і здійснення протиепідемічних
заходів (перелік необхідного медичного обладнання та
протиепідемічного майна визначається МОЗ);
3) доброякісними продуктами харчування та питною водою членів
екіпажу (бригад) і пасажирів на час перевезення.
23. Капітани морських, річкових суден, командири літаків,
начальники пасажирських поїздів зобов"язані негайно забезпечити
здійснення протиепідемічних заходів у разі виявлення серед членів
екіпажів (бригад) чи пасажирів осіб з підозрою на зараження
будь-якою інфекційною хворобою, зазначеною у пункті 1 цих Правил
(за такими симптомами, як підвищення температури тіла людини до
38 град. С і вище, пронос, блювання, висип, збільшення лімфатичних
вузлів, жовтяниця, крововилив тощо або за наявності комах, кліщів
чи загиблих гризунів): 1) тимчасову ізоляцію виявлених хворих; 2)
нагляд за станом здоров"я інших осіб, що знаходяться на цьому
транспортному засобі; 3) проведення дезінфекції, дезінсекції і
дератизації; 4) збирання, зберігання і доставку до найближчого
порту (аеропорту) загиблих та відловлених гризунів і відправку їх
на дослідження в установи державної санітарно-епідеміологічної
служби.
24. Власники морських, річкових суден і літаків, які належать
іншим державам, або уповноважені ними органи (особи) зобов"язані
до прибуття в пункт призначення на території України повідомити з
використанням засобів оперативного зв"язку (радіо, телефон тощо)
власника порту (аеропорту), фірму-агента або уповноважений ними
орган (особу) про епідемічну ситуацію на транспортному засобі:
капітани морських (річкових) суден - згідно з морською
медико-санітарною декларацією (додаток 1) - за 6 год. до прибуття
в порт;
командири літаків - згідно з медико-санітарною частиною
загальної декларації літака (додаток 2) - за 30 хв. до прибуття в
аеропорт.
25. Власник порту (аеропорту) або уповноважений ним орган
(особа) у разі одержання інформації про наявність на транспортному
засобі осіб з підозрою на зараження будь-якою інфекційною
хворобою, зазначеною у пункті 1 цих Правил, зобов"язаний
повідомити про це державну санітарно-епідеміологічну службу та
органи (особу), які здійснюють прикордонний і митний контроль у
пунктах пропуску через державний кордон, а також своєчасно
інформувати капітанів суден, командирів літаків про:
державні санітарні норми, правила, гігієнічні нормативи
України щодо запобігання забрудненню зон санітарного
водокористування;
епідемічну ситуацію на транспортних засобах, що прибувають в
Україну.
26. Начальники пасажирських поїздів та водії автомобільного
транспорту міжнародного сполучення після прибуття до пунктів
пропуску через державний кордон за наявності на транспортних
засобах осіб з підозрою на зараження будь-якою інфекційною
хворобою, зазначеною у пункті 1 цих Правил, зобов"язані негайно
повідомити про це адміністрацію залізничних станцій або
автостанцій, державну санітарно-епідеміологічну службу,
представників прикордонних, митних та інших органів (осіб), що
здійснюють контроль у цих пунктах.
27. Працівники прикордонних, митних та інших органів, що
здійснюють контроль у пунктах пропуску через державний кордон на
автотрасах та залізницях, у разі одержання повідомлення про
наявність на транспортному засобі осіб з підозрою на зараження
будь-якою інфекційною хворобою, зазначеною у пункті 1 цих Правил,
зобов"язані:
1) негайно передати інформацію про це державній
санітарно-епідеміологічній службі;
2) припинити проведення усіх видів контролю;
3) заборонити відвідування транспортного засобу та вихід з
нього осіб до проведення медичного (санітарного) огляду,
забезпечити його охорону;
4) продовжити здійснення необхідного контролю після одержання
відповідного дозволу державної санітарно-епідеміологічної служби.
28. Медичний (санітарний) огляд передбачає:
медичний огляд екіпажів (бригад), пасажирів, який
здійснюється шляхом усного опитування, з метою виявлення хворих
(осіб з підозрою на зараження будь-якою інфекційною хворобою) - за
клініко-епідеміологічними показаннями *;
перевірку морської медико-санітарної декларації,
медико-санітарної частини загальної декларації літака (додатки 1 і
2), свідоцтва про дератизацію або свідоцтва про звільнення від
дератизації (додаток 3), рейсового санітарного журналу (додаток
8), товаросупровідної документації; ( Абзац третій пункту 28 в
редакції Постанови КМ N 5 ( 5-2001-п ) від 12.01.2001 )
перевірку паспортів (документів, що їх замінюють), а також
свідоцтва про здійснені профілактичні щеплення (додаток 4) з метою
з"ясування маршруту особи та встановлення можливого перебування у
місцевостях, де зареєстровані інфекційні хвороби, зазначені у
пункті 1 цих Правил;
санітарний огляд транспортних засобів, вантажів, включаючи
контейнери і ліхтери **.
Медичний (санітарний) огляд здійснюється до проведення інших
видів контролю у пунктах пропуску через державний кордон.
29. Особи, які здійснюють медичний (санітарний) огляд, мають
право вільного доступу до транспортних засобів, а також в усі
приміщення, де можуть знаходитися члени екіпажів (бригад),
пасажири і вантажі.
30. У разі необхідності в здійсненні протиепідемічних заходів
поза транспортними засобами (наприклад, тимчасова ізоляція
виявленого хворого), зберігання речей хворого (або особи з
підозрою на зараження будь-якою інфекційною хворобою, зазначеною у
пункті 1 цих Правил) забезпечується державною
санітарно-епідеміологічною службою до пред"явлення їх митному
контролю.
31. У разі ускладнення епідемічної ситуації в країнах, з яких
прибувають транспортні засоби, якщо тривалість їх рейсу не
перевищує інкубаційного періоду, санітарний огляд транспортних
засобів здійснюється за розпорядженням головного державного
санітарного лікаря України (його заступника).
-------------------------------- * Особи з підозрою на зараження будь-якою інфекційною
хворобою, зазначеною у пункті 1 цих Правил, до визнання недійсним
попереднього діагнозу вважаються хворими, стосовно них проводяться
заходи щодо запобігання розповсюдженню інфекційних хвороб.
** Контейнери та ліхтери підлягають санітарному огляду в
пунктах пропуску через державний кордон України лише у випадках їх
розпакування вантажоодержувачем чи порушення їх цілості. Після
доставки і розпакування контейнерів та ліхтерів за межами
зазначених пунктів у разі виявлення в них гризунів, комах, кліщів
або слідів їх перебування вантажоодержувач зобов"язаний негайно
повідомити про це місцеві органи державної
санітарно-епідеміологічної служби. Власник транспортних засобів
або уповноважений ним орган (особа) зобов"язаний забезпечити
створення належних умов для здійснення санітарного огляду.
32. Після закінчення медичного (санітарного) огляду, а також
проведення у разі потреби протиепідемічних заходів прибулому
транспортному засобу видається дозвіл на право вільних зносин з
портом (аеропортом), за формою згідно з додатком 5.
33. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні,
Київська та Севастопольська міські держадміністрації,
підприємства, установи та організації Мінтрансу, Мінагрополітики,
Держмитслужби у межах своєї компетенції забезпечують: ( Абзац
перший пункту 33 в редакції Постанови КМ N 5 ( 5-2001-п ) від
12.01.2001 )
1) надання і утримання у належному стані та ремонт приміщень,
де розміщується персонал, який здійснює медичний (санітарний)
огляд, а також для тимчасової ізоляції хворих (осіб з підозрою на
зараження будь-якою інфекційною хворобою, зазначеною у пункті 1
цих Правил). Ці приміщення повинні знаходитися на території порту
(аеропорту, станції, вокзалу) і бути забезпечені необхідним
оснащенням та обладнані засобами постійного телетайпного
(телефонного) зв"язку; ( Підпункт 1 пункту 33 із змінами,
внесеними згідно з Постановою КМ N 5 ( 5-2001-п ) від 12.01.2001 )
2) виділення у розпорядження працівників
санітарно-карантинних підрозділів (відділів, пунктів) транспортних
засобів (автомобілів, катерів тощо) для оперативного проведення
медичного (санітарного) огляду і тимчасової ізоляції хворих (осіб
з підозрою на зараження будь-якою інфекційною хворобою, зазначеною
у пункті 1 цих Правил);
3) утримання у належному санітарному стані порту (аеропорту,
станції, вокзалу), транспортних засобів і території пунктів
пропуску через державний кордон;
4) недопущення забруднення довкілля (акваторій портів,
територій аеропортів, залізничних станцій та автостанцій)
господарсько-побутовими стоками та баластними водами, а також
сміттям;
5) виділення санітарних причалів у міжнародних морських
(річкових) портах, санітарних стоянок - у міжнародних аеропортах,
санітарних майданчиків - на міжнародних автовокзалах, санітарних
тупиків - на прикордонних залізничних станціях, обладнаних
під"їзними шляхами, огорожею, системами водопостачання і
каналізації, освітленням, засобами телефонного (радіо) зв"язку,
дезінфекційними засобами і дезінфекційною апаратурою (з розрахунку
на 1 - 2 транспортних засоби);
6) організацію та здійснення заходів щодо запобігання
міграції гризунів із суден на берег та з берега на судно.
Протиепідемічні заходи у разі виявлення осіб
з підозрою на зараження будь-якою інфекційною хворобою,
зазначеною у пункті 1 цих Правил
34. Працівники лікувально-профілактичних закладів, які
залучаються до надання медичної допомоги в пунктах пропуску через
державний кордон, у разі виявлення осіб з підозрою на зараження
будь-якою інфекційною хворобою, зазначеною у пункті 1 цих Правил,
повинні:
терміново поінформувати про це працівників
санітарно-карантинних підрозділів (відділів, пунктів), а також
керівників відповідних територіальних та транспортних
лікувально-профілактичних і санітарно-епідеміологічних закладів,
які здійснюють медичний (санітарний) огляд;
забезпечити негайну тимчасову ізоляцію хворих; до моменту
госпіталізації хворих організувати проведення поточної дезінфекції
та надання хворим невідкладної медичної допомоги.
35. Керівники територіальних і транспортних
лікувально-профілактичних закладів у разі надходження інформації
про виявлення осіб з підозрою на зараження будь-якою інфекційною
хворобою, зазначеною у пункті 1 цих Правил, зобов"язані
забезпечити:
термінову госпіталізацію, обстеження та лікування цих осіб;
медичний нагляд (ізоляція та обстеження) за особами, які
спілкувалися з хворими;
проведення заходів щодо запобігання розповсюдженню
інфекційної хвороби серед населення та медичних працівників, які
обслуговують хворих.
36. Працівники санітарно-карантинних підрозділів (відділів,
пунктів) у разі надходження інформації про виявлення осіб з
підозрою на зараження будь-якою інфекційною хворобою, зазначеною у
пункті 1 цих Правил, а також комах, кліщів чи загиблих гризунів на
транспортних засобах повинні забезпечити санітарний огляд
транспортних засобів, а також вантажу і багажу, їх дезінфекцію,
дезінсекцію, дератизацію, що проводиться
санітарно-епідеміологічними або дезінфекційними станціями.
Оплату робіт з проведення санітарно-епідеміологічними або
дезінфекційними станціями профілактичної дезінфекції, дезінсекції
та дератизації на транспортних засобах і в приміщеннях порту
(аеропорту, станції, вокзалу) здійснюють власники транспортних
засобів або уповноважені ними органи (особи).
37. У разі підтвердження у хворого (особи з підозрою на
зараження будь-якою інфекційною хворобою), якого було
госпіталізовано, діагнозу, тобто виявлення будь-якої інфекційної
хвороби, зазначеної у пункті 1 цих Правил, подальші
протиепідемічні заходи здійснюються згідно з пунктами 52 - 75 цих
Правил.
38. Транспортні засоби, на яких виявлено осіб з підозрою на
зараження будь-якою інфекційною хворобою, зазначеною у пункті 1
цих Правил, разом з пасажирами і вантажем відводяться
(переміщуються) для здійснення протиепідемічних заходів на
санітарний причал (санітарну стоянку, санітарний майданчик,
санітарний тупик).
Протиепідемічні заходи на транспортних засобах після їх
прибуття у пункт пропуску через державний кордон розпочинаються
невідкладно і здійснюються без затримки.
39. Дезінфекція, дезінсекція та дератизація проводиться таким
чином, щоб не створити зайвих незручностей та не завдати шкоди
пасажирам, членам екіпажів (бригад), окремим особам, транспортним
засобам, вантажу.
40. Лікування, утримання і харчування ізольованих хворих та
осіб, які спілкувалися з ними, медичний огляд, бактеріологічне та
інше обстеження, а також дезінфекція, дезінсекція та дератизація
за епідемічними показаннями здійснюються медичними закладами,
визначеними комплексними програмами і планами профілактики та
боротьби з інфекційними, паразитарними захворюваннями, що
затверджуються місцевими органами виконавчої влади, за рахунок
загальних асигнувань, передбачених на охорону здоров"я,
відповідними бюджетами.
41. Передбачені цими Правилами протиепідемічні заходи на
транспортних засобах Міноборони та на іноземних військових
транспортних засобах здійснюють заклади Міноборони.
42. Рішення про застосування протиепідемічних заходів,
передбачених цими Правилами, доводиться до відома власників
транспортних засобів або уповноважених ними органів (осіб) перед
їх вжиттям.
43. На прохання власника транспортного засобу або
уповноваженого ним органу (особи) установа державної
санітарно-епідеміологічної служби міжнародного порту, аеропорту,
залізничної станції та автостанції видає свідоцтво про вжиття
протиепідемічних заходів щодо транспортного засобу (додаток 6). У
разі вжиття заходів стосовно літака дані про це можуть бути
внесені до санітарної частини загальної декларації літака.
44. На прохання окремих пасажирів, членів екіпажів і бригад
установа державної санітарно-епідеміологічної служби може видавати
свідоцтво про вжиття протиепідемічних заходів, передбачених
пунктом 43 цих Правил, а також довідку про вжиті до них та їхнього
вантажу протиепідемічні заходи із зазначенням дати їх прибуття та
виїзду.
45. До пасажирів та членів екіпажу зараженого судна, що не
залишають борту судна, ніякі заходи, крім медичного огляду, не
застосовуються.
46. Заходи, що вжиті відповідно до цих Правил, крім медичного
(санітарного) огляду, за місцем прибуття транспортного засобу
повторно не здійснюються (в порту, аеропорту, на станції), якщо на
шляху прямування не виявлено фактів, які мають епідемічне
значення, або встановлено, що вжиті раніше заходи виявилися
ефективними.
47. Транспортному засобу, якщо його власник або уповноважений
ним орган (особа) відмовляється від застосування заходів,
визначених державною санітарно-епідеміологічною службою, надається
дозвіл приймати на борт у разі потреби паливо, воду та продукти
харчування, але не надається дозвіл на право вільних зносин з
портом (аеропортом).
48. До вантажів і товарів застосовуються протиепідемічні
заходи, передбачені цими Правилами, лише у разі коли:
вони прибувають з місцевостей, де зареєстровано інфекційні
хвороби, зазначені у пункті 1 цих Правил;
державна санітарно-епідеміологічна служба має відомості, що
ці вантажі і товари могли бути переносниками збудників інфекційних
хвороб, зазначених у пункті 1 цих Правил, що можуть сприяти їх
розповсюдженню.
49. До вантажів і товарів, що перевозяться транзитом без
перевантаження, крім живих тварин, не застосовуються
протиепідемічні заходи і вони не затримуються в жодному порту,
аеропорту, на вокзалі, станції.
50. Багаж, за винятком багажу зараженої особи або особи з
підозрою на зараження, може піддаватися дезінфекції чи дезінсекції
лише у разі, коли є підозра, що він містить заражені матеріали,
комах, кліщів - переносників збудників інфекційних хвороб,
зазначених у пункті 1 цих Правил.
51. Міжнародні поштові відправлення підлягають санітарному
огляду у разі пересилання:
білизни, одягу, взуття, спальних речей, якими користувався
хворий або особа з підозрою на зараження будь-якою інфекційною
хворобою, зазначеною у пункті 1 цих Правил;
живих тварин, що можуть стати джерелом інфекційних хвороб,
зазначених у пункті 1 цих Правил (огляд проводиться разом із
службою державного ветеринарного контролю на кордоні та
транспортних засобах).
Спеціальні протиепідемічні заходи щодо запобігання
занесенню і розповсюдженню інфекційних хвороб,
зазначених у пункті 1 цих Правил
52. У разі виявлення хворого (особи з підозрою) на холеру
(інкубаційний період - до 5 діб) серед громадян України, а також
серед іноземців та осіб без громадянства проводиться:
термінова госпіталізація хворого (особи з підозрою на
холеру);
в обов"язковому порядку відбір проб матеріалу (кал, блювотні
речовини) для бактеріологічного дослідження на холеру, але лише за
наявності симптомів, що свідчать про це захворювання. При цьому
від іноземців та осіб без громадянства не можна вимагати згоди на
відбір матеріалу безпосередньо з прямої кишки;
ізоляція (за епідемічними показаннями, з урахуванням ризику
зараження) або медичне спостереження за пасажирами та членами
екіпажу (бригади) протягом 5 діб;
бактеріологічне обстеження та профілактичне лікування
громадян України (членів екіпажів (бригад), пасажирів) - за
епідемічними показаннями;
знезараження та звільнення від води, харч