Постанова КМУ № 501-95-п від 07.07.1995 Про Концепцію створення єдиної державної системи запобігання і реагування на аварії, катастрофи та інші надзвичайні ситуації

                                                          
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 7 липня 1995 р. N 501
Київ
Про Концепцію створення єдиної
державної системи запобігання і
реагування на аварії, катастрофи та
інші надзвичайні ситуації

На виконання розпорядження Президента України від 30
листопада 1994 р. N 177 ( 177/94-рп ) "Про план підготовки
проектів актів законодавства, спрямованих на реалізацію положень
Доповіді Президента України "Про основні засади економічної та
соціальної політики" Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Схвалити Концепцію створення єдиної державної системи
запобігання і реагування на аварії, катастрофи та інші надзвичайні
ситуації, що додається.
2. Міністерствам, відомствам, Уряду Автономної Республіки
Крим, облвиконкомам, Київському та Севастопольському
міськвиконкомам покласти положення Концепції створення єдиної
державної системи запобігання і реагування на аварії, катастрофи
та інші надзвичайні ситуації в основу розроблення проектів
нормативних актів, що регулюють відносини у сфері створення і
функціонування зазначеної системи.

Прем"єр-міністр України Є. МАРЧУК
Міністр
Кабінету Міністрів України В.ПУСТОВОЙТЕНКО
Інд.33
СХВАЛЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 7 липня 1995 р. N 501
КОНЦЕПЦІЯ
створення єдиної державної системи запобігання і реагування
на аварії, катастрофи та інші надзвичайні ситуації
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Надмірна індустріалізація України на фоні загальної
технологічної відсталості та об"єктивні труднощі перехідного
періоду до ринкової економіки призвели до поступового зростання
кількості аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій. Ці обставини та досвід розвинутих країн світу зумовлюють
необхідність розроблення державної програми відповідних дій на
основі Концепції створення єдиної державної системи запобігання і
реагування на аварії, катастрофи та інші надзвичайні ситуації
(далі - єдиної системи запобігання). Концепція визначає мету, принципи створення, завдання,
організаційну структуру єдиної системи запобігання та умови її
реалізації.
2. МЕТА СТВОРЕННЯ ЄДИНОЇ СИСТЕМИ ЗАПОБІГАННЯ
Мета створення єдиної системи запобігання полягає у
забезпеченні безпеки населення, навколишнього природного
середовища, об"єктів і споруд та уникнення або зменшення на цій
основі можливих економічних, соціальних та інших втрат суспільства
від аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій техногенного
і природного походження (далі - надзвичайних ситуацій). Ця мета
досягається шляхом розроблення механізму регулювання техногенно -
екологічної безпеки за допомогою системних заходів, що
здійснюватимуться міністерствами, відомствами, Урядом Автономної
Республіки Крим, місцевими органами державної виконавчої влади та
виконкомами міських, районних у містах Рад і спрямовуватимуться на
запобігання надзвичайним ситуаціям, підвищення готовності до них
та ефективне реагування в разі їх виникнення.
3. ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ СТВОРЕННЯ
ЄДИНОЇ СИСТЕМИ ЗАПОБІГАННЯ
Створення єдиної системи запобігання базується на принципах: організаційного об"єднання зусиль державних і недержавних
органів, причетних до проблем у цій сфері, на загальнодержавному,
регіональному та місцевому рівнях, на основі відповідних
нормативних актів; нерозривності зв"язку питань забезпечення техногенно -
екологічної безпеки із змінами компетенції органів влади, форм
власності, структурної перебудови економіки та вдосконаленням
законодавства у цій сфері; безумовного виконання вимог щодо гранично безпечних рівнів
впливу на навколишнє природне середовище і вимог техногенно -
екологічної безпеки; невиснажливого збалансованого природокористування; пріоритету охорони життя і здоров"я людей над будь-якими
іншими інтересами в державі; компенсації збитків, завданих здоров"ю людей, навколишньому
природному середовищу, власникам пошкодженого або знищеного в
результаті надзвичайних ситуацій майна на основі чітко визначеної
відповідальності та відповідного економічного механізму, включаючи
систему страхування.
4. ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ І НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ
ЄДИНОЇ СИСТЕМИ ЗАПОБІГАННЯ
1. Основними завданнями єдиної системи запобігання є:
розроблення перспективної політики у справі запобігання і
реагування на надзвичайні ситуації та прийняття відповідних
рішень; планування та керування процесами досягнення визначених
показників техногенно - екологічної безпеки, прогнозування і
виявлення потенційних джерел виникнення надзвичайних ситуацій,
розроблення можливих сценаріїв розвитку подій та відповідних
планів реагування на них, своєчасне інформування населення,
міністерств, відомств, Уряду Автономної Республіки Крим, місцевих
органів державної виконавчої влади та виконкомів міських, районних
у містах Рад про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій,
здійснення заходів щодо запобігання таким ситуаціям або
пом"якшення їх наслідків; створення, підтримка і забезпечення необхідного рівня
готовності системи реагування на надзвичайні ситуації; забезпечення ефективності дій у надзвичайних ситуаціях та
організація ліквідації їх наслідків; розвиток нормативної бази для забезпечення необхідного рівня
техногенно - екологічної безпеки та підвищення ефективності
реагування на надзвичайні ситуації; розвиток і координація міждержавних відносин з питань
регулювання техногенно - екологічної безпеки, мінімізації ризику
виникнення надзвичайних ситуацій, особливо з транскордонним
впливом, узгодження з іншими державами заходів реагування і
взаємодопомоги в разі їх виникнення та приведення системи безпеки
у цій сфері у відповідність з міжнародними принципами і нормами. 2. Єдина система запобігання забезпечує виконання перелічених
завдань на державному, регіональному, місцевому та об"єктному
рівнях у таких напрямах діяльності: управління техногенно - екологічною безпекою, включаючи
управління екологічно небезпечною військовою діяльністю; підвищення готовності до надзвичайних ситуацій; реагування на надзвичайні ситуації і управління силами
реагування; ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій.
5. ОРГАНІЗАЦІЙНА ПОБУДОВА ТА РЕЖИМИ ДІЯЛЬНОСТІ
ЄДИНОЇ СИСТЕМИ ЗАПОБІГАННЯ
1. До складу єдиної системи запобігання входять окремо
визначені органи державної виконавчої влади усіх рівнів, до
компетенції яких належать питання, пов"язані з безпекою та
захистом населення, запобіганням, реагуванням на надзвичайні
ситуації, а також Уряд Автономної Республіки Крим, виконкоми
міських, районних у містах Рад, сили та засоби цих органів, у тому
числі фінансові, продовольчі, медичні, матеріально - технічні
ресурси, відомчі системи зв"язку, оповіщення та інформаційного
забезпечення.
2. На загальнодержавному рівні діють:
Урядовий кризовий центр, що створюється на основі діючої
постійної Урядової комісії з питань техногенно - екологічної
безпеки та надзвичайних ситуацій; Урядова інформаційно - аналітична система з питань
надзвичайних ситуацій в частині, що стосується техногенно -
екологічної безпеки; спеціально уповноважений центральний орган державної
виконавчої влади, на який буде покладено функції поточного
управління єдиною системою запобігання; підрозділи міністерств і відомств, які виконують функції
запобігання і реагування на надзвичайні ситуації; система повідомлень про надзвичайні ситуації; система державного моніторингу навколишнього природного
середовища та потенційно небезпечних об"єктів; система взаємодії з підсистемами запобігання і реагування
регіонального, місцевого і об"єктного рівнів; система технічної інтеграції в регіональні, місцеві та
об"єктні підсистеми запобігання і реагування.
3. На регіональному (Автономної Республіки Крим, областей)
рівні діють:
регіональні кризові центри, що створюються на основі діючих
відповідних постійних комісій з питань техногенно - екологічної
безпеки та надзвичайних ситуацій; регіональні інформаційно - аналітичні системи аналізу і
прогнозу розвитку надзвичайних ситуацій; Уряд Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські державні адміністрації, які забезпечують
функціонування всієї інфраструктури єдиної системи запобігання на
регіональному рівні; обласні підрозділи відповідних міністерств і відомств, які
виконують функції запобігання та реагування на надзвичайні
ситуації; спеціалізовані формування; підсистеми: регіонального моніторингу навколишнього природного середовища
та потенційно небезпечних об"єктів; повідомлень про надзвичайні ситуації; взаємодії із системою запобігання загальнодержавного та
відповідними підсистемами місцевого, об"єктного рівнів.
4. На місцевому (районному, міському) рівні діють:
місцеві кризові центри, що створюються на основі діючих
постійних комісій з питань техногенно - екологічної безпеки та
надзвичайних ситуацій у техногенно перевантажених районах і містах
з підвищеним ризиком виникнення надзвичайних ситуацій; районні державні адміністрації, виконкоми міських Рад, які
забезпечують функціонування всієї інфраструктури єдиної системи
запобігання на міському і районному рівнях; районні і міські підрозділи відповідних міністерств та
відомств, які виконують функції запобігання і реагування на
надзвичайні ситуації;
підсистеми: регіонального моніторингу навколишнього природного середовища
і потенційно небезпечних об"єктів; повідомлень про надзвичайні ситуації; взаємодії із системою запобігання загальнодержавного і
відповідних підсистем регіонального та об"єктного рівнів;
5. На об"єктному рівні діють:
системи вимог і регламентів з безпечної діяльності та
функціонування об"єктів; кризові протиаварійні структури об"єктів атомної енергетики; підрозділи і окремі спеціалісти, які виконують функції
запобігання і реагування на надзвичайні ситуації; підсистеми: локального моніторингу навколишнього природного середовища та
потенційно небезпечних об"єктів; повідомлень про надзвичайні ситуації; оцінки та регулювання безпеки об"єктів, створені на основі
широкого впровадження автоматизованих інформаційних технологій; взаємодії з місцевими та регіональними підсистемами і
системою запобігання і реагування на загальнодержавному рівні;
6. Для забезпечення ефективної діяльності єдиної системи
запобігання запроваджуються три режими функціонування як усієї
системи в цілому, так і окремих її складових: нормальної діяльності - функціонування системи за нормальних
виробничих, екологічних, санітарно - гігієнічних умов; підвищеної готовності - функціонування системи у разі
отримання прогнозу можливості погіршення виробничих, екологічних,
санітарно - гігієнічних умов, що ведуть до загрози виникнення
надзвичайних ситуацій; надзвичайний режим, який запроваджується під час виникнення
надзвичайної ситуації. Окремі міністерства, відомства, Уряд Автономної Республіки
Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні
державні адміністрації, виконкоми міських Рад, задіяні в єдиній
системі запобігання, в межах виконання покладених завдань можуть
мати свої режими функціонування. Рішення про запровадження відповідного режиму функціонування
єдиної системи запобігання приймається, залежно від масштабів
надзвичайних ситуацій, керівниками міністерств, відомств, Уряду
Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та
Севастопольської міських, районних державних адміністрацій,
виконкомів міських Рад за поданням кризових центрів (комісій з
питань техногенно - екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій)
відповідних рівнів на основі нормативного акта, в якому мають бути
визначені критерії, порядок запровадження відповідного режиму
функціонування і взаємодії органів державної виконавчої влади та
основні завдання. Урядовий кризовий центр є організаційною структурою, яка
проводить роботу, пов"язану з координацією діяльності міністерств,
відомств, Уряду Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та
Севастопольської міських державних адміністрацій з питань
запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, і наділяється
повноваженнями для керування всім необхідним комплексом дій у
єдиній системі запобігання під час запровадження надзвичайного
режиму. При створенні Урядового, регіональних і місцевих кризових
центрів їм передаються повноваження відповідних постійних комісій
з питань техногенно - екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій. Урядовий кризовий центр діє на основі положення, яке
затверджується Кабінетом Міністрів України. Регіональні та місцеві
кризові центри діють на основі положень, що затверджуються Урядом
Автономної Республіки Крим, відповідними державними
адміністраціями, виконкомами міських Рад.
6. ЕКСПЕРТИЗА ТЕХНОГЕННО - ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ
Метою проведення експертизи техногенно - екологічної безпеки
є здійснення контролю за цією безпекою на рівні формування
механізмів виникнення чинників впливу. Експертизі підлягають: проекти нормативних актів міністерств, відомств, Уряду
Автономної Республіки Крим, місцевих органів державної виконавчої
влади, міських, районних у містах Рад, результати дослідницьких і
передпроектних робіт, проектні матеріали в усіх галузях народного
господарства; техногенно - екологічний стан, що склався в окремих населених
пунктах та регіонах в результаті неконтрольованого розвитку та
функціонування технічних об"єктів і комплексів, і створює
небезпеку виникнення надзвичайних ситуацій; потенційно небезпечні техногенні та природні об"єкти.
7. СПІВПРАЦЯ З ОБ"ЄДНАННЯМИ ГРОМАДЯН, ПРОФЕСІЙНИМИ
СПІЛКАМИ, РЕЛІГІЙНИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ ТА
ОБ"ЄДНАННЯМИ СПЕЦІАЛЬНИХ ФОРМУВАНЬ
До робіт, пов"язаних із запобіганням та реагуванням на
надзвичайні ситуації, можуть залучатися на добровільних або
договірних засадах громадські організації, політичні партії,
професійні спілки, релігійні організації, асоціації аварійно -
рятувальних та аварійно - відновлювальних формувань тощо. Співпраця з об"єднаннями громадян, професійними спілками,
релігійними організаціями та об"єднаннями спеціальних формувань
полягає у: спільній участі в діях щодо запобігання і реагування на
надзвичайні ситуації; роботі з населенням для підвищення рівня його готовності до
дій у надзвичайних ситуаціях; допомозі населенню в разі виникнення надзвичайних ситуацій; виявленні порушень нормативних актів з техногенно -
екологічної безпеки; роботі з міжнародними урядовими і неурядовими організаціями.
Основними напрямами роботи об"єднань громадян, професійних
спілок, релігійних організацій та об"єднань спеціальних формувань
з питань запобігання та реагування на надзвичайні ситуації є:
інформування населення про стан справ на об"єктах з
небезпечною діяльністю, ризик виникнення надзвичайних ситуацій та
відповідні дії у разі їх виникнення; організація навчання населення з перелічених питань; винесення на громадське обговорення проектів будівництва,
пов"язаних із запровадженням небезпечної діяльності; удосконалення механізмів участі громадськості у плануванні
системи упереджувальних заходів щодо виникнення надзвичайних
ситуацій; залучення до безпосередньої участі у здійсненні державних
цільових програм щодо запобігання надзвичайним ситуаціям та
зменшення втрат під час їх виникнення та ліквідації; організація взаємодії у розробленні планів дій населення у
разі виникнення надзвичайних ситуацій; допомога у проведенні рятувальних та інших невідкладних
робіт; організація надання з боку вітчизняних та міжнародних
організацій і фондів технічної, фінансової та гуманітарної
допомоги населенню, що потерпіло внаслідок надзвичайних ситуацій.
8. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
Мета міжнародного співробітництва полягає в участі України в
роботі міжнародних організацій, приєднанні до міжнародних
договорів, уніфікації нормативів і вимог у справі запобігання і
реагування на надзвичайні ситуації, особливо коли це стосується
зменшення ризику транскордонних впливів. Завданнями міжнародного співробітництва є: узгодження засад нормативного регулювання техногенно -
екологічної безпеки в Україні з існуючою практикою розвинутих
країн світу; впровадження міждержавного правового механізму, усунення
розбіжностей у розв"язанні комплексу проблем техногенно -
екологічної безпеки. Вирішення цих завдань полягає в: укладенні міжнародних договорів; участі в міжнародних програмах і проектах; інтеграції в міжнародні технічні системи оповіщення та
взаємодопомоги; створенні в Україні міжнародних центрів досліджень, тренінгу
та підготовки фахівців; широкому розвитку двосторонніх міждержавних договорів.
9. УМОВИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ
Для реалізації цієї Концепції необхідні належні правові,
соціально - економічні, фінансові та матеріально - технічні умови. З метою створення правових умов необхідно: положення цієї Концепції покласти в основу розроблення
проектів нормативних актів, що регулюють відносини у сфері
створення і функціонування єдиної системи запобігання; внести відповідні зміни і доповнення до чинного
законодавства; привести у відповідність з вимогами базового законодавства з
регулювання техногенно - екологічної безпеки нормативні акти, що
регулюють управлінську, господарську, науково - технічну,
інвестиційну та іншу діяльність. Для створення соціально - економічних та фінансових умов
необхідно: включити єдину систему запобігання як невід"ємну складову
частину до господарського механізму ринкової економіки та системи
національної безпеки України; розробити і впровадити відповідний економічний механізм
регулювання цієї безпеки; створити систему оцінки рівнів ризику виникнення надзвичайних
ситуацій; передбачити у структурі видатків державного бюджету окремий
розділ "Розроблення, функціонування та розвиток єдиної системи
запобігання і реагування на аварії, катастрофи та інші надзвичайні
ситуації", визначити інші джерела формування коштів, що
виділяються на розв"язання проблем запобігання і реагування на
надзвичайні ситуації; розробити економіко - правовий механізм ліквідації і оцінки
наслідків надзвичайних ситуацій, компенсації збитків, завданих
населенню, навколишньому природному середовищу, власникам
пошкодженого або знищеного в результаті надзвичайних ситуацій
майна; створити при Урядовому та регіональних кризових центрах
позабюджетні фонди страхових гарантій на випадок великомасштабних
надзвичайних ситуацій; створити на госпрозрахункових засадах мережу регіональних
рятувальних служб. Для забезпечення матеріально - технічних умов насамперед
необхідно: створити і впровадити на всіх рівнях управління єдиною
системою запобігання нові інформаційні технології контролю за
функціонуванням об"єктів з небезпечною діяльністю на основі
широкого використання автоматизованих і комп"ютеризованих засобів; створити індустрію спеціалізованого приладобудування для
забезпечення спостережень та ефективного контролю за станом
навколишнього природного середовища та об"єктів з небезпечними
видами діяльності; створити мережу збору і обробки комп"ютерної інформації та
банк даних з питань запобігання і реагування на надзвичайні
ситуації; забезпечити відповідні державні структури спеціальним
устаткуванням і обладнанням для виконання рятувальних та інших
невідкладних робіт і забезпечення життєдіяльності в умовах
надзвичайних ситуацій, а також спеціальним обладнанням для
вирішення завдань медицини катастроф, засобами зв"язку і
технічними системами оповіщення. Однією з найважливіших умов реалізації Концепції є розробка і
реалізація програм (державних, регіональних, місцевих) розвитку
науково - теоретичного, методологічного, нормативно - правового,
інформаційного, матеріально - технічного, економічного і кадрового
забезпечення створення та функціонування єдиної системи
запобігання і реагування на аварії, катастрофи та інші надзвичайні
ситуації.